Методологічнийзмістнавчанняанглійськоїмови
 Скачать 1.1 Mb.
|
 Методологічнийзмістнавчанняанглійськоїмовинапочатковомуетапі   Автор: Капуш Валентина Петрівна – заступник директора з НВ роботи Овруцької гімназії імені Андрія Малишка, вчитель англійської мови, старший вчитель, спеціаліст І категорії Рецензенти: Гуденко В. Б. – методист райметодкабінету відділу освіти Овруцької райдержадміністрації. Аксьонова О. Ю. – голова методичного об’єднання вчителів іноземної мови, вчитель англійської мови Овруцької гімназії Затверджено методичною радою рай методкабінету відділу освіти Овруцької райдержадміністрації Протокол № 1, від 30.09.09 Зміст Вступ Навчання англійської мови на початковому етапі Вивчаємо алфавіт Зміст навчання алфавіту Методологічний зміст навчання орфографії Технологія навчання письма літер Робота з набірним полотном Ігри для знайомства з алфавітом Лінгвістичні вправи Формування знань, навичок і вмінь з іноземної мови(психологічний аспект) 4. Калейдоскоп уроків 5.Дидактична мозаїка  В   ступ.Професія вчителя дарує спілкування з людиною в найкращу пору її життя - в дитинстві та юності, коли серце відкрите для добра і краси, радості й пізнання, ще не стало жорстоким, не пізнало болю й гіркоти поразок, розчарувань та образ. Бути причетним до долі своїх вихованців, коли вони ростуть і формуються духовно, коли вони розумнішають, вчаться жити, дружити, люб  ити, - означає жити молодим почуттям, заряджатися в ід дітей оптимізмом та енергією життя.Моя мета – допомогти кожній дитині повною мірою реалізувати свої здібності в країні англійської мови, віднайти в душі кожного учня ті чутливі струни. Звучання яких зіллється в повну гармонію співпраці учителя і учня. Я прагну, щоб кожній дитині було комфортно мандрувати стежиною знань в Країні англійської мови. Створюю ауру взаємодопомоги, такий мікроклімат, який сприяє повному взаєморозумінню, дружній підтримці. Він має стати тим фундаментом, на якому виростуть міцні, надійні стіни Храму Знань, наукових пошуків, творчого натхнення. Науково-методичний посібник містить теоретичні та практичні матеріали з досвіду роботи які будуть необхідні і молодим вчителям і досвідченим, тому що кожному педагогу потрібно підвищувати свій професійний рівень. Матеріал дасть нагоду вчителю швидко урізноманітнити процес занурення учнів у розвиток навичок читання, говоріння і письма англійською. Чарівна суміш ретельно відібраних завдань дозволить учителю перетворити пізнання англійською на цікаву розвивальну гру. Детальні методичні рекомендації, велика кількість вправ, презентацій буде потрібною вчителям, батькам, учням. Н авчання англійської мови на початковому етапі.Все нове цікаве дітям. Навіть вчитель, який прийшов на урок і поведе їх чарівною стежкою знань по Країні англійської мови. І від того, якою буде ця стежина знань залежать майбутні знання учня. Чи стане англійська мова його улюбленим предметом, чи стане він із задоволенням розповідати батькам про свої подорожі в цю країну знань, чи буде він із нетерпінням чекати кожного уроку англійської. І все це залежить саме від нас, вчителів. Кожен вчитель переступивши поріг класу і заглянувши в допитливі очі учнів повинен : 1) сподобатися учням; 2) зацікавити їх; 3) вмотивувати їм необхідність і значущість володіння англійською мовою в сучасному світі. Ми повинні забезпечити наступність навчання іноземною мовою в усьому курсі середньої школи, сформувати базові навички і вміння необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції. Здійснити формування навичок і вмінь для спілкування в усній і писемній формах у межах сфер і ситуацій визначених програмою у відповідності до вікових особливостей учнів. Домінуючими є репродуктивні види діяльності. Вчити виконувати творчі нескладні завдання. Працюючи на будь-якому віковому етапі кожен педагог повинен не забувати основні принципи системи навчання: - Принцип комунікативної спрямованості навчання.(практичне оволодіння мовою) - принцип ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу.(мовленнєва ситуація в межах теми уроку) - принцип домінуючої ролі вправ, організація тренувальної діяльності: фонетичні, граматичні, лексичні вправи. - принцип урахування особливостей рідної мови (чому нам важко працювати, коли в учнів є «білі плями» з рідної мови). - принцип свідомості навчання ( розуміння учнями де і коли використовувати вивчену лексику, той чи інший граматичний час. Мотивування теми) - принцип урахування вікових особливостей (правильний підбір методичних підходів та змісту навчання. «Думати розумом дітей») - принцип взаємопов’язаного навчання (всіх видів мовленнєвої діяльності, щоб не було усного випереджування. В усьому має бути гармонія.) Вчитель повинен навчити читати, писати, говорити . А для цього необхідно ретельно готуватися до кожної зустрічі з учнями. Бачити на уроці очі кожного, помічати їх труднощі, підтримувати кожен успіх учня. Вчити учнів працювати головою, руками, очами, щоб вони хотіли чути, бачити, розуміти вас. Намагатися розвивати зорову пам’ять, мислення, творчу уяву. Провідною метою вправ є практична – формування в учнів англомовних мовленнєвих навичок і вмінь. Одночасно кожна вправа спрямована а) на розвиток дрібної мускулатури рук, залучати до наклеювання, розфарбовування, складання, б) на оволодіння елементами графічної грамоти, в) на розвиток артикуляційного апарату, фонетичний слух. Основною метою підбору вправ має бути : формування вимовних навичок; формування граматичних навичок; формування навичок техніки читання на рівні ізольованих слів формування навичок техніки письма на рівні ізольованих літер, слів формування вмінь читання на рівні речень, тексту формування вмінь аудіювання формування вмінь говоріння. Основним завданням навчання читання на початковому етапі виступає формування навичок ТЧ та розвиток умінь повно й точно розуміти зміст прочитаного. Кінцевим результатом формування навичок ТЧ є знання букв алфавіту, швидке й точне встановлення буквено-звукових відповідностей, правильне озвучування графічних одиниць та співвіднесення їх із значенням, читання цілими сінтагмами, прогнозування мовного матеріалу. Виразне читання у природному темпі з правильним наголосом та інтонацією. У вирішенні цих задач мені допомагає робота з набірним полотном, іншими словами з розрізними літерами англійського алфавіту. Як же розпочати таку роботу? Перш за все потрібно встановити тісний контакт з батьками. Вони допоможуть учням виготовити літери . Букви повинні бути маленькі друковані, на картоні розміром - 4 см. на 8 см. Їх можна писати кольоровим маркером, або друкувати, .кожної літери по 3 штуки. Голосні – червоні, приголосні – сині або зелені. Спочатку учнів треба навчити викладати літери на парті, столі. В першому ряду – голосні, далі – приголосні. З часом діти почнуть запам’ятовувати розташування літер, не обов’язково розкладувати за алфавітом. Перед початком кожного уроку букви мають бути розкладені на парті. В учнів формується наукова організація праці. Навіть оцінка ставиться за швидке і правильне викладання літер. За допомогою такого типа роботи легко пояснити правила читання, письма, зняти труднощі написання слів за їх звучанням. Наприклад, слово « school» вимовляємо и чуємо 4 звука, а пишемо 6 літер, тобто викладаємо 6 літер. Так учні запам’ятовують правильне написання слова. Спочатку починаємо з буквосполучень, потім коротких слів, словосполучень. І навіть доходимо до речень. При поясненні порядку слів в англійському реченні. Тут на допомогу приходить ще й колір. Наприклад, закінчення - e(s) – червоним, дієслова is, are, am-синім.     Кольорові фігурки - це підмет, присудок. Ознайомити учнів з категорією минулого часу можна за таким завданням: Складіть речення Ilikeapples. А тепер скажіть що вчора це було. І учні викладають речення: І likedapples. Або множина іменників: cat – cats; man – men; apple – apples;Наприклад, чому при виникненні дієслова does в питальних, заперечних реченнях зникає закінчення –es в дієсловах і аналогічно закінчення – еd в правильних дієсловах минулого часу, коли з’являється did .Діти із задоволенням моделюють слова. Вчаться швидко працювати, аналізувати, розуміти правила написання і вживання граматичних категорій часу. Вони отримують знання про граматичні категорії, а головне позбавляються мовних труднощів оволодіння мовою. Дітям подобаються чарівні перетворення , вони починають працювати з великим ступенем свідомості. На кожному уроці за невеликий проміжок часу можна перевірити знання учнів з лексики по будь якій темі, провести усний словниковий диктант, само перевірити себе. Вчитель може проводити різні види вправ як лексичних так і граматичних. Мої учні швидко и грамотно починають читати, писати. Навички письма закріплюються практично, спрацьовує зорова пам’ять. Така робота сприяє розвитку самоконтролю. Але тільки системне використання прогнозує позитивний результат. Навички відпрацьовуються до автоматизма. Опанування будь якою мовою – процес тривалий у часі, який вимагає дозування при засвоєнні матеріалу, а також управління процесом засвоєння. Іншими словами, учні вивчають мову поступово, крок за кроком, відшліфовуючи знання, навички, вміння. Вчитель має знати, що складність і труднощі матеріалу мають різну психологічну природу. Складність матеріалу – це об’єктивне явище, що визначається кількістю і характером дій, які повинен виконати учень при засвоєнні тієї чи іншої мовної одиниці. Труднощі – це категорія суб’єктивна, яка залежить від індивідуальних знань і вмінь учня. При цьому вчитель має прогнозувати труднощі, які можуть виникнути, спостерігати, щоб розпізнати ті моменти, які найчастіше викликають труднощі у школярів і призводять до помилкових дій. При використанні набірного полотна, учні вчаться швидко виправляти помилки, фіксувати зони помилкової дії, в них формується механізм самоконтролю, виділення об’єкта , в якому допущена помилка. Якщо йдеться про словникову одиницю, то в першу чергу увага звертається на коректність або некоректність смислового співвідношення, її адекватність комунікативній задачі. На цьому етапі можуть виникнути труднощі з неправильним вживанням слова. А при правильному розвитку самоконтролю, спираючись на свідомий аналіз, досить швидко учень згадує необхідне слово. Якщо помилка виникає при граматичному оформленні вислову, то учень повинен звернути увагу на синтаксис речення, на те, чи правильно він оформив слова морфологічно. Якщо ж в завданні передбачена опора на вивчене раніше, тоді учень знаходить зразки в довготривалій пам’яті, переводить їх в оперативну, і , таким чином, порівнює. Кінцевим ланцюгом всієї системи контролю є внесення корекції в навчальну діяльність і отримання інформації про те, чи навчилися учні правильно виконувати дії, в яких раніше припускалися помилок. Вчимося алфавіту на уроках англійської мови в початкових класах Одним із найважливіших аспектів оволодіння дитиною англійською мовою є ознайомлення її з алфавітом – чітким порядком розташування літер будь – якої мови. Знання цього порядку, ознайомлення з назвою кожної букви, зі звуком, який вона позначає, надалі допоможе учням навчатися читати, писати, а також користуватися словником, оскільки слова у ньому розташовані в алфавітному порядку, що полегшить їх пошук. Крім цього, знання алфавітних назв літер допоможе дитині зі слуху написати невідоме слово, якщо воно буде вимовлено по буквах. Усе вищезазначене свідчить про те, що вчитель має проводити систематичну цілеспрямовану роботу з учнями, метою якої є ознайомлення з алфавітними назвами літер, порядком їхнього розташування, навчання правильного читання і грамотного письма, а паралельно – навчання користуватися іншомовним словником. Така робота повинна стати для маленьких школярів цікавою, захоплюючою, розвивати у дитини фантазію, нестандартне мислення. Таким чином, можна виділити такі аспекти навчання алфавіту молодих школярів: створення образу кожної літери для міцного її запам’ятовування; порівняння англійських літер з українськими; диференціювання малих та великих літер; робота над вимовою звуків, уведення слів, назви яких починаються на певну літеру; робота над запам’ятовуванням порядку розташування літер; промовляння слова по літерах.. Надалі будуть показані підходи до вивчення алфавіту в сучасних підручниках з англійської мови для початкових класів, а також розробка вправ для оволодіння алфавітом та алфавітні ігри. Зміст навчання алфавіту Англійська мова користується латинською графікою. Графіка англійської мови існує у двох варіантах : друкованому та рукописному. Кожний із них, у свою чергу, має прописні та рядкові літери, тому кожна графема представлена набором алфавітних одиниць. Порівняння цих варіантів показує,, що рукописний шрифт містить багато відповідностей з літерами друкованого шрифту. Розбіжності в друкованому та рукописному шрифтах, а також труднощі написання літер письмового шрифту певною мірою створюють труднощі під час навчання письма молодших школярів. Використання двох систем письма, які не підтримують одна одну через невідповідність між літерами різних шрифтів, негативно відбиваються на оволодінні як письмом, так і читанням. Тому пропонується використовувати напівдрукований шрифт, який полегшує опанування графікою. Співставлення напівдрукованого шрифту з друкованим шрифтом показує майже повну їх ідентичність ( розбіжність лише у формах рядкових літер ). Аналіз системи друкованих знаків української та англійської мови показує, що в їх алфавітах є схожі букви : ті, які частково співпадають за написанням; та літери, написання яких не відомі українським учням. Труднощі школярів в оволодінні графемно – фонемною системою англійської мови знаходять відображення у різних графічних помилках. Найбільш типові серед них помилки, пов’язані з недостатнім розрізненням написань схожих літер як у самій англійській, так і в англійській та українській мовах через відсутність чітких диференційованих образів літер, які вивчаються. Причини помилок часто криються в невмінні учнів розрізнювати в буквах напрямки схожих елементів. Психологічно це пояснюється тим, що учні легше визначають схожість різних елементів, ніж розбіжності у схожих елементах; тому вони швидко схоплюють схожі елементи різних букв та повільно розрізняють особливі, відмінні від інших елементи схожих літер. Для подолання такого роду труднощів необхідно цілеспрямовано навчати школярів графемно – фонемних відповідностей. Відбір та засвоєння найбільш типових у шкільному словнику – мінімуму буквосполучень, які передають основні графемно – фонемні відповідності, має важливе значення для формування у школярів графічних навичок певного рівня. Щоб сформувати навички правильного написання букв англійського алфавіту і переносу звуків і звукосполучень у відповідні букви і буквосполучення, треба враховувати наступне : 1) схожість літер українського та англійського алфавітів; 2) інтерферуючий вплив рідної мови; 3) новизну літер англійської мови; 4) варіантність літер англійської мови; час переводу англійських звуків у букви. Методологічний зміст навчання орфографії Методологічний зміст навчання орфографії полягає у навчанні учнів прийомів, які полегшують засвоєння графіки та орфографії англійської мови та виконання письмових завдань. У латинському алфавіті багато літер, спільних із українським алфавітом, і зовсім нових для тих, хто починає вивчати англійську мову. Учням треба показати, що більшість літер вони вміють писати. На жаль, у практиці навчання графіки, як правило, немає диференційованого підходу. Учня навчають писати кожну літеру і вимагають від нього, щоб він писав удома один – два рядки нової букви, незалежно від того, нова вона чи ні з погляду графіки. Таким чином, учні не відпрацьовують диференційований підхід до написання літер англійського алфавіту. А такий підхід є необхідним. Враховуючи грамотність дітей, можна одразу показати їм алфавіт із пронумерованими літерами, запропонувати уважно подивитися на літери та назвати номера тих, які вони вже вміють писати. При цьому діти повинні називати не букву, а лише її номер. Таке завдання подобається учням, воно їм доступне, його виконання забезпечене попереднім досвідом. У той же час воно ставить дітей у проблемну ситуацію : використовувати знання української мови для його виконання. Диференційований підхід дає можливість зосередити зусилля учнів на оволодінні написанням дійсно нових літер. Підсумовуючи сказане про лінгвістичний зміст навчання графіки та орфографії, представимо це в наочному вигляді :
 Графічна та орфографічна система англійської мови Графічні та орфографічні навички, які реалізуються під час виконання письмових завдань Прийоми, які сприяють засвоєнню графіки та орфографії і допомагають оволодінню лексико-граматичним матеріалом та формуванню навичок читання та усного мовлення Технологія навчання письма літер Навчання графіки відбувається у такій послідовності : Показ літери ( великої та рядкової ); Повільне написання букви учителем на дошці з необхідним поясненням для усвідомлення дій, які виконуються під час написання. Повторне написання літери із завданням учням відтворити рух ручкою у повітрі за вчителем. Написання літери дітьми в робочих зошитах. Таким чином, навчання графіки включає в себе : зорове сприймання літери; фіксацію вчителем уваги учня на особливості написання букви; написання букви учнями під керівництвом учителя в класі; тренування в написання букви самостійно вдома. Під час навчання орфографії широко використовується списування. У процесі списуванні слів у учнів слід відпрацьовувати звичку не « змальовувати » слово літера за літерою, а уважно подивитися на слово, постаратися запам’ятати і написати по пам’яті. Цей прийом розвиває зорову пам'ять ( без чого практично не можливо навчитися грамотно писати ), навчає правильного написання та прискорює темп списування, сприяє кращому запам’ятовуванню слів як лексичних одиниць, оскільки слово прочитується про себе та вголос, промовляється, утримується у короткочасній пам’яті та записується. Ігри для знайомства з алфавітом П’ять карток Мета : контроль засвоєння алфавіту. Хід гри : вчитель показує кожному з учасників гри п’ять карток із літерами алфавіту. Виграє той, хто правильно та без пауз називає всі п’ять літер. Хто швидше? Мета : контроль засвоєння алфавіту. Хід гри : учням роздаються по 3 – 5 карток із літерами та пропонується уважно їх розглянути. Потім учитель називає букву, а ті, в кого є картка з названою літерою, швидко її піднімають та показують іншим. Той, хто запізнився, не має права підняти картку. Учитель проходить між рядами та збирає картки. Виграє той, хто швидше за інших залишається без карток. Перша літера. Мета : тренування, орієнтоване на засвоєння алфавіту. Хід гри : учні поділяються на команди. Учитель по черзі називає по три слова кожній команді. Учасники гри повинні швидко назвати перші літери цих слів. Виграє той, хто правильно виконав завдання. На одну літеру. Мета : формування навичок добору лексики за словником ( орфографічним ) принципом на основі тренування пам’яті та спостережливості. Хід гри : вчитель пропонує знайти та запам’ятати усі предмети в кімнаті, назви яких починаються з літери…поки він рахує до 30. Виграє той, хто назве більше слів, які починаються з цієї літери, або той, хто назве останнє слово з цією буквою. Слова з певною буквою Мета : формування навичок орфографічної пам’яті. Хід гри : учням пропонується швидко проглянути список соів, а потім назвати слова, у яких є задана літера. Виграє той, хто зможе назвати більше слів. Зіпсований комп’ютер. Мета : формування орфографічних навичок. Хід гри : учитель розподіляє всі букви алфавіту між учнями. Потім він пропонує кожному натиснути на свою « клавішу », тобто назвати свою букву. Після того як учні навчаться автоматично реагувати на почутий звук або написану букву, ім. пропонується « надрукувати » ( сказати по літерам ) слова, спочатку показані вчителем на картках, а потім вимовлені вголос. Перемагає той, хто припуститься менше помилок. Букви – картки Мета : формування співвіднесення орфографічних знаків із лексичними значеннями. Хід гри : учням даються 3 – 4 картки з друкованими та рядковими літерами. Варіант 1. Учитель показує малюнки і називає зображені на них предмети іноземною мовою, а учні піднімають картки з першою буквою названого слова. Проходячи між рядами, учитель збирає картки з правильними відповідями. Виграє той, хто раніше за інших залишається без карток. Можна ускладнити гру : учитель показує малюнки мовчки, а учні називають їх уголос, а потім піднімають картку з літерою. Варіант 2. Учням даються 3 – 4 картки з малюнками, на яких зображені відомі предмети. Учитель показує букву і вимовляє звук, а учні повинні показати картки, на яких зображені предмети, що починаються з цієї літери, і назвати ці предмети іноземною мовою. Підсумок гри підбивається так само, як у варіанті 1. Варіант 3. Можна показувати букви мовчки або називати букви, не показуючи їх що ускладнить гру. За правильну відповідь нараховується 1 бал. Виграє той, хто набере більшу кількість очок. Де літера? Мета: формування навичок диференціації звуко–літерних відповідностей. Хід гри : учитель пише на дошці декілька слів і пропонує учням знайти серед них три, у яких буква…читається як…Виграє той, хто найшвидше це зробить. Вправи для навчання алфавіту Напишіть букву, кількаразово повторюючи її в ізольованому положенні, у поєднанні з іншими літерами. знайдіть серед поданих пари великих та рядкових літер, з’єднайте їх олівцем між собою. Напишіть усі літери алфавіту. Розташуйте усі літери в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит. Знайдіть подану букву в словах, випишіть ці слова. Знайдіть звуко–літерні відповідності ( певний звук та відповідні йому літери )у поданих словах, за останньою літерою слова. Згрупуйте подані слова за літерами алфавіту, з яких починаються слова, за другою літерою слова, за останньою літерою слова. Запишіть літери алфавіту і знайдіть у списку слова з пропущеними літерами, заповніть пропуск потрібними літерами. Виберіть зі списку слова, які містять задану літеру, розташуйте їх у алфавітному порядку. Головне – особистість учня Результативність педагогічного впливу, - залежить не тільки від психологічних якостей тих, хто навчається. Іноземної мови не можна навчити, її можна вчити тільки самому. А педагог повинен бути поруч з учнем, щоб направляти його діяльність, активізувати ті його внутрішні якості, від рівня яких залежить успіх в навчанні. Отже, необхідно знати внутрішній світ учнів, шукати шляхи і можливості для формування їх мотиваційної сфери, свідомого, зацікавленого ставлення до вивчення іноземної мови, потреби в ній. Ідеться також про знання вчителем психологічних якостей особистості : спрямованості, темпераменту, характеру і здібностей учня. Тяжко уявити успішне навчання учня, який не пов’язує своє майбутнє з оволодінням мовою, з досягненням захоплюючої мети, наприклад, досконально вивчити англійську чи іншу мову, стати першокласним перекладачем . Мета примушує учня вивчати мову настирливо, систематично. Серед сильних спонукальних інтересів не останнє місце посідають і пізнавальні інтереси. Як часто можна почути від учнів, що вони з захопленням вивчають іноземну мову. Ознаками появи інтересу до вивчення іноземної мови є активна навчальна робота учня, його зосередженість на вирішені навчальних завдань, піднесений емоційний стан, уповільнене настання втоми, якість виконання домашніх завдань. Багаторазово повторюючись, інтерес може перерости ( і часто переростає ) в глибоку потребу в роботі над мовою. Важливим, є знання вчителем таких психологічних якостей особливості, як темперамент. Учителеві слід мати на увазі можливості співпраці учнів з різними темпераментами, щоб не зашкодити навчальному процесу. Формування знань з іноземної мови Оскільки в умовах школи, тобто за відсутності мовного оточення, оволодіння іноземною мовою базується на відповідних теоретичних знаннях, першу чергу, психологічні умови формування знань з іноземної мови і про мову. На думку автора, знання, якими оволодіває учень, повинні відповідати його потребам, інтересам, мати для нього життєвий смисл ( сенс ). Поки цього немає, педагогічні зусилля вчителя будуть безплідними. Очевидно, вчитель має турбуватися про виклад яскравих, незвичних прикладів з життя відомих людей і показати ту виняткову роль, яку відіграло знання іноземних мов в їх житті чи професійній діяльності. Треба розповідати про країну, мова якої вивчається, рекомендувати найбільш цікаві книжки й публікації про неї, організовувати екскурсії у вищі навчальні заклади, навчання в яких пов’язане з обов’язковим знанням мови, яку вивчають учні. Якщо ці заходи не дадуть позитивних результатів, то без індивідуального впливу на несумлінного учня не обійтися. Автор визнає, що це – нелегка робота, але не тяжча за ту, яку вчителеві доведеться виконувати, працюючи з учнями байдужими, незахопленими, пасивними. Отже, свідоме ставлення учня до вивчення іноземної мови зумовлює появу інтересу до неї. Цей принцип набуває особливої ваги, коли йдеться про вивчення граматики іноземної мови, оволодіння її системою. Лише системні знання забезпечують оперативне й надійне їх виживання, вони міцно утримуються в людській пам’яті. Надійне засвоєння граматичного курсу відкриває великі можливості для інтенсивнішого оволодіння в подальшому всіма видами мовної діяльності, розвитку комунікативних навичок. Виникає питання : коли краще розпочинати систематичне і системне вивчення граматики, чи зможуть учні молодших класів сприймати і засвоювати « дорослий » курс граматики, як реагувати на такий підхід в умовах діючих планів і програм? Наукові дослідження і особистий досвід свідчать про те, що, починаючи з другого року вивчення іноземної мови ( перший рік – вступний, підготовчий ),з учнями можна працювати « по - дорослому » і викладати основні положення курсу граматики, підкріплюючи їх цікавими прикладами, навпаки, учням подобається такий підхід, бо він імпонує їх прагненню відчувати себе дорослішими. А відчуття просування вперед, інтенсивний розвиток навичок і вмінь породжують задоволення від практичного володіння мовою, що в свою чергу, є основним мотивом, який спонукає до ще більш активної роботи над мовою. Повний курс граматики має бути пройдений за 2 – 3 роки, в подальшому тільки повторюються при нагоді принципові граматичні явища. Серйозну увагу потрібно акцентувати на фонетичних знаннях, оскільки, вони неминуче забуваються. Це відбувається завдяки тому, що у відповідних правилах з фонетики майже повністю відсутні логічні закономірності. Внаслідок забування правил допускаються численні помилки в написанні і читанні слів. Щодо лексичного матеріалу, кількість слів, які учень має засвоїти протягом року, на думку автора, неприпустимо знижена, що не відповідає реальним розумовим можливостям дітей. Основна причина цього – вимога обов’язкового введення і закріплення нових слів безпосередньо на заняттях. Досвід індивідуальної роботи з дітьми 9 – 10 років переконливо свідчить, що навіть учні молодших класів у змозі самостійно працювати з малим словником обсягом 5 – 7 тисяч слів, завчаючи до кожного наступного заняття з учителем 20 – 30 слів за власним вибором. Формування навичок і вмінь ( психологічний аспект ) Як відомо, навички формуються в процесі так званих мовних спав, тобто свідомого, цілеспрямованого, багаторазового повторення певних дій, пов’язаних з правильним використанням фонетичних, лексичних і граматичних елементів мови. Формування навичок здійснюється в два етапи : аналітико – синтетичний і автоматизації. На відміну від першого етапу, де дії виконуються повільно і нерідко супроводжуються помилками, другий етап передбачає виконання мовних « ключів », і завдяки цьому, вправи виконуються легко, швидко, точно і часто інтуїтивно. Золоте правило формування навичок передбачає таку послідовність : спочатку – правильність дій, потім – темп, після досягнення необхідного темпу – ускладнення умов вправи. Успіх формування навичок залежить значною мірою від ставлення учнів до практичного оволодіння мовою і пов’язаної з цим їх активності. Результативність навчальної роботи підвищується за умов поєднання аналітично усвідомленого оволодіння навичками з елементами синтетичного наслідування. Мається на увазі значимість широкого застосування наслідування іномовних виразів, вкладених в письмовій чи усній формах ( тобто, переклад з рідної мови на іноземну з використанням письмового іномовного зразка чи повторення фраз за диктором, викладачем ). При формуванні навичок у використанні певних граматичних явищ учителеві доцільніше давати учням висловлювання рідною мовою, вимагаючи від них швидкого і правильного їх перекладу. Така метода дозволяє суттєво знизити обсяг їх розумової діяльності, головним чином, за рахунок відбору необхідних мовних засобів і складання з них висловлювань. На основі знань і навичок формується вміння, тобто, справжнє володіння мовою, здатність використовувати знання і навички в умовах мовної діяльності, спілкування. Розглянемо характер вмінь, етапи й умови формування. Важливо, щоб учень міг перебороти стан невпевненості, який виникає при зіткненні з труднощами спілкування не рідною мовою. Для цього необхідно створювати навчально – практичні ситуації із сфери можливої майбутньої діяльності. Серед різноманітних видів вправ модна надати перевагу ситуативним вправам, які активізують навчальну роботу, забезпечують творче, різноваріантне їх виконання, вільне вираження їх думок. Калейдоскоп уроків  Тема. МЕТА: НАВЧАЛЬНА: удосконалювати лексичні навички, вчити вживати в мовленні лексичний матеріал за темою,вчити вживати мовні зразки, граматичні структури : What have you on ? What has she ( he) on ? Збагачувати словниковий запас. РОЗВИВАЛЬНА: розвивати логічне мислення, швідкість реагування, зорову пам’ять при використанні граматичного та лексичного матеріалу, розвивати орфографічні вміння та мовлення учнів по темі. |
