трухільо 2у Тема 11. Тема 11 Клінічна анатомія похідних очеревини нижнього поверху, практичне значення. Основи ревізі очеревинно порожнини. Клінічна анатомія органів черевно порожнини голотопія,
Скачать 4.71 Mb.
|
Тема 11: «Клінічна анатомія похідних очеревини нижнього поверху, практичне значення. Основи ревізіï очеревинноï порожнини. Клінічна анатомія органів черевноï порожнини: голотопія, скелетотопія, синтопія, покриття очере -виною, будова, назва та розташування судин, нервових утворень, лімфатичних вузлів та шляхів відтоку лімфи. Кишкові шви стосовно технологіï зашивання колотоï рани Z-подібним, кисетним швами; зашивання поздовжньоï рани дворядним швом ‒ Шмідена, в якості першого ряду, Ламбера, в якості другого» 1. Актуальність теми: Знання основ топографічної, клінічної анатоміі похідних очеревини та органів черевної порожнини дозволяє зробити певні висновки при первинному огляді хворого про можливе захворювання циеї ділянки тіла людини та визначити подальші дії. В основі технологіі операцій органів шлунково-кишкового тракту знаходится кишковий шов, який удосконалюється и зараз. Проводиться робота по зниженню ускладнень и при операциях на паренхіматозних органах. 2. Конкретні цілі: - з’ясувати основні питання клінічної анатомії похідних очеревини нижнього поверхів черевної порожнини; - засвоїти основи топографічної, клінічної анатоміі органів черевної порож –нини; - повторити знання з будови тонкоі кишки, - засвоіти сутність вимог до накладання кишкових швів, - вивчити технологію швів Ламбера, Шмідена, Пирогова, наскрізного без -перервного, - оволодіти технологію ушивання рани тонкоï кишки. 3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми 3.1. Cтудент має знати: 1. Похідні очеревини: канали, брижові пазухи, зв’язку Трейца, брижі, закутки. 2. Тонку кишку, її частини; товсту кишку, її частини, клубово - сліпокиш - ковий відділ, червоподібний відросток 3. Хірургічну термінологіею та сутність поширених оперативних втручань на тонкій кишці 4. Сутність вимог до накладання кишкових швів, 5.Технологію швів Ламбера, Шмідена, Пирогова, наскрізного безперервно-го. 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які необ -хідно засвоїти при підготовці до заняття.
2. На схематичних малюнках визначте: М ал. 1. Похідні очеревини нижнього поверху черевноï порожнини 4. Mesenterium 5. Colon descendens 6.sinus mesentericus sinister 9.peritoneum parietale 4. Бри́жа (mesenterium)- подвійна складка очеревини, за допомогою якої утворюється кріплення внутрішніх органів до стінок черевної порожнини Mал. 2. Вміст lig. hepatoduodenale: Truncus coelicus A. hepatica propria V. porta hepatis 10- Ductus choledocus 12- Ductus cesticus Мал. 4. Гілки truncicoeliaci: 1-a. gastrica sinistra 2-truncus coeliacus 3- a. lienalis 12- a. hepatica communis 7-a. gastro duodenale Мал. 3. Жовчні протоки 1- ductus hepaticus dexter 2- ductus hepaticus sinister 5- ductus hepaticus communis 6- ductus cisticus Мал.5. Зв`язки шлунка: А: Шлункова-підшлункова зв’язка; Пілорично-пшдшлункова зв’язка . Б: 1 – шлунково-диафрагмальна зв’язка_; 2-шлунково-диафрагма зв’язка; 3-шлунково селезінкова зв’язка; 4 –ш лункова-ободова зв’язка; 5 –печинкова-дванадцитипала зв’язка; 6 – печинкова шлункова зв’язка. а б в г Мал. 6. Варианти положення клубово-слібокишкового відділу: А- зворотна ротація Б- заворотне положення В-підпечінкове положення Г- вентральне положення Мал. 7. A. mesentericaesuperioretrami: 2-a. mesentéricasuperior 3-a. colica media 4-a. colicadextra 5-a. ileo-colica Мал. 8. Варианти положення чер воподібного відростка: 1-низхідне 2-присереднє 3-латеральне 4-ретроцекальне 5-вентральне Мал. 10. До артерій, які постачають шлунок, відносяться: 3-a. gastrica sinistra 4-a. lienalis 5,8-a. gastropiploica dextra 12-a. gastroduodenal Мал. 9. Портокавальні анастомози, назву вен 17-vv. paraumbilicalis 23-v- thoracoepigastrica 1-v. subclavia 11-v. rectalissuperior 24-v. thoracicaeinternae 3-v. brachiocephalica 4-v. cavasuperior 5-vv. oesophageae 6-v. portae 1 2 3 4 5 Мал. 11. Кишкові шви запропоновані: 1 – шов ламбера; 2 – шов В.П матешука; 3 – шов М.І пирогова; 4 – шов шмідена; 5 –шов черні. Мал. 12. Невелички за розміром рани тонкоï кишки зашивають: А – китсетним швош; Б –z-подбним швош . А Б В Мал. 13. Технологію зашивання рани тонкоï кишки: А –Г-зашивання рани дворядним швош; Б –вузлові серозно-м’язові шви; В –перевірка прохідности кишки . Мал.14. Яким методом викона –на: мобілізацію частину тонку кишку тонкоï кишки: а)паралельне відділення (край ова); б)клиновидне відділення(клиноподивна ) . А Б В Г Мал. 15. Види кишкових швів при резекціï: А – задни губу анастомоз зшито визловими серозно-м’язовими швами; Б- на задню губу анастомозу накладено на скрізний або вивний шов; В –Тією самою ниткою на переною анастомозу накладаютьнаскрізний вертикальний шов шмідена; Г – серзно-м’язові шви на передній губі анастомоз; А Б В Мал. 6. Назву типу анастомозу та технологію цого формування: Анастомоз.-Техніка накладання міжкового анастомозу А –мобілізація перевування кишки, накладання кисетного швана куску кишка занурення куси в кисетний шов Б –Накладання вузлових середно-м’язових швів, розріз просвіту кишки; накладання непереривного наскрізного обвиного шва на задню губу анастомозу В –Тією самою ниткою на передню губу анастозу накладають наскрізний вверталбний шов шмідена та серозно-м’язові вузлові шви 4. 3. Визначте: - головні завдання ревізіï черевноï порожнини: а)ревізія паренхіматозниз органів б)ревізія порожнистих органів/ ревізія передшлункової сумки в) ревізія органівчерепної порожнини при пухлинах процесах - після лапаротоміï для огляду задньоï стінки шлунка необхідно увійти в чеп – цеву сумку шляхом: а) Спільну жовчну протоку, ворітну печінкову вену, власну печінкову артерію. - після лапаротоміï для огляду підшлунковоï залози необхідно: а) основна увага повинна бути приділена оцінці поширеності і характеру ураження ПЗ, усіх відділів заочеревинної клітковини, органів черевної порожнини - в межах нижнього поверху черевноï порожнини внутрішня грижа живота або скупчення ридини частіше може виникати в: а)____________________________; б)_________________________________; в)____________________________; г)_________________________________; д)__________________________________ . - загальні вимоги до накладання кишкових швів внутрішнійшовзабезпечуєгемостазімеханічнуміцність, атаксамоасептичність; Зовнішній - герметичністьінепроникність. - всі кишкові шви необхідно, насамперед, поділяти на дві групи видів: а) осьовий; б)боковий 1. Paries inferior bursae omentalis – це: A. Lig. hepatogastricum B. Lig. gastrolienale C. Omentum majus D. Mesocolon transversum E. Duodenum 3. Яка зв’язка обмежує foramen epiploicum спереду? A. Teres hepatis B. Hepatoduodenale C. Gastrocolicum D. Hepatogastricum E. Gastrolienale 4. Яке анатомічне утворення обмежує foramen epiploicum знизу? A. Gaster (curvatura minor) B. Lig. gastrocolicum C. Colon transversum D. Lig. duodenorenale (pars superior duodeni) E. Gaster (pars pilorica) 5. Paries posterior bursae omentalis – це: A. Peritoneum parietale B. Lig. coronarium hepatis C. Omentum minus D. Lig. duodenorenale E. Falciforme hepatis 11. Яке похідне очеревини частіше розтинають при доступі до parietis posterioris gastris? Lig. hepatogastricum Lig. gastropancreaticum Omentum majus Lig. gastrocolicum Lig. Gastrolienalis 13. Нерви Летарже – це довгі гілки truncorum vagorum dextri et sinistri, які розташовані між листками: Omenti minoris Lig. gastrocolici Lig. gastrolienalis Mesocoloni transversi Lig. teretis hepatis 16. Листок якої зв’язки розтинають при доступі до ductus choledochi? Hepatogastrici Teretis hepatis Duodenorenalis D. Triangularis hepatis dextri E. Hepatoduodenalis 19. Trigonum Callot використовують у пошуках: Ductus hepatici communis Ductus cystici A. cysticae Ductus choledochi A. hepaticae propriae 22. Хто запропонував прийом з відшукування flexuraе duodenojejunalis? A.М.І.Пирогов B.С.С.Юдін C.О.П.Губарев D. І.Літтманн Е. О.О. Шалімов. 28. Vesica fellea частіше проектується на: Кут між processum xyphoideum та arcum costae Точку перехрестя marginis lateralis m. recti abdominis та arcus costae Точку перехрестя lineae axillaris anterioris та arcus costae Середину lineae bicostarum На кiнець coatae X I. 29. Lig. Treitz – це: Lig. suspensorium duodeni Plica duodenalis interior Plica duodenalis superior Lig. duodenorenale Lig. phrenicacolicum dextrum 30. Hernia Treitz формується в ділянці: Recessus dudenojejunalis inferioris Canalis lateralis dextri Recessus retrocaecalis Recessus dudenojejunalis superioris Recessus intersigmoidei 34. A. pancreaticoduodenalis inferior – це гілка артерії: Hepaticae propriae Hepaticae communis Mesentericae superioris Lienalis Mesentericae inferioris 37. В межах частині якого органу пухлина може стати причиною у хворого механичноі icterus (жовтяници): A.Caudae pancreatis B.Partis superioris duodeni C.Capitis pancreatis D.Corporis pancreatis E. Bulbi duodeni 42. Plexus coeliacus розташоване: A. На передньому півколі aortae в ділянці tr. coeliaci та a. mesentericaesuperioris B. На передньому півколі aortae в ділянці aa. renalium C. На передньому півколі aortae в ділянці aa. phrenicarum inferiorum D. На передньому півколі a. renales E. На передньому півколі v. portae hepatis 44. Можливо або ні розширення foraminis epiploici хірургічним шляхом? A. Можливо в межах передньої границі B. Не можливо C. Можливо в межах задньої границі D. Можливо в межах нижньої границі E. Можливо в межах верхньої границі 50. В розповсюдженні ексудату з нижнього поверху черевної порожнини у задній віділ піддіафрагмового простору переважне значення має: A. Canalis lateralis dexter B. Canalis lateralis sinister C. Spatiumpreepiploicum Е. Foramen epiploicum 58. Апендикулярна точка між правою та середньою третинами lineae bispinarum описана: A. Мак-Бурнеєм B. Ланцем. C. Сітковським D. Ровзингом E. Ламбером 64. Головним принципом проведення ревізії черевної порожнини слід вважати: A. Ощадливість B. Послідовність C. Безболісність D. Асептичність Е. Гемостатичність 67. Головний недолік наскрізних швів з застосуванням найбільш поширених видів шовного матеріалу: A. Травматичність B. “Гнітність” шовного матеріалу C. Не забезпечують адаптацію шарів стінки кишки D. Не забеспечуе гемостатичність Е. Не забеспечуе міцність лініі шва 69. За Ламбером прошивають: A. Серозну, м’язову, підслизову оболонки, починаючи з серозної одного краю рани, протилежний – з підслизової оболонки B.Серозну, м’язову оболонки на відстані не більш 4-5 мм від країв рани, зав’язують C. В послідовності: підслизова – серозна оболонки одного краю, серозна – підслизова протилежного краю рани з затягуванням шва з просвіту кишки D. Слизова – серозна оболонки одного краю, слизова – серозна протилежного краю рани, шов затягують назовні 70. За Шміденом шов накладають, прошиваючи в такому напрямку: A. Слизова – серозна оболонки одного краю, слизова – серозна протилежного краю рани, шов затягують назовні B. Слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова протилежного краю рани, затягують шов з просвіту кишки C. Серозна – слизова оболонки одного краю, слизова – серозна оболонки протилежного краю рани, затягують шов з просвіту кишки D. Серозну, м’язову, підслизову оболонки, починаючи з серозної одного краю рани, протилежний – з підслизової оболонки 71. М.І. Пирогов запропонував при накладанні шва: A. Дотримуватися такого порядку прошивання: слизова – серозна одного краю рани, слизова – серозна протилежного краю, затягують шов назовні B.Голку вколювати з боку серози в напрямку края рани, викол – на рівні підслизового шару; на протилежному краю – голку вколювати збоку рани на рівні підслизової оболонки, викол – крізь серозну C. Дотримуватися такого напрямку прошивання: слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова оболонки протилежного краю, затягувати шов з просвіту кишки D. Слизова – серозна оболонки одного краю, слизова – серозна протилежного краю рани, шов затягують назовні 73. При захворюваннях стравоходу або кардиальної частини шлунка з порушенням прохідності виконують паліативну операцію: A. Гастроентеростомію B. Пілоропластику C. Гастростомію D. Гастропексію E. Резекцию |