курсач. Причини сімейних криз та розлучень психодіагностичний аспект
 Скачать 84.25 Kb.
|
|
. Психологічна допомога сім'ї, що переживає розлучення. Щирість - ось те, що дійсно допоможе розібратися у власних почуттях і налагодити відносини з навколишнім світом. Збереження сім'ї зовсім не означає повне підпорядкування одного і абсолютне верховенство іншого партнера. Шлюб - це рівний союз, і тільки рівність партнерів, їх само - і взаємоповага, взаєморозуміння можуть попередити розрив. Як би банально не звучала ця фраза, але постарайтеся знайти один з одним спільну мову. Якщо ви обидва щиро зацікавлені у збереженні шлюбу, то і ви, і ваш партнер будете намагатися зрозуміти один одного і знайти компроміс.[ 1.Альбисетти Валерио] Теорія про кризи в сімейних стосунках може виправдати будь-яку проблему, незалежно від її виду та стажу спільного життя. Проте буває, що криза приходить не за графіком або затримується і взагалі не йде. У цьому разі зазвичай говорять: «Наші відносини зайшли в глухий кут», таким чином перекладаючи відповідальність на невідомі життєві обставини. Що заводить у глухий кут сімейні стосунки, і чи можна переламати ситуацію, якщо ви вже на межі розлучення?. Чужа роль Часом люди і самі не знають, чому не можуть ужитися разом. Причини можна перераховувати до безкінечності, перебиваючи і звинувачуючи один одного. Найчастіше вони зводяться до кількох. Це психологічна незрілість партнера і низька комунікативна культура.. Часто люди, вступаючи в шлюб, мають туманне уявлення про самих себе, не можуть чітко висловити, чого вони самі хочуть, не вміють слухати, не можуть встати на місце партнера, розуміти його почуття, не готові до довіри і близькості. Крім того, уявлення про шлюб і своєї ролі в ньому може абсолютно не збігатися з дійсністю. «Нерідко молоді люди перед вступом у шлюб мають якесь своє уявлення про майбутнього сімейного життя, але воно часто фрагментарне, стосується окремих сфер життя, а інші, важливі сфери не зачіпаються, - розповідає директор Антистресової центру, психотерапевт Максим Загоруйко. - Найчастіше увага приділяється тільки того, що повинен робити партнер, які потреби він повинен задовольняти». У підсумку накопичується невдоволення, а думки і почуття або замовчуються, або озвучуються у формі вимог. Зростаюче невдоволення рано чи пізно призводить до думки, що так більше жити не можна. Але знайдеться маса причин, щоб залишитися: страх перед невідомістю, жалість до дітей, які «залишаться без батька» (що зовсім не обов'язково), або до самого чоловіка, який може не впоратися з такою втратою» (теж не факт). За словами Максима Загоруйко, ситуація, коли сім'ю зберігають тільки з-за дітей, вкрай важка для дитини. В цьому випадку на нього лягає дуже велике навантаження - він скріплює шлюб і тому йому не можна дорослішати, інакше шлюб батьків розпадеться. У підлітковому віці у дитини можуть виникнути проблеми, для вирішення яких батькам доведеться об'єднатися.Якщо з якоїсь причини жінка шкодує чоловіка і тому не йде, почуття жалості виступає в ролі стабілізатора відносин, тому така ситуація може тривати довго. Але великий ризик перетворитися з рятувальника в агресора, зробивши самого чоловіка винним за свою жертовність.[4. Арройо Стефан.] «Партнери роками мучать один одного, підсвідомо торгуючись з самими собою, знімаючи внутрішню провину: «Я ж вже досить страждав - тепер можу вже і піти»,- коментує Ганна Сорокоумова. - В цій ситуації ви виступаєте як «жалісливий» господар, який відрізає своєму собаці хвіст кожен день на сантиметр, замість того щоб зробити все одним махом. В даному випадку для обох краще жах кінця, ніж безкінечний жах». Альтернативою розставання в цій ситуації може стати переключення уваги на новий стабілізатор відносин. Перспектива розлучення може охолодити запал найбільш гарячих сперечальників. Залякування розлученням або навіть тимчасовий відхід з дому часом активно використовується в сімейному житті, так безпорадний батько загрожує ременем не в міру розбишакувату дитині. В якості пряника виступає перемир'я. «Такі відносини можуть досить довго існувати, - зазначає Максим Загоруйко. - Це нагадує своєрідний танець, де чергуються зближення і віддалення. Наприклад, подружжя зближуються, невдовзі чоловік втомлюється від цієї близькості і якийсь час живе окремо, потім починає нудьгувати і повертається». Таким нехитрим способом один з партнерів намагається змінити сформовану ситуацію і отримати вигоду, домігшись, наприклад, більш лояльного ставлення. Але результативність цього прийому є вкрай низькою, підкреслює Ганна Сорокоумова. Рано чи пізно замість дивідендів ви отримаєте взаємне невдоволення, поглиблення недовіри і навіть прискорення розлучення. Точка неповернення «Жити чи не жити?» - запитують жінки у мам, подруг, на форумах і навіть у коментарях до статей. Є критерії, за якими можна визначити, чи варто залишатися в шлюбі або розставання неминуче? «Точки неповернення в даній ситуації немає, - впевнена Ганна Сорокоумова. - Справа не в тому, що люди не можуть нічого змінити, справа в тому, що вони не прагнуть нічого міняти». За словами психолога, розлучення може бути об'єктивно обумовлений, якщо один з партнерів наркоман, алкоголік, має психіатричне захворювання, патологічно агресивний або маніакально скупий. В інших випадках у подружжя є прекрасна можливість змінитися шляхом спільного вирішення проблем. На думку психотерапевта Загоруйко, до розлучення має ситуація, коли інтереси подружжя довгий час суперечать в різних сферах життя (секс, влада, гроші, виховання дітей, подружня вірність). Важливо, що при цьому чоловік нецікавий, немає бажання прикладати зусилля для вирішення проблем - або ж присутня байдужість, або є прагнення звинуватити партнера у всьому, що відбувається. Тупиковий період. Новый поворот. Збереження сім'ї можливим лише в разі обопільного бажання партнерів. Змінити ситуацію можна або самостійно, або звернувшись до фахівця. «Якщо сім'я на межі розриву, це лише свідчить про те, що чоловікам не вистачає проблемної компетентності, - пояснює Ганна Сорокоумова. - Коли з'являється проблема - її треба вирішувати, а не тікати від неї. Проблеми, не вирішені в першому шлюбі, автоматично переносяться в другій. Ніде на світі немає «готових» ідеальних партнерів, ми «творимо» один одного». У тому випадку, якщо ви вибираєте самостійне вирішення проблем, Максим Загоруйко нагадує, з чого варто почати: • Намагайтеся всіляко підкреслювати почуття особистого достоїнства партнера, хваліть його. Якщо є потреба в критиці, краще віддати перевагу форму трехэтапных висловлювань: спочатку говоріть про те, які почуття викликає у вас певну поведінку партнера, а потім - про те, як би ви хотіли, щоб він змінився. Наприклад: «Коли ти кричиш на мене, я лякаюся і злюся, я хотіла б, щоб ти розмовляв зі мною спокійніше».[ 5.Багдасарян С.С] • Підкреслюйте спільність з партнером - не тільки на словах, але й на ділі. Наприклад, можна обговорити, від яких спільних дій ви отримуєте позитивні емоції, і постаратися включати це в повсякденне життя. • Уважно слухайте партнера, намагайтеся встати на його місце, висловлюйте співпереживання. «Ми шукаємо партнера, з яким швидко і повно виконаємо свої потреби і досягнемо «здійснення мрій». Ми - ресурс одне для одного, ми - єдина армія, яка допомагає нам вистояти проти тягот цього світу, - нагадує Ганна Сорокоумова. - Незрілі партнери, вступаючи в шлюб, починають вести громадянську війну на знищення один одного. Поруч немає нікого, хто сказав би нам про це». Розділ 2. Особливості діагностики сімейних взаємостосунків. 2.1 Визначення емоційних взаємовідносин та особливостей конфліктної взаємодії подружжя. ОПРОСНИК ПЭА (ПОНИМАНИЕ, ЭМОЦИОНАЛЬНОЕ ПРИТЯЖЕНИЕ, АВТОРИТЕТНОСТЬ) (АВТОР А. Н. ВОЛКОВА, МОДИФИКАЦИЯ В. И. СЛЕПКОВОЙ) ОПИСАНИЕ Опросник предназначен для измерения степени понимания, эмоциональной привлекательности и уважения партнеров в браке. Опросник состоит из 45 утверждений, которые касаются взаимоотношений между партнерами в браке. В текст опросника заложены три шкалы, отображенные в названии методики: понимание, эмоциональное притяжение и авторитетность (уважение). Каждая шкала включает по 15 вопросов – утверждений. ИНСТРУКЦИЯ: "Здесь даны высказывания о Вашем понимании своего супруга (своей супруги). На эти вопросы можно ответить: "да" (согласен, это так), "нет" (не согласен, это не так), или выбрать ответ "и да, и нет" (затрудняюсь сказать точнее). Выбрав ответ "да", отметьте его знаком "+", ответ "нет" - знаком "-", ответ "не знаю" – знаком "±". Текст опросника 1. Я легко читаю ее (его) мысли. 2. Я с трудом угадываю ее (его) настроение. 3. Я понимаю ее (его) без слов. 4. Мне трудно предсказать, как она (он) будет вести себя в той или иной ситуации. 5. Я хорошо знаю ее (его) вкусы. 6. Мне трудно предсказать ее (его) мнение по тому или иному вопросу. 7. Я знаю, чего она (он) хочет, к чему стремится. 8. Мне кажется, я плохо ее (его) понимаю. 9. Она (он) часто удивляет меня поступками, которых я от нее (него) не ожидал(а). 10. Я хорошо знаю ее (его) достоинства и недостатки. 11. Ее (его) внутренние переживания остаются для меня загадкой. 12. Я знаю, на что она (он) способна (способен), а на что – нет. 13. Я знаю, что для нее (него) важно в жизни. 14. Часто выясняется, что я неверно ее (его понял). 15. Мне трудно сказать, что ее (его) может огорчить или обрадовать. 16. На меня благотворно действует просто ее (его) присутствие. 17. Мне нравится слушать ее (его) голос, смотреть на ее (его) лицо. 18. Меня раздражают ее (его) манеры. 19. У нее (него) неприятное лицо. 20. Мне нравится наблюдать, как она (он) ходит, работает, сидит. 21. Мне неприятны ее (его) поцелуи, прикосновения, ласка. 22. Мне нравится ее (его) смех, улыбка. 23. Я тяжело переношу разлуку с ней (ним). 24. Что-то в ее (его) внешности мне явно не нравится. 25. Я часто критикую ее (его) действия и высказывания. 26. Часто он (он) высказывает дельные и умные мысли. 27. Ее (его) взгляды на многие вещи неприемлемы для меня. 28. Я дорожу ее (его) мнением обо мне. 29. Я горжусь тем, что она (он) мой друг. 30. Я редко соглашаюсь с ее (его) мнениями и оценками. 31. Рядом с ней (ним) я чувствую себя легко и раскованно. 32. В ее (его) присутствии у меня поднимается настроение. 33. Рядом с ней (с ним) я легко утомляюсь, раздражаюсь, выхожу из себя. 34. Я готов(а) отложить важные дела, лишь бы побыть с ней (с ним) рядом. 35. Часто у меня появляется желание отдохнуть от нее (него). 36. Я чувствую себя лучше, когда она (он) отсутствует. 37. Я нахожу в ней (нем) много личных достоинств, за которые я ее (его) уважаю как человека. 38. Среди моих знакомых и близких она (он) – самый авторитетный для меня человек. 39. Когда мне трудно что-нибудь решить, я чаще всего советуюсь с ней (с ним). 40. Она (он) легко может меня переубедить. 41. Я считаю, что у нее (него) хорошо работает голова. 42. Я интересуюсь теми книгами и фильмами, которые произвели на нее (него) впечатление. 43. Она (он) интересный человек, я с ней (с ним) не скучаю. 44. Иногда мне кажется, что она (он) недалекий человек. 45. В ней (в нем) есть такие качества, которые я хотел(а) бы видеть у себя. ОБРАБОТКА В соответствии с ключом определяется сумма баллов, полученных испытуемым. Ключ Подсчет баллов производится отдельно по каждой шкале в соответствии с ключом: 2 балла ставится: - за ответ "да" ("+") в вопросах: 1, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 16, 17, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37,39, 41, 42, 45; - за ответ "нет" ("-") в вопросах: 2, 4, 6, 8, 9, 11, 14, 15, 18, 19, 21, 24, 27, 29, 30, 38, 40, 43, 44. 1 балл присваивается за ответ "не знаю (затрудняюсь сказать точнее)". 0 баллов – за ответ, не совпадающий с ключом. Сумма баллов в пределах одной шкалы является числовой мерой измеряемого параметра. Таким образом, методика позволяет измерить меру понимания, привлекательности и уважения в шкале 0 – 30 баллов, где 0 и 30 соответственно минимальное и максимальное количество баллов по шкале. Шкала "Понимание" — 1 – 15 утверждения Шкала "Эмоциональное притяжение" — 16 – 30 утверждения Шкала "Авторитетность (уважение)" — 31 – 45 утверждения Сумма баллов в пределах одной шкалы является числовой мерой измеряемого параметра. Таким образом, методика позволяет измерить меру понимания, привлекательности и уважения в шкале 0 – 30 баллов, где 0 и 30 соответственно минимальное и максимальное количество баллов по шкале. ИНТЕРПРЕТАЦИЯ Понимание – это наличие у субъекта картины личности партнера, субъективное ощущение знания его личных особенностей. Субъект, отмечающий высокое понимание, не затрудняется в интерпретации поведения, мыслей, чувств и намерений партнера, и легко может учитывать их при общении с партнером. Непонимание – отсутствие ясной картины личности партнера, затруднения в интерпретации, объяснении его мыслей, чувств, поступков. Эмоциональное притяжение – привлекательность партнера, желание общаться с ним, иметь с ним дело, терапевтическое воздействие контакта на субъекта. Низкие оценки по этой шкале характеризуют сложности в общении у партнеров, чувство усталости друг от друга. Авторитетность (уважение) – показатель того, насколько партнер принимается как личность, насколько субъект разделяет его мировоззрение, интересы, мнения и принимает их как эталон. Неуважение – презрение к партнеру как личности. В тестуванні брали участь 30 сімейних пар. З них 11 пар вже розлучених, 19- перебувають на етапі гострих сімейних конфліктів. Висновки Література
|