Під лом розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних
 Скачать 2.53 Mb.
|
4.4.1 Розподіл IР-АдресПротокол DHCP надає три способи розподілу IР-Адрес: - Ручний розподіл. При цьому способі мережевий адміністратор складає апаратній адресі (звичайно Mac-Адресі) кожного клієнтського комп'ютера певний IР-Адрес. Фактично, даний спосіб розподілу адрес відрізняється від ручного налаштування кожного комп'ютера лише тим, що відомості про адреси зберігаються централізовано (на сервері DHCP), і тому їх простіше змінювати при необхідності. - Автоматичний розподіл. При даному способі кожному комп'ютеру на постійне використання виділяється довільний вільний IР-Адрес з певного адміністратором діапазону. - Динамічний розподіл. Цей спосіб аналогічний автоматичному розподілу, за винятком того, що адреса видається комп'ютеру не на постійне користування, а на певний строк. Це називається орендою адреси. Після закінчення строку оренди, IР-Адреса знову вважається вільною, і клієнт зобов'язаний запросити новий (він, втім, може виявитися тим же самим адресом). Деякі реалізації служби DHCP здатні автоматично обновляти записи DNS, відповідні до клієнтських комп'ютерів, при виділенні їм нових адрес. Це проводиться за допомогою протоколу відновлення DNS, описаного в RFC 2136. Для динамічного присвоювання адрес в мережі, я використовую два DHCP сервера, на різних маршрутизаторах, тобто, один DHCP відповідає тим підмережам, котрі приєднані до маршрутизатору. 4.4.2 Опції DHCPУ готелі є два DHCP сервера, котрі розподіляють адреси, один адміністрації, охороні, та відділам продаж, тощо, другий розподіляє адреси між IP телефонами та 12 поверхами готелю, у котрих розташовуються постояльці. Це дає змогу рівномірно розподілити навантаження між маршрутизаторами, та біль чітко розподілити навантаження трафіку в мережі. Одновною з основних задач DHCP є оповіщення клієнта, який IP адрес йому належить, також DHCP може повідомляти клієнтові додаткові параметри, необхідні для нормальної роботи в мережі. Ці параметри називаються опціями DHCP. Список стандартних опцій можна знайти в RFC 2132. Деякими з найбільш часто використовуваних опцій є:
Деякі постачальники програмного забезпечення можуть визначати власні, додаткові опції DHCP. Протокол DHCP є клієнт-серверним, тобто в його роботі беруть участь клієнт DHCP і сервер DHCP. Передача даних проводиться за допомогою протоколу UDP, при цьому сервер ухвалює повідомлення від клієнтів на порт 67 і відправляє повідомлення клієнтам на порт 68. 4.4.3 Приклад процесу одержання адресиПриведу приклад процесу одержання IР-Адреси клієнтом від сервера DHCP. Припустимо, клієнт ще не має власного IР-Адреса, але йому відома його попередня адреса — 192.168.1.100. Процес складається із чотирьох етапів. 1) Виявлення DHCP: На початку клієнт виконує широкомовний запит по всій фізичній мережі з метою виявити доступні DHCP-Сервери. Він відправляє повідомлення типу DHCPDISCOVER, при цьому в якості IР-Адреси джерела вказується 0.0.0.0 ( тому що комп'ютер ще не має власного IР-Адреси), а в якості адреси призначення — широкомовна адреса 255.255.255.255. Клієнт заповнює декілька полів повідомлення початковими значеннями:
Повідомлення DHCPDISCOVER може бути поширене за межі локальної фізичної мережі за допомогою спеціально настроєних агентів ретрансляції DHCP, що перенаправляють поступаючі від клієнтів повідомлення DHCP серверам в інших підмережах. 2) Пропозиція DHCP: Одержавши повідомлення від клієнта, сервер визначає необхідну конфігурацію для клієнта відповідно до зазначених мережевим адміністратором налаштувань. У цьому випадку DHCP-Сервер згодний із запитаним клієнтом адресом 192.168.1.100. Сервер відправляє йому відповідь (DHCPOFFER), у якій пропонує конфігурацію. Пропонований клієнтові IР-Адрес вказується в полі yiaddr. Інші параметри (такі, як адреси маршрутизаторів і DNS-Серверів) вказуються у вигляді опцій у відповідному полі. Це повідомлення DHCP-Сервер відправляє хосту, що послав (DHCPDISCOVER) на його MAC, при певних обставинах може поширюватися, як широкомовне розсилання. Клієнт може одержати кілька різних пропозицій DHCP від різних серверів; з них він повинен вибрати те, яке його «улаштовує». 3) Запит DHCP: Вибравши одну з конфігурацій, запропонованих DHCP-Серверами, клієнт відправляє запит DHCP (DHCPREQUEST). Він розсилається широкомовно; при цьому до опцій, зазначених клієнтом у повідомленні DHCPDISCOVER, додається спеціальна опція - ідентифікатор сервера -, що вказує адресу DHCP-Сервера, обраного клієнтом ( у цьому випадку - 192.168.1.1). 4) Підтвердження DHCP: Нарешті, сервер підтверджує запит і направляє це підтвердження (DHCPACK) клієнтові. Після цього клієнт повинен настроїти свій мережний інтерфейс, використовуючи надані опції. |