Робоча програма з порівняльної граматики. Порівняльна граматика 5 курс Зміст курсу Мета курсу
 Скачать 262.5 Kb.
|
«Порівняльна граматика»5 курс Зміст курсу Мета курсу: свідоме навчання іноземної мови у середній та вищій школах завжди опирається на порівняння її спільних /ізоморфних/ та відмінних /аломорфних/ явищ з відповідними /чи відсутніми/ в рідній мові учнів чи студентів явищами. Сприяти науково обґрунтованому використанню ізоморфних та аломорфних явищ іноземної /у даному рідної / української/ мови з метою поліпшення знань і практичних умінь студентів покликаний курс порівняльної / контрактивної/ типології. Отже, мета курсу - озброїти майбутніх вчителів вмінням знаходити й ефективно використовувати при навчанні іноземному мовленню спільні та відмінні риси в системі фонетичних, фонологічних, лексичних, граматичних і стилістичних явищ англійської та української мов. Завдання курсу:
У процесі навчання для вчителя дуже важливо попередити помилки, що викликаються, з погляду учнів, схожими, а насправді відмінними, чи відмінними, з погляду учнів, а насправді схожими явищами в межах кожного аспекту іноземної та рідної мов. Запобігти появі таких помилок уникнути інтерференції фонетичних, лексичних і граматичних особливостей рідної та іноземної мов має допомогти вчителеві предмет "Порівняльна типологія англійської та української мов”, що запроваджений на випускному курсі. Основне завдання курсу - виявити ізоморфні Й аломорфні явища в мікросистемах англійської та української мов і з і ставно показати їх у системі кожної мови зокрема. Особливо великого значення у зв’язку з цим має надаватися характеристиці аломорфних явищ у відповідних підсистемах порівнюваних мов.
Предмет порівняльної типології будується на основі знань, одержаних студентами з теоретичних курсів фонетики, граматики, лексикології, стилістики й історії англійської мови з урахуванням фактичного матеріалу відповідних аспектів української, а принагідне й російської та другої іноземної мови, що вивчається у вузі.
Основу типологічного порівняння становлять одиниці відповідних мовних рівнів - звук /фонема/, морфема, слово /лексема/, синтаксема, а також притаманні їм у кожній тозі різні особливості, в яких знаходять прояв риси метамови та порівнюваної /порівнюваних/ з нею мов. Поряд з цим належна увага надається також типологічній характеристиці морфологічних категорій частин мови, різних фонетичних /фонологічних/ та синтаксичних явищ, які є ізоморфними чи аломорфними для відповідних підсистем англійської та української /чи інших/ мов. Програма курсу: Предмет порівняльної типології. Поняття "Типологія мов". Контрастивно-типологічне й порівнально-історичне вивчення мов. Контрастивно-лінгвістичне й контрастивно-тидологічне вивчення мовних явищ, різниця між ними. Види типологічних досліджень. Універсальна та спеціальна типологія. Загальна і часткова типологія. Класифікаційна і характерологічна типологія. Квантитативна і кваліфікативна типологія. Структурна і функціональна типологія. Семасіологічна й ономасіологічна типологія. Типологія рівнів. Порівняльна типологія іноземної та рідної мов як підвид часткової типології. Поняття ізоморфізму /типологічної схожості/ та аломорфізму /типологічної відмінності/ мовних явшц. "Типове у мові" і "тип мови". Поняття про повні й часткові мовні універсалії. Поняття про метамову та мову-еталон. Порівняльна /контрастивна/ типологія та її зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплінами. Порівняльно-історичний метод і зародження генеалогічної типології. Спроби пояснити типологічні розходження умовах антропологічними факторами, особливостями психіки народу /нації/, історичним розвитком нації та її мови. Критика цих концепцій. Успіхи порівняльно-історичного дослідження мов у XIX ст. і поява класифікаційної типології /Ф.Шлегель, А.Шлегель, В.Гумбольт, А.Шляйхер, Г.Штайнталь, Ф.Містелі, Ф.-Н.Фінк, Ф.Фортунатов/. Ф.Шлегель, А.Шлегель іВ.Гумбольт - основоположники порівняльної типології. Характерологічна типологія /В.Матезіус, Є.Леві, П.Гартман/ і мета виявлення специфічних рис та явищ у мовах. Ступенева типологія /Е.Сепір, П.Менцерат, Д.Грінберг/. Квантитативна типологія /Д.Грінберг/ і вивчення кількісних розходжень наявної риси /явища/ у порівнюваних мовах. Кваліфікативна типологія і виявлення відсутності рис чи явищ, властивих одній з порівнюваних мов. Сучасні напрямки типологічних досліджень /А.Мартіне, В.Скалічка, Н.Трубецький, Т.Мілевський та ін./. Квантитативні дослідження на основі згрупування окремих явищ мови /І.Мещанінов, О.Ісаченко, П.Ковальов, І.Крамський/. Типологія універсалій /Р.Якобсон/. Розгляд мови як єдиного цілого, в якому всі явища взаємопов'язані, - найповніший підхід у типологічних дослідженнях радянських лінгвістів /Б.Серебренніков, В.Ярцева, М.Гухман, Г.Мельников та ін./. Порівняння як основний метод типологічних досліджень мовних явищ та одиниць відповідних рівнів. Метод безпосередніх складників, дистрибутивний, трансформаційний методи, їх використання при порівнянні та виявленні типологічних особливостей /природи/ мовних явищ. Теорія детермінанти Г.Мельникова і методика типологічних досліджень. Метод типологічних індексів Д.Грінберга. Завдання порівняльно-типологічного вивчення звукової будови англійської та української мов. Вокалізм і консонантизм як основні фонологічні підсистеми. Фонема як основна типологічна одиниця порівняння фонологічних систем. Система голосних у порівнюваних мовах /кількісні та якісні відмінності/. Довгі й короткі голосні та дифтонги англійської мови. Основні фонологічні опозиції в системі вокалізму зіставлюваних мов. Ізоморфні й аломорфні явища. Система приголосних /якісні та кількісні відмінності/. Приголосні у шві й мовленні. Основні фонологічні опозиції в системі консонантизму зіставлюваних мов. М’якість більшості приголосних фонем -найголовніша аломорфна ознака /риса/ українського консонантизму. Сполучуваність звуків у мовленні; ізоморфні й аломорфні явища. Співвідношення голосних і приголосних фонем у мові й мовленні порівнюваних мов. Типи позиційного чергування фонем. Склад як лінгвістична одиниця. Принципи поділу слів на склади в англійській та українській мовах. Спільні й відмінні типи складів у порівнюваних мовах. Універсальні типи складів /паралелограм П.Менцерата/. Особливості дистрибуції приголосних фонем у початковій, середній та кінцевій позиції слова. Основні типи поєднання фонем у межах складу; ізоморфні й аломорфні ознаки. Пересічне число складів у слові зіставлюваних мов. Супрасегментна фонологія та її основні одиниці. Типи наголосу в зіставлюваних мовах. Змінність /постійність/ наголосу в словах зіставлюваних мов. Квантитативний наголос в українській мові. Залежність наголошеності /ненаголошеності/ у мовленні порівнюваних мов від граматичної природи й структури слова. Наголос у багатоскладових словах порівнюваних дав. Ізоморфні й аломорфні явища. Інтонація як універсалія. Характеристика інтонації зіставлюваних мов. Інтонема як варіант інтонаційної структури фрази. Засоби інтонації порівнюваних дав /наголос, мелодика, темп, пауза, тональний рівень/; ізоморфні й аломорфні ознаки. Інтерференція орфоепічної норми рідної та іноземної мов. ВшІІш орфографії на вимову деяких фонем. Фонетична транскрипція порівнюваних мов. Слово як основна типологічна одиниця словникового складу порівнюваних мов. Слово і лексема, їх співвідношення. Універсальна лексика. Порівняльне вивчення лексики на рівні окремого слова, лексико-семантичної групи слів і загальних лексико-семантичних категорій. Проблема обсягу значення слова і його семантичної самостійності в англійській та українській мовах. Номінативні засоби порівнюваних мов. Способи їх реалізації в кожній з мов. Морфологічна структура слова англійської та української мов. Типологія словотвірних систем порівнюваних мов. Безафіксальний спосіб словотворення і його велике значення в англійській мові. Вузьке поле вжитку цього способу в українській мові. Типи структурно-семантичних моделей словотвору в англійській та українській мовах. Роль полісемії як основного засобу поповнення лексики сучасної англійської дави. Створення нових слів - основна тенденція поповнення лексики сучасної української мови. Афіксальний спосіб словотворення. Співвідношення основ і афіксів у зіставлюваних мовах. Типи словотвірних моделей - імен агенса, абстрактних іменників, прикметників, дієслів англійської та української Мов. Рівень продуктивності деяких афіксів в обох мовах. Види абревіації в англійській та українській мовах. Особливості лексичних гнізд у порівнюваних мовах. Типологічна характеристика префіксації, суфіксації та префіксально-суфіксального словотвору англійської та української мов. Cловоскладання, ступінь його розповсюдження в обох мовах. Типи моделей словоскладання, їх кількісні типологічні характеристики. Типологія змістових структур багатозначних іменників, прикметників, дієслів /суб’єктних, об’єктних, суб’єктно-об’єктних/ у порівнюваних мовах. Типологічна характеристика зовнішніх засобів номінації англійської та української мов. Різні шари запозиченої лексики в порівнюваних мовах. Типологічна характеристика цих шарів. Семантична мотивованість слова в англійській та українській мовах. Синонімія, омонімія, багатозначність в обох мовах. Використання основних засобів розширення багатозначності в українській та англійській мовах. Особливості створення синонімічних пар і вживання синонімів у обох мовах. Випадки специфікації /конкретизації/ значення слова при переході від англійської мови до української та навпаки. Інтернаціональна лексика в порівнюваних мовах. Типологічне співвідношення загальної системи лексики англійської та української мов з їхніми локальними /регіональними/ та соціальними підсистемами. Загальновживана /міжстильова/ лексика та функціонально гартована лексика обох мов. Нейтральна й експресивна лексика англійської та української мови. Морфологічні засоби створення пестливості та здрібнілості, збільшуваності в порівнюваних мовах. Фразеологія. Ізоморфізм природи фразеологізмів /ідіомів/ англійської та української мов. Класифікація фразеологізмів на основі: а/ спільності /відмінності/ їхніх семантичних значень; б/ спільності /відмінності/ походження історичного, літературного, біблійного тощо; в/ спільності /відмінності/ структурних ознак; г/ наявності /відсутності/ вмотивованості лексичного значення фразеологізмів. Інші ізоморфні й аломорфні ознаки фразеологізмів англійської та української мов. Основні типологічні класи фразеологізмів англійської та української мов: 1/ спільні за значенням і походженням фразеологізми /повні еквіваленти/; 2/ змістові аналоги; 3/ національні фразеологізми – повні аломорфізми. Структурні типи фразеологізмів української та англійської мов. Спільність природи одиниць і явищ морфологічного рівня - основа типологічного порівняння англійської та української мов. Граматична категорія як одиниця виміру типологічної схожості /відмінності/ мов на морфологічному рівні. Граматична форма - матеріальне відображення граматичної категорії та граматичних значень повнозначних слів англійської та української мов. Переважно аналітичний спосіб вираження морфологічних категорій та деяких категоріальних значень /наприклад, відмінкових/ англійської мови і переважно синтетичний спосіб вираження їх в українській мові - основна типологічна відмінність морфологічних систем деяких повнозначних слів порівнюваних мов. Елементи синтетизму в морфологічній системі англійської мови й елементи аналітизму в морфологічній системі української мови. Відмінності в основних функціональних значеннях прийменника в англійській та українській мовах. Типологія частин мови. Основні критерії виділення частин мови. Різні підходи до визначення поняття "частина мови". Частини мови і "класи слів" в англійській мові. Класифікація частин шви. Повнозначні частини мови; спільність загального імпліцитного граматичного значення /природи/ та функціонування повнозначних слів у зіставлюваних мовах. Неповнозначні частини мови, їх кількісний склад у порівнюваних мовах. Типологічна характеристика морфологічних категорій іменника. Категорія відмінка. Залежність опозицій відмінкових форм від іменника в українській мові. Система відмінків української та староанглійської мов. Відсутність категорії відмінка в іменниках й інших іменних частин мови /крім більшості особових і питального та відносного займенника who / в сучасній англійській мові. Значення, що передаються за допомогою іменного форманта – 's в англійській мові. Категорія числа. Ізоморфізм та аломорфізм у системі категорії числа іменників англійської та української мов. Двоїна як аломорфний залишок числа деяких іменників української /російської, білоруської/ мов. Залишки лексичного вираження двоїни в англійській /both/ та інших індоєвропейських мовах. Категорія числа дієслів у зіставлюваних мовах. Число інших іменних частин мови та дієприкметників української мови. Ізоморфізм та аломорфізм у вираженні значення кількості іменниками, що вживаються в обох мовах тільки в однині чи тільки в множині. Ізоморфізм та аломорфізм у системі вираження категорії числа іменників /пор. foot-feet, mouse-mice / та інших частин мови в порівнюваних мовах. Категорія роду. Лексико-граматична природа категорії роду в українській мові. Відсутність граматичного /морфологічного/ виражання категорії роду в більшості англійських іменних частин мови. Практична відсутність морфологічного вираження екстралінгвістичного роду /статі/ в англійській мові /крім випадків типу actress,lioness / Лексичне та лексико-синтаксичне вираження природного роду /статі/ в українській та англійській мовах. Категорія означеності /неозначеності/. Засоби вираження категорії означеності /неозначеності/ в англійській та українській мовах. Роль артиклів при визначенні означеності /неозначеності/ іменників англійської мови. Синтаксичний спосіб вираження означеності та неозначеності у порівнюваних мовах. Типологічна характеристика дієслова. Ізоморфізм лексико-граматичної природи дієслова як частини мови в порівнюваних мовах. Класи дієслів англійської та української мов. Ізоморфізм часових форм зіставлюваних мов. Типологічна співвіднесеність видової та часової категорій у кожній з мов. Значення категорії виду для позначення характеру походження дії в часі. Загальний і продовжений вид англійської мови порівняно з доконаним /недоконаним/ видом української мови. Опозиції видових Форм у порівнюваних мовах. Давньоминулий час української та Past Perfect англійської мови. Значення часу як дієслівної категорії, що передає відношення дії до моменту мовлення, взятого за точку відліку. Універсальний характер абсолютних .часових значень та форми їх відображення в англійській та українській мовах. Співвідношення англійської та української системи часових форм, що використовуються для відтворення абсолютних часових значень. Особливості структури часово-видових форм англійської та української мов. Ізоморфізм та аломорфізм у системі вираження часових і видових значень дієслова англійської та української мови. Модальне значення українського аналітичного майбутнього та англійських форм з shall крім першої особи однини й множини та will для цихосіб. Категорія стану. Спільність значення цієї категорії дієслова у співставлюваних мовах, опозиції категорії стану перехідних дієслів англійської та української мов. Спільні й відмінні форми вираження пасивного стану у співставлюваних мовах. Категорія модальності. Суб’єктивна й об’єктивна модальність та засоби вираження її в порівнюваних мовах. Ізоморфізм та аломорфізм у системі засобів вираження модальності в англійській та українській мовах. Способи дієслова як граматичний засіб вираження об'єктивної модальності. Категорія особи. Опозиції категорії особи в порівнюваних мовах. Граматичні засоби репрезентації категорії особи в українській мові та лексико-граматичні засоби її вираження в англійській. Аломорфізм у вираженні безособових значень англійської та української мов. Відсутність категорії особи і лексичне вираження її у дієсловах минулого часу й умовного способу української мови. Категорія числа. Ізоморфізм та алоттсгофїзм у формах вираження однини й множини дієслів англійської та української мов. Прикметник. Логіко-граматична природа прикметника в порівнюваних мовах. Якісні, відносні й присвійні /в українській мові/ прикметники. Категорія ступеня якості прикметника. Співвідношення синтетичної та аналітичної форм вираження ступеня якості в англійській та українській мовах. Префікси якнай-, щонай- як засоби вираження найвищого ступеня якості в українській мові. Займенник. Спільні й відмінні риси займенника в порівнюваних мовах. Класифікація займенників. Морфологічні категорії займенників у порівнюваних мовах. Числівник. Спільні й відмінні риси числівника в порівнюваних мовах. Поділ числівників на групи в англійській та українській мовах. Кількісні числівники один, два та їх парадигма порівняно з іншими числівниками української мови. Слова категорії стану та їх лексико-граматична природа в кожній з порівнюваних мов. Синтагматичні властивості слів категорії стану в англійській та українській мовах. Прислівник. Ізоморфні та аломорфні риси прислівника в порівнюваних мовах. Класи прислівників англійської та української мов. Неповнозначні /функціональні/ слова, їх класи в англійській та українській мовах. Модальні слова та вирази, їх функція у мовленні. Семантичні класи модальних слів та виразів у порівнюваних мовах. Прийменник. Спільні й відмінні риси в функціонуванні та класах прийменників англійської та української мов. Роль так званих грама-тикалізованих /of, to, by, with / та інших прийменників англійської мови /як і прийменників української мови/ у забезпеченні чисто аналітичного зв"язку в синтаксемах. Сполучник, функціональне значення сполучників, класи сполучників у порівнюваних мовах. Вигук та його типологічна характеристика.. Класи вигуків у порівнюваних мовах. Частки в англійській та українській мові. Модальні, граматичні й інші класи часток у порівнюваних мовах. Артикль як детермінант англійської мови та його функціональні еквіваленти s українській мові. Поняття синтаксичного рівня. Словосполучення і речення - основні одиниці синтаксичного рівня порівнюваних мов. Синтаксичні поняття в системі порівнюваних мов: синтаксична функція, синтаксична форма, синтаксичне значення, синтаксичні процеси /розширення, звуження тощо/. Типологія словосполучень зіставлюваних мов. Ізоморфізм природи словосполучення як змістовно-граматичної /синтаксичної/ єдності повнозначних слів порівнюваних мов. Номінативна природа словосполучень як одиниць мови. Поділ словосполучень залежно від синтаксичних відношень між компонентами систагматичної осі на чотири типи.
3. Об’єктні словосполучення зіставлюваних мов. Спільні й відмін ні риси в наповненні об’єктних словосполучень та в способах /формах/ І поєднання їхніх комплементарних компонентів у порівнюваних мовах. Співвідношення синтетичної, аналітичної та аналітико-синтетичної форм зв’язку в об’єктних словосполученнях порівнюваних мов. 4. Обставинні словосполучення. Засоби поєднання адвербіальних ад’юнктів у словосполученнях кожної з мов. Спільні й відмінні риси. Морфологічні /парадигматичні/ класи словосполучень англійської та української мов. Іменникові /субстантивні/ словосполучення. Спільні й відмінні риси їх у зіставлюваних мовах. Прикметникові, займенникові, числівникові словосполучення. Спільні й відмінні риси в поєднанні /зв’язку/ підпорядкованих компонентів у порівнюваних мовах. Дієслівні словосполучення англійської та української мов. Прислівникові слово сполучення. Словосполучення зі словами категорії стану в порівнюваних мовах. Реалізація різних типів синтаксичного зв’язку в підрядних словосполученнях порівнюваних мов. Абсолютна перевага аналітичного /син- детичної та асиндетичної форми/ способу зв’язку в англійській мові й аналітико-синтетичного та синтетичного способу зв’язку в українській мові. Кореляція аналітичного, аналітико-синтетичного й синтетичного способів поєднання компонентів у підрядних словосполученнях порівнюваних мов. Ізоморфізм та аломорфізм у системі сурядних словосполучень англійської та української мов. Типологія простого речення. Речення як головна одиниця синтаксичного рівня англійської та української мов. Ізоморфізм у системі членів речення. Підмет і його структурно-семантичні типи. Підмет, виражений структурами вторинної предикації та формальним чи безособовим займенником it у реченнях англійської мови. Структурно-семантичні типи присудка в обох мовах. Типологічні риси схожості й відмінності у вираженні й функціонуванні цього члена речення в обох мовах. Структурно-семантичні типи додатка в англійській та українській мовах. Типологія додатків дієслова, віддієслівних форм, віддієслівних іменників, прикметників у зіставлюваних мовах. Додатки слів категорії стану в англійській та українській мовах. Ізоморфні та аломорфні риси. Структурно-семантичні типи означень англійської та української мов. Ізоморфні та аломорфні засоби поєднання ад’юнктів атрибутивних словосполучень порівнюваних мов. Іменник у функції ад’юнкта в англійській та українській мовах. Прикладка. Ізоморфні й аломорфні ознаки прикладки в порівнюваних мовах. Структурно-семантичні типи обставин. Ізоморфні й аломорфні риси обставинних членів речення англійської та української мов. Відокремлені, вставні й уточнюючі члени речення в порівнюваних мовах. Типологія речення. Речення і судження. Речення як граматично оформлена цілісна одиниця мовлення, що передає закінчене судження. Критерії визначення типів структурних схем речень: за місцем розташування присудка відносно підмета, усталеністю /неусталеністю/ порядку слів, прямим /непрямим/ порядком слів. Ізоморфізм простих і складних речень /їх класів/ у порівнюваних мовах. Синтаксична модальність речення. Речення батальної, умовної І питальної модальності. Речення спонукальної, гіпотетичної, переповідної модальності. Часова віднесеність речення. Ізоморфні та аломорфні риси обох мов. Внутрішньо-синтаксична структура речення /прості речення, дво складні, односкладні речення, неповні речення, слова-речення, незакінчені речення/. Типологічна схожість /відмінність/ структурних схем речень порівнюваних мов. Складні речення, їх типологія в англійській та українській мовах. Типи підрядних речень і способи їх поєднання з головним. Асиндетичний зв’язок у складному реченні зіставлюваних мов. Мішаний тип складних речень англійської та української мов. Відокремлення членів речення як прояв синтагматичного членування речення. Синтагмема і тагмега. Риси схожості й відмінності в обох мовах. Тема-рематичне членування речення. Риси схожості й відмінності в зіставлюваних мовах. Синтаксична роль інтонації в зіставлюваних мовах. Риси схожості й відмінності інтонаційного контуру простих і складних речень порівнюваних мов. Наявність нейтрального, стилістичного й експресивного значень лексичних та граматичних одиниць - ізоморфна риса порівнюваних мов. Особливості стилістичної маркованості лексичних, граматичних, фонетичних і функціональних одиниць мови й мовлення в англійській та українській мовах. Ізоморфні й аломорфні риси. Обумовленість вживання елементів мовної структури метою висловлення. Використання просторіччя і діалектизмів з метою стилістичного маркування тексту в англійській та українській мовах. Немарковане вживання елементів чи відсутність позитивної стилістичної характеристики їх - основна ознака нейтрального стилю порівнюваних мов. Функціональні стилі як універсальні категорії. Функціональні особливості ораторського, розмовного, художньо-белетристичного, публіцистичного, наукового, ділового стилів англійської та української мов. Значення типологічних узагальнень вивчення мовних одиниць і явищ для усвідомлення системності їх функціонування та глибокого засвоєння матеріалу всіх аспектів англійської шви. Типологічне вивчення одиниць і явищ фонетичного, фонологічного, лексичного, граматичного й стилістичного рівнів та відвернення інтерференції рідної мови учнів в англійську мову. Використання наслідків типологічного порівняння англійської та української мов з метою прогнозування помилок в усному й писемному мовленні, а також для найбільш раціонального добору навчального матеріалу та науково обґрунтованого викладу його на уроках іноземної мови; створення системи вправ, запровадження надійних форм контролю, засвоєння матеріалу й поліпшення практичних навичок володіння учнями англійської мови з урахуванням спільних та відмінних рис у системі /й відповідних підсистемах/ української мови. |