Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна). Навчальний посібник (2ге видання, змінене та доповнене) київ правова єдність всеукраїнська асоціація видавців 2008 вступ
 Скачать 2.91 Mb.
|
|
законами: від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства»: регулює низку питань, пов'язаних з випуском акцій при створенні акціонерного товариства, зміні його статутного фонду та ін.; від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону від 19.02.1997 р.): визначає акції як один з видів об'єктів приватизації та застосування акціонування (перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товариства та продаж акцій таких товариств відповідно до затверджених планів приватизації) основним способом приватизації; від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Укра- їні»: визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів (ст. 2); види професійної діяльності на ринку цінних паперів та основні засади її ліцензування, в тому числі граничний термін прийняття рішення про ліцензування або відмови у наданні ліцензії - ЗО днів (ст. 4), органи, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів (ст. 5), основи правового статусу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі здійснення нею в межах своєї компетен- ції нормативного регулювання на ринку цінних паперів (статті 6-10), відповідаль- ність за правопорушення на ринку цінних паперів (статті 11-15); повноваження саморегулівних організацій у сфері регулювання ринку цінних паперів (ст. 17); від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»: визначає основні засади функціонування Національної депозитарної системи, в тому числі її структуру (ст. 2), учасників (статті 10-12); форми випуску цінних паперів (ст. 4), порядок переходу права власності на цінні папери (ст. 5), види депозитарної діяльності (ст. 6), порядок зберіганні та обслуговування обігу цінних паперів (ст. 7), кліринг та розрахунки (ст. 7), ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (ст. 9); особливості електронного обігу цінних паперів (статті 13-14); основні засади щодо регулювання діяльності Національної депозитарної системи, в тому числі ліцензування депозитарної діяльності (ст. 15), обліку цінних паперів (ст. 16), обмеження щодо участі прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, що здійснюють за нею контроль, у професійній діяльності на ринку цінних паперів (ст. 18); від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»: визначає поняття, види та типи інститутів спільного інвестування/ІСІ (ст. 4), основи правового статусу корпоративного інвестиційного фонду та його специфіку як відкритого акціонерного товариства, що спеціалізується на спільному інвестуванні як виключній діяльності (статті 7-21); особливості правового становища пайового інвестиційного фонду як договірного інституту спільного інвестування без прав юридичної особи (статті 22-28); порядок управління активами ICI за допомогою компанії з управління активами, яка має відповідати встановленим вимогам (статті 29-33); склад і структуру активів ICI (статті 34-37); особливості емісії та обігу цінних паперів ICI - акцій корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду (статті 38-47); порядок та обсяг розкриття інформації ICI (статті 48-49); від 05.06.2003 р. «Про іпотеку»: визначає правовий режим заставних (боргових цінних паперів) та можливість забезпечення ними випуску іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів; від 19.06.2003 р. «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»: встановлює порядок випуску та обігу іпотечних сертифікатів, які можуть бути випущені з фіксованою дохідністю та сертифікатів без участі; від 22 грудня 2005 року «Про іпотечні облігації»: визначає правовий режим таких облігацій; від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (аналіз по- ложень цього Закону див. далі); від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власності»: визначає: а) корпоративні права держави як корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій як один з об'єктів управ- ління державної власності (ч. 1 ст. 3); б) повноваження Кабінету Міністрів Украї- ни (пункти 12-14,17 ч. 2 ст. 5), уповноваженого органу управління (пункти 13-14 ст. 6) та Фонду держмайна України щодо корпоративних прав держави (п. З ст. 7), господарських структур щодо управління корпоративними правами держави (ст. 8); в) основні засади: передачі корпоративних прав державі уповноваженим осо- бам, виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою, конкурсні засади визначення уповноважених осіб, ініціатора та порядок прове- дення такого конкурсу, критерії визначення переможця (ст. 10), а також особли- вості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави (ст. 11); указами Президента: від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств»: визначає основні засади перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товариства з метою їх підготовки до наступної приватизації; від 26.03.2001 р. «Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України»; Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: затв. Указом Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97 (з наступними змінами): визначає правовий статус ДКЦПФР як спеціально уповноваженого органу на ринку цінних паперів; від 03.03.2006 р. № 185/2006 «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла»: передбачає низку заходів щодо стимулювання інвестування в Україні, в тому числі на фондовому ринку (ринку цінних паперів); постановами Кабінету Міністрів України: від 31.01.2001 р. «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик»; від 10.01.2002 р. № 15 «Про випуск казначейських зобов'язань»; відомчими нормативно-правові актами: Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), зокрема: • ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 341; діяльності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346; діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 347; діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів як різновиду депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 348; депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 349); • Положення про депозитарну діяльність, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р.№999; • Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних папе- рів, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000; • та ін.; Антимонопольного комітету: • розпорядження АМК № 330-р від 31.08.2004 р. «Про затвердження Поло- ження про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств» та ін. Закон України від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон «Про ЦПФР») узагальнив та уніфікував положення низки актів законодавства (гл. 14 Цивільного кодексу України, статей 143, 163-166 Господарського кодексу України, законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди», «Про іпотечні облігації» та ін.) щодо цінних паперів, урегулював на рівні закону відносини, що раніше регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі запровадив низку заходів, аналогічних за своєю суттю відповідним положенням законодавства ЄС (у тому числі директив ЄС: 2004/39/ЄС від 21.05.2004 р. щодо ринків фінансових інструментів; 2001/34/ ЄС від 28.05.2001 про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про цінні папери). І. Закріплює визначення цінних паперів та їх класифікацію (ст. 3): Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (ч. 1 ст. З «Про ЦПФР»). Цінні папери поділяються на види (ч. 2 ст. З Закону «Про ЦПФР») за різними критеріями: A. За порядком їх розміщення (видачі): емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України. Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів. Б. За формою існування: документарні (випускаються у вигляді сертифіка- ту, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними па- перами) та бездокументарні (випускаються у вигляді здійсненого депозитарієм на електронних носіях облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінні папери). B. За формою випуску: на пред'явника (права, посвідчені таким цінним папером, належать його пред'явникові), іменні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері) або ордерні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу). Г. Групи цінних паперів, що можуть бути у цивільному обороті в Україні: 1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у ви- гляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: а) акції; б) інвестиційні сертифікати; 2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповід- но до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підпри- ємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі; 3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпо- течні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати ФОН; 4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право влас- ника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду; 5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого до- говором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів; 6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому дер- жателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. II. Встановлює уніфіковані вимоги: • до емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (при- ватного) їх розміщення (розділ IV), у тому числі етапи (залежно від виду розміщення (відкрите чи закрите) - ст. 28: а) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не ви- значеного кола осіб здійснюється за такими етапами: 1) прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову; 3) подання заяви й усіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії; 4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви- пуску цінних паперів і проспекту їх емісії; 5) прийняття у разі потреби рішення про залучення андерайтера до розмі- щення цінних паперів; б) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера; 7) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника; 8) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе- рів у документарній формі; 9) розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів; 10) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів; 11) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 12) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій; 13) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації; 14) подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів; 15) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів; 16) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів; 17) розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. 6) приватне (закрите) розміщення цінних паперів (розміщення цінних па- перів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб) здійснюється за такими етапами: 1) прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів ор- ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову; 3) подання заяви й усіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів; 4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви- пуску цінних паперів; 5) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера; 6) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника; 7) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе- рів у документарній формі; 8) закрите (приватне) розміщення цінних паперів; 9) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 10) затвердження змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій; 11) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації; 12) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів; 13) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів; 14) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів; • до проспекту емісії цінних паперів (ст. ЗО), у тому числі щодо розкриття інформації, обліку зареєстрованих випусків цінних паперів (ст. 31), вимоги до закритого (ст. 32) та відкритого (ст. 33) розміщення цінних паперів, особливості відкритого розміщення за участю андеррайтера (ст. 34), до звіту про результати розміщення цінних паперів, що подається ДКЦПФР (ст. 36), щодо особливостей розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України (ст. 37); • до розкриття інформації на фондовому ринку його учасниками: емітен- тами (ст. 39), у тому числі подання ДКЦПФР регулярної інформації (ст. 40), особливої інформації про емітента (ст. 41), учасниками депозитарної системи про облік іменних цінних паперів (ст. 42), а також визначається поняття інсайдерської інформації та інсайдерів (ст. 45) і встановлюється заборона щодо її використання інсайдерами у власних інтересах та/або інтересах третіх осіб, що відповідає положенням Директиви 2003/6/ЄС Європейського парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком. III. Закріплює поняття фондового ринку/ринку цінних паперів (ст. 2 За- кону) як сукупності учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів), а також |