шпори. 1. Держава поняття та ознаки. 2 Характеристика форм державного правління. 2
 Скачать 102.72 Kb.
|
9.Нормативно-правові акти як джерела права.Нормативно-правовий акт - письмовий документ компетентного органу держави, у якому закріплено обов'язкове правило поведінки загального характеру. У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права. Основні ознаки нормативного акту: -має форму письмового документа; -має певні законодавством обов'язкові формальні реквізити (назва, дата прийняття, підпис і т.д.) -приймається, як правило, компетентним органом (органами) держави; -публікується в офіційних друкованих виданнях; -офіційний текст представляє його публікація державною мовою; -містить норми права; -має юридичну чинність; -набуває законної сили в порядку, передбаченому законодавством; -діє в часі, у просторі, відносно певного кола осіб; -реєструється (якщо це передбачено законодавством даної держави) у державному реєстрі нормативно-правових актів. Види нормативно-правових актів: -закони( це акт законодавчого органу держави або самого народу) -підзаконні акти(не акти органів держави, які видаються на основі законів з метою їх виконання. Вони теж мають юридичну силу, але не таку велику, як закони) 10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.Дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами: а) дією у часі, тобто терміном дії, або часом, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу; б) простором, на який розповсюджується дія нормативно-правового акту; в) колом осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, тобто в яких на підставі цього нормативно-правового акту виникають конкретні юридичні права та обов'язки. Дія нормативно-правового акту у часі обмежена моментом набрання ним юридичної сили та моментом втрати останньої. Дія нормативно-правового акту у просторі — це поширення його впливу на певну територію, державу в цілому чи певний регіон. Дія нормативно-правового акту за колом осіб визначається підлеглістю осіб вимогам нормативно-правових актів. Згідно зі загальним правилом, дія нормативно-правового акту поширюється на всіх осіб, що перебувають на певній території. 11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.Систематиза́ціязаконода́вства — впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників. Форми систематизації є: -кодифікація; -інкорпорація. Кодифікація – це систематизація певної групи юридичних норм в єдиному нормативно-правовому акті. При кодифікації замінюються і скасовуються старі юридичні норми, встановлюються нові, заповнюються прогалини у праві, усуваються суперечності між нормами (кодекси). Кодекси – це єдині внутрішньо-узгоджені за змістом юридично-цілісні, нормативно-правові акти. До кодифікації відноситься кодекси, статути і закони. Інкорпорація – це систематизація чинних правових актів у одному збірнику за певним критерієм, тобто за хронологією або за алфавітом. До інкорпорації відноситься звіт законів. В історії є і така форма систематизації законодавства, як консолідація – це об’єднання законодавств декількох країн. 12.Поняття галузі права та правового інституту. Галузі законодавства — великі об'єднання нормативно-правових актів за певними сферами правового регулювання суспільних відносин, які характеризуються єдністю змісту, форми і мають системні зв'язки між собою. Зазвичай галузь законодавства «очолюється» кодексом, який визначає юридичну цілісність галузі. Конституція служить нормативною базою формування всіх галузей законодавства. Інститут законодавства — система нормативних розпоряджень галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспільних відносин. Важливим елементом структури законодавства є комплексні інститути, що об'єднують нормативні розпорядження кількох галузей законодавства. 13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.Система права --- це об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість правових норм, правових інститутів, підгалузей, галузей, блоків галузей, яка виражається в системі законодавства і інших нормативно-правових актах, а також в інших формах права. Система законодавства –цілісна сукупність усіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що являють собою зовнішній вираз системи права. Таблиця Система права: -Відображає внутрішню будову права, його зміст -Змістом є сукупність норм права -Відображає стан розвитку суспільних відносин, тому має об'єктивний характер -Норми права об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права -Первинним елементом є норма права, що завжди має чітку структуру (диспозиція, гіпотеза, санкція) -Структурні елементи(норми права) не мають назв статей, глав, розділів тощо Система законодавства: -Відображає зовнішню будову права, його форму -Змістом є сукупність нормативно-правових актів -Відображає волю законодавця, тому суб'єктивна за характером -Нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які, у свою чергу, поділяються на інститути законодавства -Первинним елементом є нормативно-правовий акт -Структурні елементи (нормативно-правові акти) завжди мають назви розділів, глав, статей тощо 14.Поняття і форми реалізації права. Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. За рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, можливі: -Реалізація загальних установлень — це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «літеру». -Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами – це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб'єктивних юридичних обов'язків — без конкретних зв'язків або відносин між суб'єктами права. Є дві форми такої реалізації: • активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню; • пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта віддій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність. -Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах — це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини. Юридичні факти»). 15.Застосування права як особлива форма його реалізації. Реалізація права – це втілення встановлених правових норм у діяльність суб’єктів права через використання суб’єктивних прав, виконання юридичних обов’язків чи дотримання заборон. Загалом, право знаходить свій вираз через три основних форми його реалізації: використання, виконання та дотримання. Використання права – форма реалізації уповноважуючих норм, яка полягає в активній чи пасивній поведінці суб’єктів, здійснюваній ними за власним бажанням. Уповноважуючі норми наділяють особу певними суб’єктивними правами. Фактично усі норми, якими за особою закріплюється якесь право, є уповноважуючими і реалізуються, відповідно, через використання права. Виконання права – форма реалізації зобов’язальних норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, здійснюваній ними незалежно від їх власного бажання. Дотримання – форма реалізації заборонних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб’єктів, утриманні від заборонених діянь. Норма права - це логічно завершене правило поведінки , а стаття закону - це форма його викладу. У статті закону, як видно, може міститися частина норми чи навіть частина її елемента. Норма права, тому, може викладатися в ряді статей одного, чи навіть декількох нормативно-правових актів. Дану обставину необхідно мати на увазі виді усім, хто користується правовими нормами чи застосовує їх у юридичній практиці. |