креслення плоскої деталі в заданому масштабі з нанесенням необхідних розмірів.
2. Креслення в системі прямокутних проекцій
Поняття про проеціювання. Методи проеціювання: центральне і паралельне. Прямокутні проекції як засіб зображення об'ємного предмета на площині. Побудова проекцій предметів на одній, двох і трьох взаємно перпендикулярних площинах проекцій.
Поняття про вигляд як різновид зображень на кресленні. Взаємне розташування виглядів на кресленні та їх назви: вигляд спереду, вигляд зверху, вигляд зліва. Вимоги до головного вигляду на кресленні. Визначення необхідної та достатньої кількості виглядів на кресленні.
Поняття про місцевий вигляд, розташований у проекційному зв'язку з головним виглядом.
Послідовність побудови виглядів на кресленні. Призначення ліній проекційного зв'язку. Допоміжна пряма креслення.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні
знати:
методи проеціювання та їх характеристику;
елементи апарата проеціювання;
площини проекцій, проеціювальні промені;
основи прямокутного проеціювання на одну, дві і три взаємно перпендикулярні площини проекцій;
визначення вигляду;
назви виглядів на кресленнях та їх взаємне розміщення;
вимоги до головного вигляду на кресленні;
призначення місцевого вигляду на кресленні.
уміти:
будувати проекції предметів на одну, дві і три взаємно перпендикулярні площини проекцій;
розміщувати вигляди креслення у проекційному зв'язку;
визначати головний вигляд предмета;
|
|
визначати раціональну кількість виглядів на кресленні;
будувати місцеві вигляди, розташовані у проекційному зв'язку з головним виглядом.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати в робочому зошиті креслення предмета, зображення якого потребує однієї проекції.
2. Виконати вправу, пов'язану з читанням зображень предметів, що містять дві проекції.
3. Виконати вправу, пов'язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції.
4. Виконати вправу на побудову двох проекцій предмета за його наочним зображенням.
5. Виконати вправу на порівняння виглядів предмета з його наочним зображенням.
6. Виконати вправу на моделювання предмета з картону, паперу чи дроту за його кресленням.
7. Виконати в робочому зошиті побудову третьої проекції предмета за двома заданими.
8. Виконати вправу на побудову місцевого вигляду.
9. На форматі А4 виконати креслення предмета, визначивши необхідні для цього вигляди за його наочним зображенням.
3. Наочні зображення предметів у системі аксонометричних проекцій
Призначення та основні види аксонометричних проекцій. Утворення наочних зображень предметів за допомогою аксонометричних проекцій.
Косокутна фронтальна диметрична проекція. Прямокутна ізометрична проекція. Напрямки осей, показники спотворення, нанесення розмірів на зображеннях.
Аксонометричні проекції плоских фігур: чотирикутника, трикутника, шестикутника. Еліпс як аксонометрична проекція кола. Побудова овалу.
Аксонометричні проекції геометричних тіл: призми, піраміди, циліндра, конуса.
Поняття про технічний рисунок та його призначення. Застосування аксонометричних проекцій для побудови технічних рисунків.
|
|
Побудова технічних рисунків предметів, зображених у системі прямокутних проекцій. Вибір виду аксонометричної проекції та раціонального способу її побудови. Способи передачі об'ємності предметів на технічних рисунках.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
призначення аксонометричних проекцій;
характерні особливості косокутної фронтальної ди-метричної проекції;
характерні особливості прямокутної ізометричної проекції;
умови, які впливають на вибір виду аксонометричної проекції для побудови наочного зображення предмета;
призначення технічного рисунка та його відмінність від креслення.
уміти:
будувати аксонометричні проекції плоских фігур;
будувати аксонометричні проекції геометричних тіл;
вибирати вид аксонометричної проекції для побудови наочного зображення предметів;
будувати аксонометричні проекції предметів, обмежених площинами та поверхнями тіл обертання;
наносити розміри на аксонометричних проекціях предметів;
виконувати технічні рисунки простих деталей.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправи на побудову диметричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами.
2. Виконати вправи на побудову ізометричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами.
3. У робочому зошиті побудувати диметричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами.
4. У робочому зошиті побудувати ізометричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами. Нанести розміри.
|
|
5. Виконати вправи на побудову овалів, які є аксонометричними проекціями кіл заданих діаметрів.
6. У робочому зошиті побудувати ізометричні проекції призми, піраміди, циліндра і конуса за їх заданими розмірами.
7. У робочому зошиті побудувати ізометричну проекцію предмета з циліндричними отворами чи виступами. Нанести розміри.
8. У робочому зошиті виконати технічний рисунок предмета за його прямокутними проекціями.
9. У робочому зошиті виконати технічний рисунок предмета за його моделлю.
4. Проеціювання геометричних тіл та їх елементів
Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням. Уявний поділ предмета на окремі геометричні тіла (циліндри, конуси, кулі, призми, піраміди та їх частини). Проекції геометричних тіл як елементи графічного зображення предмета.
Знаходження на кресленні проекцій вершин, ребер, граней, твірних і поверхонь тіл обертання як елементів зображення предмета на кресленні. Побудова проекцій точок, що лежать на поверхні предмета.
Розгортання поверхонь геометричних тіл. Побудова розгорток призми, піраміди, циліндра, конуса.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
основи аналізу геометричної форми предмета;
характерні особливості проекцій геометричних тіл;
послідовність побудови проекцій точок, що лежать на поверхні предмета;
практичне застосування розгорток поверхонь предметів.
уміти:
уявно розчленовувати предмети на окремі геометричні тіла;
будувати проекції геометричних тіл;
аналізувати графічний склад проекцій геометричних тіл;
|
|
будувати проекції точок, що лежать на поверхні предмета;
будувати розгортки поверхонь геометричних тіл.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправу на аналіз форми предметів за їх наочними зображеннями.
2. Виконати вправу на аналіз креслення групи геометричних тіл.
3. Виконати вправу на аналіз елементів поверхні предмета за його прямокутними проекціями.
4. У робочому зошиті побудувати проекції призми, піраміди, циліндра і конуса за їх заданими розмірами.
5. Виконати вправи на визначення проекцій точок, заданих на наочних зображеннях геометричних тіл.
6. Виконати вправи на визначення проекцій точок, заданих на наочних зображеннях предметів.
7. У робочому зошиті виконати креслення предмета за письмовим описом його форми.
8. Виконати вправи на побудову проекцій точок, які лежать на поверхнях предметів.
9. У робочому зошиті побудувати розгортку призми і піраміди за їх заданими розмірами.
5. Геометричні побудови під час виконання креслень
Аналіз графічного складу зображень на кресленні. Використання геометричних побудов при виконанні креслень предметів: поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.
Спряження як елемент контуру предмета. Види спряжень, їх елементи й послідовність побудови. Проведення дотичної до кола в заданій точці. Побудова спряжень на контурах зображень предметів.
Послідовність викреслювання контуру зображення предмета. Зв'язок креслення з розмічанням заготовки.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
способи поділу відрізка на рівні частини;
|
|
способи поділу кута на рівні частини;
способи поділу кола на рівні частини;
основні геометричні елементи спряження: центр і точки спряження.
уміти:
визначати графічні елементи, необхідні для побудови контуру зображення предмета;
ділити відрізок на рівні частини;
ділити кут на рівні частини;
ділити коло на рівні частини;
проводити дотичну до кола в заданій точці;
будувати спряження прямого, гострого і тупого кутів.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправу на аналіз графічного складу контуру зображення.
2. У робочому зошиті виконати вправи на поділ кола заданого діаметра на три, шість і вісім частин двома способами: за допомогою лінійки й кутників і за допомогою циркуля.
3. У робочому зошиті виконати вправи на побудову спряжень прямого, гострого і тупого кутів дугою заданого радіуса.
4. У робочому зошиті виконати побудову контуру зображення плоскої деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.
5. У робочому зошиті побудувати контур зображення плоскої деталі за письмовим описом її форми та заданими розмірами.
6. На форматі А4 виконати креслення предмета за його наочним зображенням, застосувавши вивчені геометричні побудови.
6. Виконання й читання креслень предметів
Нанесення розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів. Деякі умовності під час нанесення розмірів на кресленнях. Розміри, що визначають взаємне розміщення частин предмета. Нанесення розмірів ухилу та конусності. Штрихування плоскої поверхні тонкими лініями.
|
|
Виконання креслень предметів із перетворенням їх форми, взаємного розміщення частин і просторового положення предметів. Елементи конструювання за зображеннями предметів.
Ескіз деталі, його призначення та відмінність від креслення. Послідовність виконання та оформлення ескіза. Виконання ескізів деталей (з натури).
Читання креслень предметів. Читання креслень у запропонованій послідовності. Читання креслень за поставленими запитаннями.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
раціональні прийоми нанесення розмірів на кресленнях;
умовності нанесення розмірів, які скорочують кількість зображень на кресленні;
визначення ескіза;
призначення ескіза;
послідовність виконання ескіза;
відмінність ескіза від креслення.
уміти:
наносити розміри на креслення предметів з урахуванням їх форми;
здійснювати нескладні динамічні просторові перетворення предметів;
виконувати ескізи нескладних деталей з натури;
читати креслення предметів.
Завдання до практичних робіт
1. У робочому зошиті побудувати наочне зображення предмета за його прямокутними проекціями. Нанести на ньому задані на проекціях розміри.
2. У робочому зошиті побудувати три вигляди предмета за його наочним зображенням. Нанести необхідні розміри.
3. Виконати вправи, пов'язані зі скороченням кількості зображень на кресленні за рахунок застосування умовних позначень.
4. У робочому зошиті виконати креслення предмета за
|
|
його наочним зображенням з уявним видаленням певних частин предмета.
5. У робочому зошиті виконати креслення предмета за його наочним зображенням, попередньо уявно повернувши предмет у просторі.
6. У робочому зошиті виконати креслення предмета за його наочним зображенням, попередньо уявно змінивши взаємне розміщення частин предмета.
7. На форматі А4 виконати креслення предмета за його наочним зображенням, попередньо уявно здійснивши конструктивні зміни форми деталі.
8. Виконати вправи, пов'язані з читанням креслень за завданням учителя.
9. Виконати ескіз деталі за її наочним зображенням.
10. Виконати ескіз деталі з натури.
11. На форматах А4 за ескізом деталі виконати її креслення і технічний рисунок.
9 КЛАС
7. Перерізи та розрізи під час виконання креслень
предметів
Поняття про переріз як різновид зображень креслення. Утворення перерізу. Види перерізів: винесені та накладені. Виконання й позначення перерізів. Умовності, прийняті при виконанні перерізів.
Графічне позначення матеріалів на перерізах.
Поняття про розріз як різновид зображень креслення. Утворення розрізу. Відмінність між розрізом і перерізом. Види розрізів: прості й складні, повні й місцеві. Виконання й позначення розрізів. Поєднання вигляду з частиною розрізу. Особливі випадки розрізів. Умовності та спрощення при виконанні розрізів.
Застосування розрізів в аксонометричних проекціях.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
визначення перерізу та розрізу;
призначення перерізу та розрізу;
|
|
класифікацію та особливості різних видів перерізів і розрізів;
відмінність між розрізом і перерізом.
уміти:
виконувати і позначати перерізи та розрізи на кресленнях предметів;
застосовувати необхідні умовності та спрощення під час виконання перерізів і розрізів;
застосовувати поєднання вигляду з частиною розрізу;
читати креслення, що містять перерізи та розрізи;
будувати аксонометричні проекції з розрізами.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправи на порівняння зображень із перерізами та наочних зображень предметів.
2. Виконати вправи на порівняння виглядів і перерізів та визначення їх взаємної відповідності.
3. У робочому зошиті виконати вправи на побудову винесених перерізів.
4 У робочому зошиті виконати вправи на побудову накладених перерізів.
5. Виконати вправи на порівняння зображень розрізів і перерізів.
6. Виконати вправи, пов'язані з читанням креслень, що містять різні види розрізів.
7. Виконати вправи, пов'язані з побудовою розрізів, що їх визначив учитель.
8. Виконати вправи, пов'язані з визначенням форми деталей за допомогою перерізів.
9. У робочому зошиті виконати креслення предметів, застосувавши корисні розрізи.
10. У робочому зошиті виконати креслення предметів, застосувавши необхідні умовності та спрощення побудови розрізів.
11. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з необхідними перерізами.
12. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з необхідними перерізами, попередньо доповнивши деталь конструктивними елементами, що їх вказав учитель.
|
|
13. За наочним зображенням виконати ескіз деталі, застосувавши необхідні розрізи. Кількість зображень визначити самостійно.
14. У робочому зошиті виконати технічний рисунок деталі з вирізом її чверті.
15. За наочним зображенням виконати ескіз деталі, застосувавши необхідні розрізи. Попередньо змінити форму деталі за завданням учителя.
16. Прочитати креслення деталі, давши відповіді на поставлені запитання.
17. На форматі А4 за двома заданими виглядами деталі побудувати третій. Застосувати необхідні розрізи, нанести розміри.
8. Умовності та спрощення під час виконання проекційних креслень
Узагальнення поняття про зображення на кресленні. Визначення необхідної та достатньої кількості зображень на кресленні. Вибір головного зображення на кресленні. Застосування додаткових і місцевих виглядів під час виконання креслень.
Умовності, що забезпечують раціональне скорочення кількості зображень на кресленні.
Компонування зображень під час виконання креслень.
Виконання й читання креслень, що містять вивчені умовності.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
визначення узагальненого поняття зображення на кресленні;
вимоги до оптимальної кількість зображень на кресленні;
вимоги до головного зображення;
умовності, які забезпечують раціональне скорочення кількості зображень;
вимоги до компонування зображень на кресленні.
уміти:
визначати необхідну й достатню кількість зображень на кресленні;
|
|
вибирати головне зображення на кресленні;
застосовувати необхідні місцеві й допоміжні вигляди під час виконання креслень;
застосовувати умовності, які дають можливість раціонально скорочувати кількість зображень на кресленні;
компонувати зображення на полі креслення;
виконувати й читати креслення, що містять вивчені умовності.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправу на побудову місцевого вигляду.
2. Виконати вправу на побудову додаткового вигляду.
3. Виконати вправу на визначення головного зображення на кресленні.
4. Виконати ескіз деталі з натури, застосувавши необхідні спрощення зображень.
5. На форматі А4 виконати креслення деталі за її наочним зображенням. Самостійно визначити необхідні для виконання креслення зображення.
6. Прочитати креслення деталей за запитаннями, що їх поставив учитель.
9. Складальні креслення
Призначення та зміст складальних креслень. Узагальнення й систематизація знань про складальні креслення, що їх засвоїли учні в процесі трудового навчання.
Зображення з'єднань деталей — елементи складальних креслень. Загальні поняття про з'єднання деталей. Зображення рознімних з'єднань деталей:
болтових, шпилькових, гвинтових, шпонкових і штифтових.
Різьбові з'єднання на складальних кресленнях. Зображення та позначення різьби на кресленнях з'єднань. Спрощене зображення різьбових з'єднань. Умовні позначення кріпильних деталей різьбових з'єднань.
Зображення та позначення нерознімних з'єднань: зварних, паяних, клейових, заклепкових.
|
|
Особливості виконання складальних креслень: розрізи на складальних кресленнях, штрихування перерізів суміжних деталей, нанесення розмірів, умовності та спрощення на складальних кресленнях.
Читання складальних креслень за планом. Читання складальних креслень.
Деталювання складальних креслень. Призначення і зміст процесу деталювання складального креслення. Послідовність деталювання. Узгодження розмірів деталей у процесі деталювання.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
визначення складального креслення;
визначення рознімного з'єднання;
визначення нерознімного з'єднання;
види рознімних і не рознімних з'єднань та їх характерні особливості;
особливості умовного зображення різьби на стержні та в отворі;
основні параметри і характерні особливості метричної, трапецоїдної, упорної та трубної циліндричної різьб;
умовні позначення вивчених типів різьб;
характерні особливості зображення болтового, шпилькового, гвинтового, шпонкового та штифтового з'єднань;
призначення та зміст специфікації до складального креслення;
особливості виконання розрізів на складальних кресленнях;
особливості нанесення розмірів на складальних кресленнях;
визначення деталювання;
умовності та спрощення, які застосовують на складальних кресленнях;
послідовність читання складальних креслень.
уміти:
читати зображення з'єднань деталей;
|
|
визначати за допомогою довідкових матеріалів необхідні розміри кріпильних деталей;
умовно зображати різьби на зовнішніх та внутрішніх поверхнях деталей;
читати умовні позначення різьб;
умовно позначати різьби на кресленнях;
спрощено зображувати різьбові з'єднання деталей;
виконувати креслення основних видів з'єднань деталей;
читати зображення на складальних кресленнях;
читати специфікацію складального креслення;
читати й деталювати креслення виробів, які складаються з 5-6 деталей;
узгоджувати розміри деталей у процесі деталювання.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправи на читання умовних позначень різьб.
2. Виконати вправи на визначення розмірів кріпильних деталей з різьбою за довідковими матеріалами.
3. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з різьбою.
4. У робочому зошиті зобразити дві деталі, з'єднані способом загвинчування однієї в іншу. Позначити різьбу на з'єднанні.
5. Виконати вправи на читання рознімних з'єднань.
6. Виконати вправи на читання нерознімних з'єднань.
7. Виконати вправу на визначення розмірів елементів шпонкового з'єднання за довідковими матеріалами.
8. На форматі А4 виконати креслення шпонкового з'єднання. Необхідні розміри визначити за довідковими матеріалами.
9. У робочому зошиті побудувати зображення штифтового з'єднання.
10. У робочому зошиті побудувати зображення болтового з'єднання спрощеним способом.
|
|
11. У робочому зошиті побудувати зображення шпилькового з'єднання спрощеним способом.
12. Виконати вправи на читання складальних креслень за поставленими запитаннями.
13. Виконати вправу на складання специфікації до складального креслення.
14. Прочитати складальне креслення за планом, що його запропонував учитель.
15. Виконати ескізи деталей, що їх визначив учитель, за складальними кресленнями.
10. Топографічні та будівельні креслення
Призначення топографічних креслень. Зображення на топографічних кресленнях. Масштаби топографічних креслень. Зображення рельєфу місцевості. Умовні графічні позначення на топографічних кресленнях. Читання топографічних креслень.
Призначення будівельних креслень. Основні види будівельних креслень. Зміст будівельного креслення та особливості його оформлення. Зображення на будівельних кресленнях. Умовні позначення на будівельних кресленнях. Розміри на будівельних кресленнях. Читання будівельних креслень.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
призначення топографічного креслення;
особливості виконання зображень рельєфу місцевості на топографічному кресленні;
види й призначення будівельних креслень;
визначення й характерні особливості зображень на будівельних кресленнях;
особливості нанесення розмірів на будівельних кресленнях;
призначення експлікації.
уміти:
визначати особливості рельєфу місцевості за топографічним кресленням;
читати умовні графічні позначення на топографічних кресленнях;
|
|
розрізняти основні види топографічних креслень;
читати нескладні будівельні креслення.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправу на читання умовних топографічних позначень.
2. Виконати вправу на читання рельєфу місцевості за топографічним кресленням.
3. Прочитати топографічне креслення за поставленими запитаннями.
4. Виконати вправу на читання умовних позначень на будівельних кресленнях.
5. Виконати вправу на читання планів будівель.
6. Прочитати будівельне креслення за поставленими запитаннями.
11. Технічні схеми
Призначення і види технічних схем: кінематичні, гідравлічні, пневматичні, електро- й радіотехнічні.
Графічні зображення, що застосовуються при виконанні схем. Позиційні позначення на схемах.
Читання нескладних технічних схем.
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:
визначення схеми;
призначення та основні види технічних схем.
уміти:
читати нескладні технічні схеми.
Завдання до практичних робіт
1. Виконати вправу на читання умовних графічних позначень на схемах.
2. Виконати вправу на порівняння позначень на схемі з довідковими матеріалами.
3. Виконати вправу на складання таблиці переліку елементів до схеми.
4. Виконати вправу на перекомпонування схеми.
5. Виконати вправу на зображення відсутніх на схемі елементів.
6. Прочитати схему за поставленими запитаннями.
|
|
КРЕСЛЕННЯ
8 -- 11 КЛАСИ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма призначена для забезпечення поглибленого вивчення машинобудівною креслення учнями 8 -- 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Метою навчання за даною програмою є формування в учнів знань, умінь та навичок за професією кресляра.
Програма має на меті сформувати в учнів знання і вміння виконувати й читати робочі креслення деталей і складальні креслення виробів різного технічного призначення. Зміст програми передбачає дві форми навчальної діяльності школярів: вивчення теоретичного матеріалу та виконання графічних робіт у вигляді ескізів і креслень відповідно до вимог державних стандартів і стандартів ЄСКД. Поглиблення теоретичної підготовки школярів планується здійснювати через проведення цілеспрямованих екскурсій на промислове підприємство. Практична робота школярів спрямована на широке ознайомлення їх із технічними об'єктами для викреслювання, формування доцільних способів роботи з креслярським інструментом тощо. Окремі теми програми передбачають ознайомлення учнів з питаннями технології металообробного виробництва, деталей машин і механізмів, без знання яких неможливо свідомо виконувати машинобудівні креслення.
Значну увагу під час організації практичних робіт слід приділяти виконанню учнями конструкторсько-графічної документа-
ції для виробничих дільниць (цехів) МНВК, майстерень школи або місцевого підприємства.
Зміст програми передбачає формування в учнів уміння самостійно користуватися стандартами, довідковою літературою.
Учні, які досягли відповідного рівня знань, можуть складати іспит відповідно до кваліфікаційної характеристики. Їм може бути присвоєна кваліфікація кресляра.
|
Скачать 205.5 Kb.