Право Вахненко. Задача 1 За статтею 726 цивільного кодексу України Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним
 Скачать 21.28 Kb.
|
|
Т1 Задача 1 За статтею 726 цивільного кодексу України Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи 1. У разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості. А за статтею 727 Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Тому рішення суду буде на стороні дарувальника в даному випадку жінки похилого віку . Задача 5 Враховуючи, що було складено договір обумовлений цільовим Призначенням, Можна зробити висновок що дії Райвиконкому є доцільним., так як автомобіль відсутній і більше не зберігається у гаражі . За статтею 773 ЦКУ 1. Наймач зобовязаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. За статтею 783 ЦКУ Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі Тому договір скоріш за все буде розірваний. Т2 Задача 1 За статтею 218 ЦКУ Не допускається зарахування вимог: 1) по яких минув строк позовної давності; Тому дії суду є правомірними Що стосується закінчення строку то згідно ст. 254 Цивільного Кодексу України: Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Так як строк закінчився у 2017 році , кредитору будо варто звернутися до суду одразу , а він звернуся лише через 2 роки. Задача 2 За статтею. 834 Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо: 1) у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; За статтею 836 Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків. Т3 Задача 2 За статтею 1258 Черговість спадкування за законом 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. За статтями 1261,1262 В першій черзі отримають спадщину діти та батьки, а в другій брат. Задача 4 Якщо б дочка померла через місяц після смерті , то за статтею 1276 ЦКУ Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. А так як дочка померла за рік до розподілу спадщини , то за статтею 1258 її спадщина переходить наступній черзі (в даному випадку її дітям) Стаття 1258 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. В першій черзі залишається дружина. До четвертої черги відносяться особи, що жили разом із власником майна однією сім’єю – не менш ніж 5 років, аж до смерті; у статті 1266 Цивільного кодексу України зазначено Так, онуки отримують долю у спадщині, яка б належала їх матері, батькові, дідові, бабі, якби вони були живі на час відкриття спадщини. Іншими словами, онуки можуть успадковувати майно, якщо їх батько/мати померли раніше бабусі/дідуся, або разом з ними. Т4 Задача 1 За кодексом законів про працю Статтею 27 Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. А за статтею 28 У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Тому дії відповідають адміністративним вимогам закону , якщо вони письмово попередили за три дні до кінця випробування Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення. Задача 4 За статтею 38 трудового кодексу Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сімї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Тому Н. повинні звільнити у зазначенний нею строк , а за законом мають звільнити через 2 тижні , тобто 24 вересня. Т6 Задача 4 Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 183 КЗпП жінкам, що мають дітей віком до півтора рока, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. Закон не визначає способу годування, при якому жінка має право на перерву для годування дитини, тому до неї не можуть бути предявлені вимоги про надання будь-яких довідок або висновків. Наявність дитини віком до півтора року є достатньою підставою права жінки на перерви для годування дитини. |