Конкурсярмарок педагогічної творчості Номінація "Інформатика"
 Скачать 171.07 Kb.
|
|
Навчально-методичний центр управління освіти Зарічненської райдержадміністрації Зарічненський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія» Конкурс-ярмарок педагогічної творчості Номінація "Інформатика" «Застосування методу проектів на уроках інформатики» З досвіду роботи вчителя інформатики Оніщук Ганни Адамівни Зарічне – 2015 Затверджено науково-методичною радою Зарічненського НВК «ЗОШ І ступеня - гімназія» протокол № _____ від ________________ Схвалено та рекомендовано до друку районною методичною радою навчально-методичного центру управління освіти протокол №________ від ______________________ Укладач: Оніщук Ганна Адамівна, вчитель інформатики Зарічненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа і ступеня - гімназія». Комп’ютерна верстка: Оніщук Ганна Адамівна, вчитель інформатики Зарічненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа і ступеня - гімназія». «Проектна система вертає нас до життя, до практичної утилізації знання, до вміння прикладати наші знання до життя, бо вона викликає в учня процес ініціативи й дає йому можливість реально його оформити» Софія Русова Одним зі способів залучення учнів до активної підготовки до уроку є метод проектів. Його актуальність у наші дні зумовлена насамперед необхідністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі й задачі, продумувати засоби їх здійснення і багато чого іншого, іцо належить до змісту проекту. Сьогодні метод проектів дедалі частіше розглядають як систему навчання, за якої учні набувають знань і умінь у процесі планування і виконання поступово ускладнених практичних завдань — проектів. Метод проектів — це спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми, яка має завершитися реальним, відповідно оформленим практичним результатом. Цілі й особливості проектного навчання: сприяти підвищенню особистої впевненості в кожного учасника проектного навчання, його самореалізації і рефлексії. Зазначене стає можливим: через проживання «ситуації успіху» (на уроці або поза уроком) — не на словах, а у справі відчути себе значимим, потрібним, успішним, спроможним переборювати різноманітні проблемні ситуації; через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також особистішого росту в процесі виконання проектного завдання; розвивати в учнів усвідомлення значущості колективної роботи для одержання результату, ролі співпраці, спільної діяльності в процесі виконання творчих завдань; надихати дітей на розвиток комунікабельності. Як відомо з практики, у будь-якій сфері життєдіяльності соціально важливим є вміння не тільки висловлювати свою точку зору, свій підхід до розв'язання проблеми, але й слухати і розуміти інших і у випадку незгоди вміти конструктивно критикувати альтернативний підхід для того, щоб у результаті знайти синтезоване рішення, зберігши позитивні пропозиції кожної сторони; розвивати дослідницькі вміння (аналізувати проблемну ситуацію, виявляти проблеми, добирати необхідну інформацію з літератури, ресурсів Інтернету, проводити спостереження практичних ситуацій, фіксувати й аналізувати їх результаті: будувати гіпотези, здійснювати їх перевірку, узь гальнювати, робити висновки). Умови використання методу проектів і визначення меж його педагогічної доцільності Теоретичні позиції проектного навчання, ще дозволяють виявити істотні відмінності від традиційного навчання, роль і місце в навчальному процесі, можна визначити так: навчальний процес побудовано не на логіці навчального предмета, а на логіці діяльності що має особистісний зміст для учня, підвищу його мотивацію в навчанні; комплексний підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансованому розвитку основних функцій учня, засвоєнню ним неос хідних типів діяльності; глибокому, усвідомленому засвоєнню базовії знань сприяє універсальне їх застосуванння в різних ситуаціях; гуманістичний зміст проектного навчання полягає в розвитку творчого потенціалу учнів. Основні правила успішності проектної діяльності У команді немає лідерів. Усі члени команди рівні. Члени команди не змагаються. Усі члени команди повинні отримувати задоволення від спілкування одне з одним тому , що вони разом виконують проектне завдання Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі. Усі повинні виявляти активність і робити свій внесок у спільну справу. Не повинно бути та званих «сплячих партнерів». Відповідальність за кінцевий результат несуть усі члени команди, які виконують проекти завдання. До списку правил роботи всередині групи з системного використання педагогом проектної методу хотілося б додати ротацію — переміщення членів команди по різних позиціях у процес одержання результатів. Наприклад, виконання ролі доповідача під час презентації проекту, головного оформлювача проектної документації, аналітика зібраних матеріалів, упорядника портфоліо- папки документів, необхідних для проекту, та ін. Це обумовлено тим, що діти часто не знають власних можливостей, не вірять у свої потенційні резерви, не впевнені, що можуть бути успішними у видах діяльності, необхідних для виконання проекту. Це стосується різноманітних його етапів: від формулювання задуму, ідеї, детального плану проекту до реалізації, здійснення проектної діяльності і рефлексії як отриманих результатів, так і власної діяльності. Можна виділити такі основні вимоги до використання методу проектів: наявність значущої в дослідницькому творчому плані проблеми (задачі), що потребує інтегрованого знання дослідницького пошуку для її розв'язання; практична, теоретична значущість очікуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, чинники, що впливають на цей стан, тенденції в розвитку заданої проблеми; спільний випуск газети, альманаху тощо); самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроці або в позаурочний час; структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів і розподілом ролей); застосування дослідницьких методів визначення проблеми, що випливає із задач дослідження; висування гіпотези розв'язання; обговорення методів дослідження; оформлення кінцевих результатів; аналіз отриманих даних; підбиття результатів; коригування; одержання висновків (через використання в ході спільного дослідження методу «Мозкової атаки», «Круглого столу», творчих звітів, захисту проекту). Відтак можна визначити структурні елементи проектної технології: 1) презентація ситуацій, що дозволяють виявити одну або декілька проблем з обговорюваних тем; висування гіпотез розв'язання виявленої проблеми («Мозковий штурм»). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез; обговорення методів перевірки висунутих гіпотез у малих групах (у кожній групі по гіпотезі), можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези; оформлення результатів; робота в групах над пошуком фактів, аргументів, що доводять або спростовують гіпотезу; захист проектів (гіпотез розв'язання проблеми) кожною з груп з опануванням їх усіма присутніми; висування нових проблем. Найскладнішим моментом використання навчальних проектів у навчальній діяльності є організація цієї діяльності, а особливо — підготовчий етап. Важливо виділити педагогічно доцільні теми курсу або розділи, що будуть «винесені на проектування». Далі потрібно сформулювати 15- 20 як індивідуальних, так і групових зразкових тем на клас, робота з якими потребує засвоєння учнями необхідних за програмою знань і формування необхідного творчого досвіду. Важливо пам'ятати, що однією з головних педагогічних цілей методу проектів є опанування нового засобу діяльності. Але процес цей потрібно організовувати, моделювати так, щоб учні навчилися: намічати головні й поточні (проміжні) цілі та задачі; шукати шляхи їх розв'язання, вибираючи оптимальний шлях за наявності альтернативи; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказування); порівнювати отримане з необхідним; коригувати діяльність з урахуванням проміжних результатів; об'єктивно оцінювати процес і результат проектування. Метод проектів дозволяє формувати деякі особистісні риси, що розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (скажімо, через розповідь або пояснення). У першу чергу, це стосується групових проектів, коли діє невеличкий колектив. До таких рис належить уміння працювати в колективі, брати на себе відповідальність за вибране рішення, аналізувати результати діяльності, а також спроможність відчувати себе членом команди: підкорювати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи. Участь у проекті дозволяє набути унікального досвіду, що неможливо за інших форм навчання. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ НАД ПРОЕКТОМ Метод проектів — це освітня технологія, орієнтована на набуття учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно- орієнтованого навчального пошуку. У методі проектів дуже важливо показати учням їх особисту зацікавленість в набутті знань, які можуть і повинні стати в пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня; проблему, для розв'язання якої необхідно застосувати не тільки набуті знання, а й нові. На тему «Комп'ютерні презентації» відведено 4 години. Перший урок — пояснення нового матеріалу. Другий та третій уроки — закріплення нового матеріалу. Четвертий урок — тематична атестація. Протягом цих чотирьох уроків учні створюють навчальні проекти не тільки з інформатики, а й з будь-яких інших навчальних предметів. Протягом цих уроків учителі-предметники також можуть бути присутні на уроках інформатики та стежити за ходом виконання проекту з відповідного предмета учнями. Таким чином відбувається інтеграція інформатики з іншими навчальними предметами. На останньому уроці з інформатики учні захищають свої навчальні проекти, які вчителі- предметники можуть використати, наприклад, під час проведення відкритих уроків. Урок 1. На цьому уроці вчитель пояснює нову тему «Комп'ютерні презентації». Орієнтовно за 10 хвилин до кінця уроку учні об'єднуються в групи по двоє та отримують тему проекту від учителів- предметників, присутніх на уроці інформатики. Якщо, наприклад, підгрупа з інформатики складається з 12—16 учнів, то таким чином можна створювати навчальні проекти одночасно з 6-8 навчальних предметів. На наступний урок учні повинні знайти та підготувати потрібну інформацію відповідно до теми свого проекту. Урок 2. На цьому уроці учні починають роботу над проектом. Учитель інформатики допомагає учням під час роботи з програмою створення презентацій, а вчителі-предметники перевіряють у своїх групах якість зібраного матеріалу учнями, а також дають необхідні рекомендації щодо оформлення проекту. Недостатньо просто зібрати інформацію, треба її «ущільнити», тобто залишити найважливіше і значніше, подати так, щоб дібраний матеріал не здавався нудним і глядачі слухали б, не відволікаючись. Урок 3. На цьому уроці учні завершують роботу над проектом. Учителі-предметники можуть проконтролювати стан виконання проекту. Урок 4. Захист навчальних проектів. На цьому уроці присутні всі вчителі-предметники. Учні захищають свої проекти, а інші учні чи вчителі. можуть ставити запитання. Після захисту навчального проекту група учнів отримує оцінку як з інформатики (за тему «Комп'ютерні презентації»), так і з того предмета, для якого створювали проект. Хочу ще раз зауважити, що вчителі-предметники можуть навідуватись (наприклад, на 5-10 хв) на уроки з інформатики для контролю за ходом виконання навчального проекту. Також на захист проекту можна запросити учнів тих класів, які вивчатимуть тему «Комп'ютерні презентації» в наступному навчальному році. Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст вивченого матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом. Метод проектів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений термін. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Я використовую метод проектів як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку, чи вивчення конкретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та складається із декількох етапів: Підготовчий: пов'язаний з формування проблеми, обґрунтування її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення. Дослідницький етап: планування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту. Захист проекту: обговорення проекту та процесу його виконання. Розглянемо реалізацію методу проектів, на уроках інформатики на прикладі вивчення конкретної теми. Приклад 1.Тема: «Комп’ютерні презентації» Проект: «Я інформую» Тип проекту : інформаційно-творчий. Очікуваний результат: створення презентації засобами MS PowerPoint. Мета: учні мають самостійно створити слайдову презентацію. На першому уроці учням пропоную створити проект. Розкрити актуальну проблему сьогодення. Учителем надаються поради та пам’ятки щодо реалізації даного проекту, критерії оцінювання. Порада: Перед створенням презентації бажано: Визначити тему та призначення презентації Створити схему (сценарій) презентації Спланувати зміст усіх слайдів, їх стиль. Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту. Використання слів і скорочень, уже знайомих учню. Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому. Ретельно структурована інформація. Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків. Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда. Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда. Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац. Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу. Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно. Графіка має органічно доповнювати текст. Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно. Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності. Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще, ніж проза). Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок. Вимоги до врахування фізіологічних особливостей сприйняття кольорів і форм Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий). Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений). Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий. Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні). Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому. Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів. Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації. Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються. Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку. Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання. Додаткові вимоги до змісту презентації (за Д.Льюїсом) Кожен слайд має відображати одну думку. Текст має складатися з коротких слів та простих речень. Рядок має містити 6—8 слів. Всього на слайді має бути 6—8 рядків. Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50. Дієслова мають бути в одній часовій формі. Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду. У заголовках мають бути і великі, і малі літери. Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації. Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох. Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею. Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі. Приклад 2. |