Загальна хірургія. Розділ 1 (Загальна хірургія)
 Скачать 227.41 Kb.
|
|
- неспецифічна р-ція макроорганізму на дію м/о, яка проникає із зміненою заг неспецифічною р-цією на м/о, немає специф збудника. Збудники: стафіло-, стрептококи, диплококи, протей, синьогнійна п., клострилій, нгеклостриліальна флора. Джерелом інф м.б. зональне вогнище, травма (переохолодження, опіки) Кандиди - блискавичний сепсис. Патогенез визначається: 1) мікробіологічним фактором (видом, вірулентністю, кількістю, тривалістю дії) 2) вогнищем проникнення бактерій, їх токсинів (відкриті травми,, місцеві гнійні процеси, опер рана, невиявлені вогнища інфекції) 3) реактивністю о-зму. Класифікація: І За наявністю вогнища інфекції - первинний - без вогнища (криптогенний) - вторинний ІІ По збуднику: - стрептокок, - стафілокок, - грам (-), E. coli, протей, клостридіальна ІІІ По джерелу: - раневий, - післяопераційний, - криптогенний, - при внутр захв (пневмонія) IV По локалізації первинного вогнища: - гінекологічний, - отогенний, - урологічний, - одонтогенний, -терапевтичний, - травматичний, - хірургічний. V По клін перебігу: - блискавичний, - гострий, - септичний шок, -підгострий, - рецидивуючий, -хронічний. VI по фазі розвитку: 1) початкова (токсична), 2) септицемія, 3) септикопіємія VII По часу розвитку: - ранній, - пізній VIII По характеру реакцій організму: гіпер-, нормо-, гіпо-, анергічний ІХ По клін фазам розвитку: 1) фаза навантаження, 2) фаза анаболічна, 3) ф. катаболічна. 24. Програма діагностики хірургічного сепсису. - загальний аналіз крові (анемія, гіперлейкоцитоз, зсув вліво, анемія) - загальний аналіз сечі (ознаки ниркової недостатності) - висівання збудника з крові, чутливість на антибіотики - висівання збудника з первинного вогнища - імунограма 25. Основні принципи лікування сепсису, 1) АБ терапія: 2-3 АБ різних груп в/в, внутрартеріально, ендолімфатично, per os, по 3-5 млн кожного 2) лікування первиноого вогнища: адекватна ХО, боротьба з м/о, регенерації (використ гідрофільної мазі неваміколь) 3) боротьба з інтоксикацією: - інфузійна ( 50мл/кг на добу), - гемодез. 4) Симптоматичне лікуваня: форсований діурез, серцеві, дихальні, фізично-дихальна гімнастика) 5) масивні дози віт С, В. 6) імунотерапія: антистафілококова плазма, гама-гллобулін, лейкоцитарна маса, кров) 7) гепарин 8) екстра: гемоплазмофорез, лімфопіосорбція , УФО, лазерне опрмінення крові. 9) ГБО 10) антиферментні (лордокс, контрикал, трасилол). 26. Септичний шок; патогенез, клініка, принципи лікування. Септ шок гіповолемія в'язкість крові гіперагрегація ДВЗ- с-м Ї фіібриногену, протромбіну. Бурний перебіг з вогнищем інфекції + інтоксикація. Початок: озноб, Т 41, пітливість, зміни псих стану (неспокій, рухове збудження, Ї АТ, олігурія, тахіардія, бліда шкіра, акроціаноз. Лікуваня: 1) АБ терапія: 2-3 АБ різних груп в/в, внутрартеріально, ендолімфатично, per os, по 3-5 млн кожного 2) лікування первиноого вогнища: адекватна ХО, боротьба з м/о, регенерації (використ гідрофільної мазі неваміколь) 3) боротьба з інтоксикацією: - інфузійна ( 50мл/кг на добу), - гемодез. 4) Симптоматичне лікуваня: форсований діурез, серцеві, дихальні, фізично-дихальна гімнастика) 5) масивні дози віт С, В. 6) імунотерапія: антистафілококова плазма, гама-гллобулін, лейкоцитарна маса, кров) 7) гепарин 8) екстра: гемоплазмофорез, лімфопіосорбція , УФО, лазерне опрмінення крові. 9) ГБО 10) антиферментні (лордокс, контрикал, трасилол). 27. Сучасні методи детоксикації в лікуванні гнійно-септичної патології, Гемосорбція - кров пропускається ч-з сорбційну колонку. Плазмофорез - кров поділяють на клітинну і рідку частини ч-з сорбент УФО крові - 450 мл крові забирають і опромінену повертають індукуються лейкоцити і їх ф-ція. Ендоваскулярна УФО - ч-з прокол в судині електрофорез. 28. Методи гнотобіології в лікуванні гнійно-септичної патології. Метод лікування в безмікробному середовищі подача стерильного повітря ч-з фільтр у мішок, який оточує рану. Після трансплантації знову поміщаємо в абактерійе середовище. 29. Опіковий шок, патогенез, клініка, принципи лікування. Розвивається у зв'язку з подразненям великої к-сті нервових елементів обширної площі ураження. Важливе значення має плазмовтрата і токсемія продуктами розпаду тканин. Пізніше - пригнічення, свідомість збережена, шкіра блідо-сіра, вкрита холодним потом, очі запалі, ніс загострений. Ї Т тіла, пульс 120-130, АТ - 70-80. Дихання часте, олігурія. Триває до 3-х діб. Лікування: 1) морфін; 10 мл 1% новокаїну на фізрозчині в/в, протиправцеву сироватку за Безредко 2) нормалізація гемодинаміки, обміну (розчинг сухої вітамінізованої плазми - 400 мл, кров - 100-400 мл, поліглюкін, фізрозчин5% глюкоза, новокаїн, киснева терапія + проф ін'єкції АБ. 30. Лікування опікової хвороби в залежності від стадії. Протиправцева сироватка. Протишокові заходи: 1% - 1 мл морфін, 2% омнопон, серцеві, 250-500 мл крові, 250-700 мл плазми, 500-1000 мл поліглюкіну (к-ть розчину = маса Хпллоща опіку/2). Враховують показники Hb, Hc,, діурез, + інгаляція зволоженим О2, для профілактики інфекції - АБ. Після виведення з шоку обробка опікової поверхні р-ном преманганату К, спиртом, 1% зеленкою. Зрізують пухирі, мазь фастин, синтоміцинова, пеніцилінова, Вишневського. В п-д токсемії, септикотоксемії - переливання крові 150-300 мл 2 рази на тиждень, гемодез, реополіглюкін, в/в бензилпеніцилін 30-40 млн/добу, сульфадіпірідазин 5%-20,0. Дієта - енергетично цінна, вітаміни. Для прискорення регенерації - УФО, повторні переливання крові, віт, для проф-ки контрактур - ЛФК. 31. Методи визначення площі і глибини опіків. Правило "9" Уоллеса: площа голови і шиї 9% тіла, рук - 9%, пер і зад поверхня тулуба - по 18%, ноги - 18%, промежина 1%. Правило долоні - її площа = 1,1% площі тіла. Правило Поспеннікова - середня площа тіла = 16000 см2. а основі цієї величии складені таблиці, запропоновані схеми контурів тіла. І ст - еритема ІІ ст - + пухирі ІІІа ст - частковий некроз, не захоплює росткового шару ІІІб ст - повний некроз шкіри IV ст - за межі шкіри на різну глибину. 32. Місцеве лікування глибоких опіків, методи пересадки шкіри. При опіку ІІІа ст можливе самостійне загоєння. При ІІІб-IV ст некректомія (4 день опіку), на рану наклад пов'язку з АБ, протеоліт ферменти. На 7-8 день ранева поверхня очищається , вкривається здоровими грануляціями, стає готовою до пластики. Пластика на 2-3 тиждень. аутопластика (власна), ггомо-, ізоауто- кровні родичі, гетеропластика - тварини. Алло- в межах виду, ксено- від тварини. 33. Електроопік, механізм дії електричного струму на організм, особливості лікування. М-зм дії - значна зміна структури нервових клітин; розриви , скручування м'язевих волокон; - глибокі зміни стінок судин, набряк, крововиливи в серцевмй м'яз - гіперемія, крововиливи у багатьох органах. Клініка - "знаки струму" - іноді сірі круглі плями, іноді щільні, підняті над шкірою сухі ділянки. Малоболючі, навколомайже немає запальної р-ці. У важких випадках - обвуглювання, кістки плавляться. Лікування: - при необхідності - ШВЛ, ЗМС - протишокова терапія - місцево - як при опіках. 34. Клінічна характеристика фаз травматичного шоку. Шоковий індекс. Розвивається у зв'язку з подразненям великої к-сті нервових елементів. Плазмовтрата і токсемія продуктами розпаду тканин. Пізніше - пригнічення, свідомість збережена, шкіра блідо-сіра, вкрита холодним потом, очі запалі, ніс загострений. Ї Т тіла, пульс 120-130, АТ - 70-80. Дихання часте, олігурія. Триває до 3-х діб. Шоковий індекс = ЧСС/систолічний АТ = 0,5. ШІ = 1 - стан загрозливий, шок середньої важкості, крововтрата = 20-30 % ОЦК ШІ більше 1 - стан важкий, крововтрата 30-50% ОЦК Лікування: 1) морфін; 10 мл 1% новокаїну на фізрозчині в/в, протиправцеву сироватку за Безредко 2) нормалізація гемодинаміки, обміну (розчинг сухої вітамінізованої плазми - 400 мл, кров - 100-400 мл, поліглюкін, фізрозчин5% глюкоза, новокаїн, киснева терапія + проф ін'єкції АБ. 35. Програма діагностики травматичного шоку. Анамнез - травма. І ст - бліда, холодна, волога шкіра, пульс норма або †, АТ норма або Ї, ЧД. ІІ ст - "шокова нирка", ціаноз кінцівок, ЧСС, Ї АТ, загальмованість. ІІІ ст - внутрісудинне дисеміноване згортання, сірий колір лиця, кінцівок, нитковидний пульс, Ї АТ, часте поверхневе дихання, розширення зіниць, різке сповільнення р-ції. Передагонія - визначається пульсація великих судин, АТ не визначається, без свідомості. Агонія - дихання Чейн-Стокса, момовільний сечопуск, дефекація. Клінічна смерть. 36. Патогенез синдрому довготривалого здавлення. 1) больове подразнення, що викликане порушенням координаційних процесів збудження і гальмування ЦНС 2) травматична токсемія, зумовлена всмоктуванням продуктів розпаду з пошкоджених м'язів 3) плазмовтрата, що виникає вторинно в результаті масивного набряку кінцівок. Це все порушує д-сть органів дихання, про що свідчиь рефлекторний спазм судин, припинення сечовиділення, згущення крові, Ї стійкості до крововтрати. 37. Перша допомога і основні принципи лікування синдрому довготривалого вдавлення. - перед звільненням кінціви джгут вище місця здавлення - холод до кінцівки - іммобілізація кінцівки - знеболення - введення перорально АБ - туге бинтування кінцівки Принципи лікування: - відновлення ОЦК (кров не переливають) - боротьба з ацидозом - 4% гідрокарбонат Na - зняття спазму судин кіркового шару нирок - 300 мл 0,1% новокаїну - сечогінні - при показах ХО рани - протиправцевий анатоксин 0,5 мл, пенніцилін. 38. Синдром позиційного здавлення. Етіологія, патогенез, клінічне протікання, лікування. Різновид СДТЗ, в результаті здавлення кінцівки власним тулубом, або зависання її на рівні колінного, плечового суглобів ефект джгута ішемія м'язів. 1) больове подразнення, що викликане порушенням координаційних процесів збудження і гальмування ЦНС 2) травматична токсемія, зумовлена всмоктуванням продуктів розпаду з пошкоджених м'язів 3) плазмовтрата, що виникає вторинно в результаті масивного набряку кінцівок. Це все порушує д-сть органів дихання, про що свідчиь рефлекторний спазм судин, припинення сечовиділення, згущення крові, Ї стійкості до крововтрати. - перед звільненням кінціви джгут вище місця здавлення - холод до кінцівки - іммобілізація кінцівки - знеболення - введення перорально АБ - туге бинтування кінцівки Принципи лікування: - відновлення ОЦК (кров не переливають) - боротьба з ацидозом - 4% гідрокарбонат Na - зняття спазму судин кіркового шару нирок - 300 мл 0,1% новокаїну - сечогінні - при показах ХО рани - протиправцевий анатоксин 0,5 мл, пенніцилін. 39. Діагностична програма при закритій травмі живота. Лікувальна тактика. - Анамнез - травмв, удар в живіт - Клініка - сильні болі по всьому животі, максимум в проекції ураженогно органу, напруження м'язів черевної стінки. Загальний стан важкий: блідість, холодний піт, ЧСС, напружена нерухомість в положенні лежачи, розвивається шок або анемія. При пошкодженні пвренхіматозних органів - внутрішня кровотеча анемія. Розрив порожнистого органу перитоніт. Лабораторно - анемія або лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Рентген черевної порожнини Лапароскопія Лікувальна тактика: негайне оперативне лікування: - зупинка кровотечі, - ушивання органу - ревізія черевної порожнини. 40. Закрита черепномозкова травма. Діагностика, лікувальна тактика. 1) струс мозку 2) забій 3) здавлення 4) переломи склепіння і основи черепа. Струс мозку. - втрата свідомості - ретроградна амнезія. Головокружіння, головні болі, нудота, блювота, шум в вухах, звуження зіниць, Ї ЧСС. При тривалій втраті свідомості - поверхневе дихання, Ї ЧСС, вузькі зіниці, відсутні рефлекси. Лікування: - ліжковий режим - дегідратація (гіпертонічні розчини, сечогінні). Забій мозку.- порушення цілісності мозкової речовини на обмеженій ділянці. 1) загальномозкові симптоми - як при струсі 2) Т 3) вогнищеві симптоми - порушення чутливості, рухів, міміки, мови. Лікування: див попередне. Здавлення мозку - кров'ю при внутрішньочерепних кровотечах і кістками при переломах. 1) наявність "світлого проміжку" 2) загальні симптоми - головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості, порушення дихання. 3) вогнищеві симптоми - парези, паралічі. Підтвердження: спиномозкова пункція, рентген кісток черепа. Лікуванння: трепанація черепа для видалення гематоми і перев'язки судин. В післяопераційному періоді - дегідратаційна терапія, спокій. 41. Здавлення мозку. Причини, принципи лікування. Здавлення мозку - кров'ю при внутрішньочерепних кровотечах і кістками при переломах. 1) наявність "світлого проміжку" 2) загальні симптоми - головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості, порушення дихання. 3) вогнищеві симптоми - парези, паралічі. Підтвердження: спиномозкова пункція, рентген кісток черепа. Лікуванння: трепанація черепа для видалення гематоми і перев'язки судин. В післяопераційному періоді - дегідратаційна терапія, спокій. 42. Етіологія і класифікація нориць, принципи їх лікування. Нориці- вузький канал з грануляціями або епітелієм, який з'єднує орган або порожнину з поверхнею тіла. Причини: запалення, пухлини, чужерідні тіла, травма, вади розвитку, порушення трофіки. Класифікація: І по походженню - вроджені (бокові нориці шиї, нориці пупка) - набуті а) викликані патологічним процесом, б) створені оперативним шляхом. ІІ по відношенню до зовнішнього середовища - зовнішні - внутрішні - зовнішніх м'яких тканин і кісток ІІІ по будові - гранулюючі - епітелізовані - губовидні - епітелій слизової зразу переходить на шкіру (без каналу нориці) IV по характеру виділення: сечові, слинні, калові, лікворні, гнійні, слизисті. Принципи лікуванння: - при гранулюючих - ліквідація вогнища запалення і створення відтоку раневого вмісту по-за ходом нориці. - епітелізовані - ліквідація вогнища інфекції, повне видалення епітелію норицевлгл ходу. - губовидні - радикальна операція. 43. Характеристика коагуляційного і колікваційного некрозу, сухої і вологої гангрени, хірургічна тактика. - Ковгуляційний некроз розвивається приссухій гангрені - повільно прогрусуюче порушення кровобігу у виснажених, зневоднених хворих. Відбувається коагуляційний некроз з розпадом ядер клітин, еритроцитів, лейкоцитів, згортанням білків плазми. Тканини висихають, зморщують, муміфікуються, ущільнюються, стають коричневими або чорними з синюжним відтінком. На межі здорових і мертвих тканин з саом утворюєть демаркаційний вал. Розпаду тканин немає, нема інтоксикації. Лікування: операція може бути відкладена до появи демаркаційного валу. - Волога гангрена - розвивається при швидкому прушенні кровообігу у повних, пастозних хворих. Омертвілі ткканини піддають гнильному розпаду, розвиваєть важка інтоксикація. Швидко поширюється. Тканини, що розпадають, перетворюютьсяв злвонну масу брудного сіро-зеленого кольору. Демаркаційний вал не встигає розвинутись. Лікування: показана рання ампутація. 44. Пролежні. Етіологія класифікація, профілактика і лікування. Причини: - ішемія, - нейротрофічні зміни тканин. Класифікація: 1) екзогенні - викликають механічними факторами. Усунення причин веде до розвитку репаративни процесів. 2) ендогенні - розв при порушенні життєдіяльності органа, заживають при покращенні стану органів. Лікування: - усунення причин - туалет шкіри навколо пролежнів - відтік вмісту в пов'язку - після утворення грануляцій перехід на мазеву повязку (припікання ляпісом) - захисних сил о-зму Оперативно - видалення некротичних мас, закриття дефекту. Профілактика: - попередження тривалого тиснення - догляд за хворим - розтирання шкіри (протирання спиртом). 45. Етіологія і патогенез трофічних виразок, принципи лікування. Причини: - розлади крово- і лімфообігу (емболії, тромбози, тромбофлебіти) - зміни стінок судинпри атеросклерозі, х-бі Рейно - тривалі пошкодження - інфекції - розладжи обміну (ЦД) - трофічні розлади - виразкування пухлин. Особливо неблагоприємні умови створюються в тканинах з порушенням інервації, порушенням обміну речовин. При тривалому тисненні виразки утворюють по типу пролежнів. При варикозі порушення відтоку крові застій крові гіпоксемія тканин порушення ОР некроз тканин. Лікування: - усунення причини Консервативне: - ліжковий режим - туалет шкіри навколо рани - забезпечення відтоку вмісту рани, м.б. застосовані протеолітичні ферменти |