Практика. Практикоорієнтовані проекти
 Скачать 302.11 Kb.
|
|
Практико-орієнтовані проекти Практико-орієнтовані проекти мають практичну професійну спрямованість та вимагають врахування соціальних, психологічних та педагогічних вимог, що виникають на шляху формування та розвитку особистості здобувача освіти. Однією з ключових вимог є формування пізнавальної активності учнів. Пізнавальна активність учасників проекту формується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів в процесі безпосередньої навчально- пізнавальної діяльності, яка характеризується ставленням здобувачів освіти до виконання завдань, що відображається на якості, характері і результатах проектної діяльності у досягненні поставленої мети. Така діяльність знаходиться у прямій залежності від пізнавальної активності і спрямована на вирішення питання підвищення якості освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної)освіти. Потрібно врахувати, що пізнавальна активність здобувачів освіти є однією з складових мотиваційного компоненту навчання та однією з головних умов розумового розвитку здобувачів освіти, тому що інтелектуальна сфера здобувача освіти успішно розвивається лише за умови присутності і розвитку пізнавальних потреб. Без відповідного рівня пізнавальної активності здобувачів освіти у освітньому процесі не може бути належним засвоєння ними знань, умінь та навичок, які в подальшому переростуть в компетентність, не може бути повноцінним соціальне, духовне та культурне становлення особистості.Проектна діяльність передбачає максимальну самостійність учнів. Саме тому стратегія «викладач вчить» має змінитися на стратегію «здобувач освіти вчиться», що передбачає зміну позиції викладача. З носія-знань він перетворюється в організатора, мотиватора пізнавальної діяльності учнів. Суттєво змінюється психологічний клімат у навчальних групах, тому що викладачу доводиться переорієнтовувати свою освітню роботу на різноманітні види самостійної діяльності здобувачів освіти на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. Практико-орієнтовані проекти сприяють підтримці пізнавального інтересу здобувачів освіти у вигляді різних заохочень,забезпечують можливість побачити результати своєї роботи, усвідомити, що їх побачать інші учасники освітнього процесу. Діяльність учнів стає більш самостійною, вимагає пошуку та творчого підходу до реалізації поставленої мети шляхом виконання різних навчальних творчих проектних завдань, тематику яких необхідно розробити з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Навчальний проект дозволяє навчати здобувачів освіти проектуванню, тобто цілеспрямованій діяльності за знаходженням способу вирішення проблеми шляхом виконання завдань, що випливають з цієї проблеми при розгляді її в певній ситуації. Особливістю таких проектів є чітко визначений практичний результат, якого досягають його учасники, — виготовлення практично значущого продукту, що має практичне значення для учасників проекту, орієнтований на соціальні інтереси і може бути корисним для закладу освіти тощо(документ, рекомендації, проект благоустрою ділянки, макет, штучний виріб). Проект передбачає складанняс сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою є організація координаційної роботи у формі поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Для запуску проекту потрібна значуща у дослідницькому, творчому плані проблема (завдання), що потребує інтегрованих знань та вмінь, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад, проблема впливу продуктів згорання нафтопродуктів на навколишнє середовище; забруднення навколишнього середовища відходами пластмас тощо). Важливою вимогою також є практична значущість передбачуваних результатів (наприклад, поінформувати відповідні служби про негативні явища у відповідному регіоні, фактори що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій). Практико-орієнтовані проекти можуть реалізовуватися в самостійній (індивідуальній, парній, груповій) діяльності здобувачів освіти. Під час організації навчального проектування викладач виконує такі функції: допомагає здобувачам освіти у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом; сам є джерелом інформації; координує весь процес роботи над проектом; підтримує і заохочує здобувачів освіти; підтримує неперервний рух здобувачів освіти у роботі над проектом; вміти допомогти здобувачеві освіти, не виконуючи роботи замість нього. Вимоги до особистості викладача, як керівника проектною діяльністю учнів: досконале володіння навчальним предметом, компетентність в інших галузях науки та усвідомлення міждисциплінарних зв’язків; знання можливостей, інтересів та побажань здобувачів освіти (учнів); психологічна грамотність і компетентність; комунікабельність, емпатія та толерантність. креативність, творчий потенціал і досвід творчої діяльності. володіння педагогічною майстерністю. яскрава власна індивідуальність, самоцінність особистості. Умови реалізації проектів в освітньому процесі Перед запуском проекту потрібно перевірити реальну ситуацію, яка існує в освітньому процесі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, навчальній групі, викладанні конкретного (обраного) предмету відповідно до умов, котрі наведені нижче. Позитивна мотивація здобувачів освіти до навчання, значима, важлива тема та мета для здобувачів освіти. Самостійність здобувачів освіти у навчанні. Інформаційне-методичне, комп’ютерне забезпечення. Наявність у викладачів гуманного підходу до здобувачів освіти(гуманізм, володіння педагогікою співробітництва). Розроблення критеріїв оцінок здобувачів освіти при використанні цього методу. Потребує попереднього навчання викладачів та здобувачів освіти використанню методу проектів. Потребує наявності у викладачів мотивації до використання цього методу. Потребує суттєвого емоційного навантаження на викладачів та здобувачів освіти. Потребує підвищення психолого-педагогічної підготовки викладачів, оволодіння ними основами використання дослідницьких методів. Потребує детального поурочного планування навчальної теми. В умовах проектної навчальної діяльності відбувається докорінна зміна у відносинах «викладач-здобувач освіти», а саме: • здобувач освіти визначає мету діяльності – викладач допомагає йому в цьому; • здобувач освіти відкриває нові знання – викладач рекомендує джерела знань; • здобувач освіти експериментує – викладач розкриває можливі форми і методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-практичну продуктивну діяльність; • здобувач освіти обирає – викладач сприяє прогнозуванню результату вибору; • здобувач освіти активний – викладач створює умови для розвитку активності; • здобувач освіти – суб’єкт навчання, викладач – партнер; • здобувач освіти відповідає за результати своєї діяльності – викладач допомагає оцінити отримані результати і виявити способи вдосконалення діяльності. Основні завдання, які перед собою ставить викладач: Визначити і відібрати найбільш цікаві та практично значущі теми проектів. Організувати навчання у співпраці (здобувач освіти - здобувач освіти, здобувач освіти – викладач). Не лише передавати здобувачам освіти суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Сприяти здобувачеві освіти у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різнорівневих групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо). Розширити коло спілкування здобувачів освіти, знайомство з різними точками зору на одну проблему. Прищепити здобувачам освіти уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки. Надати можливість здобувачеві освіти робити щось цікаве самостійно або в групах, використовуючи індивідуальні творчі можливості, докласти свої знання, принести користь в своїй групі і показати публічно досягнутий результат. При реалізації проектного методу викладач має: сприяти здобувачеві освіти у придбанні комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо); розширити коло спілкування здобувачів освіти, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему; прищепити здобувачам освіти уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки; навчити здобувачів освіти працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. У процесі виконання проектних завдань здобувачі освіти мають набути різноманітних умінь. До таких умінь належить усвідомлене виконання наступних розумових та практичних дій: виявлення потреби у вдосконаленні предметного світу, в поліпшенні вжиткових якостей речей; розуміння поставленого завдання, суті навчального завдання, характеру взаємодії з однолітками і викладачем, вимог до представлення виконаної роботи або її частин; планування остаточного результату і повідомлення його у вербальній формі. Тобто без обмеження фантазії здобувачі освіти мають дати собі й іншим розгорнуту відповідь за схемою «Я хотів би...»; виконання узагальненого алгоритму проектування; внесення коректив у раніше прийняті рішення; конструктивне обговорення результатів і проблем кожного етапу проектування. Формулювання конструктивних запитань і запитів про допомогу (поради, додаткова інформація, оснащення тощо); вираження задумів, конструктивних рішень за допомогою технічних рисунків, схем, ескізів, креслень, макетів; пошук і знаходження необхідної інформації самостійно; складання схеми необхідних розрахунків (конструктивних, технологічних, економічних), повідомлення їх у вербальній формі; оцінювання результатів з досягнення запланованого, за обсягом і якістю виконаного, за трудовитратами, за новизною; оцінювання проектів, виконаних іншими; розуміння критеріїв оцінювання проектів і захисту, процедури публічного захисту проектів; конструювання уявлень про професійну проектну діяльність, про індивідуальність проектувальника (проектанта), яка виявляється в результаті, готовому виробі. Для реалізації проекту викладачу необхідно розробити чіткий план, що враховує всі аспекти навчання та містить: • стислий опис проекту; • визначення проблеми; • міжпредметні зв’язки; • цілі й очікувані результати навчання; • опис діяльності здобувачів освіти; • матеріали і ресурси; • критерії оцінювання знань і вмінь здобувачів освіти; • поточні заходи Викладачу необхідно спланувати та організувати роботу таким чином, щоб здобувачі освіти навчилися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування. Робота над проектами вимагає від викладача: • організувати справді дослідницьку творчу мотивовану самостійну діяльність протягом навчального часу, що відводиться на вивчення предмета або окремої теми; • використання різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної, практичної й виробничої роботи; • сприяти інтелектуальній активності здобувачів освіти; • створення дидактичних і довідкових посібників; • установлення ділових контактів між викладачами й здобувачами освіти. Таким чином, практико-орієнтована проектна технологія забезпечує відпрацювання учнями професійних умінь і навичок під час створення проектного продукту, що заздалегідь визначений і може бути використаний відповідно у житті групи, ЗП(ПТ)О, мікрорайону, міста та держави. Запропоновано таку загальну структуру практико-орієнтованого проекту: визначення мети, її обговорення; генерування ідеї проекту; створення проектних команд (у разі групових проектів); обговорення та формулювання мети, завдань, ресурсів, а також можливого результату (продукту) проекту, розподіл обов’язків у команді; визначення етапів роботи; розроблення проекту (ескізу, креслення); моделювання (створення моделі або макету); розрахунок матеріалів для виготовлення продукту (виробу); обговорення отриманих результатів, коригування діяльності за необхідності; створення безпосередньо продукту (виробу); створення портфоліо проекту; презентація та захист проекту; оцінювання проектної діяльності учнів; формулювання висновків; рефлексія учнів; доповнення портфоліо; упровадження учнями результатів проекту. Для підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аграрної, будівельної та автотранспортної галузей розроблено практико- орієнтовані проекти: «Використання вторинної деревинної сировини для виготовлення виробів», «Енергонейтральне будівництво», «Апсайклінг як мистецтво», «Потенціал енергоефективності навчальних майстерень та способи його розкриття», «Друге життя мотлоху». Література 1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. Видання. - К.: Либідь, 2003. 2. Веб-квест у професійному навчанні: методичні рекомендації для педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів [Електроний ресурс] / Герлянд Т. М., Кулалаєва Н. В., Романова Г. М, Романов Л. А., Пащенко Т. М. – К. – Інститут професійно-технічної освіти НАПН УКрани, 2016 – Режим доступу: http://lib.ihttp://libitta.gov.ua/id/eprint/712110 3. Методичні рекомендації щодо застосування технології проектного навчання у практиці підготовки кваліфікованих робітників автотранспортної галузі / Д. В. Гоменюк, Н. В. Кулалаєва, Л. А. Романов, Г. М. Романова, А. Е. Ткачук; за ред. Г. М. Романової. – К. : Ін-т проф.-тех. освіти НАПН України, 2017. – 132 с. 4. Педагогічна майстерність: Підручник /І. А. Зязюн та ін. - К.: Вищашк., 1997. 5. Проектна діяльність здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів: тренінг-курс: навч. посібник / [В. М. Аніщенко, М. В. Артюшина, Т. М. Герлянд, Н. В. Кулалаєва, М. М. Шимановський та ін.] ; за заг. ред. Н. В. Кулалаєвої. – Житомир : Полісся, 2018. – 180 с. 6. Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник /Кол. автор.: Ковальчук В. І., Сергеєва Л. М. та інш. - К.: Тов. «Етіс плюс», 2007. 7. Калошин В. Ф., Гоменюк Д. В. Професійне вдосконалення викладача закладу професійної освіти: Методичний посібник- К: 2018.-122 с. |