1. Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання
 Скачать 87.96 Kb.
|
|
42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників. Суфіксально-префіксальне творення іменників має два різновиди: 1)власне префіксально-суфіксальні утворення на базі граматичних слів (видолинок) 2) префіксально-суфіксальні утворення на базі прийменниково-іменникових сполук, тобто на базі фонетичних слів (пор. без людей – безлюддя). Обидва різновиди називаються конфіскальними утвореннями. Іменники утв за допомогою таких конфіксів: ви-…-ок (виярок), пере-..-ок (перешийок), спів-…-ник (співрозмовник), су-…й-а (суцвіття), су-…-ок (суглинок). Префіксально-суфіксальні іменники на базі прийменниково-іменникових форм: без дороги – бездоріжжя, без думки – бездумство, під ґрунтом – підґрунтя, при березі – прибережжя. Префіксально-суфіксальні відносні прикметники утворюються на базі прийменниково-іменникових словосполучень (без атома – безатомний), рідше – дієслів з часткою «не». Найчастіше використовуються такі конфікси: без-…-ов, -ан (безкласовий, безвітряний), від-…-н (віддієслівний), між-…-н, -ов, -ан (міжнародний, міжрейковий, міжзоряний), навколо-…-н, -ев (навколоземний, навколосерцевий), над-…-н-, -ов-, ськ-, -ан- (надбрівний, надгрунтовний, надморський, надзоряний), перед-…-н-, -ов-, -ев- (передвечірній, передгрозовий, передполудневий), під-…-н-, -ов-, -ев-, -ськ- (підвіконний, підгрунтовний, підкореневий, підкарпатський), після-…-н-, -ов-, -ев- (післявоєнний, післягрозовий, післяполудневий), поза-…-н-, -ов-, -ев- (позашкільний, позачерговий, позакореневий), при-…-н-, -ов-, -ев-, -ськ- (прибережний, пригирловий, прикарпатський), не-…-н-, -анн-, -м-, -ач-, -лив- (незламний, невпізнанний, невловимий, невмираючий, ненажерливий). 43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників. 1). Відіменникові якісні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів: -ат – із значенням наявності ознаки великою мірою (вусатий, рукатий); -аст – із значенням ознаки надмірності (зубастий, бородастий); -ив, -лив – із значенням наявності ознаки великою мірою (правдивий, щасливий); -ит, –овит (соковитий, талановитий); -ист – високий ступінь вияву ознаки (зернистий, лісистий); -уват– із значенням подібності (вовкуватий, бочкуватий); -н, -ичн, -альн-, -арн-, -ивн- значення наявності ознаки (уважний, іронічний, фігуральний, легендарний, ефективний); -ов- наявність ознаки (винятковий, зразковий). 2). Віддієслівні якісні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів, що мають загальне значення вияву ознаки за дією: -к- (липкий, верткий), -уч,-юч- (співучий, гнітючий), -ач, -яч-(лежачий, висячий); -ущ-, ющ-(тямущий, видющий); -ащ-,ящ-(пропащий, гулящий), -част-(розсипчастий, розпливчастий), -ист-(звивистий, займистий), -лив- (жартівливий, грайливий); -н- (влучний, залежний). 3) Відприкметникові якісні прикметники утворюються за допомогою суфіксів із значенням інтенсивного вияву ознаки, в тому числі і суб’єктивно-експресивної оцінки: -ист-(водянистий, трав’янистий), -езн, елезн- (широчезний, довжелезний), еньк- (коротенький, тихенький), есеньк-,-ісіньк- (дрібнесенький, білісінький), -юсіньк- (худюсінький, тонюсінький), -енн- (широченний, страшенний); -юч- (жирнючий, холоднючий), -ющ- (хитрющий, ситющий). Із значенням неповторного вияву ознаки: -ав-,-яв- (зеленавий, чорнявий), -аст-, -яст- (догастий, круглястий), –уват- (вузькуватий, кислуватий). 44.Суфіксальне творення прикметників від ад’єктивних основ. Відприкметникові якісні прикметники утворюються за допомогою суфіксів із значенням інтенсивного вияву ознаки, в тому числі і суб’єктивно-експресивної оцінки: 1)-ист- (водянистий, трав’янистий) 2)-езн-/елезн-(широчезний, довжелезний) 3)-есеньк-(коротесенький, тихесенький) 4)-есеньк-/-ісіньк-(дрібнесенький, тонюсінький) 5)-юсіньк-(худюсінький, тонюсінький) 6)-енн-(широченний,страшенний) 7)-юч-(жирнючий,холоднючий) 8)-ющ-(хитрющий,ситющий) Із значенням неповного вияву ознаки: А)-ав-/-яв-(зеленавий,чорнявий) Б)-аст-/-яст-(догастий, круглястий) В)-уват-(вузькуватий,кислуватий) 45. Суфіксальний словотвір відносних прикметників. 1) Відіменникові відносні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів: -ів-, -ін-, -ин- із значенням належності (батьків, Маріїн, сестрин), -н-, -ічн-, -альн-, -ивн-, -арн- із значенням відношення (водний, географічний, кафедральний, спортивний, полярний), -ов-,-ев- із значенням відношення (слоновий, бронзовий, сталевий), -ан- (піщаний, полотняний), -ач-(мишачий, фазанячий), -ин-, -ін- (голубиний, чаїний), -ськ-, зьк-, цьк- (полтавський, паризький, козацький). 2). Віддієслівні суфіксальні відносні прикметники утворюються за допомогою суфіксів: -н- із значенням відношення до дії (орний, вставний), -льн- із значенням «призначений для дії» (різальний, сушильний, прядильний). 3). Відприслівникові відносні прикметники утворюються за допомогою суфікса на базі основ зі значенням часу і місця: щоденний, щорічний, вчорашній; тутешній, тамтешній, повсюдний. 46. Способи творення складних похідних прикметників. Похідні прикметники утворюються від слів різних частин мови, а також від словосполучень та інших сполучень слів. До способів творення складних похідних прикметників належать: основоскладання, складна суфіксація, словоскладання. Основоскладанням утворюються прикметники від: двох прикметників: світлий i зелений – світло-зелений; науковий і дослідний – науково-дослідний; синій і жовтий – синьо-жовтий; м'ясний і молочний – м'ясо-молочний;український і англійський – українсько-англійський; сполучення іменника і прикметника або числівника: широкі плечі – широкоплечий; ясне чоло – ясночолий;одна нога – одноногий. Складно-суфіксальним (складанням основ з додаванням суфікса) способом утворюються прикметники від: словосполучень: збирати буряки – бурякозбиральний;рити землю – землерийний; правий берег – правобережний; шістнадцять поверхів – шістнадцятиповерховий; п'ятдесят літ – п'ятдесятилітній; свій рід – своєрідний; далеко глядіти – далекоглядний; інших сполучень слів: не до ладу – недоладний; не по силі – непосильний. Незначна кількість прикметників утворюється також злиттям двох слів (словосполучення) в одне: вічно зелений – вічнозелений; важко хворий – важкохворий. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак — жан-жаківський. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль — деголлівський, Нур ед Дін — нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д’Аламбер зберігають апостроф після частки: д’аламберівський. 47. Суфіксальний словотвір дієслів від іменникових основ. За суфіксальним способом похідні дієслова здебільшого утворюються від іменників таких лексико-семантичних груп: назва осіб за різноманітними ознаками (учителювати, слюсарювати, жебракувати), назв конкретних предметів (нікелювати, конспектувати), назв місць (раювати, полювати), деяких назв часу (дніти, вечоріти, зимувати), назв абстрактних понять (фальсифікувати, ідеологізувати, сумувати). НЕ утворюються суфіксальні дієслова від таких груп іменників: географічні назви (але! оказіоналізм криворожити – жити у Кривому Розі), особових імен та прізвищ (але чемберленити – від Чемберлен), назв осіб за національністю і місцем проживання (але оказіоналізми циганити, євреїти), гідронімів, деяких назв речовин і хімічних елементів (але сіль – солити), назв часу, збірних іменників, назв риб, тварин, птахів (але рибалити, совіти). Відіменникові дієслова утворюються за допомогою суфіксів –ува-, -ствува-, -ірува-, -ізува-, -фікува-, -и-, -а-, -нича-, -і- (лікарювати, ораторствувати, солірувати, вітамінізувати, класифікувати, кухарити, обідати, дармоїдничати, каменіти). 48. Суфіксальне творення дієслів від прикметникових основ. Суфіксальним способом похідні дієслова утворюються головним чином від якісних прикметників і значно рідше від відносних. Це пояснюється тим, що семантика якісних прикметників, на відміну від відносних, пов’язана з дієслівними категоріями процесуальності і часу: ознака якісних прикметників здійснюється в часі – її міра буває різною в тому самому предметі в різний час або в різних предметах в той самий час. Для відад’єктивних дієслів твірними найчастіше бувають прикметники із значенням: позитивної (веселити, радіти), негативної (фальшивити, картавити), зовнішньої (гарніти, миршавіти), внутрішньої (трухлявіти, мерзнути), кольорової характеристики (червоніти, багровіти). Відад’єктивні суфіксальні дієслова НЕ утворюються від відносних, присвійних, відносно-присвійних прикметників. Віддієприкметникові дієслова утворюються за допомогою суфіксів: -и- (білити, веселити), -і- (біліти, веселіти, зеленіти), -ну- (бліднути, сохнути, слабнути), -а- (глибшати, добрішати, мужнішати), -ича- (манірничати, інтимничати), -ува- (мудрувати, хитрувати, білувати), -ізува- (активізувати, стабілізувати, локалізувати), -фікува- (містифікувати, ідентифікувати). 49. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів. Відсубстантивні дієслова при префіксально-суфіксальному способі утворюються за допомогою таких конфіксів: о-…-и-ти, о-…-і-ти, о-…ува-ти (опарканити, оскотиніти, оподаткувати), обез-…-и-ти (обезсилити, обезбарвити, обезкровити), в-…-и-ти (врівноважити, вкоренити), ви-…-и-ти (вивітрити, викоренити, висвітлити), роз-..-и-ти (розгалузити, розохотити, розсекретити), збез-…-і-ти (збезсиліти, збезволіти), об-…-ува-ти (обмундирувати, обкльовувати). Відад’єктивні дієслова при префіксально-суфіксальному способі утворюються за допомогою таких конфіксів: о-…-и-ти, о-…-і-ти, о-…-а-ти (обідніти, ототожнити, одужати, обезлюднити), по-…-и-ти (погіршити, покращити, полегшити), ви-…-и-ти (вивільнити, врівноважити), з-…-и-ти (збагатити, спорожнити), від-..-и-ти (віддалити, відчужити), на-…-и-ти (наводнити, напрямити), об-…-и-ти (обласкавити, облегшити), пере-…-и-ти (перебільшити, перевищити), під-..-и-ти (підвищити), при-…-и-ти приблизити, прискорити), про-…-и-ти (продешевити, продовжити, прояснити), роз-…-и-ти (розм’якшити, розпрямити, розслабити). Віддієслівні суфіксально-префіксальні дієслова утворюються за допомогою таких конфіксів: під-…-ува-ти (підсвистувати, підтакувати), при-…ува-ти (приговорювати, прицмокувати), ви-..-и-ти (викусити, вихопити, вискочити), від-…-и-ти (відкусити, відломити), пере-…-и-ти (перевісити, перечепити), про-…-и-ти (прокусити, прострелити), з-…-и-ти (зіскочити), в-…-и-ти (вкусити), роз-…-ува-ти (розбалакувати). 50. Словотвір прислівників в українській мові. Прислівники утворюються майже від усіх частин мови: іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників. Для утворення прислівників застосовуються такі способи:
У творенні прислівників виявляються три типи відношень між твірними і похідними словами: транспозиційний (тихий-тихо), модифікаційний (тихо-тихенько-тихесенько), мутаційний(два-двічі, бігти-бігцем). Суфіксальні прислівники утворюються за допомогою формантів: -о, -е, -и- від прикметників (швидко, вороже, зрадницьки), -ом, -ком- від іменників, прикметників, дієслів (верхом, боком, проїздом), -цем (бігцем, живцем, сліпцем), -ичі, -ічі- від числівників (тричі, двічі), -увато, -енько, -есенько- від прислівників (ранувато, пізнувато; швиденько, близенько; тихесенько, близесенько). Прислівники утворюються за допомогою префіксів-формантів за-, пре-, не-, несо-, від-, до-, поза-, по-, перед-, після-, що-, з-, нав-, на- (забагато, прегарно, небажано, несогірше, відколи, позавчора, повсякдень, післязавтра, щонайбільше, звідусіль, навпоперек, надаремно). За допомогою суфіксально-префіксального способу прислівники утворюються найчастіше від прикметників (сліпий-зосліпу), рідше від іменників (низ-донизу), і в поодиноких випадках від числівників (два-двоє, від дієслів (прикусити-вприкуску), від прислівників (мало-помалу). В українській мові є невелика кількість прислівників. Утворених за допомогою формантів, які складаються з префіксів і нульових прислівникових суфіксів. До них належать такі конфікси, які утворюють прислівники від іменникових основ (бік-побік, раз-щораз, догад-навдогад, вік-навік, очі-позаочі). Трансформаційну функцію тут виконує нульових суфікс, який виражає словотвірне прислівникове значення. |