Тема Методологічні засади теорії організацій

• Название: Тема Методологічні засади теорії організацій
• Анкор: TEST_22_ekz_student.doc
• Дата: 06.06.2018
• Размер: 398.5 Kb.
• Имя файла: TEST_22_ekz_student.doc
• Тип: Документы; #20049
• страница: 2 из 4

Тема 5. Організація як система та соціум

1. 
   Цілісна сукупність взаємопов’язаних елементів, яка має певну структуру і взаємодіє із зовнішнім середовищем в інтересах досягнення мети це:
   

1. стан системи;

2. система;

3. поведінка системи;

4. дія.
2. Упорядкована безліч істотних властивостей, які вона має в певний момент часу це:

1. стан системи;

2. система;

3. поведінка системи;

4. дія.
3. Подія, що відбувається із системою і яка викликана іншою подією це:

1. стан системи;

2. система;

3. поведінка системи;

4. дія.
4. Сукупність параметрів, які визначають поведінку системи – це:

1. стан системи;

2. властивості системи;

3. поведінка системи;

4. дія.
5. Зміна хоча б одної властивості системи - це:

1. стан системи;

2. система;

3. дія;

4. подія.
6. Реальна або потенційна дія системи – це:

1. стан системи;

2. система;

3. поведінка система;

4. дія.
7. До принципів системного підходу належать:

1. цілі, цілісності, складності, множинності, хронологічності;

2. цілі, цілісності, складності, множинності, хронологічності, двоїстості;

3. цілі, цілісності, складності, множинності, хронологічності, скалярний ланцюг;

4. цілі, цілісності, складності, множинності.

8. На яких концепціях ґрунтується методологія системного аналізу?

1. система, процес, аналіз;

2.система, процес, поведінка;

3. проблема, рішення проблеми, система;

4. проблема, система, аналіз.
9. Основні види соціальних організацій…

1. складні і прості;

2. формальні і неформальні;

3. складні і формальні;

4. прості і неформальні.
10. До механізму регулювання в соціальних системах не належить:

1. цільова управлінська дія;

2. самоорганізація;

3. саморегуляція;

4. організаційний порядок.
11. З погляду суспільних функцій організації поділяються на:

1.організації, напіворганізації;

2.унінодальні, мультинодальні, гомогенні, гетерогенні;

3.задоволення людських потреб, інтеграція;

4. ціннісно-орієнтовані організації.
12. За принципами управління організації поділяються на:

1.організації, напіворганізації;

2. 3.задоволення людських потреб, інтеграція;

3. унінодальні, мультинодальні, гомогенні, гетерогенні;

4. цілісно-орієнтовані організації.
13. За функціональними ознаками організації поділяються на:

1.організації, напіворганізації;

2.унінодальні, мультинодальні, гомогенні, гетерогенні;

3.задоволення людських потреб, інтеграція;

4. цілісно-орієнтовані організації.
14. За ознакою визначення мети організації поділяються на:

1.організації, напіворганізації;

2.унінодальні, мультинодальні, гомогенні, гетерогенні;

3.задоволення людських потреб, інтеграція;

4. ціннісно-орієнтовані організації.
15. Стихійність індивіда надає організації:

1. 
   соціалізацію;
   
2. 
   постійну різноманітність;
   
3. 
   некерованість;
   
4. 
   довільність.
   

16. Невизначеність в системі пов'язана з:

1. 
   об'єктивною неможливістю негайного опису об'єкта;
   
2. 
   браком інформації;
   
3. 
   суб'єктивною обмеженістю знань;
   
4. 
   масштабністю проблем.
   

17. Яке з визначень терміну «система» належить Л. Берталанфі:

1. 
   система є комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії;
   
2. 
   система - сукупність об'єктів, взаємодія яких обумовлює наявність інтегративних якостей, не властивих частинам, що її створюють;
   
3. 
   система - це будь-яка сукупність змінних;
   
4. 
   система - це впорядкованість в певному відношенні.
   

18. Утворення неформальних груп - це:

1. 
   форма опозиційності;
   
2. 
   форма дезорганізації;
   
3. 
   форма інтеграції;
   
4. 
   форма концентрації.
   

20. Процес «ідентифікації індивіда з організацією» означає:

1. 
   формування стимулів для суб'єктів;
   
2. 
   рівновага між спонукою і внеском;
   
3. 
   створення інструкцій посад;
   
4. 
   формування ціннісних настанов.
   

24. Цілеспрямованість та алгоритмічність – це складові:

1. 
   системності практичної діяльності;
   
2. 
   системності пізнавальної діяльності;
   
3. 
   системності навколишнього оточення;
   
4. 
   системності організації.
   

25. Аналіз, синтез та системний підхід – це складові:

1. 
   системності практичної діяльності;
   
2. 
   системності пізнавальної діяльності;
   
3. 
   системності навколишнього оточення;
   
4. 
   системності організації.
   

26. Натуральна системність природи, системність суспільства, системність взаємодії людини з природою – це складові:

1. 
   системності практичної діяльності;
   
2. 
   системності пізнавальної діяльності;
   
3. 
   системності навколишнього оточення;
   
4. 
   системності організації.
   

27. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. Природа – джерело безмежних ресурсів

2. Природні ресурси обмежені

3. Гармонія з природою

4. Природа дружня
28. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Природні ресурси обмежені
   
2. 
   Гармонія з природою
   
3. 
   Природа дружня
   
4. 
   Вищість над природою
   

29. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Природні ресурси обмежені
   
2. 
   Гармонія з природою
   
3. 
   Природа ворожа
   
4. 
   Природа дружня
   

30. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Природні ресурси обмежені
   
2. 
   Навколишнє середовище необхідно змінювати
   
3. 
   Гармонія з природою
   
4. 
   Природа дружня
   

31. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. Технологічний розвиток суспільства

2. Соціокультурний розвиток суспільства

3. Гарантія безпеки

4. Розумність цілей
32. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Соціокультурний розвиток суспільства
   
2. 
   Ризик та виграш
   
3. 
   Гарантія безпеки
   
4. 
   Розумність цілей
   

33. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. Розумність засобів

2. Гарантія безпеки

3. Розумність цілей

4. Розуміння інформації
34. Технократична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Гарантія безпеки
   
2. 
   Розумність цілей
   
3. 
   Запам'ятовування інформації
   
4. 
   Розуміння інформації
   

35. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Природа – джерело безмежних ресурсів
   
2. 
   Вищість над природою
   
3. 
   Природа ворожа
   
4. 
   Природні ресурси обмежені
   

36. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Природа – джерело безмежних ресурсів
   
2. 
   Гармонія з природою
   
3. 
   Вищість над природою
   
4. 
   Природа ворожа
   

37. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. Природа дружня

2. Природа – джерело безмежних ресурсів

3. Вищість над природою

4. Природа ворожа
38. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Навколишнє середовище необхідно змінювати
   
2. 
   Навколишнє середовище існує в крихкій рівновазі
   
3. 
   Вищість над природою
   
4. 
   Природа ворожа
   

39. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. Соціокультурний розвиток суспільства

2. Технологічний розвиток суспільства

3. Ризик та виграш

4. Розумність засобів
40. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Технологічний розвиток суспільства
   
2. 
   Ризик та виграш
   
3. 
   Гарантія безпеки
   

4. 
   Розумність засобів
   

41. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Запам'ятовування інформації
   
2. 
   Розумність цілей
   
3. 
   Ризик та виграш
   
4. 
   Розумність засобів
   

42. Гуманістична система цінностей містить таке положення:

1. 
   Запам'ятовування інформації
   
2. 
   Ризик та виграш
   
3. 
   Розумність засобів
   
4. 
   Розуміння інформації
   

Тема 6. Організаційний процес

1. 
   
   Які основні підходи до організаційної діяльності?
   

1.системний; ситуаційний;

2.примусу; порядку;

3.примусу; зорієнтований на природні процеси;

4.системний; примусу.

2. 
   Підґрунтям є ідея автономії дії на систему незалежно від умов її функціонування і зворотного зв’язку це принцип:
   

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

3. 
   У системах задається не вхідна дія на об’єкт (управління), а необхідний (бажаний) стан системи, тобто наслідок дії на об’єкт у тому числі управління це принцип:
   

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.
4.Прагнення ліквідувати нерегулююмий вплив збурень (зовнішнього середовища) на функціонування системи це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.
5.Велике коло управлінських проблем вимагає здійснення однократного акту управління – певного рішення, наслідки якого виявляються тривалий час це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.
6. Організаційні процеси включають такі види:

1. організація, самоорганізація, поєднання;

2. самовідтворення, спонтанність, зародження;

3. самовдосконалення, самоорганізація, розвиток;

4. зародження, згасання, функціонування.
7. Метод, за яким на об'єкт, поряд з командами управління подаються спеціальні сигнали тестування, реакція на які заздалегідь визначена – це:

1. 
   метод дуального управління;
   
2. 
   детермінований метод управління;
   
3. 
   програмно-цільовий метод управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтований метод управління.
   

8. Найбільш розповсюдженим в організаціях бюрократичного типу є:

1. 
   метод дуального управління;
   
2. 
   детермінований метод управління;
   
3. 
   програмно-цільовий метод управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтований метод управління.
   

9. Здебільш притаманний організаціям органічного типу:

1. 
   метод дуального управління;
   
2. 
   детермінований метод управління;
   
3. 
   програмно-цільовий метод управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтований метод управління.
   

10. Метод, за якім механізм зворотного зв’язку сприяє синергітичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток – це:

1. 
   метод дуального управління;
   
2. 
   детермінований метод управління;
   
3. 
   програмно-цільовий метод управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтований метод управління.
   

11. Якій метод можливо розглядати як модель узагальненої концепції сучасного управління?

1. 
   метод дуального управління;
   
2. 
   детермінований метод управління;
   
3. 
   програмно-цільовий метод управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтований метод управління.
   

12. В якому методі управління визначальним чинником є система цінностей?

1. 
   методі дуального управління;
   
2. 
   детермінованому методі управління;
   
3. 
   програмно-цільовому методі управління;
   
4. 
   ціннісно-орієнтованому методі управління.
   

13. Якщо початковим станом будь-якої системи є безлад, хаос, то

1. Її організація припускає створення порядку з хаосу

2. Її організація припускає створення умов для розвитку системи

3. Необхідно орієнтуватися на саморегуляцію й саморозвиток систем

4. Хаос – це також порядок, але більш складний, тому менш доступний розумінню
14. Якщо система розуміє, що нема нічого більш природного ніж хаос, то

1. Її організація припускає створення порядку з хаосу

2. Її організація припускає створення умов для розвитку системи

3. Створений порядок необхідно підтримувати,

4. Необхідно залучити додаткові ресурси, інакше знову настане хаос
15. Директивний стиль грунтується на використанні принципу:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.
16. Авторитарний стиль грунтується на використанні принципу:

1. 
   розімкненого управління з компенсацією збурення;
   
2. 
   замкненого управління;
   
3. 
   однократного управління.
   
4. 
   розімкненого управління;
   

17. Припускається знання стану середовища і системи в її функціонуванні.

за використанням принципу

1. 
   розімкненого управління з компенсацією збурення;
   
2. 
   замкненого управління;
   
3. 
   розімкненого управління;
   
4. 
   однократного управління.
   

18. Можливо визначити реакцію системи на визначену дію за використанням принципу:

1. 
   розімкненого управління з компенсацією збурення;
   
2. 
   замкненого управління;
   
3. 
   однократного управління.
   
4. 
   розімкненого управління;
   

19. Можливість врахування збурень, а тому і ліквідація неймовірності апріорної інформації ґрунтується на доступності збурень вимірам (моніторингу) використовується за принципом

1. 
   розімкненого управління;
   
2. 
   замкненого управління;
   
3. 
   розімкненого управління з компенсацією збурення;
   
4. 
   однократного управління.
   

20. Вимірювання збурень, що дозволяє визначити компенсуюче управління і створення компенсаційного управління використовується за принципом

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.
21. Система підлягає як програмному, так і корегуючому управлінню.

за використанням принципу

1. 
   розімкненого управління;
   
2. 
   замкненого управління;
   
3. 
   однократного управління.
   
4. 
   розімкненого управління з компенсацією збурення;
   

22. Можлива ситуація, коли збурення позитивно діє на динаміку системи, або наближає її стан до бажаного за використанням принципу

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління