Правове регулювання діяльності банків України. Правове регулювання діяльності банків в Україні. Вступ Розділ Характеристика банківської діяльності
 Скачать 120.41 Kb.
|
|
2.2. Аналіз діяльності банківської системи України В останні роки банківська система України зазнала суттєвих змін. Це частково зумовлено несприятливою економічною ситуацією на тлі військового конфлікту і втратою значної частини економічного та інфраструктурного потенціалу, більш ніж триразовим падінням курсу гривні, і як наслідок, значними втратами платоспроможності бізнесу і населення. За інформацією Національного банку України, українські платоспроможні банки за підсумками 2018 року одержали 21,7 млрд грн. чистого прибутку. Зокрема, у 2013 році чистий прибуток склав 1,4 млрд грн., у 2014 році українські банки отримали 33,1 млрд грн. чистого збитку, в 2015 році – 66,6 млрд грн., в 2016 році – 159,4 млрд грн. і в 2017 році – 26,5 млрд грн. Причому завершити 2018 рік з прибутком вдалося більшості учасникам ринку – 64 банкам з 77, що діяли станом на 1 січня 2019 року. Найбільше в минулому році заробили банки з іноземним капіталом (15 млрд грн.) і державний АТ КБ «ПриватБанк» (11,7 млрд грн.) (табл.2). Але основний збиток згенерували банки з російським капіталом (11 млрд грн.). Основним джерелом процентних доходів продовжують бути доходи банків від кредитування юридичних осіб (46% від загального обсягу), вкладень в цінні папери (27%) та кредитування фізичних осіб (26%). Водночас посилення ролі комісійних доходів відбулось в умовах розвитку розрахунковокасових та інших супутніх кредитуванню платежів – до 25% у структурі усіх доходів. Таблиця 2.1. ТОП 10 банків за розмірами прибутків у 2018 році, млрд грн.
У 2018 році зменшилася кількість та частка збиткових банків [4]. Так, з 77 платоспроможних на 1 січня 2019 року банків 64 банки були прибутковими та отримали чистий прибуток у 34,4 млрд грн., що перекрило збитки 13 банків на 12,7 млрд грн. За підсумками 2017 року збитковими були 19 з 82 діючих на той час банків. Також прибутковості банків сприяло скорочення обсягів відрахування до резервів, зростання доходів від операцій з цінними паперами, активне нарощування роздрібного та відновлення корпоративного кредитування. Українські банки протягом 2018 року заробляли на кредитуванні. Так, за даними Національного банку України [4] портфель кредитів фізичним особам за минулий рік збільшився у АТ КБ «Приватбанк» на 8,1 млрд грн. (+26%). Також найактивніше нарощували роздрібний портфель АТ «Альфа-Банк» (+3,7 млрд грн., або +43%), ПАТ «ПУМБ» (+2,7 млрд грн., або +47%), АТ «Універсал Банк» (+1,7 млрд грн, або +83%) [4, c. 83]. У 2018 році активно нарощували кредитування юридичних осіб найбільший вітчизняний банк з західним капіталом АТ «Райффайзен Банк Аваль» (+9 млрд грн., або +27%), АТ КБ «ПриватБанк» (+5,4 млрд грн., або +70%) та ПАТ «Укрексімбанк» (+4,9 млрд грн., або +7%), АТ «Укрсиббанк» (+3,8 млрд грн., або +21%), АТ «ПроКредит Банк» (+3,7 млрд грн., або +29%), АТ «ОТП БАНК» (+3,2 млрд грн., або +25%), ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (+1,64 млрд грн., або +10%), АТ «Сітібанк» (+1,62 млрд грн., або +29%), АТ «ІНГ Банк Україна» (+1,4 млрд грн., або +20%). Зокрема, найактивніше у 2018 році кредитування юридичних осіб нарощував державний АБ «Укргазбанк» (+ 10,5 млрд грн., або +33%). Вітчизняні банки в січні 2019 року за підсумками своєї діяльності отримали чистий прибуток 5426 млн грн., а не збиток, як це було у січні 2018 та 2017 рр., відповідно – 1691 млн грн. і –338 млн грн. Доходи і витрати банків є першочерговими факторами формування прибутку банків України, який є абсолютним показником ефективності діяльності банків (табл. 2.2.) [6]. Таблиця 2.2. Доходи і витрати банків України у 2014-2019 рр., млн грн.
Як бачимо з табл. 2.2., вітчизняні банки у січні 2019 року за підсумками своєї діяльності отримали чистий прибуток 5426 млн грн., а не збиток, як це було у січні 2015-2016 рр., відповідно – 8504 млн грн. і – 890 млн грн. Зокрема, у порівнянні з січнем 2014 року чистий прибуток збільшився на 4616 млн грн. і складає станом на 1 січня 2019 року – 5426 млн грн [13, .c 93]. У структурі доходів за січень 2019 року левову частку займають процентні доходи – 13282 млн грн. (65,8%), а серед витрат – процентні витрати 6255 млн грн. (42,4%). При детальнішому аналізі необхідно зауважити, що протягом 2014-2016 рр. проценті витрати збільшилися на 93%, а у 2017-2019 рр. зменшилися на 1%. У І півріччі 2019 року чистий прибуток банківського сектору склав 31 млрд грн. [7], що у 3,8 рази більше, у порівнянні за аналогічний період 2017 року. Так, доходи банків зросли на 30% до 141,4 млрд грн, тоді як витрати – на 6% до 104,7 млрд грн. Найбільше банкам дали процентні доходи – 89,7 млрд грн, комісійні доходи – 34,8 млрд грн, результат від переоцінки від угод купівлі-продажу – 10,6 млрд грн. За І півріччя 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав чистий прибуток у сумі 2,383 млрд грн. На 1 липня 2019 року частка NPL в кредитному портфелі банку становила всього 7,94%. АТ «Таскомбанк» отримав прибуток у розмірі 123,276 млн грн., чистий процентний дохід склав 652 млн. грн, а чистий комісійний дохід – 218,38 млн. грн. Також, станом на 1 липня 2019 року, частка NPL активів у кредитному портфелі банку виглядала значно краще, ніж в середньому по банківській системі, і склала 15,51%. За даними Національного банку України, у І півріччі 2019 року АТ «Глобус Банк» вдалося знизити частку NPL до 9,2%. Чистий прибуток банку за ІІ квартал 2019 року склав 41,919 млн грн., а чистий процентний дохід – 60,598 млн грн. Необхідно зауважити, що серед українських банків найбільше прибутку за І півріччя 2019 року отримав АТ КБ «Приватбанк» – 18,3 млрд грн. За інформацією Національного банку України, банк сформував 60% прибутку банківського сектору. Впродовж І півріччя 2019 року обсяг безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток зріс на 28% у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року – до 1 667 млрд грн. За інформацією Національного банку України кількість безготівкових операцій становила 1 918,1 млн шт., а їхній обсяг – 823,2 млрд грн. Тобто сьогодні безготівковими є вісім із десяти операцій з платіжними картками [20, c. 76]. За результатами дослідження 2019 року, Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній з’ясувала, що більшість українських банків співпрацюють з фінтех-компаніями. Серед них – АБ «Укргазбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Альфа-Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «ПУМБ», АТ «OTП Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Мегабанк». Ці банки мають центри інкубації та акселерації стартапів, які направлені на створення, впровадження інноваційних продуктів і сервісів. На думку учасників опитування, фінтех-компанії в основному будуть провайдерами банківських послуг для користувачів, натомість як різноманітні інфраструктурні проекти банки здійснюватимуть самотужки і розраховуватимуть на власні сили. У майбутньому українські банки планують співпрацювати з фінтех-компаніями, а саме: АТ «Таскомбанк», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». У травні 2019 року з метою стимулювання розвитку Fintech-рішень в Україні Національним банком України було створено Експертну раду з питань комунікацій з інноваційними компаніями. Зокрема, вищезгаданий орган сприятиме виводу на ринок новітніх банківських та фінансових продуктів. Так, у 2019 році основними сферами співпраці банків та фінтех-компаній будуть платіжні сервіси, системи штучного інтелекту, великі дані, автоматизація бізнес-процесів та кібербезпека [15, c. 97]. У вересні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» за підтримки міжнародної платіжної системи Visa запровадили технологію біометричної оплати FacePay24 для роздрібних торговельних мереж, завдяки якій покупці можуть оплачувати товари «обличчям». Першими українськими торговельними точками, у яких покупці можуть оплачувати товари «обличчям», стали чотири магазини національної мережі HOP HEY у Дніпрі. FacePay24 використовує одну з найбільш провідних у світі систем автоматичного розпізнавання обличчя Amazon Rekognition та дає можливість масштабувати цю послугу майже на будь-яку торгову точку. Основними проблемами, що стримують прогрес фінансових технологій в Україні є надмірна урегульованість, відсутність потрібної юридичної бази та низька фінансова грамотність населення. Але фінтехкомпанії вважають, що консерватизм банків є суттєвим фактором для розвитку ринку. 2.3. Проблемні аспекти правового регулювання банківської системив Україні В умовах побудови в Україні ринкової економіки банківська система перебуває на етапі формування, що не дозволяє їй сповна використовувати усі стимулюючі властивості. Низький рівень капіталізації банків, проблема ефективності банківської системи та способів оцінювання цієї ефективності, недосконала державна стратегія діяльності банківської системи стримують розвиток банківської системи. Банківське законодавство України на сьогодні займає певне притаманне тільки йому специфічне місце в системі законодавства України та являє собою систему нормативних актів, які містять у собі банківські правові норми. І теоретики, і практики в галузі банківської діяльності погоджуються з думкою, що створення повноцінного банківського законодавства є запорукою належного управління економікою держави та якісно впливає на формування правової держави. Аналізуючи нормативно-правову базу, можна визначити цілий ряд особливостей, що характерні саме для банківського законодавства. По-перше, йдеться про міжгалузевий характер законодавства, що регулює банківську діяльність. Не викликає заперечень той факт, що до складу норм у сфері банківської діяльності відносять норми публічного та приватного права. Отже, можна говорити про комплексність банківського законодавства [15, c. 71]. Вважають, що на рівні законодавчого регулювання держава не може так швидко реагувати на динамічні зміни у сфері грошово-кредитної системи на відміну від оперативного прийняття підзаконних нормативних актів. Отже, основний масив банківського законодавства представлений відомчими актами. Сучасне банківське законодавство України має деякі особливі ознаки. Наприклад, попри поступовий процес прийняття законів у сфері банківської діяльності для банківської справи і досі характерна багаторівневість правового регулювання з превалюванням підзаконних нормативних актів. Таке явище має як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема, вітчизняні науковці О. Костюченко, О. Орлюк, Д. Кирилюк, Є. Карманов, В. Кротюк та інші виділяють ряд негативних рис вітчизняного банківського законодавства, що можна згрупувати таким чином: багаторівневий характер правового регулювання, наявність великої кількості підзаконнихнормативно-правових актів; внесення частих змін та доповнень до нормативно-правових актів; протиріччя з іншими галузями права; відсутність єдиного кодифікованого акта з банківської діяльності; недостатня кількість спеціальних законів у банківській сфері; обмежений доступ до оперативної інформації щодо правотворчої діяльностіуповноважених органів [11, с. 28]. Виправити зазначені недоліки можна шляхом інтеграції та диференціації банківського законодавства. Процес інтеграції банківського законодавства доцільно реалізовувати шляхом якісної роботи над створенням Банківського кодексу України. Зважаючи на специфіку банківського законодавства, О. М. Селезньова пропонує здійснювати інкорпорацію банківського законодавства не за одним критерієм, а за декількома, причому з виділенням основного та допоміжного. Кодифікація банківського законодавства здійснюється на основі інкорпорованих нормативно-правових актів з метою об’єднання цих актів та внесення деяких змін і доповнень до них шляхом утворення кодифікованого акта. Логічним завершенням проведення кодифікації банківського законодавства повинен стати Банківський кодекс України [17, c. 52]. Структура Банківського кодексу України не повинна відрізнятися від загальноприйнятого стандарту, тобто повинна складатися із загальної та спеціальної (особливої) частини. Цю тезу підтримує і вітчизняний науковець Є. Карманов, який вважає, що загальна частина Банківського кодексу України повинна містити норми, що застосовуються при регулюванні всіх банківських правових відносин, поширюватися на весь предмет банківського законодавства, а особлива частина має визначати загальні положення надання банківських послуг, висвітлювати активні та пасивні операції банків, а також послуги з фінансового управління [9, c. 46]. Д. Кирилюк вважає, що регулювання вертикальних відносин, що виникають між Національним банком України та комерційними банками, повинно здійснюватися окремими нормативно-правовими актами, а зміст Банківського кодексу України необхідно обмежити нормами, що регулюють відносини банків з іншими банками або фінансовими установами, а також з їхніми клієнтами. Поряд із безпосереднім удосконаленням банківського законодавства складовою частиною цього процесу є здійснення інших заходів. Насамперед необхідно: узгоджувати норми банківського законодавства з нормами інших галузей національногозаконодавства; чіткіше розмежовувати повноваження законодавчих та виконавчих органів у банківськійсфері; обмежити до мінімуму втручання держави в банківську сферу і намагатися ліквідуватимонополізацію НБУ в управлінні кредитно-банківською системою; систематично розробляти й видавати центральним банком методичні вказівки тароз’яснення щодо деталізації застосування банківського законодавства чи регулятивних правил[20, с. 38]. Україна активно прагне стати членом ЄС. Проте для досягнення цієї мети потрібно здійснити зміни у національному законодавстві. Ці зміни стосуються і банківського законодавства. Стратегія економічного і соціального розвитку України передбачає внесення змін у банківське законодавство, Україні необхідно здійснити адаптацію до норм європейського права. Вивчення вітчизняної правової документації показало, що основною проблемою адаптації національного законодавства до правової системи ЄС є відсутність стабільного законодавства. Основні вимоги ЄС до банківської системи України викладені в першій та другій банківських координаційних директивах, які встановлюють межі законів [22, c. 65]. У період інтеграції України у світовий фінансовий простір законодавче регулювання банківської діяльності посідає одне з провідних місць у дослідженнях вітчизняних науковців та практиків, оскільки банківська сфера відіграє значну роль у розвитку економічних процесів, які відбуваються в Україні. Відтак, з вищезазначеного стає очевидним, що на цьому етапі є ряд проблем щодо регулювання банківської системи, які потребують негайного вирішення, для забезпечення нормального функціонування, а також підвищення довіри населення до банків, що є основним чинником розвитку банківської системи. Для вирішення питань, що постають у зв’язку з недостатньою кількістю законів у цій сфері, ми пропонуємо постійно вносити зміни, спрямовані на вдосконалення зазначеної діяльності, що забезпечується оперативним прийняттям підзаконних нормативних актів [9 ,c. 41]. Важливого значення для розвитку банківського законодавства має концепція розвитку банківської системи України, яка повинна містити основні напрями та шляхи вдосконалення банківського законодавства. Зокрема, актуальним як у теоретичному, так і в практичному аспекті є питання його кодифікації. У розробленому творчим колективом НБУ проекті концепції розвитку банківської системи України передбачається створити на основі всіх діючих законодавчих і нормативних документів систематизований Кодекс нормативних актів щодо банківської діяльності, постійно підтримуючи його в робочому стані та знайомлячи з ним усі банки України. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||