Главная страница
Навигация по странице:

  • Флешмо́б

  • Відповіді з літературознавства. 1. Літературознавство як сучасна наукова дисципліна та його складові частини


    Скачать 341.38 Kb.
    Название1. Літературознавство як сучасна наукова дисципліна та його складові частини
    АнкорВідповіді з літературознавства.docx
    Дата17.01.2018
    Размер341.38 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаВідповіді з літературознавства.docx
    ТипДокументы
    #14350
    страница11 из 19
    1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

    В Україні[ред.  ред. код]


    В Україні гепенінг застосовується переважно представниками неоавангардизму (Бу-Ба-Бу та ін.). Елементи гепенінгу притаманні Київському театру на Подолі (під керівництвом В. Малахова).

    Флешмо́б (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob —натовп), або раптівка[1] — це неочікувана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції, її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості[2]. Зазвичай раптівки організовуються через всемере́жжя або інші сучасні засоби комунікації.

    Опис[ред.  ред. код]


    Немає єдиної думки з приводу того, яка мета проведення флешмобів. Учасники того самого заходу можуть переслідувати різні цілі. Серед можливих варіантів — розвага, порушення повсякденного ходу життя, справити враження на навколишніх, відчуття причетності до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: «Чи зможу я це зробити на людях?»), спроба одержати гострі відчуття. Ідеологія класичного флешмоба дотримується девізу «Флешмоб поза релігією, поза політикою, поза економікою».

    Рух флешмоба виходить із того, що у флешмоб-акцій є типові правила. Найважливіші їхні пункти:

    • Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто ні чого й не було.

    • Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

    • Жорстке дотримання сценарію.

    • Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.

    Історія[ред.  ред. код]


    Явище флешмоба почалося після того, як у жовтні 2002 вийшла книга соціолога Говарда Рейнгольда (en:Howard Rheingold) «Розумний натовп: наступна соціальна революція» (англ. Smart Mobs: The Next Social Revolution), у якій автор пророкував, що люди будуть використовувати нові комунікаційні технології (Інтернет, стільникові телефони) для самоорганізації. У червні 2003 Роб Зазуета з Сан-Франциско, прочитавши Рейнгольда, створив сайт flocksmart.com, на якому перші мобери стали домовлятися про збори.

    Перший флешмоб пройшов 17 червня 2003 року в Нью-Йорку, США. Приблизно двісті чоловіків зібралися навколо одного дорогого килима в універмазіMacy's і почали казати продавцям, що живуть разом на складі на окраїні Нью-Йорку, і прийшли купити «Килимок Кохання».

    Політ-моб[ред.  ред. код]


    Флешмоб «Російське вбиває!» в рамках кампанії «Не купуй російське!»

    Соціальний та політичний відтінок перетворює флешмоб на політ-моб або соціальний моб. Втім, звичайні люди часто називають флешмобами суспільно-політичні акції. Вони є простішим, оперативнішим і безпечнішим способом виразити суспільну думку або звернути увагу на ті чи інші проблеми, ніж мітинги або демонстрації.

    Наприклад, після виборів у Білорусі 2006 року мобери влаштували низку таких акцій [1]. Декілька людей, зібравшись у центрі Мінська, розкрили газету «Радянська Білорусія» і почали рвати її на дрібні шматочки. В іншій подібній акції близько 30 мінчан демонстративно зав'язали очі й відвернулися від встановленого на площі екрана, по якому транслювався виступ прокурора Білорусі. На піку популярності у квітні 2006 року «політичні флешмоби» у Мінську збирали до 100—120 чоловік. Щоб припинити такого роду акції, влада затримувала 10—20 чоловік, що за два тижні зменшило кількість учасників флешмобів до 10-15 чоловік.

    Флешпротестмоб[ред.  ред. код]


    Починаючи з 2008 року в Україні було започатковано новий вид флешмобів, зорієнтованих на груповий прояв протесту. На відміну від класичного флешмобу, флешпротестмоб класифікували як завчасно сплановану масову акцію, в якій велика група людей зненацька з’являється в громадському місці і протягом декількох хвилин виконує завчасно обговорені дії ПРОТЕСТНОГО змісту, після чого одночасно швидко розходиться в різні сторони.

    На флешпротестмобах заборонена популяризація людей, об’єднань громадян. Все відбувається навколо ідей, їхніх інтерпретацій. Під час організації флешпротестмобів вітається широке інформування громадськості, ЗМІ, оскільки вважається, що ідея протесту, таким чином, може бути поширена значно за межі учасників заходу і випадкових перехожих. За останні декілька років флешпротестмоби проводилися в більшості областей України. Приклади флешпротестмобів: «Повернись до влади спиною», «На молодь забили», «Ми не будемо мовчати», «Постав двійку міністру за Рік молоді в Україні», «Спитай міністра де рік молоді», «Вдень з вогнем» та багато інших.
    1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19


    написать администратору сайта