Особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя. Сімейне право Марченко Є.Р.. Сімейне право
Скачать 57.1 Kb.
|
Верховний суд України, в п. п. 15, 17 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз’яснив, що відповідно до ст. 180 СК батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Відповідно до ч.1. ст. 160 ЦПК України «Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу». Згідно із п.4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Я підтверджую, що мною не подано іншої заяви про видачу судового наказу до того ж самого боржника з тим самим предметом спору та з тих самих підстав. Відповідно до п.3. ч. 1. ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави, керуючись ч.1. ст. 79, ч.1. ст.80, ч.1. ст.81, ч.ч.2,4 ст.84, ч.1.ст. 180, ч.3. ст.181, ст. 182, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України, а також ст.ст. 3, 5, 160 – 164 Цивільного – процесуального Кодексу України, - ПРОШУ: 1. Стягнути з боржника, Мостовим Станіславом Олеговичем, 10.11.1993 р. н., на мою користь аліменти на утримання малолітньої дитини Мостовий Євгеній Станіславович, 13.10.2018 р. н., в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Додатки: 1. Копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу (оригінал знаходиться у заявника). 2. Копія свідоцтва про народження дитини (оригінал знаходиться у заявника). 3. Копія паспорту заявника (оригінал знаходиться у заявника). 4. Копія Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання (оригінал знаходиться у заявника). 5. Копія акту, виданого ПП «Житлово-експлуатаційна організація №1» (оригінал знаходиться у заявника). 6. Копія заяви про видачу судового наказу. « »_________2022 р. В.В. Мостова Скласти позовну заяву з посиланнями на статті закону про зміну розміру аліментів (від імені платника аліментів). Полтавський районний суд Полтавської області 36000, Полтавська область, Полтава, вулиця Європейська, 154А Позивач: Мостовий Станіслав Олегович 10.11.1993 р. н. місце реєстрації: 36000, Полтавська область, Полтава, вулиця, вул. Гірняцька, буд. 27, місце фактичного проживання: збігається із місцем реєстрації ІПН: 3531285571, тел.: (095) 612-81-77 офіційна електрона адреса: невідома E-mail: невідомий Відповідач: Мостова Валентина Віталіївна 03.06.1995 р. н. місце реєстрації: 36000, Полтавська область, Полтава, вулиця, вул. Довгополого, буд. 10, місце фактичного проживання: збігається з місцем реєстрації ІПН: 3604305525 тел.: (066) 366-97-20 офіційна електрона адреса: відсутня E-mail: відсутній ПОЗОВНА ЗАЯВА про зменшення розміру стягуваних аліментів За рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року по цивільній справі № 123/238/18, з мене, Мостового Станіслава Олеговича на користь Мостової Валентини Віталіївни стягнуто аліменти на утримання дитини – Мостового Євгенія Станіславовича, 13.10.2018 р. н в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ним повноліття. Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про застосування судом окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз’яснив, що «…відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них…». Так, на сьогоднішній день, у мене значно змінився сімейний стан та матеріальне становище. Зокрема, 30 березня 2021 року, мною укладено шлюб із Мостовою (дошлюбне прізвище Писарева) Ольгою Сергіївною, 15.04.1984 р. н., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КИ №532353. 05 квітня 2021 року, у мене народився син – Мостовий Лев Станіславович, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №9801596. Таким чином, моя дружина на сьогоднішній день не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, та потребує утримання як і новонароджений син. Крім того, разом зі мною проживають двоє неповнолітніх дітей дружини: син – Писарев Тарас , 2004 року народження, та донька – Писарева Олеся, 2008 року народження. Також вказана обставина підтверджується довідкою Полтавської районної ради про склад сім`ї боржника від 25.01.2021. Крім того, я маю на своєму утриманні двох непрацездатних батьків. Так, мій батько – Мостовий Олег Миколайович 12.07.1959 р. н., не працює внаслідок втрати зору по причині захворювання на ускладнену катаракту обох очей, термінальну глаукому лівого та правого ока, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4480/1160 та довідкою КНП «Полтавський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.01.2021р. №150, згідно з якою він потребує постійного лікування. Пенсії батько не отримує, що підтверджується довідкою ГУ Пенсійного фонду України у Полтавській області про відсутність індивідуальних відомостей про особу від 19.01.2021р. Мати – Мостова Тетяна Дмитрівна, 02.02.1965 р. н., також не працює за станом здоров`я у зв`язку з трудовим каліцтвом, внаслідок чого їй безстроково присвоєно третю групу інвалідності. Вона знаходиться на постійному диспансерному обліку у КНП «Полтавський центр первинної медико-санітарної допомоги» з діагнозом: пост тромботична хвороба вен нижніх кінцівок, варикозна хвороба нижніх кінцівок, венозна недостатність внаслідок травми на виробництві, та потребує постійного лікування, що підтверджується довідкою від 25.01.2021р. Мати перебуває на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та отримує щомісячний дохід у розмірі 1 238,69 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 25.01.2021р. Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Полтавській області від 25.01.2021р. мати боржника на обліку як пенсіонер не перебуває. Вказані обставини постійної хвороби та лікування батьків призводять до чималих грошових витрат на допомогу батькам з мого боку. Крім того, я щомісячно сплачую платіж за кредитом в розмірі 1 232 грн. 37 коп., а моя дружина щомісячно сплачує платіж за кредитом в розмірі 588,28 грн. Кредити були оформлені у червні 2020 року для придбання побутової техніки - пральної машини та меблів, оскільки за рішенням Полтавського районного суду у цивільній справі № 123/1503/19 при розподілі майна подружжя пральну машину та ліжко присуджені Відповідачці. Також, по цій же цивільній справі, Ухвалою Полтавського районного суду від 12 лютого 2021 року, розстрочено виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22.05.2020, та затверджено графік погашення боргу: рівними частинами до 28 числа кожного місяця, починаючи з лютого 2021 року, щомісячно по 3033 (три тисячі тридцять три) гривні 60 копійок. Тобто, у мене існує ще один, додатковий тягар щомісячних платежів на користь Відповідачки 3033 грн 60 копійок. Також, звертаємо увагу суду на той факт, що відповідно до ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідачка є працездатною, працює, отримує регулярну заробітну плату, більше того, має додаткову роботу, у магазині, а відтак, також може забезпечувати дітей усім необхідним. Отже, враховуючи все вищевикладене, сплата аліментів на користь Відповідачки на утримання наших спільних дітей, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, стало для мене надмірним тягарем, та як наслідок, зумовлює неможливість утримувати себе, свою дружину, новонароджену дитину, та непрацездатних батьків. В свою чергу, зменшення аліментів до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, не потягне за собою звуження прав дитини, і у сукупності, сплата аліментів мною та утримання дітей Відповідачкою – як їх матір’ю, забезпечить їй достатній та необхідний рівень життя та розвитку. Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом Я підтверджую, що мною не подано іншого позову до того ж самого відповідача з тим самим предметом спору та з тих самих підстав. Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які я, як позивач очікую понести у зв’язку із розглядом справи становить 992 грн. 40 коп. (сума судового збору). Керуючись ст. 136 Сімейного Кодексу України та ст. 4, 19, 28, 43, 175, 177, 184 ЦПК України, ПРОШУ: 1. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з мене, на користь Лиман Ольги Сергіївни на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року по цивільній справі № 188/238/18 на утримання дітей – Лиман Іллі Миколайовича 16.09.2008 р.н., та Лиман Марії Миколаївни 17.12.2009 р.н., в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку до 1/6 частки від усіх видів доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. 2. Стягнути на мою користь судовий збір з Відповідача. Додатки: 1. Копія свідоцтва про народження (оригінал знаходиться у відповідача). 2. Копія Виконавчого листа по справі №123/238/18 (оригінал знаходиться у виконавчій службі на виконанні). 3. Копія паспорту позивача (оригінал знаходиться у позивача). 4. Копія ідентифікаційного коду позивача (оригінал знаходиться у позивача). 5. Копія свідоцтва про шлюб (оригінал знаходиться у представника позивача). 6. Копія посвідчення багатодітної сім’ї (оригінал знаходиться у представника позивача). 7. Копія довідки про доходи батька позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 8. Копія довідки про стан здоров’я батька позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 9. Копія довідки про стан здоров’я матері позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 10. Копія довідки ДВС про неотримання аліментів дружиною позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 11. Копія довідки про склад сім’ї позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 12. Копія акта про проведення перевірки факту проживання позивача (оригінал знаходиться у представника позивача). 13. Копія позовної заяви із додатками. «____» ______________2022 рік С.О. Мостовий 3.Задачі для самостійного розв’язання Подружжя Олефір, яке проживає у м. Львові, вирішило надати народженому в них хлопчику ім’я «Союз-Аполон» на честь космічного корабля з однойменною назвою, маючи на думці, що дитина матиме рішучий і відважний характер, а в майбутньому стане космонавтом. Вибране ім’я було відкинуте працівниками відділу РАЦС під час реєстрації народження дитини. В обґрунтування свого рішення батькам було пояснено, що це ім’я не зазначене в довіднику особистих імен, а в майбутньому може викликати глузування однолітків дитини в дитячому садку і в школі. Батьки погодилися з цим і переписали заяву, вказавши в ній інше імя — Федір. Чи правомірні дії працівників РАЦС? Що варто було вчинити батькам у даній ситуації? РІШЕННЯ: Статтею 28 Цивільного кодексу України встановлено, що ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім’я фізичній особі надається відповідно до закону. Відповідно до статті 49 наведеного Кодексу, державній реєстрації підлягають, зокрема народження фізичної особи та її походження. При визначенні прізвища, імені та по батькові дитини є ряд важливих правових моментів. Стаття 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. визнає за дитиною право на ім’я. Відповідно до статті 146 Сімейного кодексу України, ім'я дитини визначається за згодою батьків. Згідно із п.22 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Отже, відповідно до чинного законодавства, батьки самостійно визначають ім’я дитині, і органи РАЦС не мають права вказувати, яке має бути ім’я у дитини. Батьки повинні були сказати, що це їх право відповідно до Сімейного кодексу, і працівники РАЦС його порушують. У випадку відмови зареєструвати те ім’я, яке вони бажають, оскаржити таку відмову до вищестоящої інстанції або у судовому порядку. ВИСНОВОК Отже, відносини між батьками та дітьми це доволі складний вид суспільних відносин, зміст яких становить низка прав та обов’язків. Найважливішим обов'язком батьків є виховання дітей в дусі відданості Батьківщині, чесного ставлення до громадського обов'язку та додержання правил співжиття. Батьки повинні піклуватися про фізичний розвиток дітей, їхнє навчання та підготовку до суспільно корисної праці. На батьків покладається також обов'язок здійснювати нагляд за поведінкою дітей. Батьки мають право особисто виховувати дітей або передавати їх на виховання та навчання до спеціальних навчальних установ або особі. На батьків покладається захист прав і представництво інтересів неповнолітніх дітей в суді та інших державних і громадських установах. Батьки за законом зобов'язані утримувати своїх дітей. Україна є однією з країн, що ратифікувала Конвенцію про права дитини в 1991році. Саме ця Конвенція визначає, які права мають діти в нашій країні. Крім того вона вказує на обов’язки батьків, які несуть відповідальність за своїх дітей і поважає їхнє право керувати дитиною в межах даної Конвенції. Конвенція – дуже ґрунтовний документ і тому розглянемо тільки деякі основні права дітей за цим документом. Перелік особистих (фізичних) прав неповнолітніх становлять: право на життя; право на охорону здоров’я; право на повагу честі й гідності; право на невтручання в особисте, сімейне життя; право на свободу слова, світогляду та віросповідання. Звичайно, це є не всі особисті права, які належать дитині, але саме вони сприяють нормальному її розвиткові, що є однією з найбільш важливих потреб. Здійснюючи свої батьківські права, батьки повинні завжди тримати у полі зору всі загальні вимоги, які напрацьовані вітчизняним та міжнародним досвідом у сфері виховання дітей та охорони дитинства. Головним критерієм здійснення батьками своїх прав є те, що всі їхні дії з реалізації батьківських прав та обов’язків повинні відповідати інтересам дітей. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 1. Дякович М. М. Сімейне право України : [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл.] / М. М. Дякович. К. : Правова єдність, 2009. 512 с. 2. Сімейний кодекс України. Закон України № 2947-14 від 10 січня 2002 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text 3. Апопій І. В. Сімейне право Ураїни : [навч. посібн.] К. : ЦУЛ, 2010. 360 с. 4. Жилінкова І.В. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України. Коментоване законодавство. Судово-практичний коментар Сімейного кодексу України. 2008р. URL: https://ukrreferat.com/chapters_book/pravo/zhilinkova-iv-ta-in-2008-simejnij-kodeks-ukraininaukovo-praktichnij-komentar-kniga.html 5. Красицька Л. В. Проблеми здійснення особистих немайнових та майнових прав батьків і дітей : дис… д-ра юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Вінниця. 2015. 496 с. 6. Мироненко В.П. Межі здійснення батьківських прав. Юридична наука. №5. 2012. С.59 – 64. 7. Кодекс про шлюб та сім’ю України від 20.06.1969 (втратив чинність). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text 8. Сімейне право України: навчальний посібник / кол. авторів; за ред. Т.В. Курило. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2014. 316 с. |