Технология ремонта тягового електродвигателя ТЛ2К серии електровоза ВЛ11. Курсова технологія ремонту Хлипенка. Технологія ремонту якоря тягового електродвигуна типу тл2К електровоза серії вл11

• Название: Технологія ремонту якоря тягового електродвигуна типу тл2К електровоза серії вл11
• Анкор: Технология ремонта тягового електродвигателя ТЛ2К серии електровоза ВЛ11
• Дата: 25.11.2022
• Размер: 0.91 Mb.
• Имя файла: Курсова технологія ремонту Хлипенка.docx
• Тип: Документы; #812606
• страница: 3 из 3

5 технологічне обладнання, застосоване при ремонті ЯКОРЯ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА ТИПУ ТЛ2К електровоза ВЛ-11

Електромашинний цех виробляє всі види ремонту тягових електродвигунів, їх складання та випробування, повний цикл ремонту та випробування допоміжних машин змінного струму, тягових трансформаторів та реакторного обладнання, включаючи заміну обмоток, також знаходиться колісний цех, забезпечує повний цикл ремонту колісних пар, у тому числі повне огляд із заміною елементів.

У роликовому відділенні цеху ремонтуються підшипники для електромашинного, візкового та колісного цехів.

Електромашинний цех призначений для ремонту тягових генераторів, двигунів, двомашинних агрегатів та допоміжних електричних машин тепловозів.

Ремонт електричних машин за ступенем зносу або пошкоджень деталей та вузлів поділяється на І та ІІ обсяги. I об'єм – ремонт електричних машин без зміни обмоток якоря; ІІ обсяг – зі зміною обмоток якоря. В електромашинному цеху ремонтують електричні машини тепловозів, які проходять ремонт на заводі, а також для потреб депо залізниць. Таким чином, виробнича програма електромашинного цеху визначається кількістю ремонтованих машин для внутрішньозаводського споживання та мережі.

Процес ремонту електричних машин організують відповідно до мережевих графіків, що розробляються на кожен вид машини. Критичний шлях графіка визначає простий ремонт тягового генератора 10-12 діб, тягового двигуна – 6-7 діб, двомашинного агрегату – 3-4 діб.




В електромашинному цеху організують спеціалізовані ділянки, призначені для виконання певної частини робіт виробничого процесу ремонту машин: розбірно-дефектувальний, якірний, секційний, сушильно-просочувальний з котушковим відділенням, механічний, складальний з випробувальною станцією. Тягові генератори та двомашинні агрегати ремонтують на ділянці, що виконує весь цикл робіт від розбирання до збирання та здавання готової продукції.

На розбірно-дефектувальній ділянці проводиться розбирання машин, очищення та миття деталей, їх дефектування та передача на спеціалізовані ділянки для ремонту та монтажу. Тягові двигуни розбирають на комплексно-механізованій потоково-конвеєрній лінії, що працює із заданим ритмом. Лінія має чотири спеціалізовані позиції. На позиції I знімають колекторні люки, сітки, чохли з висновків та інші захисні облаштування. На позиції II демонтують підшипниковий щит, щіткотримач. На позиції ІІІ розбирають з'єднання магнітної системи. На позиції IV на спеціальному кантувателі демонтують головні та додаткові полюси (котушки із сердечниками). Розбирання машин повинно проводитися таким чином, щоб забезпечити збереження деталей для їх повторного використання.

Якірна ділянка призначена для ремонту якоря та має спеціалізовані відділення з ремонту колектора, сердечника якоря, укладання секцій обмотки, паяння та бандажування, механічної обробки після просочення та сушіння.

На секційній ділянці ведуть роботи з формування та ізолювання секцій (котушок) якірної обмотки. Технологія виготовлення секцій складна і вимагає чіткого її дотримання, так як від якості виготовлення секції та укладання в пази якоря значною мірою залежить надійність та довговічність тягового двигуна.



У сушильно-просочувальній ділянці з відділенням з ремонту котушок виконують просочення та сушіння якорів та полюсних котушок. У котушковому відділенні ремонтують та виготовляють нові котушки та висновки.

Механічна ділянка зі зварювальним відділенням призначена для зварювання та механічної обробки деталей електричних машин, у тому числі і таких, як кістяк, вал, шайби та втулки колектора, щити та кришки тощо. На цій ділянці також виготовляють нові деталі. Зварювальне відділення може бути виділено в самостійну ділянку.

Ремонт кістяків, щіткотримачів, складання тягових двигунів виконують на складальному ділянці. Складання ведеться на потоково-конвеєрній лінії, що працює із заданим ритмом. Лінія має вісім спеціалізованих позицій.

На позиції I на спеціальному стенді, обладнаному кантувачем та маніпулятором, проводиться постановка та кріплення головних та додаткових полюсів. На позиціях II і III ведуть складання міжкотушкових з'єднань та висновків. На позиції IV збирають щіткотримачі та надягають чохли на висновки. На позиції V випробовують на пробивній установці та виробляють внутрішнє фарбування магнітної системи. На позиціях VI та VII встановлюють якір, монтують підшипникові щити.

Зібраний двигун після обкатки на холостому ході передають на випробувальну станцію. Після випробування, яке проводиться під навантаженням за спеціальною програмою, двигун йде на позицію VIII, де усувають недоробки та здійснюють доведення двигуна. Зібраний тяговий двигун приймається представниками ВТК і передається в візковий цех (для тепловозів, що ремонтуються на заводі) або відправляється в депо залізниць.



Для виконання складного комплексу робіт з ремонту електричних машин з виготовленням нових вузлів, таких, як сердечник якоря, колектор, полюсні котушки, секції обмотки якоря, електромашинний цех повинен мати достатній парк технологічного обладнання, такого як обмивальні установки, гідравлічні преси, ванни, автоклави , сушильні печі, установки для паяння та лудіння, верстати для корпусної ізоляції секцій якоря, різного роду кантувачі, складальні стенди, металорізальні верстати.

Для розбирання тягових двигунів і обмивки деталей застосовують: мийні машини прохідного типу і з столом, що обертається, виварювальні ванни, гідравлічні преси зусиллям 200 тс, клиновибивний верстат, відцентрову машину для видалення секцій обмотки з пазів сердечника якорів, ін.

На якірній ділянці потрібні; верстати для обробки колекторних пластин після штампування; преси для формування виробів із міканіту; пробивні установки; печі для нагрівання якорів, колекторів; стенд із механізованим приводом для укладання секцій; установки для утяжки секцій перед бандажуванням, для паяння півників; клинозабивні верстати; верстати для накладання бандажу; потужні преси (200-400 т.) для пресових робіт при складанні заліза сердечника якоря та напресування колектора на вал якоря.

У сушильно-просочувальній ділянці для просочення якорів і котушок застосовують: вакуум-нагнітальні печі-автоклави; індукційні нагрівальні (для сушіння) печі; комплекс складного обладнання для лакоприготування та аварійного зливу просочувальних лаків. Враховуючи те, що при просоченні якорів та котушок застосовуються речовини (лаки, смоли, гудрони), що виділяють при сушінні вибухонебезпечні пари та гази, все електрообладнання відділення має бути у вибухобезпечному виконанні, а приміщення відділення надійно ізольоване.

Великий ефект у сушильно-просочувальних відділеннях досягається за рахунок застосування напівавтоматичних ліній просочення та сушіння якорів тягових двигунів та полюсних котушок. Ці лінії є комплексом пов'язаних воєдино засобів механізації переміщення в процесі просочення і сушіння якорів і котушок, ванн, електронагрівачів повітря, натяжних пристроїв ланцюга конвеєра, приладів контролю температури і часу.

На ділянках розбірному, якірному, складальному є високовольтні пробивні установки для перевірки діелектричної міцності якорів, котушок. Електричні машини, особливо тягові двигуни, потребують підвищеної експлуатаційної надійності. Тому особлива увага в електромашинному цеху приділяється випробувальним стендам, контрольно-вимірювальному обладнанню та інструменту.

На кожну електричну машину, що ремонтується в цеху, заповнюють паспорт, в якому відзначають усі дефекти, що вимагають усунення, а також всі роботи, виконані в процесі ремонту та результати її випробування.

Особливість виробничого процесу ремонту електричних машин (тягових генераторів, тягових електродвигунів, двомашинних агрегатів) полягає в тому, що всі вузли та більшість деталей мають велику вагу та їх переміщення в процесі ремонту та монтажу може виконуватися лише за допомогою підйомно-транспортного обладнання. Тому електромашинний цех обладнають достатньою кількістю мостових, напівкозлових, консольно-поворотних, настінних кранів та пристроїв для кантування великогабаритних важких деталей.

6 Організація робочого місця та вимоги охорони праці і навколишнього середовища.

1) Слюсар з ремонту ТЕД допускається до роботи після медичного огляду, спеціального навчання, після інструктажу та подальшої перевірки знань, а також інструктажу на робочому місці.

2) Почати виконання виробничого завдання, якщо відомі безпечні способи його виконання. У разі неясності звернутися до майстра по розпорядження. При отриманні нової роботи вимагатиме від майстра додаткового інструктажу з техніки безпеки.

3) Перебуваючи на території заводу чи депо, цеху, ділянки – бути уважним до сигналів, що подаються водієм транспорту.

4) Під час роботи біля електрозварювання вимагати огородження місця зварювання.

5) При нещасному випадку негайно звернутися до медпункту, повідомивши про це майстра чи бригадира.

6) До роботи з вантажопідйомними механізмами можуть бути допущені особи не молодші 18 років, спеціально навчені, які мають посвідчення.

Перед початком роботи.

1) Упорядкувати робочий одяг, застебнути рукави, підібрати підібрати волосся під щільно облягаючий головний убір.

2) Організувати свій робочий час так, щоб все необхідне для роботи було під руками.

3) Перевірити справність інструменту.

4) На верстаті перевірити зазор між краєм підручника та робочою частиною шліфувального круга (не більше 3мм).

5) Необхідно переконатися у справності кола, під час роботи верстата необхідно стояти збоку щодо площини обертання кола.

Під час роботи.

1) Користуватися справним інструментом і передбаченим у процесі. 2) При роботі на наждачному верстаті користуватися захисними окулярами або захисним екраном.

3) При роботі на свердлильному верстаті: а) не нахилятися близько до свердла; б) щільно закріпити свердло в патрон; в) стислі деталі утримувати за допомогою кліщів; г) напруга переносного електроінструменту має бути не більше 36В.

Після закінчення роботи.

1) Перевірити наявність інструмента.

2) Інструмент прибрати у шафу.

3) Упорядкувати робоче місце.

4) Не мити руки в олії, гасі, не витирати їх обтиральним матеріалом.

Забороняється.

1) У цехах і на ділянках проходити по складеному матеріалу, деталі, а також під піднятим вантажем.

2) Перебувати з відкритим вогнем поблизу газових балонів і легкозаймистих рідин.

3) Включати та зупиняти машини, верстати, механізми роботи, яка не доручена адміністрацією.

4) Торкатися до апаратів загального освітлення та обірваного електропроводу.

5) Нарощувати ключі іншими предметами.

6) Працювати несправним інструментом.

7) Не палити в цеху, ділянці, на робочому місці, палити на спеціальному обладнаному місці.

8) Дотримуватись правил пожежної безпеки.




Найбільшу небезпеку при огляді та ремонті електричних машин надає ураження електричним струмом зниженої напруги при шліфуванні або обточуванні колекторів, сушінні ізоляції тягових двигунів струмом низької напруги.

Можливі також опіки і травмування рук при роботі на двигуні, що не охолонув, зміні щіткотримачів постановки кронштейнів без застосування спеціального інструменту. Тому застосовують спеціальні ключі для зміни щіткотримачів та їх кронштейнів пристрої з ізольованим різцем для колекторів, колодки з ізольованими ручками для шліфування колекторів. При огляді та ремонті необхідно суворо дотримуватись вимог техніки безпеки. При просочувальних роботах і особливо компаундуючих, поруч із правилами техніки безпеки дотримуватись також протипожежних заходів. Виконання робіт з деталями із пластмаси, особливо зі скла пластику, вимагає обов'язкового дотримання правил техніки безпеки. Скляний пил, склопластики, потрапляючи на шкіру, викликає її подразнення та свербіння.

Перед початком роботи рекомендується чисті, сухі руки змастити пастою. Біологічні рукавички просушити їх на повітрі 5-7 хвилин. Робочий одяг повинен мати довгі рукави та глухий комір.

Під час роботи не можна торкатися відкритих частин тіла руками, забрудненими пилом та епоксидним компаундом. Залишки компаунда з рук змивають спиртоканіфольною сумішшю і потім миють руки гарячою водою з милом і змазують гліцерином. При випробуваннях необхідно виключити можливість зіткнення з частинами, що обертаються, і особливо торкатися струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, крім того, необхідно забезпечувати виконання всіх вимог промислової санітарії, що пред'являються до приміщення, де ремонтують і випробовують електричні машини.




Організація раціонального освітлення робочих місць – одне із найважливіших питань охорони праці. При незадовільному освітленні значно зменшується якість ремонту рухомого складу та безпека праці на ремонтних дільницях локомотивних депо. В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним, та змішаним. В даному курсовому проєкті виконується розрахунок штучного освітлення відділення по ремонту паливної апаратури. Розрахунок передбачає освітлення виробничих ділянок відповідно з нормами, встановленими ДСТУ БВ 2.2.- 6 – 97.

Для розрахунку приймається тип освітлювача РСПО 8*250 з лампою ДРЛ-250. Індекс приміщення і, визначається за формулою


де А = 10 м. – розрахункова довжина приміщення;

В = 8 м. - розрахункова ширина приміщення;

Нр =3,5 м. - розрахункова висота приміщення.



Відповідно індексу приміщення визначаємо коефіцієнт використання світового потоку η,% для ламп ДРЛ 250 по таблиці 1, що приведена в додатку 1 методичного посібника. Необхідний світовий поток Ф, лн, визначаємо за формулою



де Е = 100 лк. – норма освітлення приміщення;

К = 1,4 – коефіцієнт запасу світла;

S = 80м² - розрахункова площа приміщення;

Z = 1,1 – поправочний коефіцієнт ламп типу ДРЛ;

n = 1 – коефіцієнт використання штучного освітлення;

η = 0,74– коефіцієнт використання світового потока.
лн
Визначаємо кількість освітлювачів N, шт. за формулою

(3)

де Ф, лн, - необхідний світовий поток;

Фл, = 1100 лн, - світовий поток лампи ДРЛ 250.

шт

При проєктуванні ремонтних будівель локомотивних депо слід передбачати застосування систем вентиляції та опалення для забезпечення у робочий час розрахункового рівня температури і відносної вологості повітря.

Кількість теплоти для опалення приміщення Qн, кДж·м³год, визначається за формулою




(4)

де qо = 0,6 – поправочний коефіціент приміщення;

tв = 20ºС – необхідна температура приміщення згідно вимог ДСТУ;

tн = -25ºС –розрахункова зовнішня температура;

qв = 0,3 – поправочний коефіціент вентиляції;

К = 0,5 – коефіцієнт, що враховує примикання приміщень між собою;

V =280 м³ – розрахунковий об 'єм приміщення.

кДж·м³год

Необхідна площа поверхні нагрівання Fн,м², у разі використання водяного опалення розраховується за формулою

(5)

де Qн ,кДж·м³год – необхідна кількість теплоти для опалення приміщення;

Кп = 10,5 – коефіцієнт тепловіддачі нагріваючих пристроїв для води;

tп1 = 95ºС – номінальна температура теплопостачання;




tп2 = 75ºС – середня температура теплопостачання;

tв = 20ºС – необхідна температура приміщення згідно вимог ДСТУ.

м²

В даному курсовому проєкті пропонується тип нагріваючого пристрою

Р-303 із труб діаметром 150 мм. Площа нагрівання опалювального пристрою f,м², визначається за формулою

(6)

де R = 0.44м – площа нагрівання одного погонного метра труби;

Т = 3 м – середня довжина однієї секції опалення.

м²

Кількість опалювальних приладів G, шт. визначається за формулою

₍₇₎

де Fн = 18,9 м² – необхідна площа поверхні нагрівання;

f = 3.96 м² – площа нагрівання опалювального приладу.

шт

Вибір вентиляції виконується відповідно об'єму приміщення та кратності обміну повітря, що встановлюється нормами технічних процесів. В даному курсовому проєкті приймаємо приточно – опалювальний тип




вентиляції з кратністю обміну повітря – 2 м³/год. Потрібна кількість повітря g, м³/год. визначається за формулою

(8)

де V ,м³ –– розрахунковий об 'єм приміщення.;

L ,м³/год – кратність обміну повітря.

м³/год

Так як потрібна кількість повітря для даного відділення згідно виконаних розрахунків складає менше 1000 м³/год доцільно прийняти у якості приладу вентилювання загальний центробіжний вентилятор, який можливо використовувати для вентилювання декількох приміщень.