Звʼязок ГІС та покоління iGeneration. Степаненко Дарʼя. Синергія gis та покоління igeneration даря Степаненко
 Скачать 161.92 Kb.
|
|
СИНЕРГІЯ GIS ТА ПОКОЛІННЯ IGENERATION Дарʼя Степаненко Київський національний унверситет імені Тараса Шевченка, Київ Науковий керівник - Дмитро Ляшенко, професор кафедри геоінформатики, доцент, доктор географічних наук Ключові слова: iGeneration, ГІС, інформація, синергія. Питання про синергію GIS та покоління iGeneration є актуальним та важливим для людства. "iGeneration" - покоління дітей, які були народжені з 1995 по 2012 роки. Синергія, ˗ це сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їхня спільна дія суттєво переважає дію кожного окремого компонента, зростання ефективності в результаті співпраці [2]. Розвиток технологій посприяв інформатизації життєдіяльності людини та навіть переродив звички, вподобання, спосіб життя людини. Матеріали та методи. Для наукового обґрунтування результатів досліджень використаний метод аналізу літератури про iGeneration та GIS. Результати. Нові покоління сприймають нові технології, що робить досвід життя дітей несхожим на досвід попередників. Вони вже не зможуть уявити своє життя без смартфонів та глобальної павутини інтернету. Змалечку вони вчаться аналізувати великі обсяги даних. Покоління "iGeneration" інакше сприймає інформацію, є більш обізнаним, швидше приймає рішення, налаштоване на ефективність та добробут, активно користується ГІС додатками та долучається до ГІС ініціатив. Геоінформаційні системи дозволяють легко збирати значні обсяги даних. Синергія між молодим поколінням у підвищенні географічної грамотності молоді та тісно пов'язаним з ним розвитку функціоналу ГІС. Наприклад, звичайною стає навичка призначати побачення на електронній карті, відмічати своє відвідування кафе, музею, туристичної атракції геотегами тощо. Створені нині ГІС додатки мають функціонал, що диктується звичками нового покоління. На екрані смартфона карту ГІС легко масштабувати, переміщати в різні боки, малювати та видаляти об'єкти. Тобто електронна карта підтримується потужним інструментарієм створення та редагування об'єктів карти. Самі користувачі вносять за допомогою смартфонів просторові дані, що миттєво стають доступними для всіх користувачів мережі. Варто згадати картографічний сервіс Google Maps. Ця програма використовується для пошуку інформації на карті з відмітками пам'яток, організацій. В ній наявні різні функції, які допомагають прокладати маршрути, дізнаватися де знаходиться той чи інший обʼєкт. Веб- сайти OpenStreetMap (OSM) і Wikimapia мають на меті створення безкоштовної карти світу, яку можна редагувати, є прикладами волонтерської географічної інформації ( Volunteered Geographic Information - VGI) яка нині найактивніше збирається саме молоддю. Перевага VGI полягає в тому, що вона може бути оновлена за менший час, ніж традиційним способом зусиллями державних чи приватних компаній [3]. Тому для проектів, у яких є часові обмеження, наприклад оновлення мережі вулиць міста за кілька тижнів для завдань ліквідації наслідків землетрусу збирання VGI насамперед молоддю є актуальним. Сприяє залученню молоді до участі у картографічних веб сервісах також зростання кількості користувачів глобальною мережею інтернет. Якщо з 2005 року по 2019 рік щорічний приріст становив 2 - 4% населення планети, то зростання з кінця 2019 року до 2020 року становило 6 %, [1]. Підсумувавши викладене, можу зробити висновок, що у наш час геоінформаційні системи поступово стають невід'ємною частиною життя. Молодь особливо активно застосовує картографічні сервіси, які створені на основі геоінформаційних систем, та, одночасно, сприяє розвитку функціоналу ГІС. Список використаних джерел: 1. Статистика інтернету по всьому світу [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://sind.com/statistika-interneta-v-stranax-mira.html. 2. Synergy. Online Etymology Dictionary. https://www.etymonline.com/word/synergy 3. Fekete A. [и др.]. Critical Data Source; Tool or Even Infrastructure? Challenges of Geographic Information Systems and Remote Sensing for Disaster Risk Governance // ISPRS International Journal of Geo-Information. 2015. № 4 (4). C. 1848–1869. |