За аксіологічною концепцією культура це світ, втілений у цінності
 Скачать 90.81 Kb.
|
За антропологічною концепцією: культура – це спосіб пристосування людини до навколишнього середовища. За аксіологічною концепцією: культура – це світ, втілений у цінності. За психологічною концепцією: культура – це сублімація енергії. Культура – це все, що створене людиною на відміну від явищ природи. Цивілізація – це етап розвитку культури,що характеризується досягненнями науково технічного прогресу. Саме тому, що цивілізація – це тільки етап культури, ми не можемо вважати ці терміни тотожними.
Елітарна культура — культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Елітарна виникла ще в давні часи, коли розумова праця відокремилась від фізичного та культура поширювалася серед індивідів, які перебувають на різних соціальних щаблях, що мають неоднаковий рівень освіти і культурного розвитку. Елітарна культура з’явилась разом з появою соціальних групи, які володіють деяким унікальним соціально-значущим ресурсом (владою, певним інтелектуальним потенціалом). Так наприклад російське дворянство, особливо XVIII століття,спілкувалось між собою не російською, а французькою мовою.
Масова культура — культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві. Завдяки розвитку засобів комунікації цінності елітарної культури стали надбанням широких народних мас. Наприклад: всьому населенню стали доступні концерти з виступами всесвітньо відомих виконавців, кіно, виставки та музеї.
Тотальна культура - офіційна культура тоталітарних режимів, яка тримається на пропаганді монополізованої партійної ідеології, нетерпимості до всякого інакомислення. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від ширшого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Існує поняття професійні субкультури. Серед них – медична субкультура – спільність людей, що об’єднані системою символів, атрибутів, цінностей, норм поведінки, особливостей способу життя.
Артефакт – це продукт культури, який має історично-наукову культурну цінність. Це продукти створені людьми, наприклад: предмети, речі, одежа. Крім того це феномени духовного життя суспільства: наукові теорії, забобони, твори мистецтва та фольклор. Н-д: скіфська пектораль, Софійський собор, теорія еволюції.. і т.д.
Ритуал – дія, що здійснюється внаслідок своєї символічної важливості та спроможності викликати емоції у присутніх, також нерідко вважається, що ритуал може впливати на природні та надприродні сили. Людська культура побудована на ритуалах.
Си́мвол — знак, сутність, яка позначає іншу сутність. Н-д: тризуб у слов’ян(зараз в українців), інь-ян (старокитайський символ однойменної концепції), серп та молот (СРСР)
Інформативна функція
Пізнавальна функція
Картина світу багатогранна і поліваріантна, та включає в себе загальнодоступні компоненти наукового знання, релігійні вірування, і данні життєвого досвіду. Включає три головні компоненти — світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу.
Специфіка навколишнього соціального та природного середовища, національні звички, адаптаційні процеси і цивілізаційні умови.
Безпосереднє спілкування — це вид спілкування, при якому відбувається прямий контакт між суб'єктами спілкування. Опосередковане спілкування — це комунікація, в яку вхо-дить проміжна ланка — третя особа, технічний засіб або ма-теріальна річ.
Серед усіх цінностей виокремлюють провідні і залежні від них. Ця ієрархія мінлива і залежить від історичної епохи або типу культури.
Предмет культури - походження та розвиток людської культури, її місце і роль у житті людини та суспільства. Культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Наукові теорії, фольклор, твори мистецтва
Знакова система розглядається як сукупність умовних знаків і правил їх взаємозв'язку у визначеній сфері людської діяльності. 
Комплексний діяльнісний підхід
Базис 41.Яке базове поняття вводить у теорію культури Данілевський у праці «Росія і Європа»? Культурно-історичний тип як самобутня цивілізація. Він переосмислив сутність культурно-історичного прогресу. 42.У концепції якого вченого кожен народ проходить у своєму розвитку 3 наступні стадії:етнографічна, державна, цивілізаційна? Данілевський 43.Хто із відомих культурологів назвав європейський культурно-історичний тип «фаустіанським»? Шпенглер 44.Представниками якої культурологічної школи європоцентризм поставлено під сумнів, а згодом розвінчано? Етнографи 45.Як називається ключова праця цієї школи, на сторінках якої відбувається спростування європоцентризму? ???? 46.Про яке поняття говорить Шпенглер, коли веде мову про найбільш крайні, найбільш штучні стани на які здатен найвищий тип людей, це ж поняття є долею культури і означає її смерть? Цивілізація. 47.З позицій якого підходу цивілізацію розглядають як особливий етап в розвитку культури, який демонструє її видатні досягнення(появу писемності, міст, націон.держав)? ??? 48.Хто із культурологів розглядав культуру через її релігійне ядро? ??? 49. У межах якого культурологічного підходу вивчаються динамічні властивості соціокультурних явищ? Культурна динаміка. 50.З позицій якого підходу цивілізація сприймається як галузь матеріальної діяльності(речей), як матеріальний апарат культури, втілення технічного, технологічного аспекту культури, пов’язаного із задоволенням зростаючих матеріальних потреб людей? ??? 51.Представники якої концепціі розвитку культури її рушійним силами вважають міфологічні фактори? Дж.Віко 52.Яка культурологічна теорія займається дослідженням ролі міфів, фантазій у світовій цивілізації, гри як всезагального принципу становлення людської культури? Ігровий підхід, культура як гра Хейзінга. 53.Які культурологічні концепції обстоюють пріоритет міфологічної складової у розвитку культурних форм? Цивілізаційні концепції(Віко, Данілевський, Шпенглер) 54.Який підхід до аналізу культури орієнтує на вивчення субєктивних механізмів діячів культури, їхніх індивідуальних рис? Психоаналіз 55.Хто є фундатором психологічної теорії культури і яким загальновживаним науковим терміном позначається ця теорія? Юнг, психоаналіз 56.Які фактори, з точки зору представників локального підходу, лежать в осевої занепаду культури? Представники локального підходу: Кант, Шпенглер, Данілевський. Фактор-цивілізація. 57.Які фактори, з точки зору представників лінеарного підходу, лежать в основі занепаду культури? ??? 58.До якої культури належать «кишенькова література» і «мильні опери»? Масова культура. 59.Які структури в процесі розвитку людства стають основою загальнолюдської символіки сновидінь, фантазій, марень, фольклору та художньої творчості? ??? 60.Яким спільнім культурологічним терміном можна об’єднати такі поняття, як теорія культурних змін, перехідних процесів, взаємовпливу культур, діагностики та прогнозу криз і шляхів їх подолання? Динаміка культури 61.До якої форми культури відносяться національні, конфесійні, станові, класові та інші подібні різновиди людського досвіду? Духовна. 62.До якого різновиду культури належить мед. Культура? Субкульура 63.Як називається субкультура норми і цінності якої ідуть всупереч із провідними положеннями домінуючої культури, різні форми культурного протесту проти домінуючої системи культурних цінностей( хіпі, бітники, андеграунд, секс.меншини)? Контркультура. 64.Який різновид культури заторкує примітивні людські почуття і тому наділений компенсаторним потенціалом: знімає стреси, напруження, стандартизує почуття, нав’язує стереотипи мислення? Масова. 65.До якої групи належать трансформована проф.. мисленням система цінностей традиційної культури, що набуває своєрідного світоглядного забарвлення? Галузева субкультура 66.Яка культура ств. привілейованою частиною суспільства, або на її замовленя проф.. творцями? Елітарна. 67.За що культурологи критикують у своїх працях зх. Цивілізацію? ??? 68.Дайте визначення поняття міф. Міф (від грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського і дорелігійного мислення. Окремі міфи складаються у міфологію того чи іншого народу, яка лежить в основі характерного для нього світогляду. 69.Дайте визначення поняття «універсали культури». Культурні універсали — це такі риси, норми, властивості, традиції, звичаї, що притаманні всім культурам незалежно від того, на якій стадії історичного розвитку вони перебувають, а також у якому місці земної кулі вони локалізуються 70.Перерахуйте специфічні ознаки притаманні цивілізації. -створення писемності -відокремлення ремесла від землеробства -розшарування суспільства на класи -поява міст -виникнення монументальної архітектури -формування держави 71.Перерахуйте специфічні ознаки притаманні культурі. Перш за все культура постає як те, що пройшло через людську перетворюючу діяльність, або, як це інколи визначають, - як “друга природа”, створена людиною. За цією ознакою культура окреслюється як світ артефактів – штучних речей та явищ, що протистоять недоторканій природі. Відповідно, за межами людської діяльності ми вже не стикаємося із культурою. Слід сказати, що саме слово “культура” в своєму початковому значенні фіксує цей момент, бо воно позначало оброблення землі; по-сьогоднішній день це значення збереглось у: наприклад, в сільському господарстві існує інструмент під назвою “культиватор”; відомий також термін “сільськогосподарські культури”. Отже, якщо ми цікавимося культурою, наша увага повинна бути спрямованою на те, до чого доторкнулася рука людини, а там, де ми знайдемо щось штучне, ми повинні припускати людську діяльність (або діяльність якихось інших істот, споріднених нам за способом буття). В одному із фантастичних оповідань Ст.Лема змальований випадок, коли на якійсь віддаленій планеті астронавти знайшли виготовлений із каменю профіль обличчя, схожого на людське. Ця маленька сенсація перестала турбувати дослідників тоді, коли експериментами було доведено, що це є результат дії природної ерозії на планетний ґрунт. Виділяючи цю першу ознаку, ми потрапляємо у складну діалектику відношень між природним та свідомо зміненим, природним та соціальним; ці відношення, як відомо, можуть бути злагодженими, а можуть бути і досить конфліктними (останній момент буде спеціально розглянутий у останньому підрозділі даного розділу та в наступному розділі). В найкращому варіанті культуротворча діяльність повинна виявляти, використовувати та яскраво демонструвати глибинні потенції природного, хоча, напевне, ця проблема ніколи не буде вирішена остаточно доти, доки людина буде перебувати у її сучасному способі буття, тобто у такому способі, коли вона може забезпечувати свої пізнання та життєдіяльність шляхом втручання у довільну течію природних процесів. Названа перша ознака культури є важливою, проте не дуже функціональною, оскільки вона орієнтує нас при вивченні культури звертатися до такого обсягу явищ та процесів, які ми ніколи не зможемо не те, щоби вивчити, а й зафіксувати. Отже, перша ознака культури є необхідною, проте занадто широкою. Дослідники культури давно дійшли висновку, що зовсім не обов’язково фіксувати всі предмети людської діяльності; важливіше виявити та дослідити способи їх створення, оскільки технологія, методи творення культурних явищ постає відмичкою до їх кращого і не зовнішнього осмислення. До того ж, коли ми звертаємося саме до способів культурної діяльності, ми отримуємо можливість оцінювати явища культури більш виправдано: так, наприклад, при наявності сучасних технологій лиття сталі запровадження в сімдесятих роках ХХ ст. у Китаї її виготовлення за допомогою примітивних домашніх плавильних пічках було, безумовно, явищем некультурним. Друга ознака культури – способи культуротворчої людської діяльності – вводить нас у так званий технологічний аспект культури; при цьому технологія розуміється в найширшому плані – як всі основні та необхідні моменти продукування предметів культури. За цією ознакою ми можемо вести розмову про розвиток культури, про культури передові та відсталі, ефективні та неефективні, індустріальні та доіндустріальні, розвинені та примітивні. Ця ознака дозволяє враховувати також і те, яким саме чином включаються люди у культуротворчий процес, чи постають вони при цьому як активні діячі, чи як прості виконавці, чи, навіть, як агенти (або жертви) даного процесу. Ясно, що при цьому виявляються не лише характеристики технології, а й характеристики соціальної системи в аспекті її культурності. Коли в сучасному суспільстві намагаються, наприклад, оперти культуру на окремих ентузіастів своєї справи, то при цьому не варто очікувати її розквіту. Але і друга ознака культури не може завершити розгляд її суттєвих характеристик; справа у тому, що й найкращі технології можуть використовуватись не лише для виявлення внутрішніх можливостей людини, не лише для її збагачення та позитивного утвердження людини у людському способі буття, а й проти всього цього, - для руйнування як людини, так і культури. Тому варто з’єднати попередні ознаки культури із наступною: культура, як сфера, де виявляються особливості та потенції людини як людини, постає сукупністю людських соціально-історичних та культурних цінностей. Тобто вона постає в окресленнях того, що для людини набуває буттєвої значущості, поза чим людина не може розглядати себе і свою життєдіяльність сповненими сенсів та змісту. Саме на основі даної ознаки в суспільстві розгортається боротьба між старим та новим, між консервативними та інноваційними тенденціями, між справжньою культурою та псевдокультурою (зараз для позначення останньої використовується термін “попса”), між культурою та антикультурою, гуманістичною культурою та культурою людиноненависницькою, і т. ін. В загальному плані ясно, що справжні культурні цінності орієнтують розвиток культури в бік збагачення людини та її проявів, але за конкретних умов суспільного життя інколи буває надзвичайно складно виявити, що саме реально відповідає таким цінностям. Досить часто в історії трапляється так, що культурні новації сприймаються з обуренням, з гнівом, оцінюються як руйнівні та негативні у відношенні до людського життєвого самоствердження, але минає час, і такі оцінки міняються на прямо протилежні. Так само складно оцінювати ті культурні явища, які супроводжувались певним приниженням людини або й людськими жертвами; наприклад, велика кількість архітектурних пам’яток імператорського Риму зводилась рабами, яким участь в такого роду діяннях часто вартувала життя; як ми повинні їх оцінювати? Певною мірою прояснити означені проблеми оцінки культурних явищ допомагає наступна ознака культури – до культури у власному смислі слова або до справжніх здобутків культури відносять лише те із створеного людьми, в чому глибинні якості та можливості людини проявились із максимальним степенем повноти, досконалості та виразності. Тут вже йдеться не просто про цінності та способи діяльності, а про виведення і людської діяльності, і самої людини на певну, за даних обставин для неї – граничну межу своїх можливостей як інтелектуального, так і матеріально-діяльного планів. За цією ознакою культура вже не підлягає ніяким порівнянням та оцінкам у плані прогресу чи регресу: тут досягається максимально можливе на даний момент, за даних обставин, і тому всі такого роду досягнення стають вічними та незрівнянними. Тому цю ознаку культури врешті можна вважати вирішальною, оскільки в усьому створеному людьми ми, коли підходимо до нього з позиції культурного творення, шукаємо саме цього – неперевершеного, виразного, незамінного. В ракурсі цієї ознаки ми можемо зрозуміти, чому ніякі відновлення чи відбудови ніколи не зможуть компенсувати справжніх культурних втрат; в кращому випадку вони можуть сприяти актуалізації культурно-історичної пам’яті, бути повчальними, проте – лише макетами чи муляжами дійсних культурних творів. При цьому також ми повинні проникнутись усвідомленням і того, чому творців культури треба шанувати і берегти тоді, коли вони ще живуть, а не тоді, коли померли. 72,Перерахуйте відомі вам форми культури. Масова, елітарна,народна 73.Перерахуйте відомі вам форми субкультури.
74.Перерахуйте відомі вам культурно-історичні типи. До першого, вихідного, віднесено історично перші культури: єгипетську, китайську, вавилонську, індійську та іранську (мислитель називає їх також первинними, підготовчими, автохтонними). що завдяки їм взагалі здійснюється перехід від тваринної життєдіяльності до культурно-історичної, власне людської. Другий клас, за Данилевським, становлять одноосновні культурно-історичні типи, тобто типи, які залишили у культурній скарбниці людства класичні зразки переважно якоїсь однієї з чотирьох форм історичної творчості. Це цивілізації єврейська, грецька та римська. Третій клас представлений у Данилевського лише одним культурно-історичним типом — германо-романським, або ж європейським. Його він визначає як двоосновний, мотивуючи це тим, тип дав класичні зразки вже за двома розрядами культурно-історичної діяльності — політичною та власне культурною діяльністю з ухилом в наукову та промислову сферу. четвертого класу російський учений відносить також лише один культурно-історичний тип — слов'янський. Він, на думку Данилевського, має принаймні дві великі переваги над усіма іншими культурно-історичними типами. Адже слов'янська культура єдина з живих історичних культур, яка ще не сягнула стадії цивілізації. Тому за нею, як за культурою, період творчого злету й плодоносіння якої ще попереду, найоптимальніша перспектива. По-друге, ця культура, на відміну від усіх інших, проголошується Данилевським універсальною, чотириосновною 75.Перерахуйте відомі вам чинники що впливають на формування культури суспільства. Клімат, територія. |