ППР. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів здіа
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Запорізька державна інженерна академія   К.В. Таратута О.М. Попов ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів ЗДІА спеціальності 7.090218 “Металургійне обладнання” Запоріжжя 2006 Міністерство освіти і науки УкраїниЗапорізька державна інженерна академія ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів ЗДІА спеціальності 7.090218 “Металургійне обладнання” Рекомендовано до видання на засіданні кафедри МО, протокол № 10 від 21.02.2006 р. Організаційна та економічна частини дипломного проекту. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт для студентів ЗДІА спеціальності 7.090218 “Металургійне обладнання” / Укл.: К.В. Таратута, О.М. Попов. – Запоріжжя, 2006.- 51 с. Укладачі: К.В. Таратута, к.т.н., доцент О.М. Попов, к.т.н., доцент Відповідальний за випуск : зав. кафедрою МО професор А.Я. Жук ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Дипломне проектування є завершальним етапом у підготовці фахівця вищої кваліфікації будь-який спеціальності, у тому числі інженера-механіка за фахом "Металургійне обладнання". При виконанні дипломного проекту студент має глибоко вивчити і розробити не тільки спеціальні питання відповідно до теми проекту, але й питання економіки організації проектованого виробництва. Тому вже у вступі до дипломного проекту слід дати техніко-економічне обґрунтування необхідності створення нових видів металургійного обладнання, реконструкції чи модернізації діючих агрегатів, визначити призначення і можливі області застосування проектованої техніки, актуальність проекту, дати аналіз існуючих конструкцій аналогічного призначення нашій країні і за кордоном, обґрунтувати шляхи розв'язання поставленого завдання. У загальній і спеціальній частинах дипломного проекту питання економіки та організації виробництва залишаються у центрі уваги студента, а саме: - проводиться техніко-економічний (ФСА) аналіз обраної конструкції і технологічної схеми; - даються обґрунтування техніко-економічних параметрів виробу і експлуатаційна характеристика; - здійснюється вибір матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих елементів, які забезпечують задану якість виробу при найменших витратах на їхнє придбання (виготовлення); - оцінюється технологічність конструкції виробу (використання стандартних, нормалізованих і уніфікованих деталей, вузлів, елементів та ін.); - розробляються заходи по наукової організації експлуатації об'єкта. У організаційній частині дипломного проекту повинні бути вирішені такі питання: 1) Характеристика ремонтного господарства підприємства і механослужби цеху. 2) Обґрунтування форми організації ремонтного господарства і структури управління. 3) Розробка річного графіка ППР обладнання цеху (ділянки). 4) Розробка мережного графіка капітального (поточного) ремонту обладнання. 5) Обґрунтування штатної кількості працівників механослужби цеху (ділянки). 6) Організація праці і планування річного фонду заробітної плати працівників механослужби. В економічній частині дипломного проекту виконуються результуючі розрахунки за визначенням економічного ефекту заходів, розроблених у спеціальної частини дипломного проекту. Ці розрахунки мають включати вартісну оцінку результатів здійснення заходу НТП за розрахунковий період і вартісну оцінку витрат на здійснення заходу НТП за той самий розрахунковий період. Конкретний матеріал для вивчення і розробки питань економіки організації ремонтного виробництва і економічного обґрунтування проекту студент має зібрати під час переддипломної практики. При зборі необхідного вихідного матеріалу рекомендується керуватися наступним прикладним переліком: - техніко-економічна характеристика ремонтного господарства заводу і цеху; - структура управління ремонтним господарством заводу і цеху; - розклад механослужби цеху (ділянки); - графік роботи ремонтного і чергового персоналу механослужби й інші дані для складання балансу робочого часу, у тому числі тривалість відпустки з урахуванням стажу роботи, невиходу з причин хвороби чи виконання державних і громадських обов'язків та ін.; - виписка зі становища про оплату праці, яка містить обґрунтування системи оплати праці, показників преміювання, порядок формування розподілу фонду заробітної плати механослужби; - річний графік ППР обладнання цеху (ділянки); - оперативний графік капітального чи поточного ремонту агрегату, відомість дефектів і кошторис витрат на капітальний ремонт; - вартість основних фондів, у тому числі по окремим групам і видам, термін їхньої служби, норми амортизації; - вартість і термін служби складальних вузлів і деталей проектованого агрегату чи механізмів; - вартість поточного і капітального ремонтів агрегату, який проектується чи реконструюється; - досягнута (фактична) періодичність поточного і капітального ремонтів агрегату і час простою в ремонті; - трудомісткість виконання окремих видів ремонтів на проектованому агрегаті; - калькуляція собівартості продукції з розподілом витрат на перерозподіл на умовно-постійні і умовно-змінні; - питома продуктивність агрегату; - баланс часу роботи агрегату, який містить розрахунок ефективного фонду робочого часу в календарному році; - оптові ціни на реалізовану продукцію за наявним прейскурантом. 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 2.1. Характеристика ремонтного господарства підприємства У короткій характеристиці ремонтного господарства підприємства слід висвітлити такі питання, як склад цехів, підлеглих головному механіку, ступінь централізації ремонтного господарства, навести схему організації ремонтного господарства підприємства і цеху, дати оцінку забезпеченості потреб підприємства в запасних частинах та засобах механізації ремонтних робіт, висвітлити участь централізованих ремонтних організацій у виконанні ремонтів. Важливу роль у матеріальному забезпечення ремонтів на металургійних підприємствах виконує ремонтно-механічний цех. Оцінку роботи РМЦ слід дати за результатами виконання номенклатурного плану. Даючи характеристику РМЦ, необхідно приділити увагу верстатному парку, у тому числі складу окремих верстатів і верстатних груп, їх використанню. Особливу увагу слід приділити централізованим ремонтним цехам і ступеню внутрішньозаводської централізації ремонтів і технічного обслуговування основних виробничих фондів. Рівень заводської централізації ремонтних робіт (УЦ,%) визначається за формулою:  ,де  - обсяг ремонтних робіт, виконаних централізованими службами підприємства, тис.грн.; - обсяг ремонтних робіт, виконаних на підприємстві господарським способом, тис.грн.Рівень внутрішньозаводської централізації ремонтних робіт можна визначити за кількістю:  ,де  - кількість працівників централізованих ремонтних служб, люд.; - загальна кількість ремонтних працівників, люд.Рівень міжзаводської централізації (Yм.ц,%) ремонтних робіт визначається за формулою:  де  - обсяг ремонтних робіт, виконаних підрядними організаціями, тис.грн.; - загальний обсяг робіт із ремонту та обслуговування, виконаний на підприємстві, тис.грн.Загальна ступінь чи рівень централізації ремонтних робіт і технічного обслуговування (Yц.о, %) визначається за формулою:  2.2. Обґрунтування форми та структури управління ремонтним господарством підприємства При розробці структури управління ремонтним господарством металургійного підприємства необхідно проаналізувати існуючу організацію технічного обслуговування та ремонту обладнання на базовому підприємстві і виявити недоліки. Найбільш типові недоліки організації ремонтного господарства і ремонтних робіт: низький рівень централізації і спеціалізації ремонтних робіт, відсутність або недостатня розвиток госпрозрахункових відносин на базі самостійних внутрішньогосподарських ремонтних підрозділів та ін. При розробці типової структури управління провідним чинником є система функцій. Для розробника структури управління ремонтним виробництвом рекомендується блок-схема побудови типової структури управління (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Блок-схема побудови типової структури управління ремонтним виробництвом підприємства Першим етапом при проектуванні типової структури управління ремонтним виробництвом є визначення мети функціонування системи. Мета ремонтного виробництва на підприємстві – це забезпечення ефективної, безаварійної роботи обладнання при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Завдання ремонтного виробництва: забезпечення працездатності основних фондів шляхом правильної організації міжремонтного обслуговування, дотримання правил експлуатації, своєчасне і якісне проведення планово-запобіжних ремонтів, забезпечення безперебійного матеріально-технічного його обслуговування; проведення модернізації основних фондів і впровадження досягнень технічного прогресу в технологію ремонтів. Одна з необхідних умов функціонування виробництва – функціональна відповідність керуючої системи керованій. Функції управління повинні забезпечувати виконання завдань, поставлених перед ремонтним виробництвом. Основними функціями управляючою підсистеми єдиного ремонтного виробництва будуть: - планування ремонтів і модернізації основних виробничих фондів, розробка планів фінансування ремонтів за рахунок ремонтного фонду, складання кошторисів витрат на поточні і капітальні ремонти, здійснення контролю за виконанням графіків ППР і якістю робіт; - планування матеріально-технічного забезпечення виробництва ремонтів основних виробничих фондів; - контроль за правильною експлуатацією основних виробничих фондів, розслідування аварій, розробка заходів по їхньому усуненню; - розробка нової технології ремонтів і більш бездоганних методів організації ремонтних робіт, впровадження досягнень технічного прогресу у галузі підвищення термінів служби вузлів і деталей; - складання заявок на придбання нових основних виробничих фондів натомість зношених. Структура управління ремонтним виробництвом має забезпечувати: єдиноначальність в управлінні, простоту і економічність апарату управління; встановлення чіткої системи підлеглості органів управління та чітке розмежування функцій; взаємозв'язок між органами управління виробництвом і усунення елементів дублювання в роботі. Удосконалення існуючих керуючих підсистем ремонтного виробництва ґрунтується на розвитку централізації і спеціалізації виробництва робіт із ремонту і технічного обслуговування. При впровадження структури управління ремонтного виробництва, яке супроводжується ліквідацією двоїстою підлеглості та виведенням ремонтного персоналу з виробничих цехів, важливе значення має взаємо відповідальність ремонтного і експлуатаційного персоналу за підтримання обладнання у нормальному працездатному стані. Досягнення цього можливо за рахунок запровадження гарантійної системи ремонту експлуатації обладнання. 2.3. Розробка річного графіка ППР обладнання цеху (ділянки) Для складання річного графіка планових ремонтів обладнання цеху (ділянки) необхідно вивчити звітну документацію про виконані ремонти на обладнанні за минулий (базисний) період і встановити дату і тривалість останнього капітального ремонту чи тривалість роботи обладнання після капітального ремонту до початку планового періоду. Керуючись цими даними і нормативами періодичності капітальних і поточних ремонтів на обладнанні, необхідно насамперед визначити потребу в капітальному ремонті обладнання в плановому році і дату (місяць) його проведення. Основні види ремонтів на обладнанні визначаються на основі структури ремонтного циклу. Річний графік планових ремонтів обладнання складається за стандартною формі з урахуванням загальновизнаних умовних позначень. |