КУРСОВА БЛЯТЬ. Розрахунок сировини
Скачать 0.83 Mb.
|
1.5. Складання плану розкрою пиловочної сировини Таблиця 10. План розкрою колод для необрізних дошок
Перевиконано план по пиломатеріалах: 40 мм – на %. 22 мм – на %. Середній процент об’ємного виходу пиломатеріалів складає: де Vс – об’єм річної програми всього виходу з колоди, м3; Vп – об’ємний вихід пиломатеріалів з колоди, м3. Нормативний вихід пиломатеріалів становить 72,23 %. Середній процент об’ємного виходу досягнуто. За нормативним виходом на 1 м3 пиломатеріалів потрібно затратити таку кількість сировини: 100/72,23 = 1,38 Загальний об’єм нормативної пиловочної сировини складає: 10935*1,38 = 15090,3 м3 Різниця складає: 15000 – 15090,3 = - 90,3 м3 90,3 м3 перевитрачено сировини. Тобто досягнуто меншого об’ємного виходу пиломатеріалів, ніж за нормативом. Аналізуючи розрахунок поставу, можна зробити висновок, що було досягнуто більшого об’єму товстих пиломатеріалів. Це допустимо з точки зору їх вартості. Таблиця 11. План розкрою колод на обрізні дошки.
Перевиконано план по пиломатеріалах: 50 мм – на %, 40 мм – на %. Недовиконано план по пиломатеріалах: 25 мм – на %, 19 мм – на %. Середній процент об’ємного виходу пиломатеріалів складає Нормативний вихід пиломатеріалів становить 61,21 %. За отриманим виходом на 1 м3 пиломатеріалів потрібно затратити таку кількість сировини: 100/62,21 = 1,6 м3 Загальний об’єм пиловочної сировини для випилювання нормативного об’єму пиломатеріалів складає: 16485*1,6 = 26376 м3 Різниця складає: 25000 – 26376 = -284,8 м3 284,8 м3 перевитрачено сировини. Тобто досягнуто меншого об’ємного виходу пиломатеріалів, ніж за нормативом. Процентне співвідношення по пиломатеріалах наступне: Аналізуючи розрахунок поставу, можна зробити висновок, що було досягнуто більшого об’єму товстих пиломатеріалів. Це допустимо з точки зору їх вартості. 1.6. Складання та розрахунок балансу деревини Баланс деревини – це розподілення її за видами пилопродукції, відходів та втрат. Він розраховується за прийнятими поставами і значною мірою залежить від розмірів колод та пиломатеріалів, якості колод, способів розпилювання, товщин пилок тощо. Позабалансовими відходами є кора, яка становить близько 10…15 % від об’єму колоди та припуски деревини за довжиною колоди 0,5…1,0 %. У загальному вигляді баланс деревини може бути представлений у вигляді такої формули: Qс = Vп + Vкв + Vт + Vв + Vр, де Qс – об’єм пиловника, м3; Vп – об’єм пиломатеріалів, м3; Vкв – об’єм кускових відходів, м3; Vт – об’єм тирси, м3; Vв, Vр – втрати деревини на всихання і розпил, м3. Таблиця 12. Баланс розкрою сировини (необрізні пиломатеріали )
Об’єм кускових відходів і технологічної тріски: Vкв = Qс - (Vп + Vт + Vв + Vр), Vтт = Vкв*К, де К – коефіцієнт виходу технологічної тріски з кускових відходів (К=0,7…0,9). Vкв = 15000 – (10834,5+1650+1050+300) = 1165,5м3. Vтт = 1165,5*0,9 =1048,95 м3. Таблиця 13. Баланс розкрою сировини (обрізні пиломатеріали )
Vкв = 25000 – (3750+1500+500) ==3947,5 м3. Vтт = 3947,5 *0,8 = 3158 м3. Розділ II Розробка технологічного процесу виготовлення пиломатеріалів 2.1. Вибір і розрахунок технологічного обладнання лісопильного цеху Розрахунок потрібного обладнання для виконання інших операцій потрібно вести на основі ритму роботи головного обладнання, який визначаємо за формулою: де Δр – розрахункова посилка, мм; n – частота обертання колінчастого валу лісопильної рами, хв.-1; Кр – коефіцієнт використання робочого часу; L – довжина колоди. Для d =20 см: Δр = 42,0*1,17*1 = 49,0 мм; Для d =28 см: Δр = 33,0*1,17*1 = 38,5 мм; Для d =38 см: Δр = 24,0*1,17*1 = 28,0 мм; Ритм роботи головного обладнання: Для d =20 см: (18,1 с), Для d =28 см: (29,96 с), Для d =38 см: (25,2 с). Для поздовжнього розкрою дошок вибираємо круглопильний обрізний верстат Ц2Д-5А. Кількість потрібного устаткування для будь-якої операції процесу залежно від ритму роботи лісопильної рами визначається за формулою: де N – потрібна кількість верстатів для виконання операції, шт.; t – витрати часу на виконання операції за поставом одним верстатом, хв.; r – ритм роботи лісопильної рами за поставом, хв. Витрати часу (у хв.) одним верстатом для виконання робіт за поставом визначаємо за формулою: де Qпост – об’єм робіт даної операції за поставом, виражений у пог. м; А – продуктивність верстата у тих самих одиницях виміру за хв. Qпост = Σlобр, де lобр – довжина всіх дошок у поставі, які необхідно обрізати. Для d =20 см: Qпост = 2*3,5 + 2*2,5 = 12 пог. м; Для d =28 см: Qпост = 2*5 + 2*2 + 2*6 + 2*3,5 = 33 пог. м; Для d =38 см: Qпост = 2*4 + 2*3,5 + 2*4 + 2*3 = 29 пог. м. Продуктивність круглопильного обрізного верстата Ц2Д-5А визначаємо за формулою: де U – швидкість подачі дошки, м/хв.; Кр – коефіцієнт використання робочого часу (0,92); Км – коефіцієнт використання машинного часу, який визначається, де l – довжина дошки, м; tд – час виконання допоміжних операцій на одну дошку, (1,5 с); U – швидкість подачі. . Для d =20 см: Для d =28 см: Для d =38 см: Знаходимо кількість обрізних верстатів: Приймаємо два обрізних верстата Ц2Д-5А. Таблиця 14. Розрахунок потрібної кількості обрізних верстатів
Для поперечного розкрою дошок вибираємо торцювальний верстат ЦКБ-40-1 на якому будемо проводити торцювання обрізних і необрізних дошок. Необхідний час для виконання роботи по поставу визначимо за формулою: де Q – об’єм робіт даної операції за поставом, П – продуктивність роботи торцювального верстата. де U – швидкість ланцюгів, м/с ( 0,12; 0,18; 0,24 ); а – відстань між опорами ланцюгів, м ( 0,6 ); К – коефіцієнт заповнення ланцюгів ( 0,9 ). Час для виконання роботи по поставу: Для d =20 см: Для d =28 см: Для d =38 см: Для d =36 см: Кількість необхідних торцювальних верстатів розраховуємо так: Приймаємо два торцювальних верстата ЦКБ-40-1. Таблиця 15. Розрахунок потрібної кількості торцювальних верстатів
|