Формули макроекономіка. Формули Макро всі. Ввп може бути розрахований трьома методами 1 виробничим
 Скачать 35.08 Kb.
|
|
ВВП може бути розрахований трьома методами: 1) виробничим; 2) видатковим; 3) дохідним. За виробничим методом, складаються всі додані вартості, що створені резидентами в країні: ВВП = ВВ – МВ + НП – С, (2.1) де ВВ – валовий випуск; МВ – матеріальні витрати (повторний рахунок); НП – непрямі (продуктові) податки; С – субсидії. За видатковим методом, розрахунок йде шляхом складання чотирьох величин: ВВП=С+Ig+ G+Xn, (2.2) де С – споживчі витрати домогосподарств; Ig– валові внутрішні приватні інвестиції; G – державні витрати; Xn – чистий експорт. Валові внутрішні приватні інвестиції Ig: Ig=In + A, (2.3) де In – чисті внутрішні приватні інвестиції; А – амортизація. Співвідношення Igі Aєіндикатором стану економіки, зокрема: 1)якщо Ig> А, то в економіці підйом, що забезпечує залучення нових інвестицій; 2)якщо Ig= А, те в економіці застій (стагнація), при якому інвестиції направляються тільки на відшкодування зносу діючого основного капіталу; 3)якщо Ig< А, те в економіці спад, причому інвестицій недостатньо навіть для підтримки стану існуючих фондів. Чистий експортXn: Xn=Еx – Im, (2.4) де Еx – національний експорт; Im – імпорт на територію країни. За дохідним методом, процедура розрахунку здійснюється шляхом підсумовування всіх дохідних складових: ВВП=А+ Tp+ W+ r+R+PRg,(2.5) де А – амортизація основного капіталу; Tp – непрямі (продуктові) податки на бізнес; W – зарплата найманих робітників; R – рента та інші доходи від власності; r – відсотки; PRg – валовий прибуток, що включає податок на прибуток, дивіденди і чистий прибуток. Розглянемо похідні показники на підставі ВВП. Чистий внутрішній продукт ЧВП (NDP) = ВВП – А. (2.6) Валовий національний дохід ВНД (GNI) =ВВП + ЧФД, (2.7) де ЧФД – чистий факторний дохід країни, тобто різниця дохідів резидентів, які використовують економічні фактори за кордоном, і доходів нерезидентів, які використовують національні фактори даної країни. Валовий національний наявний дохід ВННД (GNDI) = ВНД + ЧТ, (2.8) де ЧТ – чисті трансферти, тобто різниця між трансфертами, переданими нерезидентами даної країни її резидентам, і трансфертами, переданими резидентами нерезидентам. Трансферти– це суми, які одержані від перерозподілу результатів виробничої діяльності (пенсії, допомога та інші соціальні платежі). Особисті доходи ОД (PI) = ВННД – ПП – ЧП + НТ, (2.9) де ПП – податок на прибуток; ЧП – чистий прибуток; НТ– національні (внутрішні) трансферти. Дохід кінцевого використання ДКВ (DI) = ОД – індивідуальні податки й збори. (2.10) До 1993 року основним показником СНР був валовий національний продукт – ВНП (GNP), тобто сума кінцевих товарів, зроблених за визначений період національними економічними суб'єктами незалежно від місця діяльності. Розглянемо похідні показники на базі ВНП. Чистий національний продукт ЧНП (NNP) = ВНП – А. (2.11) Національний дохід НД (NI) = ЧНП - НП = ЗП + Р + В + ВП. (2.12) Особистий дохід ОД (PI) = НД – ПП – ЧП + НТ. (2.13) Особистий дохід після сплати податків ОДПСП (DI)= ОД- індивідуальні податки й збори. (2.14) 2.3. Фактор часу дозволяє розрахувати величини абсолютного приросту, а також темпів зростання і приросту ВВП. Абсолютний приріст ВВП, тобто DВВП, розраховують за формулою DВВП = ВВПt – ВВПt-1, (2.15) де ВВПt – продукція поточного періоду t; ВВПt-1 – продукція попереднього періоду t-1. Розрахунок Тз, тобто темпу зростання ВВП, спирається на формулу: Тз=  (2.16)Якщо Тз > 100%, тоді маємо збільшення ВВП. При Тз < 100% ВВП зменшується. Темп приросту Тпр визначаємо так: Тпр = Тз – 100% =  .(2.17)Ціновий фактор дозволяє ввести наступні категорії: 1) номінальний ВВП; 2) реальний ВВП. Номінальний ВВПн – обсяг продукції в поточних (діючих) цінах. Реальний ВВПр – обсяг продукції в базисних, тобто незмінних (фіксованих) цінах. Відношення номінального ВВП до реального називається дефлятором І, або сукупним індексом національних цін: I = ВВПн / ВВПр. (2.18) Між сукупних національних індексів виділяють: - ІСЦ (індекс споживчих цін, включаючи тарифи на послуги населенню); - ІПЦ (індекс промислових цін товарів). Для сполучення двох індексів використовують таку формулу: І (дефлятор) = Ч · ІСЦ + (1-Ч) · ІПЦ, (2.19) де Ч – частка споживчих цін у сумі всіх цінових параметрів. За експертними оцінками, величина Чскладає в Україні 0,6-0,7. ІСЦ розраховують за допомогою індексу Ласпейреса, тобто за формулою ІL =  , (2.20)де  P і P – ціни і-го блага, відповідно, в базисному (0) і поточному (1) періодах;Q – кількість благ у базисному періоді.Дефлятор національних цін спирається на індекс Пааше: Ір =  , (2.21)де P і P – ціни і-го блага відповідно в базисному (0) і поточному (1) періодах;Q  – кількість благ у поточному періоді.Індекс Фішера усереднює значення індексів Ласпейреса і Пааше: ІF =  . (2.22)Дефлювання – процедура використання індексу цін при їхньому збільшенні (при інфляції), тобто при I > 1. Інфлювання – процедура використання дефлятора при зниженні цін (при дефляції), тобто при I < 1. 2.4. ВВП є сукупним показником і не враховує: - перепадів у виробництві різних галузей і територій (середня величина); - екологічних втрат у виробничій діяльності; - якісних характеристик окремих товарі - змін у використанні вільного часу; - обсягів тіньового виробництва (бізнесу); У зв'язку із зазначеними недоліками з початку 70–х років ХХ ст. використовується умовний розрахунковий показник ЧЕД (чистого економічного добробуту): ЧЕД (NEW) = ВВП – Е + ВЧ + ТБ + ЯХ, (2.23) де Е – екологічні втрати; ВЧ – грошовий еквівалент зростання вільного часу; ТБ – доходи від тіньового бізнесу; ЯХ – грошовий еквівалент зростання якісних характеристик товару. ВНП=ВВП+ЧДФ Валовий внутрішній продукт (ВВП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в економіці країни за певний проміжок часу всіма факторами виробництва в межах національної економіки. Валовий національний продукт (ВНП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, створених факторами виробництва, що знаходяться як у власності громадян даної країни, так і за її межами. ЧДФ – сума надходжень на адресу жителів країни з-за кордону за виключенням грошових надходжень іноземців, що працюють в країні. Чистий національний продукт (ЧНП) – річний обсяг випуску продукції, який не враховує вартість зношеного основного капіталу (А). ЧНП =ВНП – А За допомогою ЧНП вимірюється загальний річний обсяг виробництва, який економіка в цілому може споживати не погіршуючи при цьому виробничих можливостей майбутніх років. Національний дохід (НД) – сума загального обсягу доходів всіх жителів країни. НД =ЧНП – n n – непрямі податки на бізнес (податок з продаж, ліцензовані платежі, акцизні збори, податок на додану вартість, митні платежі). Чистий національний продукт (ЧНП) Особистий дохід (ОД) – це частина національного доходу з відрахуванням внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорацій, нерозподілених прибутків корпорацій та врахуванням трансфертних платежів . ОД =НД – в.в.с. – п.п.к. – н.п.к. + Tr в. в. с. – внески на соціальне страхування; п.п.к. – податок на прибуток корпорацій; н.п.к. – нерозділений прибуток корпорацій; Tr – трансфертні платежі (допомога держави малозабезпеченому населенню). Трансфертні платежі включають виплати на страхування по старості і від нещасних випадків, допомогу по безробіттю, виплати пенсій, відсоткові платежі, що виплачуються урядом. Особистий дохід можна отримати іншим способом: ОД=Тr + Трудові доходи + Дивіденди Дохід розпорядження (ДР) – особистий дохід за відрахуванням індивідуальних податків, які складаються із прибуткових податків, податків на особисте майно, податків на спадок. ДР = ОД –Т Т – індивідуальні податки. .Методи розрахунку ВНП та основні макроекономічні тотожності. В СНР виділяють три методи визначення ВНП:
Основні макроекономічні тотожності Рівність доходів та витрат. Валовий національний дохід визначений витратним та доходним методами має бути рівним, тому У=С+І + G + NE Рівність заощаджень та інвестицій а). В простій економіці б). У відкритій економіці. У =С+S ВНП=С+І ВНП=У C+S=C+I S=I Сукупні заощадження поділяються на приватні заощадження, державні заощадження та заощадження закордону. Sp – приватні заощадження; Sg державні заощадження; Sm – заощадження закордону. S=Sp+Sg+Sm Sp = (У + Тч + N - T) – C Sg= (T – N - Tч) – G Якщо Sg > 0 – виникає бюджетний надлишок. Якщо Sg < 0 – виникає бюджетний дефіцит (ВД). ВД = - Sg Sm = m – E Тч – трансфертні платежі; N – процент по державному боргу; Т податки; m - імпорт; Е – експорт. Sm = - NE І = У – С - G – NE S = (У + Тч + N - T) – C + (N – N - Tч) – G – NE = У – C – G – NE = I S = I Рівність держбюджету. Заощадження можуть використовуватись як на інвестування реальних активів, так і на збільшення фінансових активів. В свою чергу фінансові активи поділяються на державні облігації (В) та готівкові гроші (М), тобто пасиви держави та активи приватного сектору. Sg = - ( M+ B) Якщо є державний дефіцит, то він може бути профінансований випуском грошей або облігацій. BД= - Sg ВД = M+ BПриватні заощадження можуть використовуватись як на зростання реальних активів, так і залишатись у формі державних облігацій та готівки. Sp=I+ M+ Bр Заощадження закордону використовуються на купівлю державних облігацій даної країни. Sm = Bm B = Bp+ Bm S=Sp + Sg + Sm = I + M + B - ( M + B) + Bm= =I+ M+ B - M - B=I S = I | ||||||||||||||||