хтрш 1. План Мета і завдання курсу
 Скачать 75.81 Kb.
|
|
Тема практичних занять 1-2: ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ План: 1. Мета і завдання курсу. 2. Поняття про шрифти. 3. Історія виникнення шрифтів. 4. Розвиток шрифтів. Соціальна і культурологічна зумовленість шрифтів. 5. Шрифтова справа в Україні. 1. Мета навчального курсу – навчити студентів розуміти значення шрифтів у друкованому та електронному виданнях, на практиці застосовувати шрифти і їх сполучення відповідно до естетики сприйняття і усталених норм і стандартів. Крім цього, метою курсу є навчити студента вибирати шрифт, що якнайбільше відповідає призначенню конкретного виду друкованої продукції (книги, газети, журналу, бюлетеня, реклами, визитівки, листа тощо). Для цього розглядаються основні характеристики гарнітур, їх призначення, сполучення, естетичні критерії впливу на сприйняття надрукованої інформації. Друкований текст є основою інформації, що передається візуально. При цьому значення слів передає зміст, а графічне оформлення, шрифтове виконання, відтінки – посилення або послаблення значень, стиль, яскравість, гучність, інтонацію, емоцію тощо 2. Шрифт – це один із основних елементів текстового друкованого видання. Слово «шрифт» походить від німецького schrift — почерк, письмо. Письмо виникло ще в доісторичну епоху, його появі передувало первісне мистецтво. Малюючи на стінах печер, на скелях, первісна людина намагалась зафіксувати свої знання про навколишній світ. Наші далекі предки користувалися малюнками для задоволення художніх потреб і ритуальних та магічних обрядів (пов'язаних з полюванням та ін.). Пізніше малюнки стають частковим доповненням до усних розповідей, а згодом перетворюються у самостійний засіб передавання відомостей. Письмо, що складається з малюнків, називається піктографією і є найпервіснішим видом письма. Характерною рисою піктографічного письма є те, що воно зовсім не відображає окремі звуки мови, слова. Малюночне письмо має прикладне значення як зародок письмової мови. Завдання кожного такого малюнка — донести до свідомості не художній образ, а розповідь про подію. В наш час теж існують форми застосування піктографічного письма. Так, немало сучасних реклам являють собою не що інше як піктограми. Перш, ніж перетворитись у письмо, малюнок первісних людей пройшов довгий шлях. Фіксація думок та їх передача є значним прогресом в розвитку людства. Ідеографічне (або ієрогліфічне) письмо, що виникло з потреби людини пізнати світ, сприяло розвиткові цивілізації, але в ньому не було зв'язку між намальованими знаками і вимовою. Умовні знаки можна було читати будь-якою мовою. Суспільство розвивалось, збагачувалась мова. Отже, виникла потреба, щоб усні і графічні повідомлення відповідали одні одним. Так було створено фонетичне письмо. У фонетичному письмі знаками почали передавати не лише предмети, поняття, але й відтворювати звукові форми. Розвиток суспільства вимагав активного фіксування нагромаджених знань, передавання їх новому поколінню, а значить, і дальшого спрощення форм письма, більш тісного зв'язку із звуковою мовою. Для удосконалення письма із слів і речень були виділені склади і відповідно до них створені графічні форми. Складове письмо передувало виникненню алфавітного письма, воно було зручніше для вивчення і користування. Але цивілізація, що розвивалась, не могла обмежитись і цим видом письма. Потреба в швидкому, доступному для всіх фіксуванні знань та думок сприяла дальшому розвитку письма. З розвитком культури і образотворчої діяльності в людини розвивалось чуття цілого, вміння узагальнювати, чуття пропорції, ритму. Все це сприяло створенню більш лаконічного і доступного для запам'ятовування і зображення письма. Поняття «шрифтова графіка». «мистецтво шрифту» вивчає наука «типографіка» (від грец.typos – відбиток) або «шрифтознавство» (від нім Schrift, schreiben – писати (Слайд №8) Типографія (грец. τύπογραφία, рос. Типографика - відбиток) — мистецтво оздоблення друкарського тексту. Включає в себе мистецтва шрифтового дизайну, тобто створення символів літер та цілих шрифтів; шрифтового оздоблення, тобто модифікації та декорування малюнків літер; верстки, тобто вибору шрифту, параметрів набору, способів розміщення на площині та компонування з іншими елементами. +Належить до фахової сфери відповідно шрифтових дизайнерів, графіків, типографів та верстальників. Цифрові технології зробили це мистецтво доступним широкому загалу.До питань типографії відносять також прийняті для певної мови традиції використання розділових та службових знаків, розмір проміжка, прийнятну частоту переносів тощо. Шрифт(нім Schrift, від schreiben — писати) – це графічна форма знаків певної системи письма або комплект літер, який відтворює який-небудь алфавіт (латинський, кириличний, арабський, грецький), а також цифри і знаки(СЭС). Шрифт — це: Повний комплект друкарських літер певного типу й рисунку, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. Комп'ютерний файл, що містить в собі всі параметри, необхідні для відтворення на екрані чи цифрових друкарських машинах текстів. Графічна форма літер при писанні, характер малюнка написаних літер, накреслення букв та знаків, що складають єдину композиційну та стилістичну систему. Види шрифтів за роллю на сторінці текстові або набірні (text); акцидентні (display); декоративні (decorative). +На рис. 1 верхній рядок містить текстовий шрифт, консервативний, строгий і стриманий. Середній рядок – акцидентний шрифт, що привертає увагу. Нижній рядок – декоративний шрифт, що створює настрій і затримує погляд. 3. На початковому етапі свого розвитку шрифти були максимально наближені до рукописної (каліграфічної) писемності тих країн, де вони з'явилися. Перші німецькі шрифти Гуттенберга і його послідовників в XV столітті були різкими, жирними і убористими. В Італії зображення шрифтів було більш світлим, витонченим, відповідним гуманістичному настрою у дусі Петрарки. Ці шрифти стали попередниками тих, що ми сьогодні називаємо романськими. Протягом перших двох століть друкарської справи в Європі (1450-1650) ці шрифти використовувалися дуже широко. В 1501 році Альдо Мануціус створив похилий шрифт italic – курсивний шрифт, що нагадує написане від руки, що в ті часи дуже віталося. Перевага курсивного шрифту, розробленого Мануціусом, полягало в тому, що він був убористим і, отже, дозволяв розмістити на аркуші дорогого паперу більше тексту. Рисунок перших друкарських шрифтів створювався на основі рукописних шрифтів, наприклад на основі рукописного напівстатуту – кирилічний (рис. 1), на основі готичного письма – латинський шрифт.  Рис. 1. Напівстатут – кирилічний рукописний шрифт +Розробка нових шрифтових зображень продовжується і зараз. Сучасні технології дозволяють спростити і прискорити процес створення нових шрифтів. Ще недавно дизайнер повинен був створювати окремий набір символів для кожного кегля і зображення. Менші кеглі шрифту, наприклад, вимагали більшого простору для міжлітерних інтервалів в рядкових буквах. Тепер шрифтовик створює один набір символів і за допомогою комп'ютера одержує різні варіанти шрифту. 4. радиційно всі шрифти будувалися, виходячи з концепції "писання пером по паперу", тобто вид шрифту залежав від приладу. Клинопис мав свою специфіку, слов'янські письмена на бересті - свою. Китайські і японські ієрогліфи будувалися на базі пензля і спеціального паперу, що більше нагадував тканину. Металевий набір запровадив свої вимоги, але культура століть була присутня й у ньому. Шрифти до самого початку ХХ століття поділялися умовно на клас "Антикви" і клас "Брускові". У Німеччині, Англії і Новому Світі був присутній додатковий клас - фрактура, що цілком природно виробився послідовно від Текстури та Ротунди в розвинену Фрактуру, або «готичний» шрифт.  Uncial Rotunda BlackLetterНині існує величезна кількість класифікацій шрифтів. Але одночасно всі вони ніколи не застосовуються. Одна і та сама гарнітура може належати в кожній класифікаційній схемі до певної групи. Розглянемо класифікації шрифтів за такими принципами: спосіб виконання (2 групи) малюнок (накреслення і форма) історична латинська класифікація Олдржіха Главси (4 групи) історична за Британським стандартом BS 2961:1967 (8 груп) IBM classification комп’ютерних шрифтів True Type (10 груп) класифікація MS Windows (5 груп) класифікації шрифтів PANOSE за 10 ознаками за контрастністю і наявністю засічок ГОСТ 3489-71 (6 груп) 5. На початку нового тисячоліття в українському графічному дизайні існувала серйозна проблема зі шрифтами. Особливо з наявністю або якістю кирилиці. Ще важче було знайти шрифти з українським забарвленням. Так само не існувало і шрифтової освіти, не було конкурсів, виставок, фестивалів і шрифтової спільноти. По суті, було декілька ентузіастів шрифтової справи, які щось створювали. Проте в цей час було декілька цікавих і дуже важливих моментів. Момент перший. В кінці 1990-х на початку 2000-х Віктор Харик (на той момент, у складі фірми Unique) розробив декілька шрифтових гарнітур. Шрифти отримали чимало нагород на конкурсах (ТайпАрт 2000, ТайпАрт 2005, Рутенія 2010). Також варто відзначити, що Abetka, Kiev, Bogdan мали український характер. В подальшому ці шрифти випустили в продаж німецька студія Elsner+Flake, російский Паратайп та ізраїльский MasterFont. Момент другий. Також серед ранніх шрифтових розробок варто відзначити шрифти Геннадія Заречнюка. Він є автором NarbutAbetka, NarbutClassic, Ancient Kyiv, Yakutovych тощо. На той момент, в знаковому складі більшості з цих шрифтів були лише прописні літери кирилиці (не було рядкових, а також символів латиниці, цифр, базової пунктуації). Шрифти NarbutAbetka, NarbutClassic, Yakutovych Проте роботи мали сильний вплив на формування українського стилю в шрифті та розповсюджувалися безкоштовно. Надалі деякі з цих шрифтів доопрацювали й доповнили необхідними символами (до речі, відзначу гарнітуру Khomenkivska — один з найкращих українських шрифтів). Більшість з вказаних шрифтів доступна на сайті словолитні 2D Typo. Гарнітура Khomenkivska. Була початково розроблена Василем Хоменком у 1965 році. Сучасна електронна версія, опрацьована та розвинута Генадієм Заречнюком. Момент третій. Українська шрифтова спільнота починає активно розвиватись у 2004 році. На базі популярної тоді соціальної мережі livejournal історик мистецтва Ігор Дудник створив групу ua-typography. На декілька років саме ця ЖЖ-спільнота стала головним майданчиком для розвитку українського шрифту і каліграфії. Тут можна було прочитати цікаві матеріали, переглянути нові українські та іноземні шрифти, отримати відгуки на свої власні розробки. Саме в ua-typography народилась ідея провести перші зустрічі та фестивалі, які врешті стали особливістю української шрифтової спільноти. 2006–2010. Роздрібні продажі та шрифтові фестивалі У цей період українські шрифтові студії починають виходити на Myfonts і аналогічні шрифтові інтернет-магазини. Серед студій: AndrijType, 4th february, 2D Typo, Tkachev, Dmitry Rastvortsev, Apostrof, Mint Type та інші. Шрифти українських авторів мали певний успіх і час від часу потрапляли в списки «гарячих новин». Але справжнім бестселером у 2007 році стала гарнітура Oksana (та її стилістичні продовження) від AndrijType. Гарнітура Oksana Ця подія ознаменувала появу нових шрифтів: модних і актуальних, які водночас мали українське забарвлення. Надалі AndrijType випустить ще багато крутих гарнітур і серед них, мабуть, найпопулярнішу — Bandera. Гарнітура Bandera У 2006 році в Харкові відбулась перша зустріч українських шрифтових дизайнерів та каліграфів «Шрифтоблок». А вже наступного року Олексій Чекаль організував перший фестиваль «Свято кирилиці» на базі Харківської державної академії дизайну і мистецтв. В рамках події відбувались лекції, майстер-класи, виставки. Фестиваль «Свято кирилиці» Вже перший фестиваль заклав основу загального підходу до щорічних шрифтових подій в Україні. «Свято кирилиці» мало успіх і серед українських шрифтовиків, і серед російських колег. Фестиваль проходив також у 2008 та 2009 роках, після чого ініціативу перехопив київський фестиваль «Рутенія», а потім — «Простір літер». Українські шрифтові фестивалі мали й мають великий вплив на формування дизайнерської культури. Вони завжди були досить відкриті — участь в них брали не тільки дизайнери шрифтів, але й каліграфи, типографи, книжкові дизайнери й взагалі всі дизайнери, які працюють з текстом. Фестивалі завжди мали дружню і приємну атмосферу: надихали, формували цілісність спільноти, сповідували комплексний підхід і мали насичену цікаву програму. В результаті, задовго до того, як в Україні з’явився запит на кастомні шрифтові розробки, шрифтова спільнота вже сформувалась. А завдяки виходу на міжнародний ринок роздрібних продажів через Myfonts, Fontspring та інші сайти, в Україні виросло вже декілька професіоналів шрифтової справи. 2011–2015. Злет, криза, переломні роки Протягом цього періоду відбулось немало цікавих подій: продовжив свою діяльність фестиваль «Рутенія», відбулись «Кирилівські читання» та «Манускриптум». Відбулась виставка і конференція пам’яті художника книги, прекрасного каліграфа Володимира Юрчишина. Кирилівські читання Надзвичайну активність у цей період демонструють словолитні 4th february, 2D Typo, AndrijType, випускаючи десятки шрифтових гарнітур. У 2012 було проведено конкурс «Сучасний український діловий шрифт». Переможцем конкурсу став Андрій Шевченко (AndrijType), а в підсумку ми отримали безкоштовний шрифт Arsenal — якісний гуманістичний гротеск у чотирьох накресленнях. |