сифилис. Сифіліс II. Вторинний період сифілісу. Амбулаторне обстеження хворих
 Скачать 362.34 Kb.
|
|
Міністерство охорони здоров’я України Запорізький державний медичний університет Кафедра дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Завідувач кафедри Голова дерматовенерології та косметології циклової методичної комісії з курсом дерматовенерології і терапевтичного профілю естетичної медицини ФПО Запорізького державного Запорізького державного медичного університету медичного університету д.м.н., професор Макуріна Г.І. д.мед.н.,професор Доценко С.Я. _______________________ _______________________ ______ серпня 20___року ______ серпня 20___року М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А до заняття за фахом “дерматовенерологія” «Вторинний період сифілісу. Амбулаторне обстеження хворих» Запоріжжя 2022 ТЕМА: Вторинний період сифілісу. Амбулаторне обстеження хворих. 1. Науково-методичне обгрунтування теми: вторинний період сифілісу характеризується різноманітними висипками на шкірі та слизових, ураженням волосся, лімфаденітом і функціональними змінами з боку багатьох внутрішніх органів та систем. Водночас, при цьому періоді сифілісу є найбільш виражена спірохетемія, що робить цей період надзвичайно заразним при різних контактах. Надзвичайно заразними можуть бути не тільки активні форми інфекції, а також латентний, прихований період вторинного сифілісу, що має важливе значення в протиепідемічних заходах, при обстеженні побутових та статевих контактів, а також для попередження вродженого сифілісу. 2. Навчальна мета: 2.1. Знати: Строки початку вторинного періоду сифілісу. Загальний перебіг вторинного періоду сифілісу, його класифікацію. Клініку свіжого вторинного сифілісу. Клініку рецидивного вторинного сифілісу. Клініку латентного вторинного сифілісу. Характеристику висипок при вторинному свіжому та рецидивному періодах сифілісі. Ураження слизових при вторинному періоді сифілісу. Ураження волосся при вторинному періоді сифілісу. Функціональні ураження внутрішніх органів та систем при вторинному сифілісі. Діагностику вторинного періоду сифілісу. Диференційний діагноз висипних елементів при вторинному періоді сифілісу. 2.2. Вміти: Деонтологічно правильно вести себе з хворими, їх близькими та рідними. Цілеспрямовано зібрати загальний та статевий анамнез у хворого. Правильно сформувати клінічний діагноз. Провести диференційний діагноз з хворобами, які мають подібну клініку. Визначити план обстеження хворого. Визначити протиепідемічні заходи в осередках ураження. Визначити план обстеження побутових та статевих контактів. Призначити хворому необхідне лікування. Проводити санітарно-освітню роботу. 2.3. Оволодіти практичними навичками: Збір анамнезу і огляд хворого. Пальпація морфологічних елементів. Забір крові на серологічні реакції. Забір матеріалу з висипок для дослідження на бліду трепонему. Заповнення спеціальної медичної документації на хворого. Введення антисифілітичних препаратів. 3. Виховна мета: Виховувати у студентів грамотний, професійний підхід та правильне деонтологічне ставлення до хворого, його рідних та близьких. Виховувати вміння викликати до себе довіру хворого. Формувати вміння переконати хворого про збереження медичним персоналом професійної таємниці. Оцінювати отримані дані і правильно сформувати кінцевий діагноз. Формувати свідоме використання спеціальних та періодичних видань в проведенні санітарно-освітньої роботи. 4. Міжпредметна інтеграція: Назва дисципліни та відповідної кафедри Знати Вміти Гістологія (кафедра гістології та патанатомії) Структуру та патогістологію шкіри Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб Методику обстеження хворого Цілеспрямовано зібрати загальний та статевий анамнез у хворого Функціональні зміни органів та систем Проводити диференційну діагностику 5. План та організаційна структура заняття. № п/п Етапи заняття та їх зміст Навч.мета в рівнях засвоєння Методи контролю та навч.-метод. забезпечення 1 Підготовчий етап: - організація заняття; - визначення навчальної мети та мотивація. Контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок: 1) загальний перебіг вторин- ного сифілісу; 2) особливості перебігу сифі- лісу на сучасному етапі; 3) клініка вторинного пері- оду сифілісу: свіжого, ре- цидивного, латентного; 4) характеристика висипок при вторинному періоді сифілісу (розеоли, папули, пустули); 5) діагностика та дифдіагнос- тика вторинного періоду сифілісу. ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ Усне опитування, тестові завдання, клінічні задачі. Оснащення: таблиці, слай- ди, серологічні зразки реакцій, бланки медичної документації. 2 Основний етап формування професійних вмінь та навичок: 1) курація хворих; 2) описання хворого в історії хвороби; 3) складання плану додатко- вого обстеження хворого; 4) складання плану лікуван- ня; 5) складання плану епідро- боти у вогнищах уражен- ня; 6) заповнення медичної до- кументації. ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ Хворі відділення, виписка з історії хвороби, амбула- торні картки хворих. Оснащення: історії хворо- би, виписки, амбулаторні картки, атласи, слайди, зразки медичної докумен- тації, зразки позитивних та негативних серологічних реакцій. 3 Заключний етап: - контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок; - підведення підсумку заняття. ІІІ ІІІ Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів роботи з хворими. Оцінка, контроль тестових завдань. 5.1. Підготовчий етап. На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями та планом заняття. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання по основним принципам та методам обстеження хворих на сифіліс, можна використовувати ситуаційні задачі. 5.2. Основний етап. Збір анамнезу та фізичне обстеження хворих проводять самі студенти під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються студенти. При опитуванні хворих увага звертається на: Вторинний період сифілісу починається з появи на шкірі і слизових оболонках розсіяної висипки. У частини хворих у кінці первинного періоду сифілісу і на початку вторинного спостерігають так званий продромальний період, зумовлений посиленим розмноженням блідих трепонем (трепонемний сепсис). На тлі гарячки хворі відчувають біль в м'язах, суглобах, кістках, головний біль, особливо вночі. У подальшому виникає висипка у вигляді плям, вузликів, рідко гноячків, ураження слизових оболонок, випадання волосся, сифілітична лейкодерма (пігментний сифілід), ураження внутрішніх органів, органів чуття та нервової системи. Середня тривалість вторинного сифілісу 2-5 років. У хворих на вторинний сифіліс спостерігають такі види висипки: 1. Плямистий сифілід (сифілітична розеола) трапляється найчастіше і локалізується переважно на бокових поверхнях грудей, живота, згинальних поверхнях кінцівок. Це негострозапальні рожеві круглі плями діаметром 0,5-2 см, що не підвищуються над рівнем шкіри, не лущаться, не зливаються і не спричиняють суб'єктивних відчуттів. У випадках першого спалаху вторинного сифілісу (свіжого) розеола яскрава, дрібна, рясна, а у хворих із повторними спалахами (рецидивними) розеола більша і у меншій кількості, не така яскрава, схильна до групування, іноді з утворенням кілець, нові плями виникають упродовж 7-10 днів, пізніше набувають бурого кольору. Без лікування сифілітична розеола існує, в середньому, 3-4 тижні (коливання 2-6 тижнів) і безслідно зникає. 2. Папульозні (вузликові) сифіліди виникають через 1-2 тижні після появи розеоли і частіше у випадках повторних спалахів (рецидивний сифіліс). Є такі різновиди сифілітичних папул (вузликів): 2.1. Гіпертрофічні сифілітичні папули (широкі кондиломи), які локалізуються переважно на статевих органах, в анальній ділянці, на шкірі мошонки, промежини, складок; діаметром 0,5 см і більші, значно підвищуються над рівнем шкіри, червоно-бурого кольору, з чіткими границями, схильні до групування і злиття, утворення бляшок, мають широку основу, поверхня часто волога і на ній є величезна кількість блідих трепонем, тому вони дуже заразні; трапляються найчастіше. Їх необхідно відрізняти від гострокінце- вих вірусних кондилом. 2.2. Ерозивні мокнучі папули - щільні вузлики негостро-запального характеру, 2-5 мм діаметром, із чіткими границями, червоного кольору, неболючі, із вологою ерозивною поверхнею, яка постійно виділяє серозну рідину, що теж містить велику кількість трепонем, тому вони дуже заразні. 2.3. Сифілітичні папули на долонях і підошвах - теж часта ознака вторинного сифілісу, розміщуються ізольовано, симетрично, червоного або червоно-жовтого кольору, щільні, іноді нагадують червоні плями, від поодиноких до множинних; не спричиняють суб'єктивних відчуттів, рідше трапляються зроговілі папули, що нагадують бородавки. 2.4. Інші різновиди сифілітичних папул спостерігають рідше: себорей- ні - вкриті жовтими лусочками, розміщуються на голові, носо- губних складках, у ділянці лоба на границі волосистої частини голови (венерична корона); псоріазоподібні - із лущенням на поверхні, нагадують псоріаз; міліарні - як просяне зерно; лентику- лярні -дещо більші; нумулярні - величиною з монету; у вигляді тріщин у складках тощо. Для сифілітичних папул характерні такі властивості: мідно-червоний колір, щільність, негострозапальний характер, відсутність суб'єктивних відчуттів, не залишають рубців. 3. Пустульозні (гноячкові) сифіліди нагадують гноячки (пустули), трапляються рідко і подібні до ознак відповідних хвороб не- сифілітичної етіології: вугроподібні (подібні до звичайних вугрів), сифілітичне імпетиго (нагадує звичайне імпетиго), сифілітична ек- тима, сифілітична рупія (пошарова кірочка), віспоподібний сифілід, що нагадує висипку при вітряній віспі. Вони не спричиняють суб'єктивних відчуттів, мають щільну основу, можуть залишати рубчики після загоєння. 4. Надзвичайно рідко трапляється пігментний сифілід (сифілітична лейкодерма) - білі плями у вигляді мережива (намисто Венери), що у 90 % випадків локалізується на шиї. 5. У вторинному періоді сифілісу може випадати волосся - сифілітична алопеція. Найчастіше вона буває дрібновогнищева: на скронях, у тім'яній ділянці несподівано для хворого виникають невеличкі вогнища облисіння, їх багато; у цих зонах волосся випадає не повністю, і вони мають вигляд хутра, ушкодженого міллю; не схильні до збільшення і злиття. Трапляється і дифузна алопеція - значне порідіння волосся, іноді майже до повного випадання, шкіра не змінена, суб'єктивних відчуттів нема, після лікування волосся відростає. Дрібновогнищеву сифілітичну алопецію слід відрізняти від гніздової алопеції. У вторинному періоді можуть також спостерігати ураження слизових оболонок у таких формах: сифілітичні папули на слизовій оболонці рота, губах, вкриті білуватим нальотом (дуже заразні); сифілітичні ангіни (по- червоніння мигдаликів і дужок із різкою границею еритеми); сифілітичний ларингіт (папули на голосових зв'язках), хрипкий голос (рауцедо). Значно рідше трапляються ураження внутрішніх органів: сифілітичний гастрит, міокардит, гепатит; ураження кісток - періостити, остеоперіостити; можливі ураження нервової системи (у вигляді менінгіту), слухових нервів (зниження слуху), зорових нервів (зниження гостроти зору). Проте всі ці ураження мають доброякісний характер і повністю зникають під впливом специфічної терапії пеніциліном. Ранній латентний (прихований) сифіліс - це стан, коли з моменту зараження минуло не більше 2 років, скарг і висипки у хворих нема, проте наявні позитивні серологічні реакції на сифіліс. Критерії діагностики: 1. Клінічні - підозрілі статеві контакти в анамнезі, відсутність суб'єктивних відчуттів, неефективність терапії без застосування препаратів пеніциліну, негострозапальний характер висипки, клінічні особливості окремих сифілідів. 2. Лабораторні - виявлення блідої трепонеми на вологих поверхнях висипки (ерозивних папулах, широких кондиломах, залишках шанкру), позитивні серологічні реакції на сифіліс (реакція Вассермана, РІФ, РІБТ). 5.3. Контрольні питання: 1. Тривалість перебігу вторинного періоду сифілісу. 2. Загальна характеристика вторинного періоду сифілісу, його періодизація. 3. Особливості клініки свіжого та рецидивного періодів вторинного сифілісу. 4. Клінічні різновиди плямистих сифілідів та їх диференційна діагностика. 5. Клінічні різновиди папульозних сифілідів та їх диференційна діагностика. 6. Клінічні різновиди пустульозних сифілідів та їх диференційна діагностика. 7. Ураження слизових при вторинному сифілісі, лейкодерма та алопеція при вторинному сифілісі. 8. Діагностика вторинного періоду сифілісу. 9. Санітарно-епідемічні заходи при вторинному періоді сифілісі. 5.4. Заключний етап. - контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок у студентів включає індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих, вирішення клінічних задач, тестів; - підведення підсумків проведеного заняття з висновками про вивчене; - домашнє завдання з підкресленням вузлових, основних питань та рецептура. 6. Матеріали методичного забезпечення заняття. 1.1. Матеріали контролю базисної підготовки студентів: ситуаційні задачі (додаються). 1.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття: історії хвороби, таблиці, муляжі, діапозитиви, лікарські засоби. 1.3. Матеріали для заключного етапу заняття: набір тестових завдань: клінічні ситуаційні задачі ІІІ-IV рівень засвоєння (додаються). 1.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 4 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми. VII. ЛІТЕРАТУРА 7.1. Основна. 1. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби.- Київ: Здоров’я, 1995. 2. Скрипкин Ю.К. и соавт. Кожные и венерические болезни. М.:Медицина, 1995. 3. Павлов С.Т. и соавт. Кожные и венерические болезни.- М.:Медицина, 1985. 4. Владимиров В.В., Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни (атлас). - М.: Медицина, 1980. 5. Шкірні та венеричні хвороби. Навчальний посібник з тем, які передбачені для самостійного опанування / М.О.Дудченко, О.І. Денисенко, М.П. Перепічка та ін.-Чернівці, 2004.- 157 с. 6. Коляденко В.Г., Бухарович А.М., Федоренко О.Є. Методичні вказівки по підготовці до лекцій з курсу шкірних та венеричних захворювань.- Київ, Чернівці, 1992. 7. Бухарович А.М. и соавт. Методические рекомендации по овладению практическими навыками по дерматовенерологии.- Полтава, 1985. 8. Дудченко М.О., Соловйова Н.М., Денисенко О.І., Трутяк Л.М., Трефаненко С.П., Семісюк А.М., Перепічка М.П., Гаєвська М.Ю., Кекух В.М. Російсько - українсько - латинсько - німецький словник дермато-венерологічних термінів.- Чернівці: Прут, 1998. - 139 с. 9. Наказ МОЗ України № 286 від 07.06.2004 р. “Про удосконалення дермато- венерологічної допомоги населенню України”. 10. МОЗ України, 1998 р. МКХ-10 (витяг). Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ-10. “Короткий адаптований варіант, заснований на Міжнародній статистичній класифікації хвороб і проблем, пов’язаних із здоров’ям, 10-го перегляду, прийнятої 43-ю Всесвітньою Асамблеєю Охорони Здоров’я”. 7.2. Додаткова: 1. Дифференциальная диагностика кожных болезней: Руководство для врачей //Под ред. Б.А.Беренбейна и А.А.Студницина.- М.: Медицина, 1989. 2. Кожные и венерические болезни /Под ред. О.Л.Иванова.- М.: Медицина, 1997. 3. Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей /Под ред. Ю.К.Скрипкина. В 4-х томах.- М.: Медицина, 1995. 4. Коляденко В.Г., Федоренко А.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- Киев: Здоровье, 1989. 5. Кулага В.В., Романенко И.М. Лечение болезней кожи.- Луганск, 1996. 6. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах.- К.: Здоровья, 1985. 7. Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія. - Укрмедкнига, 1998. 8. Чириковер Я.А., Децин Ю.И., Халиманчук И.М. Диффузные болезни соединительной ткани в дерматологической практике.- Киев: Здоров’я, 1988. 9. Lawrence C.M., Cox N.H. Physical signs in dermatology. Color atlas and text. – Mosby – Year Book Europe Limited, 1993. 10. Hratch B., A.Samir A., Anwar D., Mustafa J., Silva I. Atlas of dermatology and venerology. – Acadimic Year, 1998-1999. 11. Pasricha J.S., Ramji Gupta. Illustrated textbook of dermatology. – Medical Pablishers, 1999. |