СУЧАСНІ ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Лобач_Тези. Секція Теорія і методика професійної освіти Лобач Н. В
 Скачать 31.13 Kb.
|
|
Секція 4. Теорія і методика професійної освіти Лобач Н.В. кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики, Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна Сілкова О.В. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна Саенко М.С. викладач кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики, Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна СУЧАСНІ ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У процесі вивчення будь-якої дисципліни візуалізація навчального матеріалу спрощує сприйняття інформації, а самі візуальні засоби виконують наочно-ілюстративну функцію. Оскільки навчальна інформація вищої школи має свою специфіку, то її поділяють на групи: наочні засоби (стенди, предметні моделі та інше); засоби для виконання практичних дій (технічні засоби); інформаційно-комунікаційні освітні ресурси; підручники, навчально-методичні посібники у друкованому вигляді; електронні навчально-методичні комплекси, практикуми та інші. [1, с. 182] Тому, для того що б полегшити процес сприйняття і переробки складної навчальної інформації пропонується використовувати засоби візуалізації у залежності від форми заняття. Під час читання лекції необхідно використовувати системно-структуровані схеми, під якими розуміємо використання тезауруса основної навчальної інформації, графічного представлення взаємозв’язків у навчальному матеріалі, структурних схем. На практичному занятті використовувати правила візуалізації навчальної інформації: логічність і повнота представлення, його структуризація; якісне виконання, використання професійних зображень, легко зрозумілих графіків. Доцільно використовувати робочі зошити, які останнім часом набули широкого застосування як предметно-знакові засоби технології візуалізації. У робочих зошитах студенти повинні доповнити і побудувати цілісну систему матеріалу, що вивчається. Наявність робочого зошита дає викладачеві впевненість, що студенти роблять саме ті операції, які необхідні, і що вони складаються в ту систему, яка потрібна. Подання навчальної інформації у вигляді опорного конспекту включає завдання де відображаються смислові деталі навчальної інформації, лаконічно і наочно подаються у вигляді: списку, таблиці, ментальної карти, блок схеми та інших візуальних елементів, які розкривають сутність проблеми, що розглядається. У процесі контролю засвоєння навчальної інформації використовуються завдання на впізнавання об’єктів, що дозволяє зіставлення візуального образу і опис його функціонального призначення. Завдання на впізнавання об'єктів полягає в ідентифікації об’єкта, встановлення його зв’язків, що дозволяє описати функціональні можливості об’єкта як елемента даної моделі процесу, або явища. Також, пропонується доповнити візуальне зображення структурно-логічними схемами [3, с. 40]. Останнім часом в якості засобів візуалізації інформації у різних сферах, у тому числі і в освіті використовується інфографіка, яка має великий рівень наочності, ніж інші засоби візуалізації (символ, знак, малюнок, відеоролик та ін.), сприяє інформації бути більш зрозумілою. Вона допомагає показати співвідношення предметів і фактів, явищ у часі і просторі. Інфографіка є важливим компонентом навчального процесу. Візуально інфографіка може бути представлена у формі: діаграми, графіку, ілюстрації, малюнка, ментальної карти, таймлайну та ін. Для створення яких використовують різноманітні прикладні програми та он-лайн сервіси Інтернет: GoogleCharts, Infogr.am, Sketch, Piktochart, Cacoo, Diagramly, тощо. Згенерувати ключові поняття або слова можна з допомогою онлайн-сервісів: Tagxedo, Word It Out, Wordle, ImageChef і ін. Кожен з цих ресурсів має широкий спектр можливостей та надає свої особливості і техніку їх формування. Таймлайн зазвичай використовують для графічної реалізації цифрових даних використовуючи шкалу або відрізок де у хронологічній послідовності відображаються факти, явища, події. Таймлайн вважається найбільш зручним інструментом для візуалізації історії визначених подій. Для створення яких можна використовувати інструменти: Тimeline.knightlab, Тiki-toki та Тimetoast. Ментальні карти − це техніка візуалізації мислення; спосіб запису, за допомогою списків та схем (наприклад, «дерев» або діаграм зав’язків). Головна відмінність ментальних карт − активізація пам'яті. Зв’язки реалізуються у вигляді дерева схеми із зображенням слова, ідеї, завдання або поняття, що пов’язані між собою, відходячи від центрального поняття чи ідеї. Ментальні карти є зручним способом для опрацювання значних обсягів навчальної інформації з подальшим її відтворенням. Для побудови ментальних-карт застосовують «програми-візуалізатори»: Сoggle.it, Freemind, BubblUs, MindMeister, Mind42 та ін. Особливу популярність набирають презентації нового типу – скрайбінг технологія. Головна мета скрайбінгу – візуалізація інформації, а завдання – донести інформацію, зробити її привабливою для слухачів, допомогти краще засвоїти матеріал. Для реалізації скрайбінг-технології використовують сервіси PowToon, GoAnimate, Wideo або ін. Таким чином, інфографіка допомагає: візуально представити інформацію, що становить велику кількість сторінок у текстовому вигляді; переглянути і узагальнити ключові поняття навчального матеріалу з теми; покращити ілюстративний матеріал. Слід зазначити, що візуалізація навчальної інформації під час навчання у медичних навчальних закладах відіграє важливу роль. Без візуальних засобів навчання неможлива підготовка висококваліфікованого лікаря, оскільки, наочність, наприклад, у курсі медичної і біологічної фізики, анатомії, гістології та інших дисциплін не тільки доповнює вербальну інформацію, але і самі візуальні засоби є носієм змістовної навчальної інформації. Так, наприклад, під час проведення курсу лекцій з дисципліни медична і біологічна фізика для більшого унаочнення навчального матеріалу, оскільки, більшість процесів у живого організмі, неможливо спостерігати в реальному часі, використовується мультимедійний супровід, що дає можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію [2, с. 183]. Виконання лабораторних робіт відбувається з використанням електронного практикуму, що формує у студентів практичні навички роботи з використання медичної, клінічної апаратури, віртуальним обладнанням для проведення експериментів. Отже, засобів і сервісів візуалізації інформації з використанням новітніх інформаційних технологій досить багато, але важливо одне, що застосування різних методів візуалізації інформації на навчальних заняттях дозволить зробити навчальний процес більш інтенсивним, підвищити рівень розвитку образного мислення, змінити існуюче співвідношення між понятійним і образним мисленням, сформувати у студентів критичне і візуальне мислення, посилити зорове сприйняття і краще засвоїти навчальний матеріал. Втім це не знизить значущість вербально-логічного рівня, а дозволить гармонійно розвинути всі когнітивні структури майбутнього фахівця. ЛІТЕРАТУРА: Лобач Н. В. Педагогічна технологія візуалізації навчальної інформації / О. В. Сілкова, Н. В. Лобач // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – 2018. – Вип. 62. – С. 180–183. Лобач Н. В. Дидактичні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процес навчання медичної та біологічної фізики іноземних студентів / [О. В. Сілкова, Н. В. Лобач, Н. В. Тронь та ін.] // Світ медицини та біології. 2013. № 2 (37). С. 182-183. Шорина Т. В. Сценарное моделирование образовательного процесса вуза на основе визуализации учебной информации / Т. В. Шорина // Дистанционное и виртуальное обучение. 2015. № 5. С. 38-44. |