Анализ себестоимости. Анализ себест. Тема 7 Аналіз собівартості продукції та витрат діяльності підприємства
 Скачать 314 Kb.
|
Аналіз прямих витратДетально аналізують матеріальні витрати та витрати на оплату праці як у цілому по випуску продукції, так і за окремими важливішими виробами. Аналіз матеріальних витрат На загальну величину матеріальних витрат на виробництво товарної продукції (МЗ) впливають обсяг, структура виробництва, тобто зміна питомої ваги більш чи менш матеріаломістких виробів, питомі матеріальні витрати (витрати на одиницю виробу –МЗі). У свою чергу матеріальні витрати на одиницю виробу залежать від норми витрати матеріалів (N) та ціни на матеріал (Цм). Останні фактори є складними і також залежать від інших, як зовнішніх, так і внутрішніх. Норма витрат залежить від: конструкції виробу, технічного стану техніки, технології виробництва, кваліфікації виробників, якості матеріалу і пов’язаного з цим рівня відходів, необхідності заміни одного матеріалу на інший. Ціни на матеріали, сировину, напівфабрикати залежать від таких факторів: кон’юнктури ринку, системи державного регулювання цін, розміру витрат на транспортування, якості матеріалу. Два останніх фактори залежать також від якості роботи робітників матеріально-технічного постачання. Виконаємо факторний аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції, користуючись вихідними даними таблиці 7.5 та розрахунками методу ланцюгових підстав. Таблиця 7.5- Вихідні дані для аналізу матеріальних витрат
Вплив зміни норм  МЗN: (7.12)Вплив зміни цін МЗЦ: (7.13)Результати аналізу наведено у таблиці 7.6. Ми бачимо, що негативний вплив на збільшення матеріальних витрат викликало збільшення норми витрачання сталі кутової та фарби. Під впливом цього витрати підвищились на 7,55 грн. Також зростання витрат у значній мірі було пов’язано із ростом цін на матеріали -–труби, скло, фарбу; під впливом цього витрати збільшились на 23,8 грн. (10+12+1,8). Однак, позитивні зміни були більш за негативні: за рахунок зниження норм витрачання труб та скла матеріальні витрати знизились на 49 грн., а за рахунок зниження цін на сталь – на 8 грн. Отож, щоб у подальшому знизити матеріальні витрати на цей виріб необхідно слідкувати за співвідношенням впливу зміни цін та норм витрачання, особливо по таким матеріалам як труби та фарба, бо саме за ними відбувається підвищення витрат відповідно на 3 грн. та 2,35 грн. Таблиця 7.6 – Факторний аналіз матеріальних витрат на виробництво виробу.
Розрахунок впливу на матеріальні витрати заміни одного матеріалу на інший Необхідність заміни може виникати по причині факторів постачання, або у зв’язку зі зміною обладнання, технології, конструкції виробу. Якщо відбувається заміна одного матеріалу на інший, на матеріальні витрати впливають ті ж фактори норм та цін на матеріали. Розглянемо приклад. У зв’язку з виробничою необхідністю при виробництві товару матеріал В було замінено на матеріал С, які мають такі характеристики: Таблиця 7.7 – Норми та ціни на матеріали
Необхідно визначити, як заміна матеріалу В на матеріал С вплинула на величину матеріальних витрат на одиницю виробу та на випуск, якщо обсяг випуску виробу – 200 одиниць. Загальна зміна матеріальних витрат на виріб МЗ 1 грн у зв’язку з заміною: МЗ 1 грн = 5,2 * 48 – 5,0 * 52 = 249,6 – 260 = - 10,4 грн.На випуск виробів: МЗ = (- 10,4) * 200 = - 2080 грн.Зміна матеріальних витрат за рахунок впливу норм:  (5,2 – 5,0) * 52 = 10,4 грн.Зміна за рахунок цін:  (48 - 52) * 5,2 = - 20,8 грн.Перевірка: 10,4 + (- 20,8) = - 10,4 грн. Висновок: Заміна матеріалу дозволила зекономити питомі матеріальні витрати на 10,4 грн., а матеріальні витрати на випуск – на 2080 грн. Економія відбулася за рахунок того, що матеріал С, хоча і більш витрачався, але коштував менше (позитивний вплив цін перевищив негативний вплив зміни норми). У попередніх завданнях ми розраховували вплив на матеріальні витрати двох факторів – зміни норм споживання та цін на матеріали без урахування факторів якості матеріалу та особливостей технології виробництва, що приводять до виникнення відходів виробництва. Отож, ускладнимо приклад, визначаючи вплив зміни на матеріальні витрати відходів виробництва, які поділяються на зворотні та безповоротні. При цьому необхідно зазначити, що загальна величина матеріальних витрат підприємства на придбання матеріалу, який "відпускається у виробництво" – МЗвідп, при визначенні собівартості виробу зменшується на величину зворотних відходів – Звідх: МЗ = МЗвідп – Звідх (7.14) Кількість (норма) матеріалу, яка відпускається у виробництво – Nвідп, складається з витрат матеріалу безпосередньо на виріб – (норма споживання) – Nсп, кількості зворотних – Nзв, та безповоротних відходів – Nбз. З формули (7.14) маємо: МЗ = Ц м * Nвідп – Ц зв * Nзв (7.15) З формул (7.14) та (7.15) маємо: МЗ = Ц м (Nвідп + Nзв + Nбз) – Ц зв * Nзв (7.16) Перетворюючи формулу (7.16), маємо: МЗ = Ц м (Nсп + Nбз) + Nзв (Ц м – Ц зв) (7.17) Формули (7.16) та (7.17) необхідні будуть для проведення факторного аналізу матеріальних витрат. Таким чином на матеріальні витрати впливають ціни на матеріали та норми споживання матеріалів, а також рівень безповоротних та зворотних відходів. Визначимо вплив відповідних факторів за такими вихідними даними (таблиця 7.8) Таблиця 7.8
 (1320 – 1300) * 160 = 3,2 тис. грн. (160 – 140) * (170 – 150) = 2,4 тис. грн. (60 – 50) * 160 = 1,6 тис. грн. (156 – 160) * 1550 = -6,2 тис. грн. = - (38 – 40) * 170 = 0,34 тис. грн. Перевірка: 3,2 = 2,4 + 1,6 – 6,2 + 0,34 = 1,34 тис. грн. Висновок: У фактичному періоді у порівнянні з планом зростає норма споживання матеріалу на виробництво виробу росте також рівень зворотних та безповоротних відходів, що веде до перевитрати матеріалу на 50 кг. При цьому знижується як ціна матеріалу, так і ціна зворотних відходів. Ці процеси можуть свідчити як про зниження якості придбаного матеріалу, так і про зміну організаційно-технічних умов виробництва. Під впливом зміни норм споживання та зростання рівня безповоротних відходів матеріальні витрати ростуть відповідно на 3,2 тис. грн. та 1,6 тис. грн. Зниження цін на матеріал дає більш вагомий вплив – витрати зменшуються на 6,2 тис. грн. Під впливом зростання рівня зворотних відходів витрати підвищаться на 2,4 тис. грн., а за рахунок зниження ціни на зворотні відходи відбувається зростання витрат на 0,34 ти. грн. – що цілком відповідає логіці: чим більше зворотних відходів, тим більше витрат, але чим вища їх ціна, тим витрати менше. Отож, керівникам підприємства необхідно приділити увагу дослідженню факторів, які вплинули на зростання норми споживання матеріалу, а також рівня зворотних та безповоротних відходів, тому що, взагалі, під впливом як зміни норм, так і зміни цін, матеріальні витрати зросли на 1,34 тис. грн. Аналіз прямих трудових витрат До прямих трудових витрат можливо віднести такі статті калькуляції, як "Основна заробітна плата", "Додаткова заробітна плата, а також статтю "Відрахування на соціальні заходи", величина витрат за якою безпосередньо залежить від розміру заробітної плати, як основної так і додаткової, та порядку обчислення цих платежів відповідно до законодавства. Можливі випадки, коли частина основної та додаткової заробітної плати робітників не може бути безпосередньо віднесена на собівартість окремих виробів (робіт, послуг), тобто ці витрати не є прямими. Тоді при аналізі з даних бухгалтерського обліку необхідно виділяти пряму та непряму частини цих статей витрат. Загальна величина прямої заробітної плати (ЗП) залежить, насамперед, від обсягу виробництва товарної продукції, її структури, тобто зміни питомої ваги виробів з меншою (більшою) трудомісткістю, а також від рівня заробітної плати на одиницю продукції (ЗП і). Останній показник є складним і у свою чергу залежить від трудомісткості продукції (ТЕ і) та рівня оплати праці за 1 людино-годину (ОП і). У свою чергу рівень оплати праці за 1 людино-годину залежить від розміру годинної тарифної ставки робітників І розряду для нормальних умов праці (ГТС), а також від розряду робітників (робіт) та умов праці (важкі та шкідливі умови) (РР, УП). Трудомісткість виготовлення продукції залежить від багатьох факторів і, насамперед, організації праці, виробництва, прогресивності та стану техніки, технології, конструкційної складності виробу, кваліфікації робітників, тобто різних якісних факторів (ЯФ). Отож, маємо рівневу модель факторного аналізу (рис. 7.5) Виконаємо факторний аналіз прямої заробітної плати, базуючись на вихідних даних таблиці 7.8. Визначимо вплив зміни обсягу виробництва, трудомісткості виробництва продукції та рівня середньогодинної заробітної плати на зміну прямої заробітної плати, виходячи з базової моделі аналізу (7.5) та користуючись методом ланцюгових підстановок.
Рисунок 7.5 – Модель факторного аналізу прямої заробітної плати Таблиця 7.8 – Вихідні дані для аналізу прямої заробітної плати за видами виробів
 (7.18)Таблиця 7.9 – Розрахунок впливу факторів на зміну прямої заробітної плати
Висновок: У фактичному періоді порівняно з планом спостерігається зниження суми прямої заробітної плати у складі собівартості на 6897,6 тис. грн. Це відбулося, в основному, за рахунок зниження трудомісткості виробів. За рахунок цього фактору заробітна плата знизилась на 20412 грн., а також за рахунок зниження обсягу виробництва виробу А – за рахунок цього заробітна плата знизилась на 2008,8 грн. Зниження рівня середньогодинної оплати праці за виробом Б вплинуло на зниження заробітної плати на 6652,8 грн. Підвищення прямої заробітної плати у складі собівартості відбулося за рахунок збільшення випуску виробу Б, а також збільшення рівня середньогодинної оплати праці за виробом А. Вплив цих факторів дорівнює відповідно 21420 грн. та 756 грн. Отож, у даному випадку необхідно приділити увагу пошуку причин збільшення рівня середньогодинної оплати праці за виробом А. У процесі аналізу собівартості окремих виробів також виконують факторний аналіз прямої заробітної плати, визначаючи вплив на заробітну плату одиниці виробу таких факторів, як трудомісткість та рівень оплати праці за 1 людино-годину, та якісних факторів, які впливають на трудомісткість. Зупинимось на оцінці впливу якісних факторів. Наприклад, у зв’язку з заміною старого обладнання новим трудомісткість виробу Б знизилась на 3,5 чол-години. Тоді економія заробітної плати на один виріб дорівнює 3,5*2,0 = 7 грн., а на весь товарний випуск 7*3168 = 22176 грн. Але, якщо необхідно комплексно оцінити вплив цього фактору на собівартість, необхідно оцінити на скільки, у зв’язку із впровадженням нового обладнання, збільшилась амортизація та витрати на ремонт і обслуговування обладнання. Для цього необхідно порівняти дві величини: фактичну собівартість продукції С і та скореговану С і' з урахуванням збільшення обсягу виробництва за рахунок впровадження нового обладнання, зміни амортизації ( А) та витрат на утримання обладнання (Обл), величину собівартості: (7.19)де  - зміна собівартості виробу за рахунок заміни обладнання; - зміна прямої заробітної плати на виріб за рахунок заміни обладнання; - зміна обсягу виробництва за рахунок заміни обладнання; - фактична собівартість товарного випуску і-го виробу.За таким же принципом можливо оцінити вплив на пряму заробітну плату, а також комплексний вплив на собівартість виробу будь-якого з організаційно-технічних заходів, які приводять до зміни трудомісткі виробів. 9 Аналіз непрямих витрат До непрямих витрат найчастіше відносять витрати на експлуатацію та утримання обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут. Усі ці статті витрат за своїм складом є комплексними, тобто містять у собі більш деталізовані статті витрат (дивись номенклатуру комплексних статей витрат за новими стандартами обліку). Кожну статтю комплексних статей витрат необхідно аналізувати окремо, визначаючи фактори, які впливають на розмір витрат за цією статтею. Наприклад, у таблиці наведені фактори, які впливають на деякі статті непрямих витрат. Таблиця 7.10
Далі не будемо докладно перелічувати усі статті витрат загальногосподарських, адміністративних, витрат на збут, бо принцип аналізу аналогічний зазначеному вище. У процесі аналізу непрямих витрат визначають їх абсолютну та відносну зміну у фактичному періоді у порівнянні з планом, визначають вплив важливіших факторів, особливу увагу приділяють аналізу непродуктивних витрат, таких як втрата від пошкодження матеріальних цінностей та готової продукції, сплату простоїв за виною підприємства, вартість палива та електроенергії, яка споживалась за час простоїв та ін. Аналіз непрямих витрат у динаміці необхідно проводити, порівнюючи між собою непрямі витрати на 1 грн. товарного випуску за різні роки. Окрім загальної суми непрямих витрат можливо також проаналізувати непрямі витрати, які приходяться на одиницю певної продукції. Але необхідність такого аналізу виникає тільки при зміні обсягу чи умов виробництва цієї продукції. 10 Аналіз резервів зниження собівартості та витрат діяльності Існують два основних джерела зниження повної собівартості одиниці виробу: 1-й – це збільшення обсягу виробництва, за рахунок якого відбувається зниження постійних витрат, які приходяться на одиницю продукції; та 2-й – це скорочення саме витрат на виробництво продукції за усіма статтями витрат. Досягнення як першого, так і другого потребує проведення відповідних організаційно-технічних заходів, таких як заміна обладнання, технології виробництва, підвищення кваліфікації виробників та ін. Для того, щоб визначити більш детальніше усі заходи по зниженню собівартості, необхідно скористатись класифікацією господарських резервів та резервами екстенсивного та інтенсивного розвитку виробництва, мова про які йшла у темі № . Резерви збільшення обсягу виробництва продукції виявляють у процесі аналізу обсягу виробництва та реалізації. А при розрахунках резервів зниження собівартості за рахунок збільшення обсягу враховують розподіл витрат на залежна та незалежні від обсягу виробництва. Резерви зниження витрат за статтями калькуляції виявляють для кожного організаційно-технічного заходу. Усі ці заходи повинні знижувати витрати ресурсів на виріб (матеріало-, фондо-, трудомісткість). Для того, щоб підрахувати резерви зниження собівартості випуску за рахунок організаційно-технічних заходів, порівнюють ресурсомісткість виробу до та після проведення заходу з урахуванням запланованого (можливого) обсягу виробництва та запланованої вартості цих ресурсів. Резерви економії по оплаті праці (Р ЗП): Р ЗП  (7.20)де  - трудомісткість виготовлення виробу після та до проведення відповідних організаційно-технічних заходів; - плановий рівень заробітної плати на одиницю продукції.Економія буде також спостерігатись і по статті відрахування на соціальні заходи ( Р ЗПвідр) Р ЗПвідр = Нвідр * Р ЗП, де Нвідр – норматив відрахування на соціальні заходи. Аналогічно визначається резерв зниження матеріальних витрат у зв’язку з проведенням організаційно-технічних заходів (Р МВ): Р МВ  (7.21)де  - матеріаломісткість виробу після та до проведення відповідних заходів, - ціна матеріальних ресурсів за планом.Резерви економії непрямих витрат виявляються на основі їх факторного аналізу за кожною статтею витрат за рахунок скорочення непродуктивних витрат робочого часу, витрат від зіпсуття матеріалів та готової продукції, розумного скорочення апарату управління, поштово-телеграфних, канцелярських витрат та ін. Загальна величина резерву зниження собівартості продукції (Р С) за рахунок скорочення витрат та зростання обсягу як результату здійснення організаційно-технічних заходів визначається: Р С  , ( )де см, сф – собівартість одиниці виробу після та до проведення відповідних заходів; С м, С ф – собівартість товарного випуску виробів після та до проведення відповідних заходів. Причому, собівартість випуску після впровадження заходів визначається з урахуванням додаткових витрат, пов’язаних із збільшенням обсягу виробництва продукції  у частині змінних витрат, додаткових витрат, пов’язаних з впровадженням організаційно-технічних заходів у частині постійних витрат  , а також з урахуванням усіх резервів зниження витрат, які були розраховані за кожною статтею калькуляції(Р С):С м = С ф + С зм V + Cпост отз – Р С (7.22)Наведемо розрахунковий приклад. Нехай у базовому періоді обсяг виробництва виробів складає V ф = 1200 шт., змінна собівартість виробу – сзмф = 400 грн., постійні витрати на випуск С пост – 300 тис. грн., трудомісткість виробництва виробу – ТЕ ф = 35 годин, плановий рівень заробітної плати на одиницю продукції – ЗП пл = 2,5 грн., норматив відрахувань на соціальні заходи – Н відр = 38 %, матеріаломісткість виробу МЕ ф = 5 кг, ціна матеріальних ресурсів за планом – Цмпл = 26 грн. На підприємстві планують здійснити заходи щодо зниження витрат та підвищення обсягу виробництва, завдяки яким можливо збільшити обсяг виробництва на 260 одиниць, знизити трудомісткість виробництва до ТЕ м = 27 годин, матеріаломісткість виробу до МЕ м = 4,5 кг, при цьому за рахунок впровадження заходів постійні витрати збільшаться на 8200 грн. Необхідно встановити резерв зниження собівартості виробу. Р ЗП = (27 – 35) * 2,5 * 1460 = - 29,2 тис. грн. Р ЗП відр = - 29,2 * 0,38 = -11,096 тис. грн. Р МВ = (4,5 – 5) * 26 * 1460 = - 18,98 тис. грн. Р С = - 24 + (- 9,12) + (- 15,6) = -59,276 тис. грн.  грн. грн.Р С = 570,496 – 650 = - 79,504 грн. Отож, у результаті здійснення організаційно-технічних заходів собівартість виробу знизиться на 79,504 грн., або на 12,23 %. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
