МОЯ КУРСОВА. Вступ 5 розділ теоретична частина. Теоретичні аспекти проведення аудиту фінансових результатів та прибутку 6
 Скачать 2.36 Mb.
|
Підсистеми бухгалтерського обліку   ФінансовийоблікПодатковийоблікУправлінський облік  - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - чистий прибуток - нерозподілений прибуток прибуток до оподаткування - операційний прибуток - чистий прибуток - прогнозований прибуток Рис. 2.2. Прибуток як об’єкт підсистем обліку Спільним для фінансового, управлінського та податкового обліку прибутку ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» є використання однакових первинних документів та відображення одних і тих самих господарських операцій. Із названих підсистем обліку фінансовий облік прибутку є найбільш узагальненим, оскільки використовує інформацію на рівні синтетичних рахунків та субрахунків, тоді як в управлінському обліку аналізується прибуток ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» на рівні аналітичних рахунків, а в податковому обліку застосовується методика, що не збігається з методикою визначення прибутку у фінансовому обліку. Проведене дослідження організації обліку в ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» показало, що підприємство використовує наступний алгоритм формування виробничої собівартості і фінансового результату операційної діяльності (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Алгоритм формування виробничої собівартості і фінансового результату операційної діяльності відповідно до П(С)БО 16 і П(С)БО 3 Слід відмітити, що методика формування собівартості та фінансового результату ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» повністю відповідає вимогам П(С)БО 16 і П(С)БО 3. 2.2. Організація аудиторської перевірки фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» Взаємодія організації-клієнта з аудиторською фірмою повинна починатися з направлення на її адресу листа-пропозиції, у якому викладаються мета аудиторської перевірки і перелік бажаних аудиторських послуг. Після ухвалення рішення про укладання договору аудиторська фірма направляє на адресу клієнта лист-зобов'язання аудиторської організації про згоду на проведення аудита (Додаток Б). До укладання договору (Додаток В) необхідно мати максимально повну інформацію про клієнта і його економічну діяльність. Цьому сприяє одержання відповідей на питання, перераховані в інформаційній анкеті. Планування – це розроблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиторської перевірки, на виявлення проблем, що слід перевірити більш ретельно. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу, а також скоординувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій. Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, що перевіряється. Найважливіша складова планування аудиту – це отримання аудитором уявлення про стан справ ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1». Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення. З цією метою аудитори пропонують заповнити спеціально складену анкету (Додаток Д). Загальний рівень ризику визначається шляхом підсумовування всіх балів. виставлених за результатами анкетування. Потім отримана сума балів порівнюється зі значеннями, вказаними в діапазонах (табл. 2.2). Таблиця 2.2 Визначення діапазону значень для підрахунку власного ризику і ризику контролю
Інтервал «t» визначається, виходячи з максимальної кількості питань, які наводяться в анкеті. В нашому випадку в анкеті пропонується дати відповідь на 33 питання, з яких 13 відповідей було оцінено в один бал, 16 відповіді оцінено в два бали, а 4 відповідей оцінено в три бали, за результатами розрахунку отримуємо загальний бал 57 (20*1+24*2+6*3). Дане значення знаходиться в діапазоні від 51 до 100 балів, через це можна зробити висновок, що рівень ризику контролю середній (табл. 2.3). Таблиця 2.3 Визначення рівня власного ризику і ризику контролю
Для визначення ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» ризику контролю в табл. Додатку Д представлені тести з можливими відповідями «так» і «ні». Таким чином, загальна кількість балів складає 116 (58*2). Згідно наведених відповідей кількість балів дорівнюватиме: 1 бал – 50 відповідей, 2 бали – 8 відповідей; тоді (1*50)+(2*8) = 66 балів. Згідно наведеної нижче табл. 2.4 ризик контролю середній. Таблиця 2.4 Визначення рівня ризику контролю
Для оцінки останньої складової аудиторського ризику – ризику не виявлення – необхідно скористатися інформацією, наведеною в табл. 2.5. Таблиця 2.5 Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
Враховуючи той факт, що власний ризик підприємства середній, а ризик контролю також середній, то за даними табл. 2.5, ризик не виявлення буде середній. Для переведення якісного показника аудиторського ризику у коефіцієнт, необхідно скористатися даними табл. 2.6. Таблиця 2.6 Переведення якісних показників аудиторського ризику у кількісні
Таким чином, власний ризик (ВР) складає 0,3; ризик контролю (РК) – 0,3; ризик не виявлення (РН) – 0,4. Скориставшись формулою розрахунку аудиторського ризику (АР), можна визначити на основі тестового контролю аудиторський ризик в ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1». АР = ВР*РК*РН (2.1) АР = 0,3*0,3*0,4 = 0,04 або 0,04*100 = 4%. Це означає, що вірогідність настання негативних наслідків незначна, а достовірність даних складає 96%. Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновки, що ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» аудиторський ризик незначний, складає 4%, тобто достовірність фінансової звітності підприємства складає 96%, підприємство є стабільним, облік ведеться у відповідності до нормативно-законодавчої бази. При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати: бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи; передбачувальні строки роботи групи; кількісний склад групи; посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи. У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб’єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати загальний план аудиторської перевірки (Додаток Ж1). Аудиторську програму перевірки формування фінансового результату та прибутку відображено в Додатку Ж2. Програма проведення аудиту є документом, у якому зібрані процедури аудиторського контролю. Ця програма являє собою перелік операцій, які слід виконати в процесі аудиту. Вона має забезпечити високу ефективність використання перерахованих в ній процедур, відображає певну організацію та методику проведення аудиту. Таким чином, програма аудиторської перевірки – це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об’єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||