Специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології. доповідь файчук. Специфіка і взаємозвязок наукової, практичної та побутової психології
 Скачать 28.99 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ Інститут державного управління Кафедра соціальної роботи управління і педагогіки ДОПОВІДЬ на тему: Специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології Виконав: студент V курсу 561 групи напряму підготовки 6.130102 «Соціальна робота» Попова Ю. С. Національна шкала:_____________ Кількість балів: ____ Оцінка: ECST____ Миколаїв – 2019 Для сучасного стану суспільства в умовах України характерною є ціннісно-нормативна невизначеність, що, безумовно, позначається на сім’ях, взаєминах подружжя, їх поглядах на життя. Нинішній стан ціннісного світу і української громадськості, і зокрема сім’ї надто неоднозначний, складний і багато в чому суперечливий. Він характеризується, з одного боку, кризою старої ідеології, крахом застарілих цінностей, масовою відмовою від радянських символів, а з іншого – перегрупуванням носіїв цієї ідеології. Соціокультурна функція сім’ї перебуває у нерозривному зв’язку із загальною культурою людей, у першу чергу батьків, і має на меті передачу певного досвіду, знань, духовних цінностей, принципів і способів поведінки від старших молодшим, формування інтересів, уподобань, прагнень, які мають глибоке пізнавальне наповнення, покликані розвивати позитивно забарвлені емоції, почуття, сприяти реалізації сутнісних сил дитини, її особистісних позицій та орієнтирів. Нестабільність сучасних сімей перешкоджає виконанню їх важливих функцій – репродуктивної та виховної. Інтенсивність поширення розлучень і подружніх зрад стає загрозою для соціуму. Люди, які пережили подружню зраду і розлучення, частіше, ніж сімейні чи неодружені потрапляють в катастрофи і аварії, стають жертвами нещасних випадків, алкоголізму, психічних та фізичних захворювань. Загальна кількість самогубств та вбивств серед розлучених також чисельно вища. Ситуація подружньої зради є деструктивною для суб’єкта, тому він часто потребує психологічної допомоги. Важливим є пошук її ефективних засобів. Усі ці фактори й обумовлюють актуальність обраної нами для дослідження теми. На сучасному рівні розвитку психології у ній достатньо чітко оформились сфери, підходи, дослідження, орієнтовані, по-перше на розробку фундаментальних теорій, здобуття нових психологічних знань; а по-друге, спрямовані на вирішення психологічних проблем людини та соціальних груп на основі теоретичних знань. Одностайності у виділенні цих сфер та їх найменуванні серед психологів немає. Так, В.Панок вважає, що варто відмовитись від поширеного поділу на прикладну, практичну, наукову психологію і, зважаючи на різні рівні наукового пізнання й інтерпретації наукових даних, доцільніше виділяти психологію наукову (академічну) та практичну (прикладну). Т.Титаренко також притримується такого погляду Наукова психологія - це галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності. Тобто наукова психологія тлумачиться як галузь науки в цілому, яка застосовує загальнонаукові прийоми пошуку, тлумачення і верифікації психологічних фактів та явищ. Результатом у науці є встановлений науковий факт, закон, модель того чи іншого процесу. Практична психологія - це галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності. Практична психологія є однією з форм духовної практики, професійною діяльністю, що включає консультування, діагностику, терапію тощо. Таким чином, практична психологія об'єднує як безпосередню практичну діяльність, так і методичне її забезпечення, тобто прикладний аспект. Практична психологія визначається як науково-методичне забезпечення діяльності практикуючих спеціалістів, як вид науково-методичної праці з трансляцією досягнень науки у практичні технології роботи з людьми. У прикладній психології важливим завданням виступає розробка психологічних технологій. Психологічна технологія - це цілісна методична система, що складається з трьох основних частин: діагностичної, інтерпретаційної (пояснювальної) і корекцій-ної. Основний смисл застосування психологічної технології - це внесення змін у зміст, форми і напрями індивідуального розвитку особистості. Практична психологія формувалася на основі запитів різних сфер професійної діяльності людини, в ході розв'язання конкретних практичних проблем. Реалізацію цих завдань здійснює психолог. Серед професійних психологів спостерігається спеціалізація: o одні займаються переважно пошуком нових наукових знань; o для інших - головним завданням є застосування цих знань. Перших цікавлять, насамперед, теоретичні аспекти; вони спостерігають явища, що вивчаються в природному середовищі або в лабораторії, намагаються інтерпретувати отримані результати, систематизують їх з метою створення схем, які б пояснювали поведінку індивіда. Цю групу психологів ще називають психолога-ми-науковцями, дослідниками. Практична і наукова психологія мають помітні розбіжності не лише за зовнішніми ознаками, але й з огляду на завдання, методологію, принципи, зміст та форми розвитку, як вказує В. Г. Панок Не тотожна практична (прикладна) психологія і психології побутовій або повсякденній. Побутова психологія - це історично закріплений у традиціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної практики тощо. Тому практична психологія повинна спиратися, з одного боку, на надбання психології наукової, а, з іншого боку, на багатство психології побутової. Найбільш узагальнено і виразно різниця між всіма трьома гілками психології відображається у характерних для них підходах. Аналітико-статистичний підхід (характерний для наукової психології) передбачає задачу узагальнення психологічних фактів, абстрагованих від конкретно-часового контексту їх виявлення. Синтетичний підхід до людини, характерний для побутової психології, будується на розумінні людини як унікальної, неповторної й неподільної за своєю сутністю. Структурно-синтетичний характер практичної психології виявляється в тому, що вона, здійснюючи в цілому синтетичний підхід до особистості, спирається на певні уявлення про структуру, природу свого об'єкта, які напрацьовані у науковій психології. У психологічній технології повинні поєднуватися аналітичний і синтетичний підходи до особистості, сума знань та уявлень про елементи і структурні блоки у їхніх взаємозв'язках, з одного боку, і цілісне (синтетичне) бачення об'єкта корекційних впливів - з іншого Отже, по-перше, практична психологія повинна використовувати знання інших суміжних галузей науки (педагогіки, етнографії, соціоніки, біоенергетики, соціології тощо) та сфер духовної практики. По-друге, практична психологія повинна ґрунтуватися на науковій психології, узгоджуючись з її теоретичними положеннями. При цьому варто зауважити, що якщо у науковій психології є такі галузі як соціальна психологія, то у практичній вона реалізується через такі складові як психологія управління, реклами, консультативну психологію тощо. По-третє, практична психологія повинна використовувати здобутки побутової психології. |