BIM моделирование реферат. Оняття та історія виникнення вім
 Скачать 403.92 Kb.
|
|
ВІМмоделювання. Огляд можливостей та перспективи в Україні П оняття та історія виникнення ВІМ. Сучас- ний розвиток інформаційних технологій оз- наменувався появою принципово нового підхо- ду в архітектурно-будівельному проектуванні, що полягає у створенні комп’ютерноїмоделі новоїбудівлі, яка охоплює всі відомості про майбутній об’єкт – Building Information Model (BIM). Поняття інформаційного моделювання бу- дівлі як засіб її параметризації було запропоно- вано професором Технологічного інституту Джорджії(Georgia Tech) Чаком Істманом (Chuck Eastman) у 1975 р. під назвою Building Descrip- tion System (Система опису будівлі) [1, 2]. Пізніше, у 1986 р., англієць Роберт Ейш (Robert Aish) вперше використав термін Building Modeling у його нинішньому розумінні при про- ектуванні Термінала 3 в аеропорту Хітроу [19]. Також він вперше сформулював основні прин- ципи інформаційного підходу у проектуванні: тривимірне моделювання; автоматичне отри- мання креслень; інтелектуальна параметризація об’єктів; відповідні об’єктам бази даних; роз- поділ процесу будівництва за тимчасовими ета- пами тощо. Термін BIM (Building Information Modeling) вперше з’явився у 1992 р. у роботі Г.А. ван Недервена (G.A. van Nederveen) і Ф.П. Толмана (F.P. Tolman) з Нідерландів [3]. Приблизно із 2002 р. концепцію Building Infor- mation Model перейняли розробники програм- ного забезпечення, зробивши це поняття одним із ключових у своїй термінології. Невдовзі ВІМ було узято на озброєння Bentley Systems, Autodesk и Graphisoft та ін. Надалі абревіатура BIM увійшла до лексикону фахівців із систем автоматизованого проектування і набула широ- кого розповсюдження в усьому світі. BIM може використовуватися як для позна- чення безпосередньо самоїінформаційноїмо- делі будівлі, так і для процесу інформаційного моделювання. Наприклад, компанія Graphisoft – автор широко розповсюдженого пакета ArchiCAD, запровадила термін VB (Virtual Building) – віртуальна будівля, який по суті є BIM. Іноді можна зустріти схоже за значенням словосполу- чення електронне будівництво (e-construction). Wikipedia визначає BIM як процес генераціїта управління даними єдиноїінфраструктури впродовж її життєвого циклу, що відбувається із використанням спеціального програмного за- безпечення динамічного моделювання будівель у тривимірному просторі та реальному часі, з метою зменшення втрат часу та ресурсів у про- ектуванні та будівництві. Цей процес відбува- ється у інформаційній моделі інфраструктури (також позначеній BIM), що включає в себе гео- метрію будівлі, просторові відношення, геогра- фічну інформацію, а також кількість та влас- тивості компонентів інфраструктури тощо. Класифікація і особливості ВІМ. Інфор- маційне моделювання будівлі – це комплексний підхід до зведення, оснащення, забезпечення експлуатаціїта ремонту будівлі, який передба- чає збирання та комплексну обробку в процесі проектування всієїархітектурно-конструктор- ської, технологічної, фінансової та іншої ін- формаціїпро будівлю з усіма їївзаємозв’язками і залежностями. В інформаційному моделюван- ні будівля і все, що до неївідноситься, розгля- дається як єдиний об’єкт. Кожен елементарний модуль, об’єкт будівлі є просторовою інфор- маційною моделлю, яка пов’язана із базою знань, і у якій кожному елементу можна при- власнити додаткові атрибути. Такі ознаки і пе- реваги органічно випливають із глобальних відмінностей знань від інформації– їх компо- зитивність, ієрархічність, процедуральність та описовість [4]. Будівельний об’єкт відтоді про- ектується фактично як єдине ціле і зміна © Білик А.С., Беляєв М.А. Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 9 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО А.С. Білик доцент кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури, к.т.н., керівник інженерного центру УЦСБ М.А. Беляєв провідний інженер"конструктор Українського Центру Сталевого Будівництва будь-якого його параметра тягне за собою авто- матичну зміну інших, пов’язаних з ним пара- метрів і об’єктів, зміни креслень, візуалізацій, специфікацій, графіка будівництва тощо на всіх етапах життєвого циклу (рис. 1). Компанія Autodesk визначає наступні особ- ливості ВІМ: добра координація, узгодженість та взаємозв’язок, піддатливість розрахункам та аналізу, наявність геометричного прив’язування, придатність до комп’ютерного використання та можливість необхідних оновлень. Числова інформація щодо існуючого або за- планованого об’єкта у ВІМ може використову- ватися для: прийняття конкретних проектних рішень; створення високоякісноїпроектноїдоку- ментації; передбачення експлуатаційних якостей об’єкта; розроблення кошторисів та будівельних планів; замовлення та виготовлення матеріалів, конструкцій та обладнання; управління зведенням будівлі та її експлуатацією, а також засобів тех- нічного оснащення протягом усього життєвого циклу; управління будівлею як об’єктом комер- ційноїдіяльності; проектування та реконструкції або ремонту будівлі, їїзнесення та утилізаціїтощо (рис. 2). Застосування інформаційноїмоделі будівлі істотно полегшує роботу з об’єктом і має ряд переваг порівняно з класичними методами про- ектування. Насамперед, BIM дозволяє у вірту- альному режимі розробити, пов’язати разом та узгодити створювані різними фахівцями та ор- ганізаціями компоненти, системи майбутньої споруди, заздалегідь перевірити їх життєздат- ність, функціональність і експлуатаційні якості. ВІМ дає змогу створити модель, у якій можуть паралельно працювати архітектори, конструк- тори, інженери та інші фахівці, залучені до про- екту. Середовище BIM підтримує функціїспіль- ноїроботи впродовж усього життєвого циклу будівлі без ризику неузгодженості або втрати даних, а також унеможливлює помилки при їх передачі та перетворенні. Прийняття зважених рішень на ранніх етапах існування об’єкта заз- далегідь дозволяє заощадити, адже відомо, що ціна внесення змін у проект зростає експонен- ціально із часом від початку робіт (рис. 3). 10 Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО Рис. 1. Основні процеси BIM Рис. 2. Укрупнена схема інформаційних зв’язків BIM [5] Рис. 3. Зміна ціни та можливостей внесення змін у проект із часом від початку проектних робіт при звичайному проектуванні та із застосуванням BIM Таким чином, основними перевагами ВІМ можна назвати наступні: n Значне скорочення часу проектування для типових, регулярних об’єктів, а також для внесення змін у проектну документацію. n Упередження конфліктів між системами та підсистемами будівлі і окремими елементами. n Детальне опрацювання збільшує прогнос- тичність техніко-економічних показників та зменшення операційних витрат. n Виявлення взаємозв’язків між елементами будівлі, функціональністю. n Здатність до накопичення предметних знань. n Можливість дослідження та оптимізації експлуатаційних показників. n Компактність систем, що проектуються, можливість значного ускладнення їх функ- ції та форми. Наприклад, при створенні складного за формою і внутрішнім оснащенням нового кор- пусу Музею мистецтв у Денвері (США) була ви- користана спеціально розроблена для цього об’єкта інформаційна модель. Тільки організа- ційне застосування BIM для взаємодіїсубпід- рядників і оптимізаціїграфіка робіт дозволило скоротити термін будівництва на 14 місяців, що призвело до економії приблизно 400 тис. доларів при кошторисній вартості об’єкта в 70 млн. до- ларів (рис. 4). Сучасне інформаційне моделювання – Building Information Modeling – нерозривно по- єднане із управлінням ефективністю (Building Performance Management) та життєвим циклом будівлі (Building Lifecycle Management) [6]. ВІМ дає змогу не тільки полегшити виготовлення, прискорити монтаж конструкцій, а й прослідку- вати ефективність інвестицій, акумулювати якісні та кількісні дані, що застосовуються у різних сферах за схемою Продукт – Процеси – Ресурси [7, 16]. Розвиток ВІМ у світі. Сучасний напрямок розвитку будівельноїгалузі рухається до об’єд- наноїпарадигми архітектурноїта конструктив- ноїформи – алгоритмічноїархітектури. Висока точність BIM-моделей з урахуванням техно- логічних вимог виготовлення дає можливість отримувати нові конструктивні та архітектурні форми (рис. 5). Наразі всі провідні розробники Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 11 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО Рис. 4. ВІМ сталевого каркаса та фасад Музею мистецтв у Денвері, США, арх. бюро D. Libeskind, 2006 р. Рис. 5. Фрагмент BIM-моделі каркаса та реалізований проект стадіону Bird’s Nest у Пекіні (КНР), 2008 р. Арх. бюро Херцог та де Мерон будівельних САПР – Autodesk, Nemetschek, Graphisoft та ін. – підтримують у своїх про- дуктах технологію BIM. Для сумісності різних програм був розроблений спеціальний формат обміну даним – IFC. Початково запроваджений для комплексів Autodesk Revit та Tekla, IFC поступово став буфером обміну повних даних без втрати найціннішого – інформаційного на- повнення. ВІМ є сумою технологій, наслідком ево- люціїсистем імітаційного моделювання. Це відповідь на зростаючу складність функціїта підсистем її обслуговування у будівлях, на вимо- ги сучасності до форми конструкцій як з ар- хітектурної, так і конструктивної точки зору. Сучасні ВІМ укрупнюють підсистеми будівлі в один супероб’єкт, що вже реалізовано у деяких комплексах [17]. Вочевидь укрупнення і взає- моінтеграція ВІМ не може залишитися у межах будівлі. Наразі системи ВІМ кожноїспоруди органічно виходять на рівень інтеграціїу міське середовище. Це зумовлює перехід ВІМ-техно- логій у 4D та 5D-системи. 4D вже широко засто- совується у локальних ВІМ, дозволяючи моде- лювати монтаж елементів каркаса та огород- ження. 5D-системи мають на увазі накопичення якісних даних ВІМ та поширення сполученості із ГІС-технологіями [8]. Таким чином, сучасні ВІМ-системи є частиною інформаційних систем (I-Model), які накопичують і несуть інформацію щодо явищ природи, з якими ми взаємодіємо, соціально економічну історію життя людей [18]. Розглянемо ще більш глобальну перспекти- ву, що вже стає реальністю. Уряд Британіїу 2015 р. анонсував програму тотального впро- вадження ВІМ у країні: Digital-Built-Britain [12, 13]. Програма систематизує існуючий розвиток ВІМ та 4 щаблі та передбачає перехід Великої Британіїна третій ВІМ-рівень (див. таблицю). Рівень 1 взаємодіїбув досягнутий при проекту- ванні та будівництві п’ятого термінала аеропор- ту Хітроу, проте очікування учасників не вип- равдалися. Приріст продуктивності порівняно із неорганізованими формами роботи був усього на рівні 10 %. Прикладом програмного втілен- ня середовища рівня 2 є Autodesk Navisworks, Solibri Model Checker, Bentley Navigator. На цьо- му рівні організована взаємодія може забезпе- чити до 50 % скорочення невиробничих витрат проекту. Для цього рівня доступні візуальне планування та управління будівництвом – 4D, а також управління вартістю проекту – 5D. Британська систематизація ВІМ Рівень Назва Опис 0 Некерова- ний CAD Робота ведеться у режимі 2D. Передача інформації суміжникам відбувається в основному через паперові носії або електронну форму паперу Взаємодія між членами команди проекту в організованому вигляді відсутня 1 Керований CAD Робота наряду із 2D ведеться у 3D-графіці Передача інформації відбувається в електронному вигляді через середовище загальних даних (Common Data Environment), специфиціковане британським стандартом BS 1192:2007 Взаємодія між учасниками різних дисциплін у повноцінному вигляді ще не організована 2 Федеро- ваний BIM Робота кожного учасника відбувається у 3D-моделі своєї дисципліни Передача інформації відбувається в електронному вигляді междисциплінарної координації через середовище загальних даних відповідно до стандарту BS 1192:2007; автоматично визначаються та усуваються колізії, вивіряються проектні рішення тощо Взаємодія учасників проекту має форму повної та повноцінної колективної роботи 3 Інтегро- ваний BIM Робота кожного учасника відбувається у 3D-моделі своєї дисципліни, передача інформації відбувається у вигляді електронного одночасного доступу усіх учасників до єдиної моделі, при цьому ризик виникнення конфліктних ситуацій зведений до мінімуму Взаємодія між дисциплінами реалізована повною мірою через сумісне використан- ня єдиного центрального репозитарію В окресленому ракурсі BIM є технологією, яка символізує прихід «цифрового будівницт- ва». У 2011 р. уряд ВеликоїБританіїприйняв рішення, що із квітня 2016 р. усі держзакупів- лі у галузі будівництва будуть здійснюватися тільки для проектів, що виконуються у техно- логіїBIM рівня 2. Таким чином, галузь отри- мала потужну стимуляцію для поступу. Була сформована спеціальна робоча група (BIM Task Group), якій було доручено розробити необхідні стандарти та протоколи для роботи з безкош- товним доступом (оскільки левову частину ринку представляють компаніїсереднього та малого бізнесу). Пілотні проекти, виконані у рамках держ- замовлення за технологією BIM рівень 2, про- демонстрували скорочення 20 % капітальних вит- рат на будівництво порівняно із аналогічними проектами 2009–2010 рр. Протягом 2013–2014 рр. економія склала £840 мільйонів. У 2015 р. за ра- хунок застосування BIM другого рівня очікува- 12 Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО на економія складе £1,2 мільярдів. Наприкінці 2014 р. Британський Construction Leadership Council започаткував галузеву стратегію «Бу- дівництво 2025», запланувавши амбітні показ- ники: на 33 % зниження початкових витрат на будівництво та вартість експлуатаціїготового об’єкта; на 50 % скорочення загального часу від початку і до завершення проекту; на 50 % ско- рочення викидів парникових газів від капіталь- ного будівництва; до 50 % зростання експорту будівельних продуктів та послуг. Країни Євро- пейського Союзу планують затвердити рівень 2 як стандарт для держзамовлень із встановлени- ми граничними значеннями вже у 2017 році. Аналогічні програми вже анонсовані у деяких країнах Євросоюзу, зокрема у Франції та Німеч- чині. Окреслені успіхи та перспективи ВІМ ко- релюють із прогнозом розвитку глобального ринку будівництва на 2025 р. [9], згідно із яким прогнозується зростання на рівні 70 %, в основ- ному за рахунок ринку Азіїта EMEA (Європа, Близький Схід та Африка). На фоні цього, не очікуючи повноїінтег- раціїрівня 2, у Британіїрозпочалася розробка якісно нового – третього рівня ВІМ (власне Digital-Built-Britain) паралельно з іншими стра- тегіями: «Розумні цифрові міста» – інтелекту- альні системи інфраструктури, енергетики, охо- рони здоров’я, водопостачання та перероблян- ня відходів; «Інформаційна економіка» – висо- копродуктивні обчислення, Інтернет речей, у формі автоматичних сенсорів для автоматизації процесів та ін. Сукупність трьох стратегій дає змогу побачити недалеке майбутнє соціально- економічноїорганізаціїглобалізованого світу ви- соких технологій. Стратегія Digital Built Britain у підсумку представила бачення високопродук- тивної, збалансованої та прозорої кібернетичної держави, яка ефективно обслуговує потреби громадян. Можливість виміряти параметри функ- ціонування готового об’єкта та порівняти їх із вимогами, встановленими у технічному завдан- ні, а також із початковими експлуатаційними параметрами, значно покращують умови його використання. Переваги стратегіїдля суспільст- ва від її реалізації автори визначили як: n Істотна економія на державних закупівлях. n Швидка та широка реалізація покрокових змін щодо продуктивності будівельноїга- лузі, підвищення її ефективності. n Оптимізація експлуатаціїбудівель, еконо- мія на життєвому циклі, зокрема від змен- шення енергоспоживання. n Безпечне користування відкритими даними у контрольованому режимі. n Переваги для національних компаній від міжнародного прийняття стандартів та про- токолів. n Надання нових можливостей суміжним об- ластям: «розумні» цифрові міста та «інте- лектуальні» енергосистеми, виробництво, кібербезпека, нові матеріали. Перспективи ВІМ в Україні. Як описано вище, впровадження BIM-технологій у світі відбувається зростаючими темпами, причому нерідко за державноїпідтримки. В Україні та- кож спостерігається пожвавлення інтересу до інформаційного моделювання будівельних сис- тем, однак цей процес притаманний лише окре- мим інтегрованим підприємствам або компані- ям із іноземними інвестиціями. ВІМ активно застосовується у будівельній галузі України, де очевидна його ефективність: будівництво ве- ликих торговельно-розважальних центрів (нап- риклад Ocean Plaza, Республіка у Києві тощо, рис. 6), мультифункціональних об’єктів зі склад- ною внутрішньою інфраструктурою (наприк- лад укриття над ЧАЕС). При цьому основними Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 13 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО Рис. 6. ВІМ-модель та фасад найбільшого в Україні ТРЦ «Республіка» у м. Києві (арх. бюро «Архіматика», 2014 р.) бар’єрами щодо впровадження ВІМ в Україні видаються наступні: n Висока вартість програмних комплексів ВІМ порівняно із вартістю проектних послуг. n Рентабельність тільки для великих, типових або закордонних проектів. n Неврегульованість нормативноїбази щодо статусу інформаційного моделювання та його впровадження у процес будівництва на всіх етапах. n Недосконале законодавство, яке допускає виробництво конструкцій некваліфіковани- ми учасниками. n Невизначеність розподілу відповідальності та права інтелектуальної власності. n Неготовність інвесторів додатково вкладати у інформаційні моделі, що можуть бути ви- користані не тільки при будівництві, але і при експлуатації об’єктів. n Інерціальність та традиційність будівельної галузі, недостатнє розуміння переваг ВІМ. n Сумісність між різними програмними про- дуктами, вироблення єдиних стандартів із передачі даних. n Інерціальність будівельноїгалузі щодо впро- вадження ВІМ, неготовність виконавців про- ектування; асиметричність ризиків та вина- город у будівництві; відсутність стандарти- зованих бізнес- та контракт моделей у бу- дівництві, до яких міг би бути прив’язаний наcкрізний процес ВІМ [10]. У той же час можна позначити чинники, що в сучасних умовах стимулюють впровадження ВІМ в Україні: n Орієнтація проектування на зовнішні захід- ні ринки, для яких ВІМ є природним. n Імплементація європейських будівельних норм, що органічні для ВІМ комплексів. n Зростання вартості енергоносіїв, що змушує девелоперів та власників переходити на інформаційні технологіїпроектування, бу- дівництва та експлуатаціїіз високим рівнем прогнозування та контролю. n Впровадження енергоощадних програм та реформ, що спонукає державу виступати ефективним ощадним власником. n Очікування закордонних інвестицій та про- грам і необхідність дієвого контролю за їх виконанням. Органічно конструктивно орієнтовані ВІМ насамперед набули застосування у галузі про- ектування сталевих конструкцій, що мають нас- крізний інтегрований ланцюжок проектування, виробництва і монтажу. Історично склалося так, що проектування сталевих конструкцій в Ук- раїні та СНД складається з двох розділів: КМ (конструкціїметалеві) і КМД (конструкціїме- талеві деталювальні). BIM-технологія дозволяє моделювати об’єкти будь-якоїскладності, без поділу процесу на КМ і КМД. Повні інформа- ційні моделі будівель створюються довше ніж звичайні креслення КМ і КМД, але дозволяють отримати всю проектну документацію на об’єкт. Висока геометрична точність конструкцій, що отримується за допомогою BIM, і можливість передачі даних у САМ-системи (у виробниче устаткування) значно підвищують технологіч- ність виробництва та скорочують час монтажу, а також дають можливість реалізувати складні архітектурні форми, мінімізують терміни на розроблення проекту, а також внесення до ньо- го змін. Із метою популяризаціїBIM-технологіїв Україні на початку 2014 р. Український Центр Сталевого Будівництва уклав партнерську уго- ду із компанією Tekla, що спеціалізується на розробленні програмного забезпечення архітек- турного, інженерного і будівельного призначен- ня. В рамках укладеноїугоди сторони домови- лися спільно здійснювати просування одно- стадійного проектування та BIM-моделювання на ринку України з метою підвищення ефектив- ності сталевого будівництва. Наступними перс- пективними кроками щодо розвитку ВІМ в Україні мають бути такі: n Сучасні стандарти повинні містити опис та закріпити статус інформаційної моделі. n Реалізація впровадження ВІМ на державно- му рівні, спеціальні програми нормативної адаптаціїВІМ комплексів та розвитку влас- ного спеціалізованого програмного забезпе- чення (наприклад [14]). n Запущення пілотних проектів із розроблен- ня інформаційних моделей типових об’єк- тів та оцифровування існуючих будівель та систем. n Відкриття геоінформаційних ВІМ бази да- них міст, що також є елементом стійкого розвитку міського середовища та електрон- ної демократії. Досвід свідчить, що для переходу компаній на ВІМ потрібні поетапні зміни, що відбувають- ся відповідно до концепції(насамперед вико- нання малих, типових об’єктів), у виокремленій 14 Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО частині персоналу (т.зв. команда ВІМ). Такий підхід за умови однорідності та поступовості ви- конання роботи здатний призвести до зростан- ня продуктивності із часом [11]. Тотальний перехід на ВІМ у майбутньому неминучий. Але слід розуміти, що він можли- вий лише за умови зміни технологій та орга- нізаціїпроцесу проектування. Для активного застосування BIM-технологій в Україні необ- хідно, перш за все, провадити роз’яснювальну роботу, змінювати підхід замовників і проекту- вальників будівельних об’єктів, при цьому ефективним замовником має бути держава. Висновки. ВІМ виходить за межі проектування і не- розривно застосовується для виробництва, експ- луатації, діагностики будівель, слугує інформа- ційним кластером наповнення відомостями щодо взаємодіїміж системами будівлі, моделей їх деградації у реальних умовах, даних щодо ергономіки, екологіїпри експлуатаціїта ути- лізації– так утворюється Цифрове Місто. Джерелами наповнення при цьому виступають автоматизовані системи моніторингу із стаціо- нарними датчиками отримання інформаціїу реальному часі, а також люди, які є кінцевими експлуатантами будівлі та мають датчики у мобільних пристроях. Неминуча інтеграція ВІМ із іншими глобальними інформаційними інструментами, такими як соціальні мережі, GPS, системами моніторингу даних щодо на- вантажень та впливів на будівлю, її взаємодії із середовищем [15]. Таким чином, ВІМ-будів- ля з усіма підсистемами дає змогу управляти та коригувати її стан як цілісного об’єкта, нако- пичувати якісні та кількісні дані, що форму- ють базу знань для прийняття рішень для нас- тупних споруд. Детальна інформаційна модель будівлі доз- воляє оптимізувати її параметри виявляє чут- ливість до змін умов та параметрів, викриває усі їх взаємозалежності між собою. При споруд- женні та експлуатаціїбудівлі інформаційна мо- дель у режимі реального часу акумулює історію появи відхилень станів елементів системи, їх усунень. Застосування інтелектуалізованих ін- струментів виконання робіт та інтеграція із сис- темами доповненоїреальності мінімізує різ- ницю між віртуальною та фактичною моделя- ми, дозволяє вчасно виявляти позапланові си- туаціїта пропонувати шляхи реагування. Нако- пичений безцінний досвід може бути застосова- ний для планування програми обслуговування та ремонтів, складання моделей деградаціїеле- ментів систем як для конкретноїбудівлі, так і для аналогів. ВІМ дозволяють формувати еко- номіку стійкого розвитку, записувати та твори- ти історію нашої цивілізації. [1] Eastman, Charles; Fisher, David; Lafue, Gilles; Lividini, Joseph; Stoker, Douglas; Yessios, Christos (September 1974). An Outline of the Building Description System. Institute of Physical Planning, Carnegie-Mellon University [2] Eastman, C. (1975). The use of computers instead of drawings in building design. Journal of the American Institute of Architecture. March Issue. pp. 46–50 [3] Van Nederveen, G.A.; Tolman, F.P. (1992). «Modelling multiple views on buildings». Automation in Construction 1 (3): 215-24. doi:10.1016/0926-5805(92)90014-B [4] Шлепаков Л.Н. Системы с базами данных по решению задач распознавания и классификации информационных сообще- ний // Интеллектуализация сист. обраб. инф. сообщ. – К. : НАНУ, 1995. – С. 11–38. [5] В.Талапов BIM: что под этим обычно понимают // http://isicad.ru/ru/articles.php?article_num=14078 [6] BUILDING INFORMATION MODELING (BIM)-BASED DESIGN OF ENERGY EFFICIENT BUILDINGS Chung-Suk Cho, Don Chen, and Sungkwon Woo http://www.iaarc.org/publications/fulltext/S31-1.pdf [7] Understanding the BIM concept from the Bentley Systems perspective//http://www.egeomate.com/understanding- the-bim-concept-from-the-bentley-systems-perspective [8] The future of national mapping agencies over the next 5-10 years// http://geospatial.blogs.com/geospatial/2013/07/un-ggim-on- trends-over-the-next-5-10-years-in-the-geospatial-sector.html [9] Global Construction Report 2025 [10] BIM implementation strategies /Howard Ashcraft, Dennis R.Shelden/Gehry technologies 2007 [11] Козлов И.М. Оценка экономической эффективности внедрения информационного моделирования зданий//Архитектура и современные информационные технологии//AMIT: электрон. журн. 2010. 1(10). [12] Марк Бью, Мервiн Ричардс BIM Task Group, http://digital-built-britain.com [13] Марина Король Британцы сообщили миру, что такое BIM уровня 3: это – Digital Built Britain http://isicad.ru/ru/articles.php?article_num=17570 [14] Барабаш М.С., Бойченко В.В., Палиенко О.И. Информацион- ные технологии интеграции на основе программного комплек- са САПФИР Киев: издательство «Сталь», 2012. – 485 с. [15] М.Фрідріх Використання чотиривимірної інформаційної мо- делі будівлі для ідентифікації часово просторових загроз без- пеки в будівництві//«GEODESY, ARCHITECTURE & CONSTRUCTION 2011» (GAC-2011), 24-26 NOVEMBER 2011, LVIV, UKRAINE. С. 78–79 [16] Building information model based energy/exergy performance assessment in early design stages // Automation in Construc- tion Volume 18, Issue 2, March 2009, Pages 153–163 [17] Salman Azhar and Justin Brown, Rizwan Farooqui BIM-based Sustainability Analysis: An Evaluation of Building Performance Analysis Software // http://ascpro.ascweb.org/ chair/paper/CPRT125002009.pdf [18] What is BIM? Part 2 – Building Information Modelling and BIM Maturity Levels//http://www.architect-bim.com/what-is-bim- part-2-building-information-modelling-and-bim-maturity-levels/ #.VUNnjPntmkp [19] Aish, R. (1986): ’Building Modelling: The Key to Integrated Const- ruction CAD’, CIB 5th International Symposium on the Use of Computers for Environmental Engineering Related to Buildings, 7-9 July Надійшла 12.05.2015 р. y Промислове будівництво та інженерні споруди, 2015, № 2 15 МЕТАЛОБУДІВНИЦТВО |