Під лом розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних
 Скачать 2.53 Mb.
|
5.3 Розрахунок тарифних доходівДо основних економічних показників відносяться прибуток і рентабельність. Після введення в експлуатацію вузла доступу витрати на електроенергію зменшаться в 1,2 рази. Тобто, Вп  = , Вп = грн. (5.17)Розраховуємо різницю: Вп  - Вп=270911-225759=45152 грн.Отже, дохід, за рік: Д = 50  2245152=2257600 грн. (5.18)5.4 Розрахунок системи показників економічної ефективності.
 , (5.19)де Д –доходи від економії електроенергії, Е – сума експлуатаційних витрат, грн.
 (5.20)де Zпр – кількість працівників.
Пвал = Д – Е – К= 2257600 – 472561 – 260825 = 1524214грн. (5.21)
Пчист = Пвал - 0.25*Пвал= 1524214– 0.25  1524214 = 1143160 грн. (5.22)
 (5.23)
 ; (5.28)Коефіцієнт економічної ефективності повинен бути більшим облікової ставки банківської позики на кредит від інвестицій R = 0,2.
 ; (5.29)
 = 9 місяців, (5.30)де С  – сумарні витрати.В результаті проведення економічного розрахунку і визначення економічної доцільності впровадження проектованої системи вузлів доступу були отримані наступні результати:
Із вище наведених результатів слідує висновок, що впровадження та експлуатація інформаційної мережі кампусу є виправданим кроком, оскільки така інновація окуповується при собівартості 0.24 і чистому прибутку від функціонування мережі 1254251 грн. РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ Основною метою розділу охорони праці є уникнення можливості виробничого травматизму, професійних отруєнь і захворювань, пожеж і вибухів, аварій, забруднення довкілля при будівництві та використанні об′єкта проектування. Завданням дипломного проекту є проектування мережі кампусу з використанням технологій VLAN, VTP, Wi-Fi. При виконанні даного дипломного проекту на персональному комп’ютері (ПК), я дотримувалася вимог загальної інструкції з охорони праці. Основним обладнанням мого робочого місця є: дисплей, системний блок, клавіатура, друкуючий пристрій (принтер), зовнішні пристрої пам’яті, сканер, “миша”, блок безперервного живлення, робочий стіл, стілець та інш.; Дисплей розташований на відстані 1 м від стіни з вікнами від інших стін – на відстані 0,8 м. Природне світло падало на нього з лівого збоку. Дисплей на робочому місці розташований так, що поверхня екрану знаходилася в центрі поля зору на відстані 500 мм від очей. Робота комп’ютера супроводжувалася електромагнітним випромінюванням різних частот і рівнів, інтенсивність котрого зменшується пропорційно квадрату відстані до екрану. Оптимальною для працюючого за ПК, як і в моєму випадку є відстань 50 см від дисплею. Раціональна робоча поза тіла була такою, при якій мої ступні розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні кінцівки рук – вертикально, кут ліктевого суглоба коливався в межах 70-90 град., зап’ястя зігнуті під кутом, що не перевищує 20 град., нахил голови – в межах 15-20 градусів.  Рис. 6.1 Оптимальна робоча поза користувача ПК Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, збільшена вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендуємо носити одяг з синтетичних матеріалів. При налаштуванні дисплею перед роботою, дотримувалася таких методичних вказівок:
Закінчивши роботу, я зберегла в пам’яті ПК файли, які знаходились у роботі. Виконала всі дії для коректного завершення роботи в операційній системі. Площа приміщення, у якому працюють проектанти ТК мереж, дорівнює 17 м2, висота – 2,8 м, об’єм – 47,6 м3. в приміщенні 2 робочих місця. Тому на одного працівника припадає 23,8 м3 об’єму приміщення та 8,5 м2 площі, що задовольняє вимоги «Державних санітарних правил та норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98», п.2 «Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ», згідно з якими на кожного працівника відводиться 20 м3 об’єму і 6 м2 площі. Роботи з реалізації задачі належать до першої категорії важкості (легкі роботи 1а). Згідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" та ДСН 3.3.6.042-99 оптимальні метеорологічні умови. Таблиця 6.1 Оптимальні метеорологічні умови
У приміщенні лабораторії мікроклімат відповідає оптимальним значенням параметрів, встановлених ДСН 3.3.6.042-99. Для забезпечення дотримання постійності параметрів мікроклімату приміщення лабораторії обладнано системою опалення та кондиціювання повітря відповідно до СНІП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція и кондиціонування". Для забезпечення заданих в табл.1 оптимальних метеоумов використовується кондиціонер марки EWT G-091GS. Даний кондиціонер відображає задану температуру охолодження або обігріву, режим роботи і коди несправностей у разі їх виникнення.  Рис.6.2 Зовнішній вигляд кондиціонеру EWT G-091GS Характеристики кондиціонеру наведемо в таблиці 4.2. Таблиця 6.2 Технічні характеристики кондиціонера EWT G-091GS
Важливе місце в комплексі заходів з охорони праці працюючих з ПК займає утворення оптимального світлового середовища, тобто раціональна організація природного і штучного освітлення приміщення і робочих місць.  Схема 6.1 Вимоги до системи освітлення робочого місця користувача ПК Для забезпечення нормальних умов роботи велику роль відіграє освітлення. Згідно з ДБН 3.25-28-2006 "Природне та штучне освітлення. Норми проектування", приміщення має природне та штучне освітлення. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів становить 300- 400лк. Особливо важливе біологічне і гігієнічне значення для людини має природне освітлення, котре в денний період забезпечується за допомогою віконних отворів, розміри яких 1,8×1,2 м відповідають ДБНВ 2.5-28-2006. для роботи зранку та ввечері передбачається штучне освітлення. Розрахунок природного освітлення Відповідно до наведених вище площі та об’єму приймаємо: довжина L=5 м, ширина В=3,4 м, висота Н=2,8 м. За висоту робочої поверхні умовно приймаємо висоту робочого столу hр=0,8 м. Вікна робочої кімнати виходять на західну сторону й не мають перешкод для проходження світлових променів (відсутні об’єкти затемнення). Далі знаходимо необхідну площу вікна:  ,де Ін – нормоване значення КПО (для зорової роботи VIII розряду при бічному освітленні); Sп – площа підлоги; η0 – значення світлової характеристики вікон (визначається нижче); τ0 – загальний коефіцієнт світло пропускання вікон; Кз – коефіцієнт запасу (при концентрації пилу < 1 мг/м3 і природному освітленні під кутом); v1=1,8 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні; Кб – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, розташованими навпроти. Нормоване значення КПО знайдемо, скориставшись таблицею: Ін=І·М·С, де І=0,3 – значення коефіцієнта природного освітлення (для зорової роботи при загальному спостереженні за ходом виробничого процесу і при бічному освітленні); М – коефіцієнт світлового клімату, М=0,9; С – коефіцієнт сонячності клімату, С=0,85. Ін=0,3·0,9·0,85=0,2295. Приймаємо коефіцієнт запасу Кз=1,4. Значення світлових характеристик вікон η0 визначається відношенням:   З таблиці знаходимо η0 =13. Площа підлоги дорівнює Sп=17 м2. Оскільки вікна не мають світлозахисних пристроїв і виготовлені з подвійними дерев’яними рамами, в яких вставлене віконне скло, то за знайденими значеннями в таблицях визначаємо загальний коефіцієнт світло пропускання вікон: τ0= τ1·τ2·τ3·τ4·τ5, де τ0 – загальний коефіцієнт світлопроникання; τ1=0,9; τ2=0,75 та τ3=0,8 – коефіцієнти світлопропускання матеріалу вікна, виду вікна та його конструкції; τ4=1 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в сонцезахисних конструкціях; τ5=0,9 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під лампою. Всі значення коефіцієнтів: τ1, τ2, τ3, τ4, τ5, І, Кз, v1, Кб беруться із відповідних таблиць. Отже: τ0 =0,9·0,75·0,8·1·0,9=0,486. Отримуємо необхідну площу світлових отворів:  Кількість вікон визначаємо за формулою:  ,де S=1,8·1,2=2,16 м2 – площа вікна. Тому:  вікно.Отже, для забезпечення КПО Ін=0,3 у нашому приміщенні є одне вікно площею 2,16 м2, розмірами 1,8×1,2 м. Для створення комфортних умов праці людей в приміщенні зранку та ввечері застосовувалося штучне освітлення, оскільки в цей час природного освітлення було недостатньо. Тому використовують штучне освітлення. Розраховуємо штучне освітлення для приміщення з розмірами: А=5м, В=3,4м, Н=2,8 м; напруга освітлювальної мережі 220 В; світильники з люмінесцентними лампами ПВЛ-1; лампи ЛБ-20; коефіцієнти відбивної здатності стелі, стін, робочої поверхні відповідно 0,7, 0,5, 0,3; коефіцієнт запасу k=1,3; коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,1. виконувані зорові роботи відносяться до VIII розряду, підрозряду «а». Висота робочої поверхні hр.п.=0,8 м, висота звису hз.в.=0,15 м. За нормами ДБНВ 2.5. – 28 – 2006 «Природне та штучне освітлення» мінімальна нормована освітленість від загального освітлення для VIII розряду зорових робіт, підрозряду «а», становить Ен=75 лк (при загальному освітленні). Висота підвісу світильників: h=H-(hр.п+ hз.в)=2,8-(0,8+0,15)=1,85 м Довжина світильника з таблиці: lc=0,455 м Перевірка можливості використання методу КВ за відношенням lc/h: lc/h=0,455/1,85=0,25<0,2, тобто використання методу КВ правомірне. Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку знаходимо індекс приміщення:  За таблицею для даного світильника, при індексі приміщення 1,0 і заданих коефіцієнтах відбивної здатності коефіцієнт використання η=0,32. Оскільки при розрахунку з люмінесцентними лампами світловий потік ламп відомий (для лампи ЛБ-20 – Фл=1200 лм) і конструктивно визначено кількість ламп у світильнику (у світильнику ПВЛ-1 розміщується дві лампи), визначаємо необхідну кількість світильників:  Приймаємо розташування світильників у nр=1 ряд, тоді число світильників буде дорівнювати: Nр= 9,5/1=9,5 Приймаємо Nр=10. Загальне число світильників: N= Nр· nр=10·1=10 Фактична освітленість: Еф=  , що задовольняє норми.Відстань між світильниками у ряді: λ=А/ Nр- lc=5/3 – 0,455≈0,045 м Відстань від крайніх світильників до стіни: λ’= λ:2=0,045:2=0,023 м Під час користування персональними комп’ютерами в заданому приміщенні виникають шуми, вібрація та ультразвук, що пов’язані з роботою кондиціонера, вентиляторів систем охолодження, принтерів та трансформаторів. Оскільки вентилятори системних блоків комп’ютерів розміщені в кожухах, а кондиціонер працює практично безшумно, то рівень шуму значно менший за 50 дБА. Тому згідно ГОСТ 12.1.003-86 додаткова звукоізоляція непотрібна. ПК живляться від мережі змінного струму —220 В. Приміщення належить до таких, в яких безпека ураження електричним струмом 2 класу. Запроектуємо ряд заходів щодо забезпечення безпеки при роботі з ними. Згідно з «Правилами встановлення електрообладнання» до робочого місця підведені кабелі. Електробезпеку роботи з приладами згідно з НПАОП 0.00.1.31-99 забезпечують такими заходами:
Для забезпечення відповідного захисту від електричного струму використовуємо захисне занулення, тобто занулюємо все обладнання яке буде використовувати змінну напругу і до нього може бути легкий доступ працівників. Коефіцієнт кратності k визначається залежно від типу запобіжника: для теплових автоматів і топких вставок k≥3Iном; для вибухонебезпечних приміщень k≥4Iном. Мета розрахунку занулення полягає у визначенні умов, за яких воно надійно і швидко відмикає пошкоджену електроустановку (корпус ПК) на трьох дільницях від мережі і одночасно забезпечує безпеку дотику людини до занулених частин установки в аварійний період. У нашому випадку напруга живлення менша за кВ, а повна споживана потужність – менша за 100 кВА. За таких умов згідно «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджене наказом Держнаглядохорони праці 09.01.98 №4» опір заземлювального пристрою нормується і становить не більше 10 Ом. При розрахунку вважаємо, що вертикальні заземлювачі розміщені за контуром. Занулення встановлене із такими параметрами: розташування вертикальних заземлювачів у прямокутнику А∙B = 5х3,4 (м); заземлювачі – сталеві труби завдовжки l=2,0 м і зовнішнім діаметром d=0,05 м, з’єднувальна шина шириною b=0,04 м; грунт – суглинок при середній вологості та питомим опором p=100 Ом∙м; кліматичний коефіцієнт при середній вологості для суглинку φ2=1,5; глибина закладання заземлювального пристрою h= 0,7 м; внутрішня електромережа приміщення – чотирипровідна з лінійною напругою 380 В і нульовим захисним провідником, площа перерізу S фазних і нульового провідників прийнята однаковою, матеріал – мідь, трансформатор з активним опором Rтр = 0,2 Ом. Номінальний струм плавкої вставки запобіжника Iном = 50 А, довжина петлі фаза-нуль становить Iп = 90м. Обрахуємо питомий опір ґрунту: ρр = ρ∙ φ2 = 100∙1,5 = 150(Ом∙м). Відстань від поверхні землі до середини заземлювача t = t/2 + h=2/2+0,7 = 1,7 м; опір розтікання струму однієї вертикальної трубки:  (В)Орієнтована кількість вертикальних заземлювачів: n′=Rод/Rз= 55,953/4 = 13,98825. Приймаємо n′= 14. При використанні заземлювального пристрою за контуром приміщення орієнтовна відстань між трубами: а = (2A+2B)/n′ = (10+6,8)/14=1,2(м). Коефіцієнт використання стрижневих заземлювачів при відношенні a/l=0,6 приймаємо η = 0,6. Необхідна кількість заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання: n′=Rод/Rз∙η = 55,953/4∙0,6 = 13,98825∙0,6=9 Опір розтікання струму з’єднувальної шини з врахуванням коефіцієнту використання η = 0,52:  (Ом).Опір заземлювального пристрою без урахування опору шини: Rст=Rод/(n∙η) = 56/9∙0,6 = 3,7 (Ом). Загальний опір складного заземлювального пристрою: R = (Rст∙Rш)/(Rст+Rш) = (3,7∙27,058)/( 3,7+27,058) = 3,25 (Ом). Сила струму короткого замикання: Iк= 3∙Iном = 3∙50 = 150 (А). Найбільший можливий опір нульового провідника: Rн = (Uф-Iк∙Rт)/2Iк=(380-150∙0.2)/(2∙150) = 1,2(Ом). Найменша необхідна проща перерізу нульового провідника:  (мм2). Заземлення в приміщенні комп’ютерної лабораторії в точності відповідає проведеним розрахункам. При замиканні фази на занулений корпус електроустановка автоматично від’єднується, якщо значення струму однофазного короткого замикання (тобто між фазним і нульовим захисними провідниками) Ік, А задовольняє умову: Ік≥ kIном., де к – коефіцієнт кратності номінального струму плавної вставки запобіжника або вставки струму спрацювання автоматичного вимикача. Визначимо опір фазного і нульового захисних провідників Rф, Rн.з, Хф, Хн.з і Хn на ділянках. Питомий опір міді ρ = 0,018 Ом∙мм2/м, l - довжина. Rф1= ρ∙l1/S1=0.028∙1000/30= 0,933Ом Rф2= ρ∙l2/S2=0.028∙500/5= 2,800 Ом Rф3= ρ∙l3/S3=0.028∙100/5= 0,560 Ом Оскільки фазний провід алюмінієвий, приймаємо Хф = 0. Rн.з1= ρ∙l1/S н.з1=0.028∙1000/15= 1,866 Ом Sн∙з≥ 0.5∙ Rф , то приймаємо Sн∙з1 = 15мм2, Sн∙з2 = 2.5мм2, Sн∙з3 = 2.5мм2 Rн.з2= ρ∙l2/S н.з2=0.028∙500/2.5= 5,6Ом Rн.з3= ρ∙l3/S н.з3=0.028∙100/2.5= 1,12Ом Для фазного проводу (алюмінієвого) приймаємо Хн.з.=0. Зовнішній індуктивний опір 1 км петлі „фаза-нуль” приймаємо Х|n = 1 Ом/км, тоді: Хn1= 1 Ом Хn2= 0.5 Ом Хn3= 0.1 Ом Опір петлі проводів „фазний-нульовий”:  = = 12,977 ОмСтрум короткого замикання: Ік =  A;Ін =  А,де k≥3 для плавкого запобіжника. Вибираємо запобіжник НПИ 15 на Іном = 6А. Лінія електромережі для живлення ПК виконується як окрема групова три провідна мережа шляхом прокладання фазового , нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення. ПК підключатися до мережі з допомогою штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з’єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочих провідників, мають спеціальні контакти для під’єднання нульового захисного провідника. Конструкція їх така, що приєднання нульового захисного провідника відбувається раніше ніж приєднання фазового та нульового робочих провідників. Послідовність роз’єднання при відмиканні є зворотною. Приміщення, де знаходиться вся комп’ютерна техніка, обладнується контуром-шиною захисного заземлення, яка з’єднується із заземлювачем. Технічні засоби безпеки праці на електрообладнанні зводяться до захисту від дотику до струмопровідних частин, захисту в рвхі переходу струму на не струмопровідні частини. Для захисту від дотику передбачена надійна ізоляція і розташування у недоступних місцях струмопровідних частин електрообладнання. Ізоляція мережі перевіряється двічі на рік. У приміщенні встановлюємо аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення. Сполучення металевих частин корпусу із землею здійснюється за допомогою заземлювачів — металевих провідників, що знаходяться у безпосередньому контакті із землею. Заземлення відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». За правилами безпеки величина опору заземлюючих пристроїв повинна бути якомога меншою. ПВЕ обмежує найбільше значення опору заземлюючих пристроїв і для установок з напругою до 1000 В воно становить Rз.норм=10 Ом. В нашій лабораторії нема джерел електромагнітного випромінення (ЕМВ), тому додатковий захист не потрібен. Приміщення експлуатації забезпечене протипожежним інвентарем (двома вуглецево-кислотними вогнегасниками типу ВВ 2) НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Проходи між меблями та обладнанням, а також вихід не загромаджуються. У випадку виникнення пожежі перш за все треба відключити джерело живлення. Пожежна безпека приміщень визначається особливостями робіт, що в них виконуються, особливостями застосованих речовин і матеріалів. Для даного приміщення по ступеню пожежної безпеки згідно СНТП 24-86 встановлена категорія пожежної небезпеки Д (пожежонебезпечне) при ступені вогнестійкості ІІ згідно з ДБНВ 1.1.7-2002. Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного та неелектричного характеру. До причин електричного характеру відноситься коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові і динамічні впливи можуть викликати руйнування електрообладнання та ізоляції. З метою профілактики короткого замикання проводяться своєчасні профілактичні огляди, ремонти та тренування. Для швидкого відключення пристроїв при виникненні короткого замикання в ланцюгах живлення вбудовані плавкі запобіжники; перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормах значення. Для уникнення перевантаження підібрані правильні значення поперечного перерізу провідників та контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно зазначених в документації на обладнання. Для уникнення нещільних з’єднань проводиться їх перевірка під час проведення профілактичних робіт. У випадку виникнення пожежі застосовуємо апаратні засоби гасіння пожеж для електроустановок, що знаходяться під напругою. До них відноситься вуглекислий вогнегасник ВВ 2, із розрахунку: один вогнегасник на 40 — 50 м2 площі приміщення. Отже, для нашого випадку необхідно 2 вогнегасники типу ВВ 2. Електрична пожежна сигналізація використовується для швидкого оповіщення пожежної охорони про виникнення пожежі в приміщенні. Система електричної пожежної сигналізації виявляє початкову стадію пожежі і оповіщає про місце її виникнення, а також автоматично вмикає стаціонарні установки гасіння пожеж. Вона складається з оповіщувачів, приймальної станції, джерела напруги і електричної мережі, яка з’єднує оповіщувач з приймальною станцією. Використано оповіщувачі ручної та автоматичної дії. Ручні оповіщувачі кнопкової дії ПКИЛ 7 розташовані у примітних місцях. Для виклику пожежної команди треба розбити скло на корпусі оповіщувача і натиснути кнопку, таким чином буде подано сигнал про пожежу. Автоматичні оповіщувачі здійснюють посилку сигналу при різних ознаках пожеж. В приміщенні розміщено оповіщувачі типу АТИП 3, в них замикання відбувається в наслідок теплової деформації біметалічних пластинок. Вони працюють при заданій температурі 80 градусів Цельсія і мають розрахункову площу обслуговування в приміщеннях до 15м2. Таким чином, використано таких оповіщувачів в кількості 5 шт. Комбіновані теплові і димові оповіщувачі типу КИ 1 мають чутливий елемент у вигляді іонізуючої камери (для реагування на дим) і терморезистори (для реагування на теплоту). Температура спрацювання цих оповіщувачів 50 — 80 градусів Цельсія, площа обслуговування 100 м2. В даному приміщенні використано 1 оповіщувач типу КИ 1. Сигналізаційна димова пожежна установка типу СДПУ 1 використана для виявлення диму з подальшою подачею світлових і звукових сигналів, і управління зовнішніми ланцюгами автоматичних пристроїв пожежогасіння. Пристрій СДПУ 1 комплектується оповіщувачами типу ПИ 1  Рис.6.3. План евакуації персоналу при виникненні пожежі У цьому розділі з охорони праці було розглянуто і враховано усі заходи, які забезпечують і гарантують повну безпеку працівників. Розроблені заходи по організації робочого місця, освітлення і вентиляції виробничого приміщення, захисту від електричного струму, пожежної безпеки, організації сприятливих метеорологічних умов відповідають вимогам і нормам стандартів, правилам техніки безпеки і проведені з метою запобігання нещасним випадкам. Були розраховані за чинними нормами штучне та природне освітлення приміщення та занулення. РОЗДІЛ 7. БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 7.1. Коротка характеристика проектованого об’єкта У даній кваліфікаційній роботі спеціаліста розробляється проект мережі кампусу. Кампус (лат. campus — «поле», «відкритий простір» ) - університетське або корпоративне містечко. Університетський кампус включає в себе, зазвичай, студентські гуртожитки, бібліотеки, аудиторії, лабораторії, актові зали, їдальні, - та всю іншу університетську інфраструктуру. Кампуси університетів нерідко користуються справжньою автономією: зазвичай мають окрему свою адміністрацію, виборну з числа самих студентів і викладачів вищого навчального закладу. Іноді кампусом називають і відокремлену територію, що належить певній великій компанії, на якій міститься корпоративна внутрішньо-фірмова інфраструктура, в тому числі з соціальними (а іноді й житловими) об'єктами. В нашому проекті увагу приділено саме корпоративному кампусу, так як мережа проектувалася для двох корпоративних багатоповерхових будинків. У даному проекті здійснюється проектування мережі з використанням методу проектування «зверху вниз», тобто, спочатку ми дізнаємося технічні та бізнес цілі мешканців будинків, проаналізуємо їх вимоги до мережі, і ці дані стануть основою для вибору необхідного обладнання. Оскільки наша мережа проектується для мешканців багатоповерхових будинків то доцільно здійснювати її на основі технологій VLAN, Wi-Fi та VTP. Проте використання таких технологій, при введені в експлуатацію мережі, може негативно впливати на життя та здоров’я мешканців та й адміністратора мережі, так як обладнання, що використовується для цих технології працюють в радіочастотному діапазоні і здійснюють постійне випромінювання енергії. Отож при проектуванні мережі та введені її в експлуатацію велику увагу треба звернути на безпеку людей, які будуть користуватися та обслуговувати мережу кампусу. Телекомунікаційна кімната буде знаходитися в окремому приміщенні одного з будинків на першому поверсі. Самі ж будинки розташовані в спальному районі міста і були побудовані з бетонних блоків з урахуванням усіх будівельних та сейсмічних вимог. 7.2. Внутрішня техногенна безпека об’єкту, де експлуатується проектована мережа Потенційними небезпечними уражальними чинниками техногенного характеру, які впливають на життя і здоров’я адміністратора мережі кампусу та мешканців будинків під час її експлуатації є :
Для забезпечення працездатності мережі на етапі її проектування були використанні Wi-Fi роутери, маршрутизатори з підтримкою VTP, сервери обробки інформації компанії Cisco. У проекті було запропоновано використовувати Wi-Fi роутери та маршрутизатори з підтримкою VTP марки Linksys Smart, що характеризуються:
Однак ці притрої для забезпечення роботи користувачів по технології Wi-Fi здійснюють негативне електромагнітне випромінювання (ЕМВ). Випромінювання від такого роду апаратури є низькочастотним. Опромінення має надзвичайно негативний вплив на здоров’я людини. Найчутливішими до електромагнітного поля є нервова, серцево-судинна, нейрогуморальна та ін. системи. У людей, які працюють або перебувають в зоні дії електростатичного поля, виникають різноманітні скарги: на роздратованість, головний біль, порушення сну, зменшення апетиту та ін. Первинним проявом дії електромагнітної енергії є нагрів, який може призвести до змін і навіть пошкодження тканин і органів. Нагрів особливо небезпечний для органів зі слабкою терморегуляцією та у складі яких багато води (мозок, очі, нирки, сім'яні залози). Коливання надвисоких частот викликають також помутніння кришталика ока. Існуючими нормами з ДСН 3.3.6.096-2002 "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів" встановлено граничні допустимі рівні випромінювання: – експозиційні дози рентгенівського випромінювання становлять 0,1 мбер/год = 100 мкР/год; – допустима поверхнева кількість потоку енергії (інтенсивність потоку енергії) для різних типів УФ випромінювання становить:
– електростатичність поверхневого потенціалу відеотерміналу – 500 В;
Для захисту людей від шкідливої дії ЕМП використовують:
Щоб захистити мешканців будинку та адміністратора мережі від негативного впливу ЕМП введено щогодинна технічна перерва, тривалістю 10 хвилин для адміністратора мережі, та проведено екранування джерел ЕМП, що дасть змогу зменшити негативний вплив на мешканців будинків. Ще одним небезпечним чинником є інформація, яка передається по мережі, адже вона може передаватися як по фізичних лініях так і по радіоефіру. Джерелами інформації є як самі користувачі мережі так і сервери зберігання інформації, що надають її на вимогу користувача. Однак великий потік інформації, особливо сьогодні при великій і стрімкій інформатизації суспільства, в таких житлових будинках може негативно впливати на психіку людини. Вона стає більш дратівливою, емоційно не стабільною. Крім інформації, яку людина черпає з Всесвітньої мережі, вона крім того отримує її і від інших оточуючих. Таке «загромадження» інформацією негативно впливає на життя і здоров'я людей. Особливо це стосується підлітків та дітей шкільного віку. 7.3. Заходи захисту мережі від несанкціонованого доступу Безпечна робота мережі кампусу залежить лише від адміністратора мережі, який захищає її програмно. Однак завжди з’являться ті, хто захоче в корисних цілях скористатися інформаційними ресурсами такої мережі. Це може бути і використання персональних даних користувачів і паролі до поштових скриньок та ін. Тому для забезпечення безпеки мережі від несанкціонованого доступу введено такі механізми і засоби захисту:
мережевих екранів як фільтрів, дозволить не пропускати (фільтрувати) пакети, що не підходять під критерії, визначені в конфігурації. Також мережеві екрани дадуть змогу відфільтровувати доступ до свідомо незахищених служб мережі ВНЗ (доступ до серверів сховища даних), забезпечуть контроль доступу до вузлів мережі.
Щодо безпеки маршрутизаторів , які забезпечують шлюзи в інші мережі, вони можуть бути предметом різних атак. Для маршрутизатора потрібно забезпечити:
7.4 Пожежна профілактика Наше приміщення відноситься до пожежонебезпечної зони класу П-ІІа В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки було використано скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконані кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Важливе місце серед комплексів захисту мешканців від надзвичайних ситуацій є пожежна безпека. У нашому приміщенні оповіщення здійснюється за допомогою системи Vellez - комплекси оповіщування людей про пожежу та ін. НС в моноблочному і блочному виконанні. 7.5. Відомості про перелік інструментів, засобів, обладнання, матеріалів та устаткування, які можуть бути використані під час локалізації та ліквідації наслідків НС При виникненні НС основним завдання є порятунок життя людей. Проте не треба забувати і про локалізацію та ліквідацію наслідків НС. У нашому випадку може виникнути наступні НС:
У разі виникнення пожежі локалізація пожежі здійснюється системою пожежогасіння, а також вогнегасниками типу ВВ-2, піском, внутрішньо пожежними кранами, водою У разі виникнення НС інших видів здійснюється оповіщення персоналу про виникнення НС та негайна евакуація у безпечні приміщення (підвали, бункери), а також здійснюється індивідуальний захист кожного працюючого (противогазами, распіраторами та ін.),особливо якщо НС носить хімічний характер. Щоб запобігти ураженню блискавки у будівлю, споруда оснащена системою блискавкозахисту. 7.6. Засоби захисту людини від дії небезпечних чинників на досліджуваному об’єкті Потенційною небезпекою для адміністратора мережі підчас його роботи та мешканців є вплив на них електромагнітних полів, які випромінює апаратура. Для їх захисту від шкідливої дії ЕМП використовують:
Щоб захистити мешканців будинку та адміністратора мережі від негативного впливу ЕМП введено щогодинна технічна перерва, тривалістю 10 хвилин для адміністратора мережі, та проведено екранування джерел ЕМП, що дасть змогу зменшити негативний вплив на мешканців будинків Для запобігання виникнення пожежі, причиною якої може стати людина, у будинках є спеціально відведені місця для куріння на сходових клітках Висновки до розділу 7 У даному розділі було проведено аналіз можливих надзвичайних ситуацій та способів їх уникнення у приміщенні, де експлуатується мережа для обслуговування кампусу. Був проведений аналіз внутрішньої техногенної безпеки та встановлено, що потенційною небезпекою для жителів та адміністратора мережі є вплив на них електромагнітних полів, які випромінює апаратура,що забезпечує доступ до мережі по технологіям Wi-Fi, VTP, а також безперервний потік інформації через простір. Для захисту мешканців був запропонований комплекс заходів по зменшенню впливу негативних чинників. ВИСНОВОКВ рамках дипломного проекту мною було розроблено мережу для кампусу.Для новобудови розроблено СКС та впроваджено адресацію. Адреси мережі було вирішено купувати у провайдера, це так звані "білі адреси", для забезпечення більш надійного виходу до мережі Інтернет. Було куплено блок у 254 адреси, 180 з котрих ми використали. Також було впроваджено такі технології, як FTTх (технології прокладки оптоволоконного кабелю для всіх рівнів мережевої моделі), що дало змогу зарезервувати на майбутні часи розширення мережі залишок пропускної здатності каналу. Топології мережі було обрано такі: "зірка" на центральному та розподільчому рівні, та "кільце" на рівні розподілу та доступу. Це дало змогу економніше та легше впровадити технологію FTTх на початку будівництва кампусу. Так як в мережі використовується топологія "кільце" необхідно було прийняти міри, для того щоб широкомовна розсилка пакетів не займала всю пропускну здатність каналу передачі даних. З цією проблемою було вирішено боротися за допомогою протоколу STP, котрий виявляє кільця у мережі. На центральному рівні було обрано маршрутизатор, який забезпечить рівномірний доступ до мережі Інтернет, він забезпечує достатньою пропускною смугою технологію VoIP.Були впроваджені такі технології, як: 100 BASE FХ, 1000 BASE FХ, 10 Gigabit Ethernet, ACL, DNS,VLAN. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||