Курсовая. курсовая. Розрахунок фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності та коефіцієнта інтенсивного використання обладнання 15
 Скачать 213.08 Kb.
|
|
2.4 Визначення суми змінних і постійних витрат, маржинальної витрати, чистого прибутку до вирахування податків, точки беззбитковості, а також питома вага маржинального доходу в обсязі продаж. На основі вихідних даних (табл. 2.4.1) визначити: 1) суму змінних і постійних витрат; 2) маржинальний дохід; 3) чистий прибуток до вирахування податків; 4) точку критичного обсягу продажів у вартісному та натуральному виразах; 5) питома вага маржинального доходу в обсязі продажів. Побудувати графік визначення точки критичного обсягу продажів продукції. Проаналізувати виробничу ситуацію, охарактеризувати показники, зробити висновки і в цілому оцінити ефективність виробництва і збуту. Таблиця 2.4.1 – Вихідні дані:
Розв’язання 1) Спочатку розрахуємо змінні і постійні витрати, для того, щою потім знайти їх суму: ЗВ = Прямі матеріальні витрати + Пряма заробітна плата + Витрати на рекламу + Прямі накладні витрати + Витрати на маркетингові дослідження + Канцелярські витрати, де ЗВ – змінні витрати. ЗВ = 2000 + 2010 + 500 + 500 + 1000 + 100 = 6110 (тис. грн.). ПВ = ЗП + Амортизація, де ПВ – постійні витрати; ЗП – заробітна плата. ПВ = 700 + 300 = 1000 (тис. грн.). 2) Тепер ми можемо знайти суму змінних і постійних витрат (загальні витрати), що розраховується як сума постійних та змінних витрат: TC = FC + VC, де TC – загальні витрати; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати. TC = 1000 + 6110 = 7110 (тис. грн.). 3) Отже, завдяки тому, що ми знайшли змінні витрати, ми можемо розрахувати маржинальний дохід, за допомогою різниці між виручкою та змінними витратами: МД = ВР – ЗВ, де МД - маржинальний дохід; ВР – виручка; ЗВ – змінні витрати. МД = 10000 – 6110 = 3890 (тис. грн.). 4) Далі, за допомогою того, що ми знайшли змінні та постійні витрати, ми можемо розрахувати чистий прибуток до вирахування податків, як різницю між виручкою, змінними та постійними витратами: ПР = ВР – ЗВ - ПВ, де ПР – прибуток; ЗВ – змінні витрати.; ПВ – постійні витрати; ВР – виручка. ПР = 10000 - 6110 - 1000 = 2890 (тис. грн.). 5) Тепер перейдемо до розрахунків точки критичного обсягу продажів у вартісному та натуральному виразах, вони розраховуються за формулами:  =  , де – точка беззбитковості у вартісному виразі;ПВ – постійні витрати; ЗВ – змінні витрати. =  = 2570,69 (тис. грн.). =  ; =  = 257,069 (шт.).6) Далі розрахуємо питому вагу маржинального доходу в обсязі продажів, що знаходиться як відношення маржинального доходу до обсягу продажів: ПМД =  ,де ПМД - питома вага маржинального доходу; МД – маржинальний дохід; ОП – Обсяг продажу. ПМД =  × 100% = 38,9 (%).7) Отже, за допомогою вище розрахованих показників, побудуємо графік визначення точки критичного обсягу продажів продукції (графік 2.4.1):  Графік 2.4.1 – Точка критичного обсягу продажів продукції: Висновок: Таким чином, з розрахунків вийшло, що постійні витрати для підприємства складають 1000 тис. грн., а змінні – 6110 тис. грн. Питома вага маржинального доходу в обсязі продажів займає 38,9%. Точка беззбитковості у номінальному виразі становить 257,069 шт., а у вартісному – 2570,69 тис. грн. ВИСНОВОК Система розвитку персоналу на підприємстві повинна бути гнучкою, здатною змінювати зміст, методи і організаційні форми відповідно до потреб виробництва і ситуації, яка складається на ринку праці. Відповідно з цим управління розвитком персоналу має сконцентрувати свої зусилля на вирішенні таких проблем, як розробка стратегії з питань формування кваліфікованого персоналу, визначення потреб у навчанні працівників, вибір форм і методів професійного розвитку персоналу, фінансове забезпечення всіх видів навчання в необхідній кількості. Для оцінки навчання персоналу використовують модель Дж. Філліпса і критеріальну модель оцінювання. Розрахунки показників ефективності навчання згідно з даними методиками різні: модель ROI враховує два показники: безпосередньо показник ефективності підготовки та коефіцієнт повернення на інвестиції, а критеріальна модель розглядає показник ефективності навчання як відносну величину, виражену у відсотках. В Україні розвиток професійного навчання – це важлива умова як забезпеченості виробництва висококваліфікованими кадрами, так і підвищення його ефективності. Однак вона має певні недоліки і вимагає зміни підходів як із сторони держави, так і зі сторони роботодавців. Середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства склала 15027,8 тис. грн., значить, збільшилась на 27,8 тис. грн. або на 0,18%. Фондовіддача становить 1,603 тис. грн., фондомісткість 0,624 тис. грн., а фондоозброєність 4,991 грн/особу. Коефіцієнт інтенсивного використання склав 0,8, це дає розуміти, що продуктивності устаткування використовувалося лише на 80%. Коефіцієнт оборотності становить 4 оберти, а тривалість одного обороту 45 дні, абсолютна зміна досліджуваного періоду: зменшення в розмірі 20000 грн, а відносна – 2,5%. Ефективність діяльності підприємства може бути підвищена за рахунок проведення заходів по різними напрямами. Одним з таких напрямків є зниження собівартості продукції. Основні шляхи скорочення собівартості одиниці продукції є економія витрат по найбільших елементах (які займають найбільшу питому вагу у структурі собівартості), а також (за умови наявності попиту) підвищення обсягу випуску і реалізації продукції. Фактори зниження собівартості: підвищення технологічного рівня виробництва, удосконалення організації виробництва і праці, зміна структури й обсягу випуску продукції, галузеві та інші фактори. Основні джерела резервів зниження собівартості продукції наступні: збільшенням обсягу виробленої продукції, зменшенням витрат на виробництво продукції. Постійні витрати для підприємства складають 1000 тис. грн., а змінні – 6110 тис. грн. Питома вага маржинального доходу в обсязі продажів займає 38,9%. Точка беззбитковості у номінальному виразі становить 257,069 шт., а у вартісному – 2570,69 тис. грн. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Нестеренко О.М. Шляхи вдосконалення професійного розвитку персоналу на підприємстві / O.М. Нестеренко // Вісник економіки, транспорту і промисловості. – 2010. Магура М.І., Курбатова М.Б. Навчання персоналу як конкурентна перевага/М.І. Магура, М.Б. Курбатова - М: Інтел-Синтез, 2005. Кібанова А.Я. Управління персоналом організації: відбір та оцінка за найм, атестація / А.Я. Кібанова, І.Б. Дуракова. - М.: Інфра, 2005. Яригіна Н.О. Методика визначення економічної ефективності додаткової професійної освіти / Н.О. Яригіна // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. – 2010. – № 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intellectinvest.org.ua/pedagog_editions_e magazine_pedagogical_science_vypuski_n3_2010_st_4/ Герчикова И.Н. Менеджмент / И.Н. Герчикова – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. Японський журнал "QC сакуру" (Кружки якості). - Грудень 2005. № 7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tpm-centre.ru/page.php?pageId=90&menuItemTreeCode=040204 Жаріков Ю.М. До питання розвитку персоналу на підприємствах Німеччини / Ю.Н. Жаріков // Управління персоналом. – 2005. Дрозач М.І. Розвиток професійного навчання кадрів на виробництві в контексті зарубіжного досвіду/ М.І. Дрозач // Наука та інновації – 2008. Любимова К.О. Світовий досвід професійного навчання персоналу підприємства/ К.О. Любимова // Економічний часопис. – 2011. Система професійного розвитку менеджерів у транснаціональних корпораціях: наук.-метод. рек. / О. В. Баніт. –Київ: ДКС-Центр, 2018. |