Під лом розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних
 Скачать 2.53 Mb.
|
3.1.2 Вибір топології для магістральної мережіМагістральна мережа повинна забезпечувати високу відмовостійкість, так як на магістралі об'єднуються потоки всієї мережі доступу. Існують дві топології, які забезпечують високу надійність: «кожен з кожним», та «кільце». Однак для топології «кожен з кожним» потрібно дуже багато кабелю, та портів, що не ефективно з боку економічності. Тому для забезпечення підвищеної надійності та резервування широко застосовується топологічна модель кільця. Кільця, зазвичай створюють на рівнях опорної мережі і доступу. Для з’єднання мережі використовуються оптоволоконні лінії зв’язку, адже оптоволоконна лінія зв'язку — сама надійна й стабільна технологія для підключення абонента до вузла провайдера на будь-яких дистанціях, та забезпечує швидкість передачі до 10 Гбіт/с і вище, побудована на базі оптоволоконних кабелів. 3.1.3 Вибір мережевих технологій для мережі рівня доступуДля з’єднання рівня доступу та магістралі необхідно використовувати оптичне волокно. Переваги оптоволоконного типу зв'язки:
Розвиток технології оптичних кабельних систем і поступове витіснення традиційних мідних кабелів оптичними, призвело до появи концепції оптичних широкосмугових мереж доступу. В даний час концепція оптичних абонентських мереж, що отримала назву FTTx, широко застосовується для побудови мереж доступу. Варіанти реалізації концепції FTTx також поділяються на PON (Passive optical network) та AE (Active Ethernet). 3.1.3.1 Технології FTTxВ даний час вже є ціла концепція абонентських кабельних мереж нового покоління. Пов'язана вона з сімейством концепцій FTTx, Відповідно, замість х додаються різні пункти доведення оптичного транспорту до користувача (рис.3.1):
 Рис. 3.1 Варіанти побудови мереж FTTx Широка смуга систем FTTx відкриває нові можливості надання абонентам більшого числа нових послуг. В табл. 3.2 приведено порівняння технологій доступу. Таблиця 3.2 Порівняння технологій доступу
Сьогодні на оптичній ділянці найбільш популярні три групи технологій: пасивні оптичні мережі (PON), Ethernet (у комутованому варіанті) і гібридні коаксіально-оптичні мережі (HFC). Технологія FTTB - волокно до будинку, тобто до кожного будинку підходить оптико-волоконний канал, що забезпечує повну захищеність переданого сигналу від електромагнітних і радіочастотних перешкод, дає можливість надати високі швидкості доступу. Це найбільш затребувана сьогодні технологія будівництва нових широкосмугових мереж. Причина цьому - зниження за останні роки ціни на оптичний кабель, появу дешевих оптичних приймачів, передавачів. Використання оптики в FTTB дозволяє використовувати для передачі даних технологію MetroEthernet, яка в порівнянні з DOCSIS приносить відчутне збільшення у швидкості передачі даних. Ethernet-комутатор або DSLAM-мультиплексор в будівлі (як правило, в підвальному або горищному приміщенні) підключається до точки присутності з використанням одного або пари оптичних волокон (активний Ethernet). Агрегований трафік будівлі передається через це з’єднання з використанням стандарту GigabitEthernet або 10 GigabitEthernet. З'єднання між абонентами і комутатором будівлі можуть здійснюватися з використанням крученої пари, на базі одного з механізмів Ethernet-транспорту в залежності від середовища передачі для вертикальних каналів. FTTH - це технологія прокладки волокна в будинок. Враховуючи, що абоненти проживають в основному в багатоквартирних будинках, FTTH означає, на відміну від FTTB, доведення оптичного волокна до квартири абонента. FTTH реалізується, як правило, в двох конфігураціях оптоволоконного підключення: пасивні оптичні мережі (PON) і традиційна технологія активних оптичних мереж Ethernet «точка-точка». Кожен з терміналів оптичної мережі (ONT) у приміщенні абонента підключається окремою жилою до порту комутатора в точці присутності або до оптичного сплітеру, від якого до точки присутності прокладається загальна оптоволоконна лінія. У випадку підключення за схемою «точка-точка» застосовуються стандарти передачі 100BASE-LX або 1000BASE-LX. Більші витрати на FTTH зв'язані як з вартістю устаткування, так і з ціною монтажу. У технології FTTB перетворювачі (оптичний вузол і медіа конвертери) установлюються в розрахунках один до дому (60-300 квартир), а при FTTH - кожному абонентові. При використанні PON крім цього устаткування кожному абонентові потрібно встановити ще й сплітери. Потрібно відзначити також ріст числа необхідних оптичних волокон і розгалужувачів. Більш висока вартість монтажу пояснюється також і більшою кількістю встановлюваних і «що розварюються» оптичних кросів. Якщо при FTTB вони встановлюються в розрахунках один до дому, то при FTTH - у розрахунках один на кожний поверх. Приведемо порівняння технологій FTTx в табл. 3.4. FTTN(С) - оптичні канали до мультисервісного вузла доступу (розподільчого вузла) і далі DSL-канали до абонента. Збереження ділянки мідного кабелю в змішаному мідно-оптичному середовищі доступу пояснюється ще й тим, що заміна мідного кабелю оптичним на останніх декількох сотнях метрів абонентської лінії вимагає великих витрат, оскільки, по-перше, ця остання ділянка є індивідуальною для кожного абонента і, по друге, необхідна повна заміна абонентської проводки в приміщенні кожного користувача. Комутатор або DSLAM-мультиплексор у вуличній комутаційній шафі підключається до точки присутності з використанням одного або пари оптичних волокон. Агрегатний трафік від довколишніх абонентів передається через це з'єднання з використанням стандарту GigabitEthernet або 10 GigabitEthernet. Сполучення між абонентами і комутатором у вуличній шафі можуть здійснюватися з використанням оптоволокна (активна оптична мережа) з пропускною здатністю 100 Мбіт/с або 1000 Мбіт/с або по витій парі з використанням технології VDSL2. Таблиця 3.4 Порівняння технологій FTTB та FTTH
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||