Способи сушіння лрс
 Скачать 29.18 Kb.
|
|
Варіант № 4 1. Способи сушіння ЛРС. Сушіння — це метод консервування лікарської рослинної сировини на тривалий термін для забезпечення роботи фармацевтичної промисловості та мережі аптек. Сушіння ЛРС потрібно проводити швидко, якісно і правильно. Швидко — починати сушіння сировини через 1—2 год після заготівлі. Якісно — максимально зберегти БАР, діючі речовини та зовнішній вигляд сировини. Правильно — дотримувати відповідного температурного режиму. Ферменти та вода, що містяться в рослииних клітинах, найчастіше спричинюють розщеплення БАР (виняток: сировина, яка містить ефірні олії, утворює біогенні стимулятори). Щоб швидко інактивуваги ферменти, видалити вологу, сировину сушать за певної температури. Температурний режим сушіння встановлюють експериментально з урахуванням хімічного складу та виду сировини: — сировину, яка містить ефірні олії, сушать товстим шаром (до 15 см) за температури 25—40°С, що запобігає випаровуванню олії та до того ж у процесі сушіння ще триває її накопичення. Наприклад, у сировини валеріани лікарської після сушіння з'являється сильний специфічний запах ефірної олії; — сировину, яка містить глікозиди, сушать за температури 55— 60°С, розкладаючи тонким шаром. За цих умов інактивуються ферменти. Щоб прискорити випаровування вологи, сировину періодично перевертають; — для вітамінної сировини оптимальна температура — 70—90°С. Її розкладають тонким шаром, перевертаючи в процесі сушіння; — більшість інших видів сировини сушать за температури 50— 60°С. — Основні правша сушіння. Надземні органи не миють. Бруньки (берези, сосни) сушать швидко за помірної температури, розстилаючи тонким шаром та перемішуючи. У лусочках бруньок містяться смолисті речовини, ефірні олії, які при повільному сушінні можуть пліснявіти, змінювати колір і втрачати якість. — Кора містить менше вологи, висихає швидше. Але в процесі сушіння темнішає, тому що дубильні речовини кори окиснюються і змінюють колір. При сушінні кори крушини треба стежити, щоб жолобок кори не потрапляв у інший жолобок, тому що внутрішня поверхня крушини чорніє. — Листки розкладають тонким шаром або поодинці (підбіл). Черешки здебільшого видаляють. — Квітки під час сушіння бажано не перемішувати, тому їх розкладають тонким шаром. При перемішуванні вони змінюють колір та подрібнюються. — Трави розкладають тонким шаром, перемішувати їх треба обережно, адже на стеблах є листки і квітки, тому вимоги ті самі, що й до цих видів сировини. — Сухі плоди і насіння (льон, фенхель, аніс) містять мало вологи, тому після заготівлі їх здебільшого тільки досушують. — Соковиті плоди, наприклад малину, чорницю, смородину краще спочатку прив'ялити на сонці, а потім сушити в сушарнях. — Підземні органи миють (крім кореня алтеї лікарської, кореня барбарису та солодки); спочатку їх сушать за невисокої температури, потім досушують за температури, яка відповідає вмісту діючих речовин. Такий спосіб забезпечує рівномірне висихання. Сушать ЛРС природним теплом та штучним. Сушіння природним теплом просте, дешеве, доступне, але залежить від погодних умов. На ніч сировину необхідно закривати, або забирати. Розділяється сушіння природним теплом на сонячне та тіньове. Сонячне сушіння. На сонці сушать підземні органи, кору, насіння, деякі плоди. Можна пров’ялювати соковиті ягоди чорниці, малини, смородини для прискорення подальшого сушіння та забезпечення якості. Розкладають сировину на підстілки. Не можна сушити на сонці квітки, трави, листки, бо вони змінюють свій натуральний колір, вигорають, буріють. Причиною є руйнування хлорофілу та красильних речовин. Тіньове повітряне сушіння. Можна сушити більшість видів сировини. Квітки, листки, трави. Розкладають сировину під наметами, на підстілки, сітки, тонким шаром періодично обережно перевертаючи. До сушіння природним теплом відноситься сушіння сировини на горищах. Горище повинно бути чистим, краще під залізним дахом. Обладнують стелажами, полицями, сітками, або рамами з полотном. Обов’язковою умовою є наявність надійної вентиляції та достатнє прогрівання горища. Розкладають сировину тонким шаром, враховуючи вимоги щодо температури. Вище кладуть ту, що треба сушити швидше (глікозидну), а нижче, що вимагає повільного сушіння (ефіроолійну). – Сушіння штучним обігріванням. Проводиться у спеціальних сушарнях, де регулюється температура та є вентиляція. Процес висушування проходить швидко, бо вологе повітря постійно замінюється свіжим сухим. Існують сушарні періодичної та безперервної дії. Можуть бути стаціонарні та переносні. Стаціонарними сушарнями оснащені спеціалізовані господарства, заготівельно-приймальні установи. Сушарні мають сушильну камеру та ізольоване джерело тепла. – Сушарня періодичної дії має камеру обладнану стелажами, вентиляцією, та трубами по яких подається тепло. Температура встановлюється відповідно до виду сировини та хімічного складу. Через певний проміжок часу суху сировину вивантажують. – Сушарня безперервної дії обладнана стрічкою, яка рухається. Завдяки цьому сировина під час сушіння перевертається, та швидко висихає. Для сушіння ягід, плодів існують плодо- і овочесушарні. Переносні сушарні бувають різної конструкції. Часто монтуються на машинах і пересуваються, при необхідності, до місць заготівлі. Можна сушити ЛРС в сільських печах, але необхідно слідкувати, щоб піч не була гарячою та сировина не згоріла. Кінець сушіння визначають на злам: кора, корені, стебла, найбільш соковиті частини повинні не гнутися, а ламатися з тріском. Для кожного виду сировини в нормативному документі вказана допустима вологість. В середньому це 10-14%. 2 Гетерополісахариди. Це складні вуглеводи, молекули яких побудовані із залишків різних моносахаридів, їх похідних та інших сполук Медичне значення мають деякі рослинні гетерополісахариди, зокрема геміцелюлози та камеді — рослинні гетерополісахариди з розгалуженою будовою, які містять у своєму складі залишки моносахаридів (D-галактози, D-глкюкози, L-арабінози, L-рамнози тощо) тауронових кислот. У фармацевтичній практиці ,як емульгатор при виготовленні лікарських емульсій застосовується гуміарабік, до складу якої входять залишки L-арабінози, D-галактози, D-глюкуронової кислоти та метилпентоз. Гетерополісахариди ділять на мукополісахариди – складні вуглеводи слизового характеру – і глюкополісахариди. У свою чергу мукополісахариди ділять на кислі і нейтральні. Нейтральний слиз складається з гексоназів та пентоназів. Кислий слиз містить залишки уронових кислот. У рослинах слиз відіграє роль запасних поживних речовин та захисну. Утримуючи вологу, захищає насіння рослини від висихання Також, за класифікацією до складу гетерополісахаридів входять пектинові речовини. Пектинові речовини – це високомолекулярні сполуки, побудовані із залишків молекул галактуронової кислоти і метилового спирту: Містяться в бульбах і стеблах рослин, в ягодах і фруктах у вигляді нерозчинної комплексної сполуки – протопектину. Останній перетворюється на пектин під впливом розбавлених розчинів кислот або ферменту протопектинази. Ними особливо багатий цукровий буряк і морква (2,5%). Молекулярна маса пектину – 20 – 50 тис. Пектинові речовини використовуються в хлібопеченні, кондитерській і консервній промисловості, в сироварінні, при виготовленні кровоспинних засобів і як антисептик. Сировиною для їх отримання служить лушпиння соняшників, жом та ін. 3. препараты витамина К: Фитоменадион, конакион, канавіт, вікасол,вітрум.Сировину, що містить вітамін К1, стандартизують по вмісту екстрактивних речовин, що витягаються 70% етанолом (трава грициків, стовпчики з приймочками кукурудзи).Для виявлення вітаміну К1 можна використовувати тонкошарову хроматографію на пластинах Силуфол.В УФ-світлі вітамін К1 проявляється у виді зеленувато-жовтої плями.На основі цієї реакції розроблений хроматоспектрофотометричний метод визначення вмісту вітаміну К1 у листах кропиви. Листки кропиви входять до складу вітамінних, шлункових, проносних та деяких інших зборів, а також жовчогінних препаратів алохол та фітон-СД . Кропива дводомна 2.1 Назва Кропива дводомна – Urtica dioica L., Род. кропив'яні – Urticaceae Сировина – ЛИСТИ КРОПИВИ – FOLIA URTICAE Інші назви: жгучка, костриця, костырка, жалюга, стреканка, слорекуша Назва походить від латин. Urere – палити та латин. Dioicus – від грецьк. Di – двічі, oikos – дім. Ботанічна характеристика. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 60–170 см,густо покрита пекучими волосками. Кореневище повзуче, гіллясте. Стебла прямостоячі, чотиригранні. Листи супротивні, довгочерешкові, 7–17 см довжиною, 2–8 см завширшки, яйцевидно-ланцетні, крупнозубчаті по краю. Суцвіття пазушні, гіллясті, у виді переривчастих тонких колось, що довше листових черешків. Квітки дрібні, одностатеві, із зеленуватою оцвітиною. Плід – горішок. Цвіте в червні-липні, плодоносить у липні-вересні. Кукурудза звичайна 3.1 Назва Кукурудза – Zea mays L. Род. злаки – Gramineae (Poaceae) Сировина – СТОВПЧИКИ З РИЛЬЦЯМИ КУКУРУДЗИ – STYLI CUM STIGMATIS ZEAE MAYDIS Назва походить від грецьк. Zeia – назви кормового злаку, mays – від мексиканської народної назви mahiz. Рос. назва – від іспанського cucurucho. 3.2 Ботанічна характеристика. Однолітня рослина висотою 1–3 м. Стебла одиночні, вузлуваті, бамбукоподібні. Листи лінійні, загострені. Квітки одностатеві: тичинкові зібрані у верхівкові мітелки, стовпчикові – у початках, схованих у пазухах стеблових листів. Плід – зернівка жовто-помаранчового кольору. Зібрані в циліндричний початок вертикальними рядами. Цвіте в серпні-вересні, плоди дозрівають у вересні-жовтні. Сировина входить до складу жовчогінних і сечогінних чаїв, а також комбінованого жовчогінного препарату «Поліфітол-1», що застосовується при хронічному холециститф, холангіті, дискінезії жовчних шляхів, хронічному персистуючому гепатиті, хронічному гастриті, для прискорення виведення з організму радіонуклідів. 4. Грицики звичайні 4.1 Назва Грицики звичайні – Capsella bursa pastoris L. Род. капустяні – Brassicaceae Сировина – ТРАВА ГРИЦИКІВ – HERBA BURSAE PASTORIS Інші назви: воробьиное око, сумочник, гречка полевая, мочальная трава, воробьиная кашица, сушочник пастуший, грыцыки, лебедец, бабка, сердечки, кошелишка Capsella – зменшувальне від лат. capsa – сумка, що характеризує форму плодів. 4.2 Ботанічна характеристика Однолітня трав'яниста рослина висотою 50–60 см із всіма ознаками сімейства капустяних. Стебла одиночні, прості чи гіллясті. Прикореневі листи в розетці, від цільних до перистороздільних, із зубцюватими лопатами. Стебльові листи чергові, сидячі, частіше цільні, зменшувані до верхівки. Віночок квітки білий. Квітки у верхівкових кистях. Плід – сильно сплюснений, двостулковий, зворотньотрьохкутовий стручечок на довгій плодоніжці, з вузькою перегородкою, тому рослину називають «сумкою» чи «балалайкою». Насіння овальні, сплюснені, жовто-коричневі. Цвіте з березня і майже все літо. Плоди дозрівають із травня до початку заморозків. 4. Застосування рослин, що містять арбутин, показує, що їх лікувальний ефект значно вище, ніж чистого арбутину, що пов'язано з наявністю в рослинах дубильних речовин і флавонів. Забезпечує антимікробну дію у сечовивідних шляхах, що пояснює ефективність брусниці в народній медицині. Має сечогінну і антисептичну дію ефективний при запальних захворюваннях сечовивідної системи, інтенсивно виводиться з організму з сечею, що підтверджено в дослідах на добровольцях після застосування препаратів мучниці. зменшуває розвиток пігментації шкіри при ультрафіолетовому опроміненні. У зв'язку з цим пропонується використовувати відвари рослин для відбілювання шкіри в косметології . арбутин міститься у багні звичайному, бадані товстолистому, мучниці звичайній, чорниці,брусниці, листях артишоку та ін.. 5. Кореневища і корені елеутерококу- Rhizomata et radices Eleutherococci Елеутерокок колючий- Eleutherococcus senticosus (Rupr.et Makino) Maxim.., род. аралієві- Araliaceae рос. назва- Элеутерококк колючий, свободноягодник колючий. Народна назва: дикий перець. Морфологічні ознаки сировини. Шматки кореневищ і коренів, цілі або розщеплені вздовж, дерев’янисті, тверді, прямі або зігнуті, іноді розгалужені. Кора тонка, щільно прилягає до деревини. Кореневища з поверхні гладенькі або трохи повздовжньо-зморшкуваті з пазушними бруньками й слідами відмерлих стебел і обламаних коренів. Поверхня коренів більш гладенька, зі світлими поперечними бугорками. Злам довговолокнистий, світло-жовтого або кремуватого кольору. Кореневища з поверхні світло-бурі, корені –темніші. Довжина кореневищ і коренів до 8 см, товщина до 4 см. Фармакологічна дія та застосування. Препарати елеутерококу виявляють тонізуючу та стимулюючу дію на ЦНС. Суттєво підвищують розумову та фізичну працездатність. Загальнозміцнююча дія проявляється збільшенням життєвого обєму легенів, маси тіла, підвищенням гостроти зору та слуху, збільшенням вмісту гемоглобіну у крові. Препарати елеутерококу мають адаптогенні властивості, зменшують рівень цукру у крові. Лікарські препарати. Настоянка елетерокуку Лимонник китайський – Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., род. лимонникові – Schisandraceae морфологічні ознаки сировини. Плоди. Плоди кулястої форми, часто дефомованої, зморшкуваті, поодинокі, або злиплі по декілька разом. У м’якоті плоду міститься 1 (рідко 2) насінини. Діаметр плодів 5-9 мм. Колір червонуватий, темно-червоний, іноді майже чорний. Запах слабкий, специфічний. Смак пряний, гіркувато-кислий з терпким присмаком і характерним печінням у роті. Фармакологічна дія та застосування. Препарати лимонника виявляють стимулюючу дію на ЦНС, підвищують розумову та фізичну працездатність, мають загальнозміцнюючі, адаптогенні властивості, підвищують кислотність шлункового соку. Застосовують після тяжких захворювань, при функціональних розладах нервової системи, для лікування гастритів зі зниженою кислотністю шлункового соку, при перевтомі. Лікарські засоби. Лікарські препарати. Настойка лимонника з насіння. З плодів роблять настій, сік. Плоди розторопши – Fructus Silybi Розторопша плямиста – Silybum marianum (L.) Gaerth. род. айстрові – Asteraceae Рос. назва: расторопша пятнистая, остро-пестро. Морфологічні ознаки сировини. Плоди – сім’янки яйцеподібної форми, злегка здавлені з боків. Верхівка косоусічена з виступаючим залишком стовпчика, з валиком навколо нього, або без залишку стовпчика. Основа сім’янки тупа, рубчик щілиноподібний або округлий. Поверхня гладенька, блискуча, іноді матова і повздовжньо-зморшкувата. Плоди плямисті, від чорного до світло-коричневого кольору, довжиною 0, 5-8 мм, шириною 2-4 мм. Запах відсутній. Смак гіркуватий. Фармакологічна дія та застосування. Препарати розторопши виявляють гепатозахисну дію. Застосовують при різних формах гепатиту і цирозу печінки. Лікарські засоби. Лікарські препарати. З плодів виробляють препарати Силібор, Силібінін, Дарсил, Гепабене, Карсіл, легалон. |