дізнання. друга тема дізнання. Тема 2 Порядок проведення слідчих (розшукових) дій під час провадження у формі дізнання Перше практичне заняття 2 год
 Скачать 48.48 Kb.
|
|
Тема №2 Порядок проведення слідчих (розшукових) дій під час провадження у формі дізнання Перше практичне заняття – 2 год. 1. Опрацювати наступні теоретичні питання: 1.1. Поняття та загальні умови проведення слідчих (розшукових) дії. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. 1.2. Фіксація ходу та результатів проведеня слідчих розшукових дій. використання науково-технічних засобів. 1.3. Участь понятих, спеціаліста та експерта при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій. 1.4. Участь педагога, психолога або законного представника в слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи. 1.5. Допит. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи. 1.6. Предявлення для впізнання. Пред'явлення особи для впізнання. Пред'явлення речей для впізнання. 1.7. Обшук. 2. Завдання для самостійної роботи: Опрацювати наступні додаткові питання: 1. Освідування особи. Види освідування. 2. Призначення експертизи. Підстави призначення експертизи. Порядок залучення експерта. 3. Порядок участь експертів-криміналістів під час проведення слідчих (розшукових) дій. 4. Отримання зразків для експертизи. 5. Огляд. Види огляду. 6. Опитування в порядку телефонної або відео- конференції. 3. За фабулою навчального завдання скласти наступні процесуальні документи: 3.1. Протокол огляду місця події. (додатки до протоколу). 3.2. Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій. 3.3. Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого (складається у друкованому вигляді). 3.4. Протокол попередження потерпілого про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування (складається у друкованому вигляді). 4. У зошитах для практичних робіт розв’язати наступні задачі: 4.1. За підозрою у вчиненні крадіжки був затриманий і поміщений в ізолятор тимчасового утримання громадянин Синяк Р. Наступного дня дізнавача Борисенко О. запропонував йому розказати про обставини вчиненого злочину. Синяк, пославшись на те, що йому не пред’явивлено повідомлення про підозру, відмовився від дачі показань. Яке процесуальне становище Синяк? Які права надані йому кримінально-процесуальним законом? Чи були допущені порушення Закону? 4.2. Дізнавач, який провадив досудове розслідування відносно громадянина Сидор за ч.1 ст.190 КК України українською мовою, допитав підозрюваного, потерпілу Вознюк і свідка Заєць їх рідною мовою – російською, а протоколи допитів оформив українською мовою. Переклад їх показань, зафіксованих у протоколах, з російської на українську здійснив сам. Оскільки дізнавач добре володів і російською, і українською мовами, ніяких зауважень на такий порядок спілкування із дізнавачем ні підозрюваний, ні потерпіла, ні свідок не висловлювали. В анкетних частинах протоколів допиту потерпілої і свідка суд виявив записи “перекладача не потребую”, а у протоколах допиту підозрюваного Сидор такого запису не було. Чи були допущені порушення закону дізнавачем? Якщо були, то які саме і як суд має на них реагувати? 4.3.У кримінальному провадженні, що знаходиться у провадженні дізнавача, оперативним підрозділам було дано доручення про проведення обшуку в квартирі підозрюваного Зоєва Ф.І. Оперативні працівники крім обшуку допитали дружину Зоєва, провели огляд квартири Дьомкіна - сусіда Соколова та протоколи проведених ними слідчих (розшукових) дій передали дізнавачу. Оцініть доказове значення протоколів обшуку, огляду і показань, що містяться в протоколі допиту Зоєвої. Які порушення вимог закону були допущені? Поняття та загальні умови проведення слідчих (розшукових) дії. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій 1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. 2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. 3. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом. 4. Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного. 5. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. 6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. 7. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. 8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. 1.2. Фіксація ходу та результатів проведеня слідчих розшукових дій. використання науково-технічних засобів. Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. 2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. 3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. 4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні. під науково-технічними засобами, які застосовують у сучасному досудовому розслідуванні, слід розуміти систему загальних технічних, пристосованих і спеціально розроблених інформаційних технологій, а також приладів, апаратів, устаткування, інструментів, пристосувань, матеріалів і методів їх застосування з метою забезпечення найбільш ефективного проведення досудового розсліду - вання. За особливостями правового регулювання використання науково-технічних засобів у досудовому розслідуванні їх поділяють на такі, які: – є процесуальними джерелами доказів (формою кримінально-процесуальних доказів); – використовують для складання кримінально-процесуальних актів; 92 Криміналістичний вісник • № 1 (19), 2013 – застосовують під час провадження слідчих та інших процесуальних дій з метою виявлення, закріплення, перевірки і дослідження доказів; – спрямовані на забезпечення ефективного прокурорського нагляду, процесуального керівництва і судового контролю за додержанням законності у діяльності органів досудового розслідування. Сучасні науково-технічні засоби за своїм функціональним призначенням можуть бути процесуальними (засоби фотографування, відеозапису тощо), організаційними (персональна комп’ютерна техніка, яка допомагає слідчому складати проекти кримінально-процесуальних актів) та організаційно-процесуальними (автоматизована система документообігу суду, Єдиний реєстр досудових розслідувань). Оновлення теоретичних уявлень про поняття і класифікацію науково-технічних засобів, які використовують під час досудового розслідування, з одного боку, вказує на необхідність подальшого більш глибокого наукового дослідження нових класифікаційних груп зазначених засобів у їх співвідношенні з традиційними. Це важливо для збагачення правової теорії новими знаннями. З іншого боку, це є важливим і для слідчої практики, оскільки сприяє формуванню однакового розуміння в адвокатів, слідчих, прокурорів, суддів суті норм, що регулюють застосування цих засобів у досудовому розслідуванні, що є запорукою уникнення їх конфліктів у кримінальному провадженні. Список в 1.4. Стаття 227. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. 2. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі. 3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника. 1.5 Допит. Стаття 226. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особиДопит (ст. 224 КПК) - це слідча (розшукова) дія, яка проводиться уповноваженою особою у встановленому законом порядку і направлена на отримання в усній або письмовій формі від свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта відомостей щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. 1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. 2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. 3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. 4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання. 1.6. Предявлення для впізнання. Пред'явлення особи для впізнання. Пред'явлення речей для впізнання. Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше у зв'язку з подією кримінального правопорушення, з метою встановлення їх тотожності або відмінності. Пред'явлення для впізнання передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприйняти загальні та окремі ознаки. Тотожність при впізнанні встановлюють за ознаками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'яті. Це окрема форма ідентифікації, яка істотно відрізняється від випадків ідентифікації за матеріальними слідами. У процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'явленого об'єкта, порівнює і співставляє їх із збереженими в пам'яті й доходить певного висновку щодо наявності чи відсутності тотожності або групової належності об'єкта. Дії, які мають передувати пред’явленню особи до впізнанняПред'явлення особи до впізнання регулюється статтею 228 КПК України. Перед тим, як пред’явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з’ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Слід також враховувати, що дана слідча (розшукова) дія майже завжди пов’язана з тактичним ризиком: особа, яка впізнає, може добросовісно помилятися або навмисно не впізнавати об’єкт, що може заперечити вірну версію слідчого та ускладнити розслідування. Тому, при наявності у слідчого сумнівів щодо успішного результату пред’явлення для впізнання, слід утриматися від його проведення і використати інші можливості для перевірки висунутої версії. Пред'явленню для впізнання особи повинно передувати виконання процесуальних та деяких допоміжних дій, а саме: - попередній допит особи, яка впізнає; - підбір об’єктів, серед яких необхідно провести впізнання; - визначення місця і умов пред’явлення для впізнання; - визначення необхідних учасників пред’явлення для впізнання; - визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред’являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред’являлася для впізнання. При пред’явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у цій нормі. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред’являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред’явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. При пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти. За правилами цієї норми може здійснюватися пред’явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред’явлені для впізнання. Пред’явлення речей для впізнанняПред’явлення речей для впізнання регулюється статтею 229 КПК України. Перед тим, як пред’явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети. Річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред’являється в одному екземплярі. Про проведення пред’явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами КПК України, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу/ річ або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу/річ. Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред’являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі якщо пред’явлення для впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред’явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування (стаття 231 КПК України). 1.7Поняття обшуку Обшук - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання. Мета обшукуМетою проведення обшуку є: виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 КПК України). Види обшуківМожна виділити такі види обшуків: обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення); обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи); обшук нежитлових приміщень (не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом); обшук особи (частина третя статті 208, частина п'ята статті 236 КПК України). Підстава для проведення обшукуЄдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому КПК України, ухвала слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування. Клопотання про проведення обшукуКлопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором. Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, яких планується відшукати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Розгляд в суді клопотання про проведення обшукуКлопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особиУхвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК України, а також містити відомості про: строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії. Порядок проведення обшукуУхвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Час проведення обшукуПроведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку. Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні праваУхвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Методологія проведення обшукуОбшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності власника (володільця) приміщення. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. Фіксування результатів обшукуХід і результати обшуку фіксуються у протоколі. Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні. Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту. Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним ст. 104 КПК України. Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації. Важливі поради при проведенні обшукуПісля отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості: встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку; перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку; встановити які саме речі та документи планується відшукати та вилучити. Також необхідно: встановити наявність понятих; викликати захисника; вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи. Друге практичне заняття – 2 год. План: Опрацювати наступні теоретичні питання: Призначення експертизи. Підстави призначення експертизи. Порядок залучення експерта. Порядок участь експертів-криміналістів під час проведення слідчих (розшукових) дій. Отримання зразків для експертизи. Огляд. Види огляду. |