Физика. Орієнтовний розподіл навчального часу
Скачать 3.21 Mb.
|
Тема. Узагальнюючий урок по темі «Електричне поле» Мета уроку: узагальнити вивчений матеріал по темі «Електричне рекомендації щодо проведення уроку На цьому уроці вчителеві необхідно узагальнити вивчений матеріал по темі: «Електричне поле». Необхідно відзначити, що електричні взаємодії відіграють виняткову роль у будові атома й утворенні молекул. Вони проявляють себе й у механіці «під виглядом» уже знайомих нам сили пружності й сили тертя. Можна розповісти про тривалий шлях, пройдений вченими, що вивчали природу електрики — від електрона-бурштину до електрона-частинки. Формуванню розуміння цієї теми найбільшою мірою сприяє розв'язання якісних і розрахункових задач. Необхідно ретельно добирати задачі й продумувати методику роботи з ними. Особливу увагу слід приділити усвідомленню учнями всіх етапів роботи із задачами — тільки це може викликати в них інтерес до розв'язання задач і, як наслідок, сприятиме успіхам і трансформації «негативного іміджу» задач на «позитивний». Бажано складати задачі так, щоб правильність отриманих числових значень учень міг оцінити, спираючись на здоровий глузд і життєвий досвід, а не тільки порівнюючи їх з «правильними» відповідями наприкінці підручника або задачника. З першої ж вивченої теми в курсі фізики учнів потрібно готувати до підсумкового тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання учнів можна здійснювати різними способами: 1) письмова контрольна робота; 2) усний фронтальний підсумковий залік; 3) письмовий тематичний залік; 4) тестування. Шаблон під час контролю знань неприпустимий. Потрібно перевіряти не тільки запам'ятовування, але й глибоке осмислення навчального матеріалу. З метою поступової підготовки до перевірки знань у формі тестів на уроці узагальнення вивченого матеріалу учням можна запропонувати набір тестів з однією правильною відповіддю. Ці тести призначені для підготовки до самостійної роботи й пропонуються всьому класу для обговорення без оцінювання. Таке використання тестів дає можливість здійснювати оперативний зворотний зв'язок та оцінювати рівень готовності учнів до даної роботи. Варіант правильної відповіді (А, Б, В або Г) учні можуть показувати, піднімаючи, наприклад, 1, 2, 3 або 4 пальці. При цьому працює весь клас, і ніхто не відчуває страху одержати погану оцінку. Розглянемо кілька прикладів таких завдань. Тренувальні тести 1. Електроскоп заряджений позитивно. А Якщо до кулі електроскопа наближати позитивний заряд, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться. Б Якщо до кулі електроскопа наближати негативний заряд, то кут відхилення стрілки електроскопа збільшиться. В Якщо до кулі електроскопа наближати долоню руки, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться. Г Якщо до кулі електроскопа наближати долоню руки, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться. 2. Від водяної краплі, що має електричний заряд +q, відокремилася крапля з електричним зарядом -q А Електричний заряд частини краплі, що залишилася, став рівним нулю. Б Електричний заряд частини краплі, що залишилася, дорівнює +2q. В Внаслідок електричної взаємодії крапель вони відштовхуються. Г Електричний заряд частини краплі, що залишилася, дорівнює +q. 3. Навколо наелектризованої ебонітової палички існує електричне поле. Яку властивість воно має? А Воно передає електричний заряд. Б Воно передає електричну взаємодію. В Його створюють тільки позитивно заряджені частинки. Г Його створюють тільки негативно заряджені частинки. А Якщо наблизити паличку до кульки, то сила, що діє на кульку з боку палички, зменшиться. Б Кулька й паличка взаємодіють завдяки електричному полю. В Кулька може бути заряджена позитивно. Г Якщо прибрати паличку від кульки на певну відстань, то сила, що діє на кульку з боку палички, не зміниться. Розв'язання якісних і розрахункових задач Доторкнувшись позитивно зарядженою скляною паличкою до сталевої кульки, ми передаємо їй позитивний заряд. Які елементарні частинки й куди при цьому переміщаються? Якщо піднести на нитці заряджену станіолеву гільзу до неза-рядженої, то вони спочатку притягнуться одна до одної, а після зіткнення будуть відштовхуватися. Поясніть дане явище. Скільки електронів треба «перенести» з однієї порошини на іншу, щоб сила кулонівського притягання між порошинами на відстані 1 см дорівнювала 10 мкН? (Відповідь: 2,1-109.) Як зміниться сила кулонівської взаємодії двох точкових зарядів при збільшенні кожного заряду в 3 рази, якщо відстань між ними зменшити в 2 рази? Як зарядити дві металеві кульки однаковими за модулем, але різними за знаком зарядами? Наприкінці уроку можна запропонувати учням розв'язати по одній задачі із самостійних робіт № 1 й № 2. 1-й семестр електромагнітні явища 2. Електричний струм Електричний струм. Дії електричного струму Сила струму й напруга. Закон Ома для ділянки кола Послідовне й паралельне з'єднання провідників Робота й потужність електричного струму Електричний струм в електролітах Електричний струм у напівпровідниках Електричний струм у газах Тематичне планування
Урок 1/7 Тема. Електричний струм Мета уроку: з'ясувати фізичну природу електричного струму. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. План уроку
вивчення нового матеріалу 1. Електричний струм Почнемо урок з демонстрації простого досліду. Зарядимо один із двох електрометрів за допомогою ебонітової палички. З'єднавши кульки електрометрів металевим стрижнем, помітимо, що показання першого електрометра зменшилися, а стрілка раніше незаря-дженого електрометра відхилилася. Це означає, що частина електричного заряду через стрижень перейшла від одного електрометра до іншого. У цьому випадку говорять, що по металевому стрижню протікав електричний струм. Відповідно до електронної теорії в тілах наявні вільні електрони, рухом яких пояснюються різні електричні явища. Ці електрони здійснюють хаотичний рух, подібний до руху молекул газу. Якщо до провідника прикладене зовнішнє електричне поле, то на безладний тепловий рух вільних електронів накладається спрямований рух під дією сил електричного поля — так званий дрейф електронів, що й обумовлює електричний струм. Слово «струм» означає рух чи плин чогось. ^ Електричним струмом називають спрямований рух заряджених частинок. Умови виникнення й існування електричного струму Для існування електричного струму необхідні такі умови: 1) наявність вільних електронів у провіднику; 2) наявність зовнішнього електричного поля для провідника. Електричний струм припиняється, якщо електричне поле, що створює рух зарядів, зникає. Щоб електричний струм у провіднику існував тривалий час, необхідно весь цей час підтримувати в ньому електричне поле. Електричне поле в провідниках створюється і може тривалий час підтримуватися джерелами електричного струму. Навчаємося розрізняти провідники, діелектрики й напівпровідники Отже, для існування електричного струму необхідна наявність у даному тілі вільних електронів. Але різні речовини мають різну електричну провідність. Залежно від електропровідності всі речовини можна розділити на провідники, діелектрики (ізолятори) й напівпровідники. Провідниками називають речовини й матеріали, що добре проводять електричний струм. До провідників належать метали, водяні розчини солей, кислот і лугів. Висока електропровідність провідників обумовлена наявністю в них великої концентрації вільних електронів. Як відомо з курсу хімії, кількість таких електронів досягає 1023 в 1см3. Діелектриками називають речовини, що погано проводять електричний струм. Діелектриками є тверді речовини (ебоніт, гума, скло й ін.), рідини (хімічно чиста вода, гас й ін.) і гази (водень, азот і ін.). У діелектриках майже відсутні вільні заряджені частинки. Існує багато речовин, що посідають проміжне положення між провідниками й діелектриками,— напівпровідники. За звичайних умов такі речовини погано проводять електричний струм і їх можна віднести до діелектриків. Але при підвищенні, наприклад, температури або освітленості в напівпровідниках з'являється достатня кількість вільних заряджених частинок, і напівпровідники стають провідниками. Прикладами напівпровідників можуть служити такі речовини, як германій, кремній, миш'як і багато інших. Поділ різних речовин на провідники, діелектрики й напівпровідники є досить умовним, оскільки провідність тієї чи іншої речовини залежить від багатьох факторів: агрегатного стану, зовнішніх впливів та ін. Наприклад, скло у звичайному стані — діелектрик, але під час сильного нагрівання втрачає свої ізоляційні властивості. Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу ? Як можна одержати електричний струм у металевому провіднику? ? Що розуміють під терміном «вільні електричні заряди»? ? За якими ознаками розрізняють провідники, діелектрики й напівпровідники? ? Чи можна стверджувати, що скло й вода — завжди діелектрики? ? Де можна використовувати провідники, діелектрики й напівпровідники? закріплення вивченого матеріалу 1. Якісні питання Чому метали добре проводять електричний струм? Чому дистильована вода практично не проводить електричний струм? Чому важко зарядити електроскоп у вологій кімнаті? Яким вимогам має відповідати матеріал, з якого виготовляють розетки й вимикачі? Чи виникає електричний струм при заземленні зарядженої металевої кульки? 2. Навчаємося розв'язувати задачі 1. Чи рухаються заряджені частинки в провіднику, коли по ньому не йде електричний струм? Розв'язок. За відсутності електричного струму заряджені частинки (електрони, іони) рухаються, але безладно. Під час такого руху не відбувається переносу заряду з однієї області провідника на іншу. Струм виникає, коли рух вільних заряджених частинок стає упорядкованим. Це відбувається, наприклад, під дією електричного поля. 2. Чому радіоприймач, що внесли в теплу кімнату з морозу, реко- мендується включати не раніше, ніж через 2 години? Указівка. Конденсація водяної пари всередині приймача при- зводить до утворення провідної плівки. Що ми дізналися на уроці Електричним струмом називають спрямований рух заряджених частинок. Для існування електричного струму необхідні такі умови: 1) наявність вільних електронів у провіднику; 2) наявність зовнішнього електричного поля для провідника. Залежно від електропровідності всі речовини можна розділити на провідники, діелектрики (ізолятори) й напівпровідники. Домашнє завдання Підр.: § 5. Зб.: ріві — № 4.1; 4.3; 4.4; 4.5; 4.6. рів2 — № 4.20; 4.21; 4.23; 4.25, 4.26. рівЗ — № 4.43, 4.44; 4.45; 4.47; 4.48. Урок 2/8 |