Главная страница
Навигация по странице:

  • Полтавський районний суд Полтавської області 36000 , Полтавська область, Полтава, вулиця Європейська, 154А Заявник: Мостова

  • Боржник: Мостовий Станіслав Олегович 10.11.1993 р. н.

  • ЗАЯВА про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини

  • Особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя. Сімейне право Марченко Є.Р.. Сімейне право


    Скачать 57.1 Kb.
    НазваниеСімейне право
    АнкорОсобисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя
    Дата27.06.2022
    Размер57.1 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаСімейне право Марченко Є.Р..docx
    ТипДокументы
    #617574
    страница2 из 3
    1   2   3

    ПРОШУ:
    1. Відновити мені – Мостовій Валентині Віталіївні, 03.06.1995 р. н., батьківські права щодо мого малолітнього сина Мостового Євгенія Станіславовича, 13.10.2017 р. н.
    2. Судовий збір, сплачений в розмірі 992 грн. 40 коп., залишити за позивачем.
    Додатки:

    1. Копія паспорта позивача (оригінал знаходиться у позивача).

    2. Копія ідентифікаційного коду позивача (оригінал знаходиться у позивача).

    3. Копія свідоцтва про народження малолітньої дитини (оригінал знаходиться у позивача).

    4. Копія свідоцтва про шлюб позивача (оригінал знаходиться у позивача).

    5. Копія характеристики з дитячого садочку (оригінал знаходиться у позивача).

    6. Копія характеристики з місця проживання (оригінал знаходиться у позивача).

    7. Копія характеристики з місця роботи (оригінал знаходиться у позивача).

    8. Письмові показання свідків.

    9. Копія позовної заяви з додатками.

    10. Квитанція про сплату судового збору.

    « »_________ 2022 р. Мостова В.В.

    1. Визначити загальні правила, за якими батьки здійснюють управління

    майном малолітніх дітей.
    Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси (частина перша ст. 177 Сімейного кодексу України).

    Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

    • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

    • видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

    • відмовлятися від майнових прав дитини.

    Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною вищезазначених правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

    Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

    Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

    • мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України;

    • судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України;

    • до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 Сімейного кодексу України;

    • особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

    • між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

    • між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

    • вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

    При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

    На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

    Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без його згоди.

    Правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:

    1)здійснювати дарування від імені дитини;

    2) зобов’язуватися від її імені порукою.

    Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

    Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

    Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

    Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.


    1. Визначити з посиланням на статті Сімейного кодексу України правовий режим майна, набутого батьками та неповнолітніми дітьми спільно.


    Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності (частина перша ст. 175 Сімейного кодексу України).

    Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга ст. 175 Сімейного кодексу України).

    Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом (ст. 176 Сімейного кодексу України).


    1. Назвати підстави для стягнення аліментів на дитину в судовому порядку.

    Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно із ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

    Отже, підставою для стягнення аліментів у судовому порядку є відмова добровільно батьків виконувати обов’язок по утриманню дитини.


    1. З’ясувати підстави виникнення та погашення заборгованості по аліментах.


    Заборгованість зі сплати аліментів виникає у випадках, коли платник аліментів офіційно не працює та самостійно не сплачує аліменти.

    Заборгованість за аліментами, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому Сімейним кодексом України - до досягнення нею двадцяти трьох років.

    Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

    Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

    У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.


    1. Записати види заробітку (доходу), які враховуються під час обчислення аліментів.


    Згідно ст. 81 Сімейного кодексу України, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Згідно Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. №146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:

    1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

    2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

    3) грошових і натуральних премій;

    4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

    5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

    6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

    7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

    8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним
    працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

    9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

    10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

    11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

    12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;

    13) допомоги по безробіттю;

    14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними, а також надбавок, що виплачуються непрацюючим пенсіонерам на утримання непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

    14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

    15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

    16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;

    17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

    18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки
    або земельної частки (паю);

    19) інших видів заробітку.

    З членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів має провадитися з сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (включаючи вартість натуральних видач).

    З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників утримання аліментів провадиться з сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, - із заробітної плати.

    З позаштатних лекторів - з оплати, одержуваної за читання лекцій.

    З членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів провадиться з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробітку у валюті).

    З фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, утримання аліментів провадиться після реалізації продукції з власного господарства в кінці року.

    З осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, аліменти утримуються із загальної суми заробітку без врахування утримань, передбачених вироком або постановою суду.

    До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарання, а також з осіб, що перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів, лікарень та на підприємствах, включається та частина суми, що стягується для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

    З військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

    З осіб, які працюють в установах України за кордоном, аліменти утримуються із заробітку, одержуваного в Україні в національній валюті.

    З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи
    із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.


    1. Скласти заяву про стягнення аліментів на користь дитини (повнолітнього сина, дочки, батька, діда).


    Полтавський районний суд Полтавської області

    36000, Полтавська область, Полтава, вулиця Європейська, 154А
    Заявник: Мостова Валентина Віталіївна

    03.06.1995 р. н.

    місце реєстрації: 36000, Полтавська область, Полтава, вулиця, вул. Довгополого, буд. 10,

    місце фактичного проживання: збігається з місцем реєстрації

    ІПН: 3604305525

    тел.: (066) 366-97-20

    офіційна електрона адреса: відсутня

    E-mail: відсутній
    Боржник: Мостовий Станіслав Олегович

    10.11.1993 р. н.

    місце реєстрації: 36000, Полтавська область, Полтава, вулиця, вул. Гірняцька, буд. 27,

    місце фактичного проживання: збігається із

    місцем реєстрації

    ІПН: 3531285571,

    тел.: (095) 612-81-77

    офіційна електрона адреса: невідома

    E-mail: невідомий

    ЗАЯВА

    про видачу судового наказу про

    стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини
    22 червня 2018 року я, заявник по справі Мостова Валентина Віталіївна, 03.06.1995 р. н., зареєструвала шлюб з боржником, Мостовим Станіславом Олеговичем, 10.11.1993 р. н., про що Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області видано свідоцтво про шлюб серії І-КИ № 423168.

    Від цього шлюбу у нас є малолітня дитина: Мостовий Євгеній Станіславович, 13.10.2018 р. н., що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 702651.

    Згідно акту №371 від 26.05.2022, виданого ПП «Житлово-експлуатаційна організація №1», Мостова Валентина Віталіївна, 1995 р. н. та син, Мостовий Євгеній Станіславович, 2018 р. н., зареєстровані та проживають за адресою: Полтавська область, Полтава, вулиця, вул. Довгополого, буд. 10,

    Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а боржник, добровільно не бере участі у вихованні та утриманні нашої спільної дитини, та ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати своїх дітей.

    Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

    Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України  27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. А відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
    1   2   3


    написать администратору сайта