Главная страница
Навигация по странице:

  • «Приазовський державний технічний університет» Кафедра ______________________________________ (повна назва кафедри) ЗВІТ

  • Отчет практика. Звіт про практику (вид і назва практики) База практики (назва підприємства, організації, установи) Місцезнаходження


    Скачать 95.5 Kb.
    НазваниеЗвіт про практику (вид і назва практики) База практики (назва підприємства, організації, установи) Місцезнаходження
    Дата01.06.2021
    Размер95.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаОтчет практика.doc
    ТипЗвіт
    #212780




    Додаток 40

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    Наказ ректора ДВНЗ «ПДТУ»

    від 30 серпня.2019 № 147-05

    Форма № ПДТУ-10.03
    Державний вищий навчальний заклад

    «Приазовський державний технічний університет»

    Кафедра ______________________________________

    (повна назва кафедри)

    ЗВІТ

    ПРО ___________________________________ ПРАКТИКУ

    (вид і назва практики)



    База практики







    (назва підприємства, організації, установи)

    Місцезнаходження










    Строки практики

    з _______________ 20 __ р.

    по ______________ 20 __ р.



    Студент(ка)




    курсу




    групи

    спеціальності




    спеціалізації







    (шифр і назва)

    Освітньої програми







    (назва)




    (прізвище, ім’я, по батькові)

    Оцінка:

    за національною шкалою










    кількість балів










    Керівник практики від закладу вищої освіти

    __________________________

    ___________________________

    (дата і підпис)

    (прізвище та ініціали)

    Керівник практики від підприємства, організації, установи

    __________________________

    ___________________________

    (дата і підпис)

    (прізвище та ініціали)


    Печатка

    м. Маріуполь – 20___ рік

    Содержание

    Введение

    1 История ПРАТ «МК «Азовсталь»

    1.1 Создание и этапы развития к-та "Азовсталь"

    1.2 Продукция к-та "Азовсталь" : виды и их описание

    1.3 Система менеджмента качества на к-те

    1.4 Производственные комплексы комбината и их краткая хар-ка

    2 Доменный цех

    2.1 Создание цеха и его современные особенности

    2.2 Виды продукции, производимой в цехе

    2.3 Состав и разрез доменного цеха

    2.4 Шихтовые материалы для выплавки чугуна

    2.5 Доменная печь: конструкция и принцип действия

    3 ККЦ

    3.1 Состав и особенности ККЦ

    3.2 Схема грузопотока ККЦ: основные линии

    3.3 Основной агрегат ККЦ: конструкция и цикл плавки

    4 ТОЛСТОЛИСТОВОЙ СТАН (СТАН-3600)………………………………….

    4.1 Создание и общие сведения о развитии цеха

    4.2 Основные участки стана

    4.3 Размещение цеха и цикл производства: схема стана и технология прокатки

    5 ЦРС

    5.1 Создание цеха

    5.2 Сортамент продукции цеха

    5.3 Технология изготовления продукции

    5.4 Шаропрокатное отделение: сортамент продукции, технология производств

    6 ЦМИ (цех механических испытаний)

    6.1 Задачи ЦМИ

    6.2 Виды испытаний

    6.3 Виды образцов и схемы для испытаний

    Перечень ссылок

    1.1 Створення та етапи розвитку к-ту "Азовсталь"
    2 лютого 1930 року

    Прийнято рішення про будівництво нового металургійного заводу в Маріуполі на лівому березі Кальміусу біля селищ Бузинівка і Троїцький.

    На спорудження Азовсталі з бюджету країни було виділено 292 млн руб. За планом новий комбінат повинен був видавати 4 млн тонн чавуну на рік. Для порівняння: найбільший в той час в світі завод в Гері біля Чикаго давав тільки 3 млн тонн.

    7 листопада 1930 року

    Закладено фундамент першої доменної печі.

    3 листопада 1931 року

    Було розпочато будівництво морського порту Азовсталі. Для підходу в Азовстальська порт по Азовському морю розпочато прокладання нового судноплавного каналу.

    Лютий 1933 року

    Керівником будівництва призначають Якова Семеновича Гугеля, який готував проектну документацію і починав будівництво металургійного гіганта.

    11 серпня 1933 року

    3 години 44 хвилини директор заводу Гугель віддав наказ про задування доменної печі №1.

    12 серпня 1933 року

    О 6 годині 19 хвилин ДП №1 видала свій перший чавун. Перша партія азовстальського чавуну була відправлена ​​на Волзький тракторобудівний завод.

    17 лютого 1934 року

    В експлуатацію була введена доменна піч № 2. І вже незабаром її колектив досяг рекордного коефіцієнта використання корисного об'єму домни - 0,92.

    Січень 1935 року

    Почала діяти сталеплавильне виробництво - стала до ладу перша на всю країну 250-тонна хитна мартенівська піч. У тому ж році дали сталь мартенівські печі №2 і №3.

    Жовтень 1935 року

    Було виплавлено перший 1 млн тонн азовстальського чавуну, а доменне виробництво отримало перший кокс Маріупольського коксового заводу.

    5 квітня 1939 року

    У порт Азовсталі пароплавом «СУДК» доставлена ​​перша партія гарячого агломерату з Керчі. Подібна перевезення гарячого агломерату на судах була освоєна вперше в світовій практиці.

    Травень 1939 року

    На Азовсталі встановлений світовий рекорд по продуктивності доменної печі на добу - ДП №3 видала 1614 тонн чавуну. А5 серпня здана в експлуатацію мартенівська піч №5 - за потужністю перша в Європі, на 400 тонн.

    1940 рік

    16 серпня в лад діючих агрегатів входить доменна піч №4.

    8 квітня 1941 року

    Здана в експлуатацію мартенівська піч №6. На заводі триває будівництво прокатних цехів.

    1941 рік

    22 червня повідомлення про початок війни на Азовсталь надходить опівдні. У перші ж дні війни тисячі азовстальців йдуть на фронт. Проте планове завдання червня-липня було перевиконано.

    Вже в серпні починається евакуація заводу. 7 жовтня були зупинені мартенівські і доменні печі. Вранці 8 жовтня з Азовсталі пішли останні два вагона з персоналом.

    кінець 1 941 року

    Маріуполь був окупований в жовтні. Завод Азовсталь став називатися «Азовським заводом №1». Німцям вдалося відновити електростанцію, механічний, монтажний, електроремонтний, кисневий цехи Азовсталі. Йшли роботи по відновленню мартенівських печей Азовсталі.

    1 943 рік

    7 вересня, під час відступу німецьких військ, були підірвані майже всі агрегати - доменні і мартенівські печі, обладнання ПЕВС; також були знищені коксові батареї КХЗ. На території заводу не було енергопостачання, не працював транспорт.

    10 вересня Маріуполь був звільнений військами Південного фронту.
    11 жовтня 1943 року

    Почались відновлювальні роботи під керівництвом Павла Когана.

    1945 рік

    26 липня введена в експлуатацію відновлена ​​ДП №3. 19 листопада видала першу плавку відновлена ​​мартенівська піч №1.

    1945-1950 роки - відновлювальні роботи після війни і кризи.

    1951-1973 роки - нарощування потужностей, відкриття і впровадження нових технологій, в числі яких початок активного використання СЕМ (Спеціальної електрометалургії).

    1974-1984 роки - впровадження ще більш новаційних розробок на виробництві. Встановлення нових рекордів і проходження позначки в 100 мільйонів тонн сталі, випущених на заводі. У 1984 завод був перетворений в комбінат.

    1990-2004 роки - відновлення після розпаду СРСР і вихід комбінату на світовий ринок.

    2005-2020 роки - впровадження новіших технологій на виробництво, закриття застарілих об'єктів і початок їх реконструкції/ремонту. Були введені більш жорсткі стандарти якості, через які, наприклад, була законсервована аглофабрика (для зменшення викидів в атмосферу).
    1.2 Продукція к-ту "Азовсталь": види та їх опис

    Сляби безперервнолиті

    ПАТ "МК "Азовсталь" є одним з найбільших світових виробників товарних безперервнолитих слябів, які застосовуються як заготівля для виробництва плоского листового або рулонного прокату. Сляби виробляються товщиною від 220 до 300 мм, шириною від 1250 до 2100 мм та довжиною від 5000 до 12000 мм.

    Товстолистовий прокат

    Товстолистовий прокат виробляється з безперервнолитих слябів власного виробництва. Комбінат виробляє широкий сортамент листового прокату товщиною 6-200мм, шириною 1500 - 3300мм та довжиною 6000-24400 мм для суднобудування, важкого, енергетичного та спеціального машинобудування, мостобудування, для виготовлення труб великого діаметру, для магістральних газо- та нафтопроводів, у тому числі північного виконання, глибоководних споруд та для інших галузей промисловості, а також товстий лист стійкий до водневої та сірководневої корозії. Весь обсяг виробленого товстолистового прокату проходить 100% ультразвуковий контроль суцільності. У 2012 році введена в експлуатацію лабораторія корозійних випробувань.

    Сортовий та фасонний прокат

    Сортовий та фасонний прокат, що випускається комбінатом, займає стійку нішу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку металопродукції. Широка номенклатура прокату включає куточки, балки і швелери різних типорозмірів, а також спеціальні профілі для будівництва, транспортного та загального машинобудування, гірничодобувної промисловості.

    Рейки

    Починаючи з 1952 року і по сьогоднішній день усі українські залізниці і частина російських укомплектовані із застосуванням рейок і рейкових скріплень виробництва ПАТ «МК «Азовсталь». Крім забезпечення потреб українських залізниць, рейкова продукція комбінату реалізується на експорт.

    Комбінат виробляє рейкову продукцію різного призначення:

    - рейки залізні широкої колії Р50, Р65 (термозміцненні і не термозміцненні),

    - рейки залізничні типу UIC60, рейки залізничні нормальної колії типу С49,

    - рейки залізничні вузької колії типу Р24, рейки кранові типу КР93,

    - огороджувальні рейки з фланцем зачіпки типу GT-140РС, рейки Острякова типу ОР50, ОР65.

    Рейкові скріплення

    Рейкові скріплення - підкладки для дерев'яних та бетонних шпал, костильного та роздільного скріплення, накладки для рейок різних типів

    Мелюючі кулі

    Мелюючі кулі, використовуються в гірничодобувній та інших галузях промисловості для помелу при підготовці рудних та нерудних матеріалів. Кулі виробляються діаметром від 40 до 120 мм з термообробкою до 4-ї групи твердості.

    Квадратна заготівля

    Квадратна гарячекатана заготівля застосовується для подальшого переділу (перекату) на сортовий і фасонний прокат. Заготівля поставляється мірними довжинами по 6000-11800 мм.

    Продукція з металургійних шлаків

    Продукція з шлаків використовується при виробництві цементу, мінеральної вати, при будівництві доріг, гідротехнічних споруд, застосовується як абразивний матеріал і як добавка при виробництві бітуму.

    Продукція, що випускається з них, пройшла випробування не тільки в лабораторіях «Азовсталі», але і в науково-дослідних інститутах України та РФ.
    На продукцію, вироблену з шлаків, є токсично-гігієнічні паспорта та радіаційні сертифікати якості.

    Побічна продукція

    Побічна продукція (рідкий аргон, рідкий азот, тощо) має широкий спектр застосування в різних промислових сферах - машинобудування, зварювання алюмінію і нержавіючих металів, медицина, цивільне будівництво, сільське господарство. Криптоно-ксенонова і неоно-гелієва суміші піддаються подальшій переробці, використовуються в чистому вигляді в електропромисловості, косметичній промисловості, ВПК.

    Комбінат реалізує попутну продукцію коксохімічного виробництва: горішок коксовий, дріб'язок коксову, смолу кам'яновугільну, бензол сирий кам'яновугільний, сульфат амонію, сірку технічну газову.
    1.3 Система менеджменту якості на к-ті
    На МК "Азовсталь" функціонує система менеджменту якості, що відповідає вимогам стандартів ISO 9001: 2008, ДСТУ ISO 9001-2009, ДСТУ ISO 9001-2008 та специфікації API SPECIFICATION Q1 - дев'яте видання, підтверджена сертифікатом класифікаційного товариства TUV NORD CERT (Німеччина).

    Система охоплює всі сфери діяльності підприємства: від формування структури управління та функціональної взаємодії підрозділів, розмежування функцій та професійної підготовки персоналу до відвантаження готової високоякісної продукції.

    Якість продукції комбінату підтверджено сертифікатами, атестатами схвалення та деклараціями, які охоплюють всю продукцію, що випускається.

    Продукція сертифікована практично всіма провідними Класифікаційними товариствами.
    1.4 Виробничі комплекси комбінату та їх кратка характеристика
    До складу металургійного комбінату "Азовсталь" входять чотири основних виробничих комплексу: коксохімічне виробництво, аглодоменного, сталеплавильного, прокатний комплекси.

    Коксохімічне виробництво

    Складається з шести коксових батарей проектною потужністю 3182,0 тис. Тонн валового коксу 6% вологості. В даний час КХП забезпечує доменне виробництво металургійним коксом більш ніж 65%.

    Аглодоменний комплекс

    Складається з трьох структурних підрозділів - цеху агломерації, доменного цеху і цеху по переробці металургійних шлаків. Цех агломерації забезпечує більш ніж на 35% потреби доменного цеху в залізорудній сировині. Доменний цех у складі п'яти доменних печей загальним корисним об'ємом 8753 м3 і проектною продуктивністю 5,550 млн. тонн чавуну на рік забезпечує потребу сталеплавильних цехів в передільному чавуні. У 2006 році в цеху була введена в експлуатацію сучасна доменна піч (ДП-2), що володіє більш високою продуктивністю і оснащена високотехнологічною системою аспірації. Всі основні технологічні процеси виробництва чавуну механізовані і оснащені автоматизованими системами управління. До червня 2007 року в доменному цеху функціонувало відділення шлакопереробки, яке потім було перетворено в цех переробки металургійного шлаку. ЦПМШ виробляє щебінь і гранульований шлак. При дробленні з шлаків витягується метал, який використовується в якості доменної присадки і металобрухту.

    Сталеплавильний комплекс

    У нього входить конвертерний цех, який обладнаний двома конвертерами з верхнім дуттям ємністю 350 тонн кожен, сучасними установками позапічної обробки сталі: дві двох позиційні установки "ківш-піч" і двох позиційна установка вакуумування сталі, має відділення безперервного лиття заготівель з чотирма двох струмовоми МБЛЗ криволінійного типу. Комплекс МНЛЗ-6 з сучасними установками позапічної обробки сталі (дві двох позиційні установки "ківш-піч" і двох позиційна установка ковшового вакуумування) введені в експлуатацію в 2008р.

    Прокатний комплекс

    У нього входять три підрозділи: товстолистовий цех, рейкобалковий цех, цех рейкових скріплень. Товстолистовий цех в своєму складі має товстолистовий стан 3600 проектною потужністю 1950 тис. Т в рік. Сортамент товстолистового цеху - товстолистовий прокат товщиною 6-200 мм та шириною 1500-3200 мм для суднобудування, важкого, енергетичного та спеціального машинобудування, мостобудування, для виготовлення труб великого діаметру магістральних газо- та нафтопроводів тощо. Рейкобалковий цех має в своєму складі два прокатних табору - рейкобалковий 1000/800 та великосортний 800/650. Обидва сортопрокатних цехи забезпечуються власною заготівлею з обтискного цеху (обтискний стан - блюмінг 1200). Протягом останніх років сортамент та обсяги виробництва РБЦ стабільно збільшуються. У цеху рейкових скріплень здійснюється виробництво рейкових скріплень (накладки і підкладки) до рейок широкої колії. Проектна річна потужність - 285 тис. Т рейкових скріплень. Шаропрокатне відділення цеху рейкових скріплень виробляє сталеві помольні кулі діаметром від 40 до 120 мм різних груп твердості, які використовуються в гірничодобувній та інших галузях промисловості для помелу при підготовці рудних та нерудних матеріалів.


    написать администратору сайта