Главная страница
Навигация по странице:

  • Урок 2/63 Тема.

  • Тип уроку

  • Урок 3/64 Тема.

  • Резерв навчального часу

  • Зміст Електричне поле

  • Атомне ядро. Ядерна енергетика

  • Физика. Орієнтовний розподіл навчального часу


    Скачать 3.21 Mb.
    НазваниеОрієнтовний розподіл навчального часу
    АнкорФизика
    Дата02.05.2023
    Размер3.21 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаuroki-fiziki-9.docx
    ТипУрок
    #1101531
    страница23 из 23
    1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
    Тема. Фізична картина світу

    Мета уроку: узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів

    на наукову картину світу. Тип уроку: урок закріплення знань.

    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    Специфіка узагальнюючих уроків полягає в їхній світогляд­ній спрямованості. Дуже складно сконструювати урок так, щоб він пройшов «на одному подиху» і був цікавий кожному учневі. Учи­тель повинен, використовуючи свої особисті можливості й можли­вості фізичного кабінету, сам добре підготуватися до цього уроку: дібрати відеозаписи й аудіозаписи, вірші, скористатися матеріала­ми Інтернету.

    Людина — з моменту її появи як біологічного виду впродовж усього свого існування намагається осмислити навколишній світ, розібратися в його будові й визначитися в ньому.

    «Заплющте очі, звільніть вуха, напружте слух, і від найніж-нішого подуву до найгучнішого шуму, від найпростішого звуку до найвищої гармонії, від найпотужнішого пристрасного крику до найтихіших слів розуму — усе це мова природи, що виявляє своє буття, свою силу, своє життя...

    Вона дає чудове видовище; чи бачить вона його сама, не знаємо, але вона його дає для нас, а ми, непомічені, дивимося під власним кутом... Перед кожним з'являється вона в особливому виді. Вона ховається під тисячею імен і назв, і все одно та сама. Вона увела мене в життя, воно і поведе. Я довіряю їй. Нехай вона робить зі мною, що забажає...» — так писав про природу німецький поет, мислитель і натураліст Йоганн Вольфганг Ґете.

    Людина — дитя природи. І вона повинна уміти з нею розмовля­ти. Але як? Якою мовою? Французький поет Шарль Бодлер писав:

    Природа — ато храм, где камни говорят, Хоть часто их язьік бьівает непонятен. Вокруг — лес символов, тревожен, необгятен, И символи на нас с усмешкою глядят.

    Мову природи люди розгадали вже давно. Ще Галілей говорив, що «книга природи написана математичними знаками». У цьому ми не вагаємося і сьогодні, триста років потому.

    «Питання доводиться ставити природі мовою математики, — писав Вернер Гейзенберг, — тому що тільки нею можна одержати відповідь».

    Фізика за весь період свого існування — від давньогрецького фі­лософа Арістотеля до наших днів — нерозривно пов'язана не тільки з вивченням конкретних явищ, але й зі створенням цілісної картини світу.

    Дуже давно люди цікавилися тим, як улаштований світ, у яко­му вони живуть, і питали у мудреців: яку форму має Земля? На чому вона тримається? Спочатку відповіді були зовсім фантастич­ними. Наприклад, у Давній Індії були упевнені, що Землю підтри­мують чотири слони, які стоять на гігантській черепасі.

    Існувала думка, що небо — величезний купол, що перекри­ває Землю. До купола прикріплені зірки, і по ньому в колісницях роз'їжджають Сонце (удень) і Місяць (уночі). Існувала легенда, що якийсь мандрівник, дійшовши до краю Землі, переконався в цьому особисто.

    Арістотель узагальнив роботи давньогрецьких філософів і ма­тематиків, визнавши кулястість Землі. За часів Арістотеля, крім Місяця і Сонця, було відомо ще п'ять небесних тіл, які певним чи­ном пересувалися по небозводу. Ця картина світу стала основою світорозуміння майже на 2000 років, до появи праць Коперніка.

    Арістотель обґрунтовував геоцентризм у такий спосіб: Земля є важким тілом, а природним місцем для важких тіл є центр Всесві­ту; як показує досвід, усі важкі тіла падають прямовисно, а оскіль­ки вони рухаються до центра світу, Земля знаходиться в центрі.

    Видатний польський астроном Микола Копернік у своїй книзі «Про обертання небесних сфер» доводив, що Всесвіт улаштований зовсім не так, як багато століть стверджувала релігія. Оскільки в центрі світу Копернік помістив Сонце, то цю систему стали на­зивати геліоцентричною.

    Учення Коперніка було визнано не відразу. Ми знаємо, що за вироком інквізиції 1600 року видатний італійський філософ, послідовник Коперніка Джордано Бруно був спалений у Римі.

    1633 року Галілей постав перед судом інквізиції. Старого вченого змусили підписати «зречення» від своїх поглядів і до кінця життя тримали під наглядом інквізиції.

    Картина світу Коперніка відіграла винятково важливу роль у розвитку фізики, астрономії й усього природознавства.

    І в епоху античності, й у XVII столітті визнавалася важливість вивчення руху небесних світил. Але якщо для давніх греків дана проблема мала більш філософське значення, то для XVII століття визначальним був аспект практичний. Розвиток мореплавання обумовлював необхідність розробки більш точних астрономіч­них таблиць для навігації порівняно з тими, що були потрібні для астрологічних цілей.

    Знайти розв'язок зміг лише Ньютон, який завдяки відкриттю закону всесвітнього тяжіння і трьох основних законів механіки оформив все, що було відомо в механіці, у вигляді цілісної науко­вої теорії.

    Вершиною наукової творчості І. Ньютона стала його безсмертна праця «Математичні початки натуральної філософії», вперше опу­блікованої 1687 року. У ній він узагальнив результати, отримані його попередниками, і свої власні дослідження й розробив єдину упорядковану систему земної і небесної механіки, що лягла в осно­ву всієї класичної фізики.

    Картина світу за Ньютоном стала основою для багатьох техніч­них досягнень протягом тривалого часу. На її основі постало багато методів наукових досліджень у різних галузях природознавства.

    На початку XX сторіччя вчені почали вивчати зірки. З'ясувалося, що «горіння» цих гігантських сполук пов'язано зі структурою й особливостями найменших на той час об'єктів — атомних ядер. Процеси, що забезпечують «горіння» Сонця, обу­мовлені термоядерними реакціями.

    Термоядерні реакції відіграють вирішальну роль в еволюції хімічного складу речовини у Всесвіті. Усі ці реакції супроводжу­ються виділенням енергії, що забезпечує випромінювання зірками світла протягом мільярда років.

    Здійснення керованих термоядерних реакцій на Землі обіцяє людству нове практично невичерпне джерело енергії, що здатне ви­рішити енергетичну проблему людства.

    10 вересня 2008 року відбувся офіційний запуск Великого адронного колайдера. Розташований він у науково-дослідному цен­трі Європейської ради ядерних досліджень на кордоні Швейцарії та Франції.

    Великий адронний колайдер, чи просто ВАК, є прискорювачем заряджених частинок, призначений для розгону й зіткнення адро­нів.

    Для чого ж потрібний ВАК? За допомогою колайдера вчені спо­діваються більше довідатися про елементарні частинки. На прак­тиці підтвердити чи спростувати, наприклад, теорію «Великого ви­буху». Дізнатися, нарешті, звідки ж узявся наш Всесвіт.

    Учені вважають, що експеримент дозволить у мініатюрі від­творити «Великий вибух», який 13,7 мільярдів років тому поклав початок Всесвіту. Крім цього, вони сподіваються знайти дві нові частинки, невідомі раніше людству, й, зрештою, відкрити шлях до подорожей у часі.

    Отже, сучасна фізика демонструє нам єдність природи. Але все-таки багато чого нам дізнатися ще не удалося. Сьогодні вчені упев­нені: щоб остаточно одержати сучасну картину світу, аби вирішити нові загадки Всесвіту, потрібно розгадати властивості елементар­них частинок, поєднати разом мега- і мікросвіт.

    Одного разу, перебуваючи в гостях у друзів, Ейнштейн позна­йомився з 18-літньою дівчиною. «А хто Ви, власне кажучи, за фа­хом?» — запитала дівчина сивоволосого вченого. «Я присвятив себе вивченню фізики», — відповів Ейнштейн. «Як, у такому віці Ви ще вивчаєте фізику? — здивувалася вона. — Я, наприклад, розпроща­лася з нею ще понад рік тому».

    Не поспішайте «прощатися» з фізикою. Фізика робить люди­ну не тільки розумнішою, але й сильнішою. Саме вона допомогла людині позбутися первісного страху і знайти спільну мову з при­родою...

    Урок 2/63

    Тема. Фізика та науково-технічний прогрес

    Мета уроку: формування в учнів уявлень про роль науки в житті суспільства, про її гуманістичну сутність, значення моральної позиції вченого, його моральну відповідальність за наслідки застосування наукових досягнень.

    Тип уроку: урок закріплення знань.

    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    Головною задачею уроку є роз'яснення учнем сутності науково-технічної революції, здійснюваної як у нашій країні, так і в усьому світі. Форма уроку може бути найрізноманітнішою: бесіда, допові­ді, інтегрований урок (фізика та математика, фізика та хімія, фі­зика та біологія тощо), урок-лекція. Для підготовки й проведення уроку можна скористатися й комп'ютером (демонстрації, матеріа­ли з Інтернету), і мультимедіа, і фрагментами відеофільмів. Можна показати слайд-фільми, підготувати до уроку фрагменти літера­турних творів (проза, вірші). Головне, щоб для учня це був не фор­мальний урок, а урок, наповнений емоційно.

    Науково-технічний прогрес (НТП) міцно укорінився в нашому сьогоднішньому житті. Сучасна людина з молоком матері всотує уявлення про його безсумнівну користь. НТП видається «великим благодійником» людства, якого були позбавлені праотці.

    Спробуємо розібратися, що дав людині науково-технічний про­грес. Чого ж усе-таки ми досягли? Однією з головних задач, постав­лених перед прогресом ще в епоху Відродження (коли він ще не називався науково-технічним), було звільнення людини від труд­нощів фізичної праці.

    Цельй мир, охватив от земли до небес,

    Всполошив не одно поколение,

    По планете шагает научньй прогресс.

    Что стоит за подобньм явлением?

    Вто странньїй вопрос.

    Что же тут не понять?

    Мь сильней и счастливее будем.

    Будем больше уметь и точнее.

    Стрелять.

    Как стрелять?

    Очень просто — по людям.

    Тот, кто вьдумал меч, тот и начал разить.

    Нам история в атом порукой.

    Не согласен и смело могу возразить:

    Нас вперед продвигает наука,

    Человек вьішел в космос и бьіл на Луне -

    У природь все меньше секретов.

    Но любое открьтие — подспорье войне:

    Тот же атом и те же ракеть.

    Как использовать знание — забота людей.

    Не наука — ученьй в ответе.

    Чем прогресс обернется планете?

    Все запутано в наш оглушающий век.

    Разбираться в истории будем,

    Что важнее всего на земле?

    ЧЕЛОВЕК.

    Значит, все заключается в людях.
    Досягнення науково-технічного прогресу вражають уяву. Він вивів людину в космос, дав їй нове джерело енергії — атом, винай­шов принципово нові речовини та технічні засоби (лазер), розробив нові засоби масової комунікації й інформації тощо.

    ХІХ століття починалося при свічках, з ручними мануфактура­ми, вітрильниками, диліжансами, масштабними епідеміями чуми й холери, а закінчувалося — величезними заводами, що викорис­товують точні верстати й складні хімічні технології, океанськими лайнерами, автомобілями, електричним освітленням, телефонами, радіозв'язком і, нарешті, медициною, цілком порівняною із сучас­ною.

    У ХІХ столітті з'явилася нова тенденція — фізичні закони по­чали використовуватися не тільки для пояснення й поліпшення уже створених інженерами пристроїв, але і стали основою для ство­рення нових напрямків розвитку техніки.

    Якщо електричні явища спочатку служили винятково для роз­ваги, то після фундаментальних відкриттів (закон Ома, закон елек­тромагнітної індукції, відомі рівняння Максвелла) почали інтен­

    сивно розвиватися телефонний і телеграфний зв'язок, радіозв'язок, потім телебачення. На сьогодні значного розвитку здобув мобіль­ний і комп'ютерний зв'язок.

    На сучасному етапі розвитку фізичної науки великий бізнес по­вірив у наукові досягнення. Для розв'язання кожного нового тех­нічного завдання сьогодні потрібні не тільки дослідження й розроб­ки учених, інженерів і технологів, але й масштабне фінансування.

    1984 року було задумане будівництво Великого адронного ко-лайдера. Будівництво об'єкта почалося 2001 року в тунелі на тери­торії Франції й Швейцарії, а закінчилося влітку 2008 року.

    Колайдер побудований у науково-дослідному центрі Європей­ської ради ядерних досліджень за участі фізиків з 80 країн. Будів­ництво цього об'єкта потребувало колосальних фінансових витрат. Жодна, навіть найрозвиненіша країна, поодинці не змогла б витри­мати фінансування такого проекту.

    Відмінною рисою останніх років періоду науково-технічної ре­волюції є створення за короткий час матеріальних об'єктів, сфера впливу яких охоплює увесь світ. Першим подібним прикладом став Урановий проект: уряди ряду країн (США, Росії, Великобританії, Франції та Китаю) зосередили гігантські ресурси, щоб за кілька ро­ків реалізувати цей проект. Завдяки спільному обговоренню про­блеми були підписані договори про обмеження ядерних випробу­вань, була створена міжнародна організація МАГАТЕ.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічного спів­робітництва в галузі мирного використання ядерної технології.

    У рамках глобальних зусиль щодо запобігання поширенню ядерної зброї МАГАТЕ здійснює перевірку того, щоб ядерні матері­али, що виділяються для законного мирного використання, не пе­редавалися на військові цілі. Після того як держава-член МАГАТЕ стає учасником угоди про гарантії, інспектори Агентства контролю­ють весь заявлений ядерний матеріал шляхом проведення інспек­цій на місцях, здійснення дистанційного спостереження і перевір­ки облікових документів. Без такої чіткої системи гарантій було б неможливо здійснювати пов'язані з ядерними методами торгівлю й передачу технологій. На сьогодні діє 225 угод про гарантії зі 141 державою. Ведеться подальше посилення ролі гарантій МАГАТЕ

    з метою зміцнення потенціалу задля виявлення будь-якого можли­вого переключення ядерного матеріалу.

    Можна запропонувати учням підготувати усні чи письмові пові­домлення про роль науково-технічного прогресу в нашому житті:

    • «Фізика й астрономія»;

    • «Фізика й біологія»;

    • «Фізика й інформатика»;

    • «Тісний зв'язок розвитку техніки з розвитком фізичної науки»;

    • «Науково-технічна революція в енергетиці, передачі електрич­ної енергії»;

    • «Науково-технічна революція в автоматизації і телекеруванні виробничими процесами, електронно-обчислювальній техніці»;

    • «Створення матеріалів із заданими властивостями»;

    • «Науково-технічна революція в розвитку засобів зв'язку, осво­єнні космічного простору, створенні нових матеріалів». Вчений Анрі Пуанкаре писав: «Я не говорю: наука корисна

    тому, що вона навчає нас створювати машини; я говорю: машини корисні тому, що, працюючи для нас, вони колись залишать нам більше часу для наукових занять... Однак геологічна історія дово­дить нам, що життя є лише швидкий епізод між двома вічностями смерті і що в цьому епізоді минула і майбутня тривалість свідомої думки — не більш, ніж мить. Думка — тільки спалах посередині довгої ночі. Але цей спалах — усе».

    Урок 3/64

    Тема. Підсумкове заняття

    Мета уроку: підбити підсумок вивчення фізики в 9 класі. Тип уроку: урок закріплення знань.

    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    Отже, ми закінчили вивчення курсу фізики в 9 класі, пройшли трирічний шлях першого етапу (7-9 класи) вивчення фізичних за­конів. Ми зрозуміли, що майже за 3000 років свого існування фі­зична наука змогла розвинути єдині представлення про природу, що поєднують наші знання про мега-, макро- і мікросвіти.

    Навчившись керувати фізичними явищами, людина стала «ве­летнем», наприклад, створивши двигуни, у мільйони разів більш потужні, ніж людські руки, й об'єднавши усіх людей Землі надій­ними системами зв'язку. Чудеса сучасної техніки з'явилися, перш за все, завдяки фізиці: без знання фізичних законів неможливо проектувати й використовувати машини, механізми, прилади, кос­мічні апарати тощо.

    Учитель на цьому уроці може підбити підсумки роботи за ми­нулий навчальний рік, відзначаючи як позитивні, так і негативні моменти; оголосити й прокоментувати оцінки учнів за другий се­местр.

    Якщо в класі будуть учні, що захочуть підвищити семестрову оцінку, то можна провести додаткове оцінювання знань (за узго­дженням з адміністрацією школи та батьками учня) через кілька днів після завершення навчального року.
    Резерв навчального часу: 6 годин.

    Учитель може на власний розсуд скористатися резервним ча­сом (6 уроків): для розв'язання задач, для поглибленого вивчення окремих тем програми, для додаткового тестування, компенсації пропущених уроків (наприклад, карантин тощо).

    Зміст

    1. Електричне поле

    Урок 1/1 11

    Урок 2/2 17

    Урок 3/3 23

    Урок 4/4 30

    Урок 5/5 32

    Урок 6/6 39

    1. Електричний струм

    Урок 1/7 45

    Урок 2/8 49

    Урок 3/9 54

    Урок 4/10 58

    Урок 5/11 62

    Урок 6/12 67

    Урок 7/13 70

    Урок 8/14 74

    Урок 9/15 77

    Урок 10/16 81

    Урок 11/17 86

    Урок 12/18 92

    Урок 13/19 94

    Урок 14/20 96

    Урок 15/21 101

    Урок 16/22 102

    Урок 17/23 107

    Урок 18/24 108

    Урок 19/25 113

    Урок 20/26 118

    Урок 21/27 119

    Урок 22/28 124

    Урок 23/29 126

    Урок 24/30 133

    Урок 25/31 137

    Урок 26/32 142

    Урок 27/33 147

    Урок 28/34 149

    Урок 29/35 154

    Урок 30/36 159

    Урок 31/37 166

    1. Магнітне поле

    Урок 1/38 170

    Урок 2/39 174

    Урок 3/40 178

    Урок 4/41 186

    Урок 5/42 191

    Урок 6/43 195

    Урок 7/44 197

    Урок 8/45 201

    Урок 9/46 207

    Урок 10/47 211

    1. Атомне ядро. Ядерна енергетика

    Урок 1/48 216

    Урок 2/49 220

    Урок 3/50 224

    Урок 4/51 229

    Урок 5/52 233

    Урок 6/53 238

    Урок 7/54 242

    Урок 8/55 248

    Урок 9/56 254

    Урок 10/57 262

    Урок 11/58 263

    Урок 12/59 269

    Урок 13/60 273

    Урок 14/61 276
    Узагальнюючі уроки

    Урок 1/62 280

    Урок 2/63 284

    Урок 3/64 288
    1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


    написать администратору сайта