1. Виховання дітей з порушеннями мовлення в сімї
 Скачать 90 Kb.
|
|
Мета- надання психологічної допомоги у вирішенні проблем людини в налагодження міжособистісних стосунків з оточуючими. Показник ефективності-задоволення запиту клієнта. Завдання: - сприяти зміні поведінки клієнта,щоб життя стало гармонійним і продуктивним. - розвивати навички подолання труднощів у різних життєвих обставинах. - забезпечити ефективне прийняття життєво важливих рішень. - розвивати вміння зав’язувати та підтримувати міжособистісні відношення. 40.Поняття про психологічний тренінг. Види тренінгів для осіб із ТПМ. Психолог.тренінг – галузь практичної психології,спрямована на особистісне зростання людини,форми навчання навичкам поведінки.На тренінгу учаснику пропонується виконати ті або інші вправи,орієнтовані на розвиток або демонстрацію психологічних якостей або навичок. Спрямов. на розв.навичок саморегуляції,спілкування міжособистісних і між групової взаємодії. Види:- Соціально-психолог. – формує навички і свідомість людини,розвиток компетентності в спілкування(для всіх).- Навичковий – формує і розвиває певні навички.- Психотерапевтичний зміни в свідомості людини,які модифікують стереотипи поведінки. Допомога внутрішн. психолог проблем. - Тренінг особистісного зростання – долати внутрішні страхи,будь-які комплекси. 41. Особлив. Проведення тренінгів у группах дітей і підлітків з ТПМ. Психотренінг – галузь практичної психології спрямований на особистісні зростання людини засобами активного соц. Психол. Навчання. При проведенні психотренінгу треба враховувати, що особи с ТПМ мають специфічни особливості, особливості й емоціонально-волоьвої сфери. Псивні, інфантильні, не відчувають особистої відповідальності за свою подальшу долю, психологічно залежні від дорослих, самооцінка неадекватна. Основан форма проведення тренінгу с дітьми з ТПМ, практична робота, під час якої відпрацьовують конкретні навички, еффект взаємодії. Використовують такі методичні засоби: рольва гра, метод проектного малювання, псигімнастика. Особливості проведення тренінгу: - необхідно постійно підтримувати впевненість у своіх силах, забезпечити субьективне переживання успіху при певних зусиллях. Важність завдання повинна зростати поступово, пропорційно можливостям дитини. - не треба вимогати негайного включення в роботу. На кожному тренінгу обовьязково вводити організаційні моменті, оскільки є труднощі в перемиканні з попередньої діяльності. - не ставити дитину в ситуацію несподіваного питання і швидкої відповіді. Дати час для обдумування. - не рекемондовано давати для засвоєння в обмежений проміжок часу великий та складний матеріал, поділити на частини та давати поступово. Не вимагати зміни невдалої відповіді, краще попросити відповідь через деякий час. - використовуйте зорові опори (картини, схеми, таблиці) - активізувати роботу усіх аналізаторів (рухових, зор., слух., кінест) - розвиваємо самоконтроль. Усі прийоми та методи повинні відповідати можливосям дітей із ТПМ. Діти повинні відчувати задоволенність та упевненість у своіх силах. 42. Принципи психоконсультування осіб с ТПМ Психоконсультування – вид психологічної допомоги для дорослих та підлітків, що полягая у застосуванні коммунікативних технік консультантом у відповідь на запит клієнта. Принципи: 1. Безоцінне ставлення до клієнта – психологоконсультант поважає клієнта, не засуджує його дії та поведінку.Орієнтується на напрями та цінності клєнта, а не соц. прийняті у суспільстві. 2. Заборона давати пораду, тому що порада передбачає відповідальність за подальшу долю клієнта і включає відповідь самого клієнта. 3. Конфіденціальність- заборона передавати інф. Про клієнта без його згоди, окрім випадків передбачених законодавством. 4. Розмежування сосбистісних і професіональних стосунків – не вступати у психологічні стосунки з людьми, з якими є дружба, робота. 5. Активність клієнта в процесі консультування – вся відповідь лежить на клієнті. 43. Психологічне консультування, як форма психологічної допомоги особам з ТПМ. Психоконсультування – вид психологічної допомоги для дорослих та підлітків, що полягая у застосуванні коммунікативних технік консультантом у відповідь на запит клієнта. Спрямовано на допомогу людині у вирішення пошуку шляхів вирішення проблеми., труднощів психологічного характеру, що виникли у неї. Носить короткочасній, епізодичний характер. Мета: Допомога клієнту у дослідженні власної особистості у розумінні стосунків з оточуючим світом, оцінці своїх проблем та в пошуку варіантів їх подолання. 44. Порівняльна характеристика видів психологічної допомоги дітям з ТПМ. Найпоширинішими формами психологічнох допомоги є : психоконсультація, психокорекція, психотерапія. Психокорекція відрізняється від психоконсультації, що спрямована на вікову норму, та передбачає виправлення тих особливостей, які не відповідають цій нормі. У психоконсультації психолог завжди орієнтується на цінності і норми клієнта. Психоконсультація та психотерапія – це види психологічної допомоги, які передбачають організацію бесіди і комунікативного контакту з метою вирішення проблеми людини. Відрізняється за тривалістю: Консультація 10-15 зустрічей, психотерапія триває роками. За глибиною проблем: психокорекція вирішує дрібніші проблеми, що пов’язані з міжособистісними відносинами., психотерапія - глибші проблеми, які мають особистісний характер, психокорекція-надання допомоги клієнту, який має психологічні труднощі, або бажає змінити своє життя, і ставить собі мету розвитку особистості. Спрямована на зміну поведінки і розвитку особистості. Психоконсультування – допомога клієнту в усвідомленні його проблеми та пошуку шляхів і способів її вірішення. Психотерапія – довготривала допомога. 45. Мета і значення психопрофілактики для дітей з ТПМ. Психопрофілактика – галузь практичної психології, що розробляє заходи, і запобігає виникнення психічних захворювань. Психопрофілактика повьязана з психокорекцією, часто спрямована на попередженні виникнення вторинних і третинних відхилень дітей з ТПМ. Тісно повьязана с просвітницької роботою, оскільки передбає інформування населення щодо актуальних аспектів життя і розвитку дітей. До первинної – інформація батьків про нормальний розвиток. Рівні психопрофілактики: Первинна попереджає виникнення розладів. Вторинна запобігання неблагополучній динаміці розвитку розладу ( щоб симптоми не погіршувалися) Третинна – запобігання рецидивів (щоб не повторювалися) 46. Види психокорекції Психокорекція – вид психологічної допомоги, спрямований на виправленні таких особливостей психічного розвитку, що не відповідають становленній психологіїї віковій нормі. За різними критеріями видиляють такі види: за спрямованністю: - симптоматична (зняття гострих симптомів, відхилення розвитку) - каузальна ( причинна) – усунення причин виникнення розладу (розв. Процеси повьязані з мовленням) За змістом: - пізнав. Сфери - особистості (самооцінка, мотивація, регуляція) - емоційно-вольової сфери ( дотриманні правила, контроль, самооцінка) - поведінки (агрессивна, пассивна, гіперактивна) - корекція міжособистісних відносин ( занижена соціометрична сфера, агресивний лідер) За формою: - індивідуальна - групова - мішана 47. Завдання та принципи організації психокорекціонної роботи з дітьми із ТПМ. Психокорекційна робота – вид психологічної допомоги спрямований на виправлення таких особливостей психічного розвитку, що не відповідають становленній психології віковій нормі. Завдання: 1. Подолання затримки в пізнавально-особистісному розвитку в дітей с ТПМ. 2. Розвиток комунікативних умінь та навичок. 3. Нормалізація особистісної сфери ( нормалізації самооцінки, зняття тривожності, розвитку мотивації) 4. Розвиток довільності та емоційно-вольової сфери. 5. Подолання труднощів у поведінці. Принципи: 1. Принцип нормативності ( всі психокорекційні заходи спрямовані на розвиток функції досягнення норми) 2. Діяльнісний принцип ( активнее залучення дитини до різних видів діяльності) використовуєм мистецтво, співи, танці, ліплення. 3. Принцип «знизу – вверх» - опора в психокорекційній роботі на сформованість і навички. 4. Принцип « зверху – вниз» - передбачає орієнтування в психокорекційній роботі на зону найближчого розвитку дитини. 48. Особливості консультування осіб із ТПМ. Психоконсультування – вид психологічної допомоги для дорослих та підлітків, що полягая у застосуванні коммунікативних технік консультантом у відповідь на запит клієнта. Охоплює такі проблеми : - міжособистісні стосунки з ровесниками: - міжстатеві - не хоче жружити - агрессивна поведінка., - конфлікти х педагогами та батьками Підлітковий вік – руйнування ідеалу дорослого. - самопізнання та самоаналіз (який сенс життя) - професійні самовизначення. Особливість: більше орієентування процессу на розвиток коммунікабельності і розвиток коммунікативних навичок. Часто застосовують групове консультування. А також комунікативні тренінги. В роботі з особами з ТПМ важливо залучати батьків та педагогів до консультування та проведення психокорекційних заходів. 49. Погляди Л.С Виготського на процесс корекції порушення психічного розвитку. Виготський є одним із засновників вітчизнянної психокорекційної теорії. Його теорію було покладено в основу психокорекційної робот их дьтьми з вадами у розвитку. 1. Теорія про структуру дефекту 2. Теорія про зону актуального та найближчого розвитку 3. Теорія про взаємозвязок мовлення і мислення і ключову роль мовлення у психічному розвитку індивіда. Стосовно психокорекційної роботи Виготський запропонував триєдину мету: 1. Розвиток видів д-ті ( дитина має бути активна) 2. Формування психологічних новоутворень ( відповідає віковим нормам та онтогенезу) 3. Орієнтація на соц. ситуацію розвитку дитини ( всі набуті вміння, навички, мають бути застосовані в повсякдевному житті). 50. Комунікативні техніки у роботі психолога-консультанта. Комунікативні техніки – на вербальному рівні у вигляді запитань. Це основний інструмент в роботі психолога консультанта. Застосування у процесі всієї консультації бесіди з різною метою. До базових комунікативних технік відносять такі: - ехотехніка – дослівне повторення консультантом фрази клієнта, застосовується для привернення уваги клієнта до певної інформації. - перефразування – повторення фрази клієнта зі зміною порядку слів, застосовується для прояснення змісту почутого. - техніка уточнення - застосовується з метою поглиблення аналізу певної інформації, особливо це стосується фраз з розмитим змістом - техніка мовчання - застосовується для подальшого стимулювання клієнта до розповіді або для надання часу щоб обміркувати важливу інформацію. Конфронтація – повідомлення незгоди з позицією клієнта, застосовується у випадках коли клієнт недостатньо відвертий , усвідомлено приховує інформацію. 51. Казкотерапія як форма допомоги дитині із тпм Казко терапія – метод, який використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості і взаємодії з навколишнім світом. Психологи можуть використовувати у своїй роботі такі прийоми казко терапії: - Програвання епізодів казки - Обговорення поведінки і мотивів дій персонажів. - Твір казки, переписування і дописування казок. Такі прийоми дозволяють здійснити процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті, процес активації ресурсів, потенціалу особистості, зняття емоційної напруги, зміни життєвої позиції і поведінки людини в процесі спілкування з іншими людьми. Творча робота з мотивами казки: 1.Аналіз – мета: усвідомлення і інтерпретація того, що стоїть за кожною казковою ситуацією, конструкцією сюжету і поведінкою героїв. 2.Розповідання казки. Допомагає розвивати фантазію, уяву. Дитині пропонують розповісти казку від 1 або 2 особи, чи від імені дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. 3.Переписування казки. Має сенс тоді, коли дитині не подобається сюжет, поворот подій, ситуацій, кінець казки. Переписування казок дозволяє звільнитися від внутрішнього напруження. 4.Створення казки. При складанні казок можливе використання гумору, який стимулює інтерес і є продуктивним засобом для зняття напруження, тривоги, занепокоєння. Повинен бути щасливий позитивний кінець. Казковий сюжет може підказати дитині з ТПМ, необхідність прийняття відповідальності за власне життя та взаємин з іншими, що буде першим кроком на шляху до позитивної зміни особистості. 52. Особливості проведення діагностичного обстеження дітей з ТПМ Психодіагностика - галузь психології ,в якій розробляються методи виявлення та визначення індивідуально - психологічних особливостей особистості.(Калягін, Овчиннікова,Забрамна) Мета – виявити психологічні та педагогічні особливості оволодіння знаннями, уміннями і навичками, сприймання відповідної психолого-педагогічної допомоги, самооцінку особою своїх можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-виховної роботи та психологічний потенціал дитини. Починається зі збору анамнезу та бесіди з батьками , потім вільна бесіда з використанням іграшок з дитиною або проективних методик з метою встановлення контакту з дитиною із ТПМ. Завдавати конкретні питання близькі за змістом до їхнього життя, реєструвати результати,бесіда не повинна затягуватись. Варто звернути увагу на: - розуміння та використання інструкції, самостійність виконання - на поведінку (нерішучість,активність, допитливість...) - зацікавленість в успіху та готовність приймати допомогу,на здатність до спільних дій Звернути увагу на ознаки тривожності або депресії, можливі невротичні форми поведінки, жвавість і адекватність, емоційні реакції, вольові якості, словниковий запас. У випадку відмови виконувати завдання з’ясувати причину. 53. Особливості використання ігрових технік у тренінговій роботі з особами із ТПМ Принциповими основами становлення сучасної ігрової терапії є визначення важливого значення гри в розвитку дитини та в терапевтичній і корекційній роботі з нею. Ігрова терапія виконує діагностичні, корекційні, терапевтичні й навчальні завдання, які тісно пов'язані між собою Є такі ігрові техніки які можуть використовуватись: Сюжетно-рольові – людина приймає певну соціальну роль і демонструє поведінкові моделі, які вважає відповідними. Дозволяє отримати новий досвід поведінки. Ділові – вирішує спеціально розроблені професійні задачі-вдосконалення професійних умінь і навичок Рухливі – психогімнастика – активізує емоційний стан учасників, розвиває вольові якості, уміння працювати в команді. До рольових відносять6 ігри постановки, драматизації, з вільним сюжетом. Особливості: активна позиція учасників, досвід, що отримують учасники, чим закінчиться ніхто не знає 54.Завдання курсу «Математика» в спеціальних школах для дітей з ТПМ 1.Розвиток пізнавальної діяльності, пізнавальної активності у учнів на матеріалі математичних ЗУН. 2.формування розумових операцій і дій матем. Матеріалом. 3. формування у дітей знань про множини і їхні властивості, про числа і їхні позначення, про натуральний чиловий ряд і його властивості,про арифметичні дії з множинами і числами, про геометричні фігури і їх властивості, про одиниці вимірювання. 4. формування уміння здійснювати лічбу в прямому і зворотньому порядку, виконувати арифметичні дії з числами, виконувати дії на порівняння чисел, розв’язувати арефм. Приклади на одну і кілька дій. 5.форувати навички вимірювати різними способами, будувати геометричні фігури. 55. Особливості засвоєння математичних знань учнями із ТПМ Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини досить високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Є 2 групи труднощів у засвоєнні математичних знань. І група: пов’язана з труднощами мовлення. Всі математичні поняття словесні, абстрактні. Діти не розуміють математичні терміни, не розуміють до кінця інструкцію. 1) Труднощі розуміння окремих типів синтаксичних конструкцій – порівнянь, потенційно обернені, дистанційні. 2) перевірка знань дитини теоретичними методами. ІІ група: пов’язані зі специфічними проблемами пізнавальної діяльності – при ЗНМ, алаліях, дизартріях розумові операції і дії можуть страждати. Порушені сукцесивні і симультанні синтези (Тарасун В.В.) Труднощі у засвоєнні лінійного ряду – прямий і зворотній рахунок, порядок виконання арифметичних дій, порядок вирішення задач. Утруднюються в поняттях право, ліво,орієнтування в часі. Проблеми у засвоєнні математичних знань. 56. Завдання курсу «Я і Україна» в спеціальних школах для дітей із ТПМ Курс «Я і Україна» - це знання про природу, людину, суспільство, направлений на формування пізнавальної діяльності і на розвиток розумової діяльності. Завдання: 1. Формування знань про природу(живу і не живу) про об’єкти, їх властивості, сезонні зміни, про охорону природи, економію природних ресурсів, про людину як живий організм, про її особистість, про людину як частину соціуму. 2. Формування знань про охорону здоров’я, здоровий спосіб життя, про культуру як соціальне явище. 3. Формування знань про різні жанри мистецтва, про видатних людей, про народні традиції і звичаї. 4. Формування знань про суспільство, як форму існування людей, про державу, її символи, державний устрій, норми поведінки, мораль Навички і уміння: - уміння характеризувати, описувати об’єкти живої, не живої природи, використовувати їх властивості, описувати пори року, визначати їхні особливості. - Знати про особливості поведінки, ігор, адекватно використовувати ці знання у діяльності. - Дотримуватися правил особистої гігієни - Вміти характеризувати об’єкти мистецтва, народної творчості, дотримуватися народних звичаїв і традицій під час святкування календарних свят - Володіти нормами суспільної поведінки, вміти визначати поведінку інших |