Заявление на алименты. Алименты. Також Сивак г надав наступні документи до позову
 Скачать 24.92 Kb.
|
|
в с т а н о в и в : Позивач Сивак Г. 20 жовтня 2020 року звернулася до Шевченківського районного суду м.Львiва з позовом до Сивака Л. про стягнення аліментів. Починаючи з вересня 2018 року сторони у справі проживають окремо, малолітня дитина залишилась на повному піклуванні матері, батько дитини матеріально не допомагає матері дитини утримувати дочку фінансово. Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, отже забезпечує себе роботою та доходом самостійно. Враховуючи мінливий дохід відповідача, з посиланням на ч.2 ст.191 СК України, позивач вважає, що він може сплачувати аліменти щомісячно у розмірі 2500 грн., починаючи з вересня 2018 року, коли відповідач перестав матеріально утримувати дитину. Також Сивак г. надав наступні документи до позову: - копію свідоцтва про шлюб з Сиваком л. - копію свідоцтва народження доньки, в якому в якості батька вказано Сивак л. - довідку про місце проживання дитини за адресою м.Львів, вул.Дорошенка, №15, кв. 4 - довідку з місця роботи відповідача про те, що його заробітна плата становить 6900 грн. В судовому засіданні підтвердилися всі документи, надані позивачем. Зважаючи на викладене, позивач просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх малолітньої дитини у розмірі 2500 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з вересня 2018 року включно, а також стягнути з відповідача всі документально підтверджені судові витрати. За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01 жовтня 2011 року, встановлено, що батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11). Згідно акту про проживання особи від 20 червня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31). Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно ч.1 та ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Згідно ч.ч.1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. В абз.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення ч.1 ст.182 СК України. При цьому суд виходить з того, що судом встановлено, що сторони у справі є розлученими і інших сімей не утворили, сторони є батьками одного малолітньої дочки, яка проживає з позивачкою. Судом встановлено також, що обидві сторони отримують доходи; відповідач має нестабільний мінливий дохід, що є підставою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідач на судове засідання не з'явився. При визначенні зазначеного розміру аліментів суд виходить із встановлених обставин у справі. З матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодим працездатним чоловіком, відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано. Спільна дочка сторін у справі проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини. Серед іншого суд враховує стан здоров`я позивачки, матеріальне становище дитини та платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення. Проаналізував добуті докази в їх сукупності, суд вважає наявними підстави відповідно до ч.2 ст.184 СК України для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., починаючи з 1 груденя 2020 року, оскільки такий розмір аліментів згідно відомостей про доходи відповідача, на переконання суду, Сивак Л. взмозі сплачувати наразі, і такий розмір аліментів є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки. Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Жодних доказів, які б підтверджували розмір витрат на дитину, позивачем на надано, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. При цьому суд враховує, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» становить 2218 грн. Суд надає оцінку тому, що поняття «мінімум» визначає крайню межу, а частина друга статті 182 СК України зобов`язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини. В даному контексті суд пов`язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім`ї, навчально-виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання. Суд доходить висновку, що при встановлених у цій справі обставинах, зважаючи на відсутність доказів щомісячних витрат на дитину, розмір аліментів у сумі 2500 гривень щомісячно є достатнім та справедливим по відношенню до всіх осіб, права яких зачіпляються при розгляді цієї справи. При цьому суд враховує можливість зменшення або збільшення розміру аліментів за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Вказане право закріплене статтею 192 ЦПК України. Суд вважає, що стягнення з відповідача Сивак Л. аліментів у розмірі більшому ніж 2500 гривень при встановлених у справі обставинах може трактуватись як безпідставне позбавлення його права власності на частину зароблених ним коштів. Відповідно до ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії. Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. За загальним правилом, визначеним СК України, та судовою практикою, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів. Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають. Матеріали справи не містять доказів, що позивач вживала до подачі позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та не надала доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в сенсі ч.2 ст.191 СК України. Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з тим, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн. Керуючись ст.ст.9, 10, 12, 18, 89, 141, 259 ч.6, 263-265, 268 ч.6, 354, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, ст.ст.180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позовні вимоги Сивак Г. до Сивак Л. про стягнення аліментів задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Сивак Л. , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована: АДРЕСА_5 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень на місяць, щомісячно, починаючи стягнення з 1 груденя 2020 року і до досягнення повноліття дитини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_5 включно. Стягнути з Сивак Л. на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню. На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Повний текст судового рішення складений 10 листопада 2020 року. |