Законукраїн и про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України
 Скачать 1 Mb.
|
|
https://yurist-online.org/ З А К О Н У К Р А Ї Н И Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.194 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 744-IV ( 744-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.234 N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.76 N 1865-IV ( 1865-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 45, ст.503 N 1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.600 N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.151 N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208 N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89 N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490 N 5404-VI ( 5404-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.550 N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 N 877-VII ( 877-18 ) від 13.03.2014, ВВР, 2014, N 15, ст.326 N 1194-VII ( 1194-18 ) від 09.04.2014, ВВР, 2014, N 25, ст.890 N 158-VIII ( 158-19 ) від 05.02.2015, ВВР, 2015, N 13, ст.92 N 517-VIII ( 517-19 ) від 16.06.2015, ВВР, 2015, N 32, ст.306 N 568-VIII ( 568-19 ) від 01.07.2015, ВВР, 2015, N 33, ст.326 N 716-VIII ( 716-19 ) від 06.10.2015, ВВР, 2015, N 47, ст.436 N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.44 N 1952-VIII ( 1952-19 ) від 16.03.2017 } Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (додається). 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 24 березня 1999 року N 548-XIV ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV СТАТУТ https://yurist-online.org/ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ( У тексті Статуту слова "Товаришу (пане)" та "товаришу (пане)" замінено відповідно словами "Товаришу" та "товаришу" ) ВСТУП Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України.{ Частина четверта вступу із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009, N 5404-VI ( 5404-17 ) від 02.10.2012, N 877-VII ( 877-18 ) від 13.03.2014, N 1194-VII ( 1194-18 ) від 09.04.2014 } ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. ( Частина перша із змінами внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові! ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ІНОЗЕМЦЯ ТА ОСОБИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА Я, (прізвище, ім’я), вступаю на військову службу до Збройних Сил України і зобов’язуюся захищати Українську державу, її незалежність та територіальну цілісність. Я буду сумлінно і чесно виконувати обов’язки військової https://yurist-online.org/ служби, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України і законів України, зберігати військову таємницю, а під час виконання завдань і наказів в умовах воєнного стану або бойових чи воєнних дій - діяти відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного гуманітарного права.{ Статут доповнено новим розділом згідно із Законом N 716-VIII ( 716-19 ) від 06.10.2015 } БОЙОВИЙ ПРАПОР ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ 1. Бойовий Прапор військової частини Збройних Сил України є символом честі, доблесті, слави і зобов'язує кожного військовослужбовця Збройних Сил України віддано служити Українському народові, мужньо, вміло і непохитно боронити Українську державу, не шкодуючи свого життя. 2. Бойовий Прапор військової частини є почесним знаком, що визначає особливості її бойового призначення, історії та заслуг і свідчить про належність військової частини до Збройних Сил України. 3. Бойовий Прапор після сформування військової частини вручається їй від імені Президента України представником, призначеним Міністром оборони України. 4. Бойовий Прапор закріплюється за військовою частиною на весь час незалежно від зміни її найменування і номера. Зміни найменування військової частини вносяться до Грамоти Президента України, що видається під час вручення Бойового Прапора. 5. Бойовий Прапор завжди знаходиться зі своєю військовою частиною, а на полі бою - в районі бойових дій, в яких частина бере участь. 6. У разі втрати Бойового Прапора командир військової частини і військовослужбовці, що є безпосередніми винуватцями цього, несуть відповідальність згідно із законом. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.( Стаття 1 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 2. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.{ Стаття 2 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 } 3. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є https://yurist-online.org/ державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком осіб, пов’язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.{ Стаття 3 в редакції Законів N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, N 716-VIII ( 716-19 ) від 06.10.2015 } 4. Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.( Стаття 4 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 5. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. 6. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець. 7. Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - старшина роти. 8. Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан. ЧАСТИНА I ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ ТА ВІДНОСИНИ МІЖ НИМИ Розділ 1. Обов’язки, права та відповідальність https://yurist-online.org/ військовослужбовців { Назва розділу 1 в редакції Закону N 716-VIII ( 716-19 ) від 06.10.2015 } Загальні положення 9. Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004; в редакції Закону N 716-VIII ( 716-19 ) від 06.10.2015 } 10. Кожний військовослужбовець має військове звання відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ). Військові звання поділяються на армійські та корабельні згідно з додатком 3 до цього Статуту. Загальні обов'язки військовослужбовців 11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: ( Абзац перший статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) свято і непорушно додержуватися Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; https://yurist-online.org/ бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; ( Абзац дев'ятий статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. 12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. 13. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок. 14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.( Стаття 14 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 15. Військовослужбовець зобов'язаний знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права. 16. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. 17. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України. Права військовослужбовців 18. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. 19. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.( Стаття 19 із https://yurist-online.org/ змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 20. Військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та застосовувати спеціальні засоби, зброю в порядку, встановленому законодавством.( Стаття 20 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 21. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. ( Статтю 21 доповнено частиною першою згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам. 22. Військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: ( Абзац перший статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об'єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу. 22-1. Командир (начальник) в умовах особливого періоду, в тому числі в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовця, який вчиняє діяння, що підпадає під https://yurist-online.org/ ознаки злочину, пов’язаного з непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням бойових позицій та визначених місць дислокації військових частин (підрозділів) у районах виконання бойових завдань, має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу без спричинення шкоди здоров’ю військовослужбовця та спеціальні засоби, достатні для припинення протиправних дій. У бойовій обстановці командир (начальник) може застосувати зброю чи віддати підлеглим наказ про її застосування, якщо в інший спосіб неможливо припинити злочин, при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю. У разі якщо дозволяють обставини, командир (начальник) перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї повинен голосом чи пострілом угору попередити про це особу, проти якої можуть бути застосовані такі заходи.{ Статут доповнено статтею 22-1 згідно із Законом N 158-VIII ( 158-19 ) від 05.02.2015 } 23. Посадові особи варти та патруля мають право застосовувати зброю у випадках і в порядку, визначеному Статутом гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України. 24. Про застосування фізичної сили та спеціальних засобів військовослужбовець доповідає своєму безпосередньому командирові (начальникові). Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї військовослужбовець зобов'язаний негайно і письмово повідомити свого командира (начальника), а командир (начальник) військової частини негайно доповідає безпосередньому командирові (начальникові), а також повідомляє відповідного прокурора та начальника органу управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служба правопорядку) в гарнізоні.{ Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 } Повідомлення начальника органу управління Служби правопорядку про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї здійснюється в разі їх застосування військовослужбовцями Збройних Сил України.( Стаття 24 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) 25. Військовослужбовець має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги. |