Екзамен. ЕКЗАМЕН Диагностика психолого. П итання до іспиту Психологопедагогічний супровід розвитку дитини з особливими освітніми потребами

• Название: П итання до іспиту Психологопедагогічний супровід розвитку дитини з особливими освітніми потребами
• Анкор: Екзамен
• Дата: 07.06.2022
• Размер: 30.56 Kb.
• Имя файла: ЕКЗАМЕН Диагностика психолого.docx
• Тип: Документы; #575778
• страница: 1 из 3

П итання до іспиту «Психолого-педагогічний супровід розвитку дитини з особливими освітніми потребами»

1. Склад учасників Команди супроводу.

1) Склад учасників Команди супроводу залежить від індивідуальних потреб дитини з певним видом порушення розвитку (психічного, фізичного, інтелектуального, сенсорного порушення).

2) До складу Команди супроводу дітей з ООП входять:

• 
  постійні учасники: заступник директора з навчально-виховної роботи/вихователь-методист, вчитель початкових класів (класний керівник)/вихователь, вчителі, асистент вчителя/асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог та батьки дитини з ООП, тощо;
  
• 
  залучені фахівці (в тому числі фахівці інклюзивно-ресурсного центру (далі ІРЦ)): вчитель-дефектолог (в залежності від виду порушення розвитку дитини з ООП), медичний працівник закладу освіти, сімейний лікар, асистент дитини, спеціалісти служби соціального захисту населення, спеціалісти служб у справах дітей тощо.
  

3) Склад Команди супроводу дітей з ООП затверджується наказом керівника закладу освіти.

2. Завдання Команди супроводу:

• 
  розробка індивідуальної програми розвитку (далі- ІПР) для кожної дитини з ООП, моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
  
• 
  визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру та надання цих послуг;
  
• 
  надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання;
  
• 
  моніторинг створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;
  
• 
  консультативна робота з батьками або законними представниками (далі - батьки) дітей з ООП щодо особливостей їх навчання та виховання;
  
• 
  проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП;
  
• 
  захист прав осіб з особливими освітніми потребами у випадку виявлення психотравмуючих обставин та/або ризику для життя і здоров’я дитини.
  

3. Організація роботи Команди супроводу

1. 
   Загальне керівництво Командою супроводу дітей з ООП покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи/вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на Команду завдань та розподіл обов’язків між його учасниками згідно з додатком 1.
   
2. 
   Команда супроводу діє на основі річного плану роботи, затвердженого заступником директора з навчально-виховної роботи/вихователем-методистом і погодженого з директором закладу освіти.
   
3. 
   Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників.
   
4. 
   Однією з організаційних форм діяльності Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться щоквартально (раз на місяць для закладів дошкільної освіти) відповідно до затвердженого плану. За потреби скликаються позачергові засідання.
   
5. 
   На засіданнях Команди супроводу обговорюються особливостірозвитку та навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП з метою визначення ступеня психолого-педагогічної підтримки, складання (коригування) ІПР, визначення прогресу розвитку дитини.
   
6. 
   Головою засідання Командисупроводу є керівник закладу освіти або уповноважена ним особа із складу постійних учасників.
   
7. 
   Рішення засідання Команди супроводу приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу).
   
8. 
   Рішення засідання Команди супроводу оформляються у протоколі засідання, який веде відповідальний секретар і підписується головою, відповідальним секретарем та всіма учасниками засідання.
   
9. 
   Відповідальний секретар призначається із числа складу постійних учасників Команди супроводу.
   
10. 
    Команда супроводу веде наступну документацію: річний план роботи Команди супроводу, протоколи засідань Команди супроводу, звіт про результати виконання ІПР дитини з ООП.
    

4. Організація надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами.

1. 
   На підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини впродовж 30 днів з моменту зарахування дитини до закладуосвіти. ІПРпогоджується з батьками та вноситься на розгляд педагогічної ради та затвердження керівником закладу освіти.
   
2. 
   Команда супроводу проводить моніторинг стану виконання ІПР не рідше, ніж двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини.
   
3. 
   За результатами моніторингу Команда супроводу,в разі потреби, направляє дитину з ООП на повторну комплексну оцінку до інклюзивно-ресурсного центру.
   
4. 
   Команда супроводу розробляє індивідуальний навчальний план та/(або) індивідуальну навчальну програму відповідно до особливостей інтелектуального розвитку дитини з ООП.
   
5. 
   В кінці кожної чверті проводиться аналіз ефективності засвоєння навчального матеріалу дитиною та, у разі необхідності, коригування індивідуальної навчальної програми.
   
6. 
   Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП.
   
7. 
   Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвитковихпослуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять.
   
8. 
   Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП.
   
9. 
   Корекційно-розвиткові заняття проводятьсяпедагогічними працівниками закладу чи залученими фахівцями(в тому числі фахівцями ІРЦ) в залежності від кадрового потенціалу закладу та наявного контингенту дітей з ООП.
   

5. Функції команди психолого-педагогічного супроводу

Учасники	Функції
Адміністрація закладу освіти (Директор, заступник директора з навчально-виховної роботи/вихователь-методист)	організація роботи команди супроводу; формування складу команди супроводу; призначення відповідальної особи по координації розробки ІПР; контроль виконання висновку ІРЦ; залучення фахівців ІРЦ для надання психолого-педагогічних послуг дітям з ООП; забезпечення розгляду ІПР педагогічною радою, а також затвердження наказом керівника; оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР; залучення батьків (законних представників) до розробки ІПР; моніторинг виконання ІПР; контроль за виконанням завдань команди супроводу.
Практичний психолог	вивчення та моніторинг психічного розвитку дитини з ООП; психологічний супровід дитини з ООП; надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП згідно з IПP; надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП; консультативна робота з батьками дитини з ООП; просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.
Соціальний педагог	соціально-педагогічний патронаж дитини з ООП та її батьків; виявлення соціальних проблем, які потребують негайного вирішення, при потребі, направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги; вивчення соціальних умов розвитку дитини з ООП; соціалізація дитини з ООП, адаптація її у новому колективі; інформування дитини з ООП та її батьків про мережу закладів позашкільної освіти, залучення дитини до участі в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей; надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі, подолання особистісних, міжособистісних конфліктів; захист прав дитини з ООП, за відповідним дорученням представлення її інтересів у відповідних органах та службах.
Вчитель початкових класів/ класний керівник/вихователь	забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням особливостей її розвитку та ІПP; підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні сторони та потреби; результати виконання дитиною навчальної програми/освітнього плану; участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП; розробка індивідуальної навчальної програми в закладі загальної середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної освіти; визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПP; створення належного мікроклімату в колективі; надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної програми/освітнього плану дитиною з ООП.
Вчителі предметів	забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням особливостей її розвитку та ІПP; підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні сторони та потреби; результати виконання дитиною навчальної програми/освітнього плану; участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП; розробка індивідуальної навчальної програми в закладі загальної середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної освіти; визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПP; створення належного мікроклімату в колективі; надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної програми/освітнього плану дитиною з ООП.
Асистент вчителя/вихователя	спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб; участь в організації освітнього процесу дитини з ООП; участь у розробці ІПP; участь у підготовці індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми/індивідуального освітнього плану (для закладів дошкільної освіти); адаптація освітнього середовища; навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП; оцінка спільно з вчителем/вихователем рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР; підготовка інформації для учасників засідання команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб; надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.
Медична сестра	інформування учасників Команди супроводу про стан здоров’я дитини та її психофізичні особливості; за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків, закладу охорони здоров’я щодо стану здоров’я дитини.
Вчителі–дефектологи (вчитель-логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог), вчитель лікувальної фізкультури, фахівці ІРЦ.	надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП, згідно ІПP; моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дитини, згідно ІПР; надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій); консультативна робота з батьками дитини з ООП;

6. Організація проведення комплексної оцінки ІРЦ.

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор ІРЦ, або уповноважені ним працівники, які визначають час та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність таких документів: документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників; свідоцтва про народження дитини; індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності); форми первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби - довідки від психіатра. У разі коли дитина з ООП здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви додаються: психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти; зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки; документи щодо додаткових обстежень дитини.

7. Дайте визначення поняття «інклюзивно-ресурсний центр» та розкрийте його основні функції.

Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (далі - комплексна оцінка), надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Функції інклюзивно-ресурсного центру

• 
  проведення комплексної оцінки дітей від 2 до 18 років з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, розроблення рекомендацій щодо програми навчання, особливостей організації психолого-педагогічної допомоги відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дитини;
  
• 
  надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (не відвідують навчальні заклади), здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах та не отримують відповідної допомоги; робота із с’імями таких дітей;
  
• 
  ведення реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в центрі за згодою батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;
  
• 
  ведення реєстрів фахівців та закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту всіх форм підпорядкування, якими надаються відповідні послуги;
  
• 
  надання консультативної та методичної допомоги закладам освіти та педагогічним працівникам.
  

8. Основні напрями діяльності інклюзивно-ресурсних центрів:

• 
  проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
  
• 
  надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
  
• 
  забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.
  

9. Категорії та групи населення, які обслуговують інклюзивно-ресурсні центри.
10. Принципи корекційно-розвивальної роботи:

— системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач;

— єдності діагностики і корекції;

— пріоритетності корекції причинного типу;

— діяльнісний принцип корекції;

— урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей дитини;

— комплексності методів психологічного впливу;

— активного залучення соціального оточення до участі в корекційній програмі;

— опори на різні рівні організації психічних процесів;

— програмованого навчання;

— зростання складності;

— урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу;

— урахування емоційного забарвлення матеріалу.

11. Охарактеризуйте корекційно-розвивальну роботу як складову інклюзивного навчання.

Корекційно-розвивальна робота - вагома складова інклюзивного навчання. Корекційно-розвивальну роботу в умовах інклюзивного навчання здійснюють спеціальні фахівці: корекційний педагог, логопед, спеціальний психолог, соціальний працівник. Однак, не стоять осторонь корекційної допомоги й інші учасники мультидисциплінарної команди, а саме: вчителі, асистенти вчителів, музичні керівники, фахівці з ЛФК та ін. Значна роль у закріпленні корекційної роботи належить батькам.
Відомо, що у дітей з проблемами розвитку наявні фізичні та (або) психічні порушення, які ведуть до відхилень у загальному розвитку. Залежно від характеру порушення, часу його виникнення та особливостей протікання одні порушення можуть повністю усуватися, інші - тільки коригуватися, деякі - компенсуватися. Цей алгоритм діє як в умовах спеціальної освіти, так і в умовах інклюзії, але в останній акценти дещо зміщені. Тож доцільно розглянути основні засадничі поняття дефектологічного тезаурусу.
Корекційно-розвивальна робота здійснюється засобами педагогічного процесу - його змістом, методикою, організаційними формами. А педагогічний процес, мета якого - корекція розвитку дитини, визначається як корекційно-спрямований (відтак - корекційно-спрямоване навчання чи корекційно-спрямоване виховання).
У ході застосування корекційно-розивальної роботи в інклюзивній школі, залежно від потреб і навчальних можливостей дитини, використовуватимуться допоміжні навчальні технології, методики або їх модифіковані чи адаптовані елементи. Наприклад: для учня із порушеннями зору в класній кімнаті необхідно вибрати добре освітлене робоче місце, визначити оптимальну відстань для списування із дошки, подбати про додаткове місцеве освітлення. Під час уроку використовувати збільшену наочність (бажано щоб учень мав її на парті), за потреби розробляти структуровані таблиці - підказки, використовувати контрастність (замість чорного тексту на білому тлі матеріал роздруковувати на жовтому) і т. ін.
Якщо учень має порушення рухової сфери навчальній команді необхідно подбати про можливість доступу до робочого місця, дошки (відрегулювати її висоту), місце для відпочинку (окрема кімната чи мат у затишному куточку класу), передбачити доступність туалетної кімнати і рівень допомоги у ній. Під час організації навчання вчителю необхідно враховувати складність ураження рухової сфери: як загальної, так і дрібної моторики, інші порушення, які супроводжуючі, дитину із церебральним паралічем (зниження гостроти зору чи слуху, порушення емоційно-вольвої сфери, мовлення).

12. Охарактеризуйте систему психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами в умовах інклюзії.

13. Проаналізуйте процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Розроблення та реалізація ІПР складається з чотирьох етапів:

• 
  збір інформації про дитину та вивчення особливостей її розвитку;
  
• 
  планування, розроблення та затвердження ІПР;
  
• 
  реалізація ІПР;
  
• 
  перегляд, оцінка та внесення змін до ІПР.
  

14. Охарактеризувати роль батьків у впровадженні та розвитку інклюзивної освіти.

В інклюзивному освітньому середовищі батьки дітей з особливими освітніми потребами відіграють важливу роль в процесі створення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка проявляється, головним чином, в наданні інформації про дитину, її родину, наданні необхідної допомоги для забезпечення прогресивного розвитку дитини.

Батьки також:

• 
  надають важливу інформацію, котра допоможе створити та максимально успішно реалізувати індивідуальну програму розвитку дитини (наприклад, підготування тем, стиль та спосіб навчання вдома, навички та здібності, які учень демонструє вдома, в незнайомому оточенні, його улюблені заняття, а також те, що не подобається, його можливі реакції на різноманітні ситуації та ін.);
  
• 
  консолідують та забезпечують безперервність навчального процесу, розпочатого педагогічним персоналом навчального закладу, надаючи дитині вдома можливість для розвитку та застосування на практиці компетенцій, сформованих під час навчального процесу;
  
• 
  надання зворотної інформації щодо перенесення дитиною сформованих навичок в побутові домашні ситуації;
  
• 
  підтримує відкритий діалог з навчальним закладом.