Перелік умовних скорочень 3ghf (3 Generation Huge Frequency) широкосмугові короткохвильові радіостанції 3 покоління
 Скачать 1.38 Mb.
|
|
РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ЗАВАДОСТІЙКОСТІ 3.1. Параметри що оцінюються Основним параметром для оцінки завадостійкості радіотракту є частота бітових помилок (PER) при відповідних значеннях середнього відношення сигнал шум (SNR). Відповідні вхідні значення параметрів моделювання що впливають на завадостійкість:
3.2. Планування експерименту Для початку роботи над оцінкою завадостійкості радіотракту потрібне відповідне програмне забезпечення, одним з перспективніших є середовище моделювання MATLAB з пакетом Simulink. Дане ПЗ дозволяє реалізувати моделі як програмно (написанням програми роботи моделі за допомогою відповідної мови програмування) так і імітаційно (використовуючи пакет Simulink з готовими функціональними блоками). Першим етапом є запуск даного ПЗ та знаходження в базі моделі що буде використовуватись. За замовчування застосунок програмного забезпечення знаходиться на системному диску персонального комп’ютера користувача за наступною адресою: «C:\Program Files\MATLAB\R2014a\bin\matlab.exe». Після завантаження ПЗ потрібно запустити модель: «C:\ProgramFiles\MATLAB\R2014a\toolbox\comm\commdemos\ сommwlan80211a.mdl». Наступним кроком є вибір параметрів моделювання в блоці параметрів моделі (Model Parameters).Обираємо попередньо визначені вхідні данні. Основним змінним параметром є відношення сигнал\шум з кроком в 0,1 дБ (від 0,1 до 3 дБ). Кількість експериментів прямо пропорційна кількості врахованих моделей каналів завад. Вихідні дані представленні в таблицях і графіках приведених нижче. Табл.3.2 Залежність частоти бітових помилок (PER) від відношення сигнал\шум (SNR)
Мал. 3.1. Залежність частоти бітової помилки від середнього відношення сигнал\шум На графіках показана зележність кількості помилок від залежності сигнал/шум.З цьго графіку ми можемо зробити висновки що чим менша заллежність сигнал/шум , тим більша кількість помилок. Висновки до розділу Узагальнюючи результати досліджень бачимо, що при збільшенні середнього відношення сигнал\шум частоти бітових помилок зменшується. Дані результати повною мірою відповідають теоретично визначеним за допомогою відомих аналітичних методик. На графіку нижче вказані теоретично доведені залежності частоти помилок від середнього відношення сигнал шум. РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ 4.1. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Для аналізу умов праці за основне робоче місце працівника ми приймаємо робоче місце користувача ПЕОМ, для якого і здійснюємо розрахунки. Дані вимоги регламентуються Державними санітарними нормами і правилами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно- обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98[7]:
4.2. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ. Вимоги до освітлення. Приміщення зі стаціонарним обладнанням повинно мати природне і штучне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». [1]. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО проводяться відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо. Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300 - 500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк. Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. Система загального освітлення має становити суцільні або преривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Допускається використання світильників таких класів світорозподілу (дод. 4):
Вимоги до шуму і вібрації. У приміщеннях з обладнанням системи квантової криптографії рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені НПАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»[3]. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями. [2]. Рівні вібрації підчас виконання робіт у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные нормы вибрации рабочих мест", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату. Приміщення повинні бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ДСТУ 2388-94 «Системи вентиляції. Терміни та визначення» та ДСТУ EN 1886:2005 «Системи вентиляції та кондиціонування повітря». Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [4]. Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ТОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1мг/м3; вміст оксидів азоту - 5мг/м3; вміст пилу - 4мг/м3. Гігієнічні вимоги до організації робочого місця користувача з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ. Організація робочого місця користувача обладнання системи повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним ДСТУ ISO 9241-5:2004 «Ергономічні вимоги до роботи з відео терміналами» та НПАОП 0.00-1.28-10 «ОП при експлуатації ЕОМ»; характеру та особливостям трудової діяльності. [3] Площа, виділена для одного робочого місця повинна складати не менше 6м2, а обсяг - не менше 25м3. Робочі місця з обладнання системи квантової криптографії відносно світлових прорізів повинні розмішуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих місць з обладнання системи квантової криптографії необхідно дотримуватись таких вимог:
Організація робочого місця повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності. Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 градусів до вертикальної площини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більше 20 градусів відносно горизонтальної площини; нахил голови - 15-20 градусів відносно вертикальної площини. Висота робочої поверхні столу для обладнання має бути в межах 680- 800мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725мм, ширина - 600-1400мм, глибина - 800-1000мм. Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500мм, глибиною на рівні колін не менше 450мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650мм. Він, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300мм та глибиною не менше 400мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 200мм. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10мм. [3]. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози є обов'язковим. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20мм, для кутових - 2-5 градуси. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500мм, а кут нахилу поверхні - від 15 градусів вперед і до 5 градусів назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300 ± 20мм, ширина - не менше 380мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30 градусів відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400мм. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250мм, шириною - 50- 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230 ± 30мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500мм. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати: при розмірі екрана по діагоналі З5/38см (14715») -.600-700мм; 43см (17"). -.700-800мм; 48см (19") -.800-900мм; 53см (21 "). -.900-1000мм Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 градусів від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15 градусів. Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300мм, по глибині 400-500мм. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму. Організація робочого місця, яке передбачає для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:
Вимоги до профілактичних медичних оглядів. Працюючі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім - при влаштуванні на роботу і періодичним - протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.94 р. Періодичні медичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди, при необхідності (за наявністю медичних показань) можуть залучатись до оглядів лікарів інших спеціальностей. Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому. Жінки, що працюють в ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, обов'язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки. Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов'язаних з використанням ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, не допускаються. Протипоказання з боку органів зору:
Загальні (соматичні) протипоказання:
При виявленні хронічних неспецифічних захворювань (гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хронічні захворювання бронхолегеневої, гепатобіліарної системи та ін.) працюючі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ повинні бути взяті на диспансерний облік з метою здійснення систематичного лікарського обстеження та лікування. |