Новий Документ Microsoft Office Word (3). Правове регулювання стягнення прямих податків 1 Прямі податки
 Скачать 18.08 Kb.
|
|
Правове регулювання стягнення прямих податків 1) Прямі податки — податки, що стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків. Історично є найбільш ранньою формою оподатковування. Нині в Україні встановлені такі види прямих податків: -на прибуток підприємств; -на доходи фізичних осіб; -плата (податок) на землю; -з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; плата за воду; -фіксований податок та ін. Прямі податки поділяються на дві підгрупи : особисті і реальні. Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника, в залежності від його доходу чи майна. Видами особистих податків є прибутковий, майновий, на спадщину та дарування, подушний. Реальні податки передбачають оподаткування за зовнішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий капітал. 2) Податок на прибуток підприємств — прямий податок, що стягується з прибутку організації (підприємства, банку, страхової компанії, тощо) Платниками цього податку з числа резидентів є: - суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за ЇЇ межами; - управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; - підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; - неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу Ш Податкового кодексу України; - відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 пункту 1 ст. 133, визначені відповідно до розділу І зазначеного Кодексу, за винятком представництв. Платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів є: - юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; - постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників. 3) Податок з доходів фізичних осіб- 18% Податок на доходи фізичних осіб — загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян — резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні ( та за її межами для резидентів). Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 4) Пла́та за зе́млю (також земе́льний пода́ток) — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних і фізичних осіб за використання земельних ділянок. Плата за землю входить до складу податку на майно. Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.. Ставка встановлюється у розмірі не більше 12 %. Також, передбачаються пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб і юридичних осіб. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Згідно з Податковим кодексом України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, часток (паїв) і землекористувачі (ст. 269 ПКУ). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки та земельні частки (паї), що перебувають у власності Базою для розрахунку податку на землю є: · нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; · площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб: · інваліди першої і другої групи; · фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; · пенсіонери (за віком); · ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; · фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). |