БССВ ч.ІІІ затверджений. Міністерство оборони україни бойовий статут сухопутних військ збройних сил україни частина III (Взвод, відділення, екіпаж танка) Київ 2010
 Скачать 0.65 Mb.
|
|
4.10. Ведення оборонного бою в особливих умовах Оборона в місті (населеному пункті) Оборона взводу (відділення) в місті (населеному пункті) – це, насамперед, бій за міцні кам’яні будівлі (споруди), які вигідні в тактичному відношенні і перетворені на опорні пункти. Бій ведеться в будівлях, між ними, в підвалах і підземних спорудах, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будівель. Взводу доводиться діяти у складній обстановці, яка швидко змінюється, в багатьох випадках ізольовано від сусідів. Під час оборони в місті механізований взвод (відділення) найменше обмежений у маневрі, особовий склад може проникати всюди, швидко пристосовувати будівлі і споруди в якості укриття від сучасних засобів ураження. Дії в місті, як правило, ведуться на близьких дистанціях, тому озброєння взводу – кулемети, автомати, реактивні кумулятивні гранати, ручні гранати і озброєння БМП (БТР) будуть відігравати важливу роль у знищенні атакуючого противника. Враховуючи обмежені можливості протитанкових ракетних комплексів, танків і БМП у місті (населеному пункті), найбільшу роль у боротьбі з танками і іншими броньованими машинами противника відіграють протитанкові гранатомети і реактивні кумулятивні гранати. 167. У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який включає один-два будинки або декілька невеликих будівель (споруд), частину будівлі або її поверх, проміжок між будівлями, який входить в опорний пункт роти, а механізоване відділення може обороняти невеликий будинок (споруду), поверх будинку або проміжок між будинками. Взводу можуть додаватись гармати (міномети), вогнемети, протитанкові ракетні комплекси й інші вогневі засоби. Танковий взвод використовується, як правило, у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах, або окремими машинами може додаватись механізованим взводам. Гранатометний (протитанковий) взвод, як правило, придається відділеннями механізованим взводам. 168. Побудова бойового порядку взводу (відділення) повинна забезпечити ведення кругової оборони протягом тривалого часу, за відсутності тактичної взаємодії із сусідами. Він будується у лінію або може мати ярусне розміщення з виділенням вогневої групи і групи бойових машин. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і доданих вогневих засобів розміщується на нижніх поверхах і напівпідвалах. На верхніх поверхах встановлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети розташовуються переважно на нижніх поверхах із таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів, а міномети – на верхніх поверхах і дахах. Під час ведення бою в будинках, підвалах і підземних комунікаціях механізоване відділення, як правило, діє бойовими групами. Для оборони використовуються найбільш міцні будівлі, які розміщені на перехрестях основних магістралей, на виходах до площ, парків, мостів та інших важливих об’єктів, що забезпечують можливість кругового спостереження і обстрілу противника навколо будівлі. Опорний пункт в місті (населеному пункті) створюється так, щоб підступи до нього прострілювалися фланговим і перехресним вогнем зі всіх видів стрілецької зброї, танків, БМП (БТР) та інших засобів. Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна і двері цеглою або мішками з піском (землею), обладнати бійниці й амбразури для стрільби з автоматів, кулеметів, гранатометів та інших вогневих засобів, оглядові щілини з метою забезпечення ведення кругової оборони, закласти зайві переходи на поверхах, проробити ходи у міжповерхових перекриттях і на даху, обладнати підвал мурованого будинку під сховище, створити запаси боєприпасів, особливо реактивних кумулятивних гранат, продовольства, медичного майна і пітної води, вилучити з будівлі й інших споруд горючі речовини, підготувати засоби пожежегасіння, засипати дерев’яну підлогу піском (землею). Сходові клітини барикадуються (мінуються) або руйнуються. Для зв’язку між поверхами у стелях улаштовуються люки і готуються приставні драбини. Коридори в середині будівлі барикадуються і готуються для ведення вогню зі стрілецької зброї. Підступи до будинків і виходи із підземних комунікацій прикриваються інженерними загородженнями і вогнем. Великі споруди й окремі невеликі будинки, які обороняє взвод, з’єднуються між собою ходами сполучення, які прокопуються через двори, пролами в стінах суміжних будинків, а також підземними тунелями. У підземних комунікаціях (спорудах), які не використовуються, влаштовуються загородження, а вихід з них прикривається вогнем або охороняється. Дрібні будівлі, якими пожежа може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються. Опорний пункт поза будинками повинен перекривати вулиці, виїзди з майданів, парків та скверів, при цьому на вулицях будуються барикади з обладнаними бійницями і місцями для ведення вогню вогневими засобами. Для маневру своїх підрозділів і руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються, перекриваються переносними загородженнями і прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим і перехресним вогнем. Будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, розбираються або руйнуються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) обладнуються проходи і проїзди в середині кварталів, пристосовуються підземні комунікації і обладнуються ходи сполучення між будівлями. Вогнева позиція танка (БМП, БТР), як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на велику дальність. Вона може обладнуватися за мурованою стіною (парканом) з влаштованою амбразурою для спостереження і ведення вогню, а також за іншими міцними спорудами і повинна прикриватися вогнем механізованих підрозділів. Для управління боєм командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу розташовується в будинку, який обороняється, і вибирає командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку, а поза будівлі – в глибині опорного пункту або на позиції одного з відділень. Командир танкового взводу управляє боєм з танка. Система вогню будується на сполученні фронтального, флангового і перехресного вогню з усіх видів зброї взводу й організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв’язку між собою. У багатоповерхових будівлях вогонь готується в кілька ярусів. При цьому особлива увага приділяється веденню вогню уздовж вулиць, по перехрестях, підходах до мостів і по мостах, виходах із майданів, парків і скверів, у проміжки між будинками, шляхопроводах, підступах до водних перешкод і дворів. Розвідка противника організується більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю спостерігачів. Для організації безпосередньої охорони на даху будинку можуть обладнуватися спостережно-вогневі точки у складі 2-3 військовослужбовців. 169. Послідовність роботи командира взводу щодо підготовки до оборони в місті проводиться, як у звичайних умовах. Під час оцінки обстановки він додатково вивчає: склад і характер дій противника (якими вулицями, скверами, майданами, дворами і будівлями він буде діяти, де він зосередить зусилля, які способи буде застосовувати під час оволодіння будівлями і об’єктами); як побудувати бойові порядки, визначити заходи щодо створення додаткових запасів боєприпасів, продовольства, медичного майна і питної води; характер міської забудови, особливо будинків, які обороняються, наявність прихованих підступів до будинків від фронту, флангів і тилу (у тому числі підземних комунікацій) та їх вплив на умови побудови оборони, спостереження і ведення вогню; які будівлі (споруди) включити в опорний пункт, можливість використання підземних споруд для укриття особового складу і здійснення маневру, характер водних перешкод, наявність мостів через них і можливі ділянки форсування (подолання) противником, де розмістити позиції відділень, вогневі позиції БМП (БТР), танків та інших вогневих засобів, місця обладнання загороджень, напрямки (вулиці, провулки тощо), які доступні до дій танків, БМП, мотопіхоти, кількість і ширину вулиць, наявність підземних споруд, майданів і міцних споруд в опорному пункті, утримання яких забезпечить виконання завдання, важкодоступні ділянки на підступах до опорного пункту. Особлива увага під час оцінки обстановки звертається на наявність у місті (населеному пункті) цивільного населення, інших осіб і об’єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права. У рішенні командир взводу визначає: утримання якої будівлі (декількох споруд) забезпечить виконання поставленого завдання, способи боротьби з противником на підступах до будівлі противником, який наступає вздовж вулиць, майданів, долає водні перешкоди і оволодів будівлею в безпосередній близькості від взводу, який увірвався в опорний пункт або будівлю; необхідні заходи щодо ліквідації і поповнення втраченого положення. Під час рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість на підступах до опорного пункту (будівлі), вказує командирам відділень (танків) орієнтири і уточнює: положення, склад і найбільш вірогідні напрямки (вулиці, майдани) наступу противника і рубіж переходу в атаку; накреслення переднього краю оборони роти, опорний пункт взводу і які будівлі (споруди) включені в опорний пункт взводу і сусідів; позиції відділень поза будівлею (попереду, між будівлями) або розміщення відділень у будівлі, вогневої позиції танків, БМП (БТР) і доданих вогневих засобів; які комунікації використовувати для здійснення маневру і порядок охорони, траншею і хід сполучення взводу при обороні поза будівлею; основні позиції; основні і додаткові сектори обстрілу танків (БМП, БТР), а також доданих вогневих засобів із врахуванням розміщення вулиць, майданів, скверів, парків, багатоповерхових споруд і засобів, які призначені для забезпечення флангів, проміжків і підступів до споруд; рубежі, ділянки і об’єкти (вулиці, будинки, парки тощо), по яких готується вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій) і підготовки будівель до оборони; місця і характер інженерних загороджень, які обладнуються перед фронтом (на вулицях, скверах, майданах, попереду будівель) і на флангах (між будівлями) оборони взводу, і порядок прикриття їх вогнем; місце командно-спостережного пункту. Організовуючи взаємодію під час оборони в населеному пункті, командир взводу узгоджує дії відділень (вогневих засобів), окремих груп, які розташовані в одному будинку на різних поверхах і діють поза ним, при підході і відбитті атаки і порядок знищення дрібних груп противника, який увірвався в будинок або в опорний пункт взводу. Під час організації управління додатково вказується порядок підтримки зв’язку із спостережно-вогневими точками. Організовуючи забезпечення бою в місті (населеному пункті), командир взводу додатково визначає заходи щодо боротьби з пожежами: скільки, де і яких засобів пожежегасіння мати; які матеріали, що швидко спалахують, видалити з будинку та поблизу нього або зруйнувати; місця встановлення водних баків; склад позаштатної пожежної команди і порядок дій особового складу під час гасіння пожежі; які вікна напівпідвальних приміщень і перших поверхів закрити повністю або металевими сітками з метою недопущення закидання ручних гранат (у тому числі димових і запалювальних), які ділянки (підлоги) будівлі засипати піском (землею) і мати його запас. 170. Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, що розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняється, але і ведуть вогонь по цілях, що розташовані у глибині бойового порядку противника, забороняючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, який підійшов до стін будинку, закидається гранатами і знищується вогнем впритул. Під час ведення бою в середині будинку й у підземних комунікаціях противник знищується вогнем впритул і в рукопашній сутичці, а також ручними гранатами. Відділення (кожний солдат і сержант), ведучи бій в середині будинку, повинне виявляти особливу рішучість і завзятість, вміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення. При вході у приміщення, яке зайняв противник, один із бойової “двійки” (групи) різко відчиняє двері, інший кидає гранату, а потім вогнем із автомата (кулемета) знищується противник, який залишився живим. Під час руху сходовими клітинами пересування здійснюється кидками від однієї площадки до іншої, за умов попереднього закидання їх гранатами або обстрілу. Під час бою в середині будівлі особливого значення набуває рукопашний бій, застосування ручних гранат і ведення вогню впритул. Противник, також знищується вогнем відділення (групи солдатів), що висилається в тил противнику підземними комунікаціями (спорудами). Противник, який зайняв верхні поверхи, знищується в першу чергу. Для проникнення на верхні поверхи використовуються шахти ліфтів, запасні (пожежні) драбини, проломи в міжповерхових перекриттях. Доцільно спочатку зайняти поверх вище противника і звідти, зверху вниз, атакувати його, знищуючі гранатами, вогнем вогнеметів, з автоматів і кулеметів через отвори в перекриттях. Під час бою в середині будинку артилерія (міномети), БМП (БТР), танки, обслуги автоматичних гранатометів і протитанкових ракетних комплексів своїм вогнем знищують живу силу, бойову техніку й інші засоби противника, не допускаючи їх підходу до будинків, підвезення (піднесення) боєприпасів і інших матеріальних засобів. Оборона вночі 171. Нічні умови суттєво впливають на ведення оборони і, особливо, на використання вогневих засобів і можливість здійснення маневру. Вночі ускладнюється спостереження й орієнтування на місцевості, внаслідок чого зменшується дальність спостереження цілей, погіршуються умови для точного прицілювання і корегування вогню, що веде до зниження ефективності вогню із стрілецької зброї і інших вогневих засобів. При переході до оборони вночі дуже важко вибрати зручні позиції для відділення (танків) та інших вогневих засобів, організувати систему вогню і загороджень. У темряві значно знижується продуктивність інженерних робіт, ускладнюються умови і збільшується час їх виконання. Противник отримує можливість приховано підійти до оборони і раптово атакувати, а також просочитися через проміжки в глибину оборони. Крім цього, ускладнюються управління взводом і підтримка безперервної взаємодії, а при веденні вогню збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних ракет. 172. Оборона вночі, як правило, є продовженням денних дій з основним завданням – відбити раптову атаку противника. Для цього командир взводу повинен: підсилити спостереження за противником і своїми загородженнями перед переднім краєм, на флангах і організувати підслуховування; велику частину особового складу взводу і вогневих засобів тримати в постійній готовності до відбиття атак противника; підсилити охорону місць відпочинку особового складу, бойових машин на позиціях. Взвод вночі продовжує виконувати поставлене завдання в заздалегідь створеному бойовому порядку, при цьому бойові машини і вогневі засоби можуть бути висунуті ближче до переднього краю (зайняти тимчасові вогневі позиції). Система вогню взводу в обороні вночі організовується таким чином, щоб була можливість максимально використовувати вогневі можливості всіх видів зброї взводу і доданих вогневих засобів із використанням нічних прицілів, їх тісна взаємодія у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами для відбиття атаки противника, знищення його у випадку вклинення в опорний пункт або коли він намагається його обійти, прикриття флангів і проміжків між опорними пунктами взводів, а також загороджень і перешкод. Під час організації системи вогню необхідно ретельно визначити місця розміщення вогневих засобів, смуг вогню і секторів їх обстрілу, особливо тим, що мають нічні приціли. Зони протитанкового вогню і вогню зі стрілецької зброї призначаються, виходячи з характеристик приладів нічного бачення і умов видимості, глибини їх можуть зменшуватись. Кордони секторів і смуг вогню, ділянок зосередженого і загороджувального вогню вказуються відносно предметів, які виразно спостерігаються в темряві. З кожної вогневої позиції ще в світлий час необхідно перевірити можливість і зручність спостереження і ведення вогню, а для стрілецької зброї без приладів – підготувати прості пристосування, які забезпечують ведення вогню вночі в певному секторі або по заздалегідь пристріляних рубежах (обмежувальні кілкі по горизонталі і висоті). Командир взводу управляє підлеглими підрозділами і вогневими засобами з командно-спостережного пункту або позиції одного з відділень. 173. Для ведення оборони вночі командир взводу до темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки озброєння, техніки і вихідних даних для ведення вогню вночі, організувати спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення засобів освітлення противника та засліплення його особового складу і вогневих засобів; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; від кого і коли виділити додаткові чергові вогневі засоби, їх тимчасові вогневі позиції і завдання; які вогневі засоби і коли висунути на тимчасові позиції або ближче до переднього краю; склад і місце посту освітлення, порядок освітлення місцевості противника під час бою; який запас освітлювальних засобів, трасуючих снарядів і патронів з трасуючою кулею мати, як використовувати освітлення місцевості, що здійснюється артилерією і авіацією; розпізнавальні знаки своїх військ; сигнали управління і цілевказання; порядок відпочинку особового складу, сигнали бойової тривоги і порядок дій за ними. До наступлення темряви всі командири зобов’язані перевірити дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів із трасуючими кулями і засобів освітлення місцевості. Для засліплення вогневих засобів противника, оснащених приладами нічного бачення, можуть застосовуватися фари, а також осередки пожеж, що заздалегідь підготовлені перед фронтом оборони. 174. Для освітлення місцевості вночі у взводі із спеціально підготовленого особового складу за рішенням старшого командира може призначатися пост освітлювання. Він складається, як правило, із двох солдатів, один з яких призначається старшим. На посту мають бути прилади спостереження і засоби освітлення місцевості. Завдання посту освітлення командир взводу ставить на тому місці, звідки вестиметься освітлення. При цьому особовому складу вказується: склад поста, хто старший; відомості про противника (де знаходиться, що робить і звідки очікується його поява); розташування передових підрозділів своїх військ; основні і запасні місця для поста освітлення і як їх обладнати, а також сектор освітлення; де і скільки отримати засобів освітлення, порядок освітлення місцевості і противника; початок і кінець освітлення і порядок дій після виконання завдання. Пост освітлення для найбільш ефективного використання доцільно розташовувати в центрі бойового порядку взводу в першій траншеї або в проміжках між позиціями відділень. Для нього необхідно призначити основне і два-три запасні місця розміщення на віддаленні 40-60 м один від одного, на яких обладнуються прості укриття і пристосування для запускання освітлювальних патронів. 175. В обороні вночі взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття раптових атак противника, знищення його розвідки і груп, які намагаються проробляти проходи в загородженнях або просочитися в глибину оборони. Вночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу БМП, БТР, танка в кількості, яка дозволяє вести вогонь з озброєння бойової машини) повинні знаходитися на позиції (у БМП, БТР, танку) у готовності до ведення вогню. Особовий склад і вогневі засоби, включаючи і чергові, спостерігачі і командири, які знаходяться на позиції, на ніч змінюють свої місця. Кількість спостерігачів збільшується. Фланги відділень (траншея) перекривається рогатками, їжаками і знаходяться під безперервним спостереженням і прикриваються вогнем. Охорона командно-спостережного пункту підсилюється. Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і в траншеях поблизу вогневих засобів у готовності зайняти свої місця за тривогою. В місцях відпочинку особового складу і бойових машин виставляються спостерігачі (чатові), які охороняють їх, знаходяться в постійній бойовій готовності до відбиття нападу противника і встановленим сигналом оповіщають тих, хто відпочиває, і викликають їх на позиції. 176. Дрібні групи противника, які намагаються проникнути в глибину оборони методом просочування, знищуються черговими вогневими засобами. Атака противника відбивається з відстані, яка забезпечує ефективне ведення вогню танками, БМП, гранатометами, протитанковими ракетними комплексами й іншими вогневими засобами. Перехід від нічних до денних дій може проводитися в ході наполегливого оборонного нічного бою, після відбиття атак противника або коли його наступ очікується на світанку. У всіх випадках командир взводу повинен: перемістити особовий склад і вогневі засоби на основні позиції, а пост освітлення у свій підрозділ; відновити систему вогню після відбиття атак противника; вжити заходів щодо відновлення маскування; уточнити завдання підрозділам і підсилити спостереження; провести поповнення боєприпасів і евакуювати в тил поранених і військову техніку, що вийшла з ладу; нагодувати особовий склад. |