СУЛМ Практичне заняття. Практичне заняття 1 вступ

• Название: Практичне заняття 1 вступ
• Анкор: СУЛМ Практичне заняття.docx
• Дата: 31.08.2018
• Размер: 24.97 Kb.
• Имя файла: СУЛМ Практичне заняття.docx
• Тип: Документы; #23851

2 Практичне заняття №1 ВСТУП

Літературна мова - це той ... найміцніший цемент, що єднає етнографічну масу у свідому націю (І. Огієнко).

Контрольні питання

1. 
   Значення терміна „сучасна українська літературна мова".
   
2. 
   Що вивчає курс „Сучасна українська літературна мова"?
   
3. 
   Чим відрізняються поняття „українська літературна мова" й „українська національна мова"?
   
4. 
   Роль південно-східного наріччя у формуванні української літературної мови.
   
5. 
   Про походження української мови.
   
6. 
   У чому виявляється системність мови?
   
7. 
   Основні ознаки української літературної мови
   
8. 
   У чому полягає багатство виражальних засобів української мови?
   
9. 
   Роль українських письменників-класиків у формуванні української літературної мови.
   
10. 
    Норми літературної мови, типи літературних норм.
    
11. 
    Стилі української літературної мови.
    

Література

1. 
   Ажнюк Б М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б. М. Ажнюк // Мовознавство. -2001.-№3.-С.48-54.
   
2. 
   Баранник Д. X. Українська мова на межі століть / Д. X. Баранник // Мовознавство. - 2001. - № 3. -С.40-47.
   
3. 
   Кононенко В. І. Мова і народна культура / В. І. Кононенко // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С. 62 -69.
   
4. 
   Кочерган М. П. Мова як символ соціальної солідарності / М. П. Кочерган // Мовознавство. -2003.-№1.-С. 3-Ю.
   
5. 
   Матвіяс І. Г. Діалектна основа мови в творах Івана Франка // Мовознавство. - 2003. - № 1. - С. 11 -16.
   
6. 
   Матвіяс І. Г. Проблема визначення українських наріч / І. Г. Матвіяс // Мовознавство. - 2001. -№ 2.-С. 13-17.
   
7. 
   Пилинський М. М. Мовна норма і стиль / М. М. Пилинський. - К, 1976. - 237 с.
   
8. 
   Ткаченко О. Б. Місце України й української мови на карті світу / О. Б. Ткаченко // Мовознавство. -2001.-№1.-С.З-13.
   

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте слова І. Огієнка. Поясніть, як ви розумієте цей вислів. Які властивості
та найхарактерніші риси української мови тут виявлені?

Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніпшй скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака національного визнання.

І поки живе мова - житиме й народ, як національність. Не стане мови - не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж чужим народом (І. Огієнко).

2. Прочитайте слова П. Кононенка, доведіть, що в українській мові виявлена
ментальність українців.

Мова - це аналог природного буття, духовної сфери, характеру й долі народу, і - як народ -має свій внутрішній - єдиний і неповторний - лад; як і народ, свою ментальність (П. Кононенко).

3. 
   Поясніть слова Ю. Карського „Далі мови не сягає жодне джерело".
   
4. 
   Перерахуйте розділи курсу сучасної української мови, установи походження назв розділів.
   
5. 
   Вивчіть напам'ять кілька висловлювань передових культурних діячів про мову. Запишіть їх по пам'яті, перевірте правильність написання.
   
6. 
   Підготуйте текст диктанту на 150 - 200 слів, у якому йшлося б про функціонування української мови. Підкресліть у тексті орфограми однією рискою, а пунктограми - двома. Поясніть їх.
   

І
з

Практичне заняття № 2 ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ

Фонологія - це вчення про семіологічну релевантність звуків мови (О. С. Ахманова).

Контрольні питання

1. 
   Предмет і завдання фонетики як мовознавчої дисципліни, що вивчає артикуляційні та акустичні характеристики української літературної мови, особливості їх сполучуваності у мовному потоці.
   
2. 
   Предмет і завдання фонології як мовознавчої дисципліни, що вивчає звуки української літературної мови з погляду їх смислороздільної функції.
   
3. 
   Поняття фонеми. Основні функції фонем. Інваріант і варіант фонеми.
   

Література

1. 
   Глуховцева К. Д. Складні питання сучасної української літературної мови : навч. посібн. для студентів вищих навч. закладів / К. Д. Глуховцева. - Луганськ : ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2008. - 260 с.
   
2. 
   Дорошенко С. І. Загальне мовознавство / С. І. Дорошенко. - К. : Центр навч. літ., 2006. - 283 с.
   
3. 
   Дорошенко С. І. Про звук [в] / С. І. Дорошенко // Культура слова. - К., 1993. - Вип. 44. - С. 50 -52.
   
4. 
   Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. - К. : Академія, 1999. - 288 с.
   
5. 
   Ткаченко О. Б. Українська фонетика на історико-типологічному тлі / О. Б. Ткаченко // Мовознавство. - 1998. -№2-3.
   

Завдання для самостійної роботи

1. У формі зв'язної розповіді з'ясуйте:

а) місце теми у вузівському та шкільному курсах української мови; її роль у формуванні
правописних умінь та навичок;

б) зміст теми (які поняття вивчаються, у якому обсязі).

Зразок відповіді на 1 а) питання: Фонетику справедливо вважають фундаментом шкільного курсу української мови. Тому засвоєнням фонетики розпочинають систематичне вивчення курсу мови, що відповідає лінійному принципу оволодіння мовними явищами (від найпростіших до найскладніших). Опрацювання тем з фонетики поєднується з усвідомленням орфоепічних норм, з послідовним розмежуванням фонетичних і графічних понять. Ось чому цей розділ у шкільному курсі називають: „ Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія ". Предметом вивчення розділу є фонема, хоча з практичних міркувань у шкільному курсі цю одиницю іменують звуком.

Знання з фонетики мають велике загальноосвітнє значення. Спостерігаючи за участю органів мовлення під час утворення звуків мови, учні усвідомлюють, яку роль виконують мовні органи у творенні звуків, переконуються, що звуки - матеріальна оболонка мови. Теоретичні знання з фонетики є необхідною основою для вдосконалення мовного слуху.

У вузівському курсі розділи „Фонетика" та „Фонологія" вивчаються окремо, предметом вивчення першого є звук як фізичне явище та наслідок роботи мовних органів; предметом вивчення другого розділу є фонема як звукова найменша функціональна одиниця мови, що є засобом розрізнення слів та морфем. Ці розділи взаємопов 'язані, вони доповнюють один одного. Вивчення теми „ Система голосних і приголосних фонем української мови " поєднано з усвідомленням правил орфоепії та особливостей звукової організації фонем.

2. Установіть, визначення яких основних понять фонетики й фонології подано нижче.
При потребі наведіть приклади цих мовних одиниць (явищ).

1. 
   Найкоротша виокремлювана одиниця усної мови, яка утворюється мовними органами за один момент вимовляння.
   
2. 
   Розділ мовознавства, що вивчає звуки мови як засіб розрізнення наділених значенням частин слова, окремих слів та їхніх форм.
   
3. 
   Робота органів мовлення, спрямована на вимову звуків мови.
   
4. 
   Наука, що вивчає звукову будову мови з огляду на акустичну й артикуляційну природу одиниць мовленнєвого потоку, а також інтонаційних засобів їхнього функціонування.
   
5. 
   Зумовлені фонетичною системою певною мови навички вимови звуків у носіїв цієї мови.
   
6. 
   Одиниця членування мовленнєвого потоку, що є результатом поділу фонетичного слова. Може збігатися із звуком і фонетичним словом.
   

Практичне заняття № З СИСТЕМА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ

Як же угадати, коли яку фонему представляє приголосний звук? А „ вгадувати " не треба -треба міркувати. Основний тип фонеми, як ви знаєте, визначається в сильній позиції: тут вона не одягає „маску", а відкриває своє „ обличчя " (І. Постнікова, І. Підгаєцька).

Контрольні питання

1. 
   Система фонем сучасної української літературної мови. Кількісний склад вокальних фонем в українській мові. Голосні фонеми, їх класифікація, артикуляційна та акустична характеристика голосних фонем у їх головних виявах. Варіанти голосних фонем.
   
2. 
   Приголосні фонеми, їх класифікація. Артикуляційна та акустична характеристика приголосних фонем у їх головних виявах. Фонетичне поле приголосних фонем.
   
3. 
   Протиставлення приголосних фонем за твердістю - м'якістю.
   
4. 
   Подовження приголосних.
   

Література

1. 
   Вовк П. С. Теорія центрів і периферії фонологічної та акцентологічної системи: навч. посіб. / П. С. Вовк. - К.: ІЗМН, 1997. - 124 с.
   
2. 
   Карпенко Ю. фонологічна історія українського вокалізму / Ю. Карпенко // Мовознавство. - 1998. -№ 2-3.-С. 78-91.
   
3. 
   Коломієць В. Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов'янських / В. Т. Коломієць // Мовознавство. - 1992. - № 5. - С. З - 11.
   
4. 
   Перебийніс В. С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови / В. С. Перебийніс. - К. : Наук, думка. - 1970. - 268 с.
   
5. 
   Тоцька Н. І. Голосні фонеми української мови / Н. І. Тоцька. - К. : Вид-во КДУ, 1973. - 193 с.
   
6. 
   Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / Ю. Шевельов. - X. : Акта, 2002. - 1054 с.
   

Завдання для самостійної роботи

1. За поданою характеристикою фонем установіть і запишіть слово (іменник у називному відмінку).

Варіант 1. 1) приголосна, передньоязикова, сонорна, тверда, вібрант; 2) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована; 3) приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, тверда.

Варіант 2. 1) Приголосна, губна, сонорна, фрикативна, реалізується в напівпом'якшеному звукові; 2) голосна, переднього ряду, високого піднесення; 3) приголосна передньоязикова, фрикативна, глуха, м'яка.

Варіант 3. 1) Приголосна, передньоязикова, африката, дзвінка, м'яка; 2) голосна заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізована; 3) приголосна, губна, проривна, дзвінка, тверда.

Варіант 4. 1) Приголосна, глоткова, фрикативна, дзвінка, тверда; 2) приголосна, передньоязикова, сонорна, тверда, вібрант; 3) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована; 4) приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, тверда.

Варіант 5. 1) Приголосна, задньоязикова, проривна, дзвінка, тверда; 2) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована; 3) приголосна, передньоязикова, африкат, дзвінка, тверда; 4) голосна переднього ряду, високого піднесення, ненапружена; 5) приголосна, язикова, задньоязикова, проривна, глуха, тверда.

Варіант 6. 1) Приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, тверда; 2) голосна заднього ряду, середнього піднесення; 3) приголосна, передньоязикова, африкат, глуха, м'яка.

Варіант 7. 1) Приголосна, губна, проривна, глуха, тверда; 2) приголосна, передньоязикова, бокова, сонорна, м'яка; 3) приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна, м'яка; 4) голосна заднього ряду, високого піднесення; 5) приголосна, передньоязикова, фрикативна, глуха, тверда.

Варіант 8. 1) Приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна; 2) голосна заднього ряду, низького піднесення; 3) приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, тверда.

Варіант 9. 1) Приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна; 2) голосна заднього ряду, низького піднесення; 3) приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, реалізується в напівпом'якшеному звукові; 4) голосна переднього ряду, високого піднесення; 5) приголосна, губна, сонорна, фрикативна, тверда.

Варіант 10. 1) Приголосна, губна, сонорна, тверда; 2) приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна; 3) голосна заднього ряду, низького піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, глуха, тверда, африкат.

Варіант 11. 1) Приголосна, губна, проривна, дзвінка, тверда; 2) приголосна, передньоязикова, дзвінка, тверда, африкат; 3) голосна заднього ряду, середнього піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, сонорна, тверда; 5) голосна заднього ряду, низького піднесення.

Варіант 12. 1) Голосна переднього ряду, високого піднесення, напружена; 2) приголосна, губна, сонорна, тверда; 3) приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна; 4) голосна заднього ряду, низького піднесення.

Варіант 13. 1) Приголосна, задньоязикова, проривна, глуха; 2) приголосна, передньоязикова, сонорна, бокова, тверда; 3) голосна заднього ряду, низького піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, фрикативна, глуха, свистяча.

Варіант 14. 1) Приголосна, губна, проривна, дзвінка, реалізується в напівпом'якшеному звукові; 2) голосна заднього ряду, високого піднесення; 3) приголосна, передньоязикова, сонорна, вібрант, тверда; 4) голосна заднього ряду, середнього піднесення.

Варіант 15. 1) Приголосна, губна, сонорна, фрикативна, тверда; 2) приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна, м'яка; 3) голосна заднього ряду, високого піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, сонорна, тверда, носова.

Варіант 16. 1) Приголосна, губна, сонорна, фрикативна тверда; 2) приголосна, середньоязикова, сонорна, фрикативна; 3) голосна, заднього ряду, низького піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, фрикативна, дзвінка, тверда.

Варіант 17. 1) Приголосна, задньоязикова, проривна, глуха, тверда; 2) приголосна, передньоязикова, сонорна, м'яка; 3) голосна, заднього ряду, низького піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, фрикативна, дзвінка, м'яка.

Варіант 18. 1) Приголосна, передньоязикова, проривна, дзвінка, тверда; 2) голосна переднього ряду, середнього піднесення; 3) приголосна, губна, фрикативна, глуха, реалізується в напівпом'якшеному звукові; 4) голосна переднього ряду, високого піднесення; 5) приголосна, передньоязикова, фрикативна, свистяча, дзвінка, тверда.

Варіант 19. 1) Голосна заднього ряду, високого піднесення; 2) приголосна, передньоязикова, африкат, глуха, тверда; 3) голосна переднього ряду, середнього піднесення; 4) приголосна, середньоязикова, сонорна, зімкнено-прохідна, носова, м'яка.

Варіант 20. 1) Приголосна, губна, проривна, глуха, тверда; 2) приголосна, передньоязикова, сонорна, бокова, тверда; 3) голосна заднього ряду, низького піднесення; 4) приголосна, передньоязикова, зімкнено-прохідна, носова, сонорна, тверда.

Варіант 21. 1) Приголосна, передньоязикова, фрикативна, свистяча, глуха, тверда; 2) приголосна, задньоязикова, фрикативна, глуха, тверда; 3) голосна, переднього ряду, середнього піднесення; 4) приголосна, губна, зімкнено-прохідна, носова, сонорна, тверда; 5) голосна заднього ряду, низького піднесення.

Варіант 22. 1) Приголосна, передньоязикова, фрикативна, свистяча, глуха, тверда; 2) приголосна, задньоязикова, фрикативна, глуха, пом'якшена; 3) голосна переднього ряду, високого піднесення, напружена; 4) приголосна, передньоязикова, проривна, дзвінка, тверда.

2. Порівняйте подані пари приголосних фонем, укажіть на їх спільні та відмінні ознаки.

Варіант 1. /н/ - /н7; /ш/ - /с/, /б/ - /п/. Варіант 2. /д/ - /дУ; /к/ - /ф/; /ш/ - /ч/. Варіант 3. /н/ - /р/; /в/ - /х/; /ш/ - /т/. Варіант 4. /к/ - /г/; /м/ - /л/; /н/ - /н7.

Варіант 5. /в/ - /ф/; /б/ - /в/; /ц/ - /|/. Варіант 6. /д/ - /дУ; /к/ - /ф/; /ш/ - /ч/. Варіант 7. /н/ - /нУ; /т/ - /ч/; /б/ - /п/.

Варіант 8. /с/ - /к/; /ш/ - /с/; /з/ - іу. Варіант 9. /м/ - /н/; /з/ - /д/; /г/ - /х/.

Варіант 10. ІЦ - /ц/; /б/ - /м/; /х/ - /ж/.

Варіант 11. /ш/ - /ж/; /|/ - /з/; /ч/ - /п/. Варіант 12. /й/ - /р/; /т/ - /тУ; /к/ - /п/. Варіант 13. /л/ - /лУ; /р/ - /мі; /ф/ - /х/.

Варіант 14. /ч/ - /р; /к/ - /т/; /з/ -1%!. Варіант 15. /й/ - /л/; /в/ - /м/; /ц/ - /дз/. Варіант 16. /г/ - /г/; /м/ - /п/; /в/ - /й/. Варіант 17. /с/ - /сУ; /с/ - /з/; /ж/ - /ч/. Варіант 18. /ц/ - /дз/; /в/ - /м/; /л/ - /лУ. Варіант 19. /с/ - /сУ; /н/ - /нУ; /й/ - /в/.

Варіант 20. /|/ - /п/; /б/ - /м/; /х/ - /ж/.
3. Покажіть на прикладах, яке звукове поле мають подані нижче фонеми. Варіант 1. /д/, /б/. Варіант 2. /т/, /п/. Варіант 3. /з/, /в/. Варіант 4. /с/, /м/. Варіант 5. /н/, /к/. Варіант 6. /ш/, /ц/.

Варіант 7. /|/, /г/. Варіант 8. /ч/, /р/. Варіант 9. /д/, /н/. Варіант 10. /г/, /з/. Варіант 11. /с/, /к/. Варіант 12. /м/, /т/. Варіант 13. /з/, /к/. Варіант 14. /с/, /м/.

Варіант 15. /л/, /|/. Варіант 16. /ц/, /ш/.

Варіант 17. /|/, /к/. Варіант 18. /ш/, /ж/. Варіант 19. /р/, /ч/. Варіант 20. /й/, /н/.