1. Виховання дітей з порушеннями мовлення в сімї
 Скачать 90 Kb.
|
|
57. Особливості засвоєння знань з природознавства учнями з ТПМ Завдання курсу природознавства розкривають дві сторони навчального процесу- навчання й виховання. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини. Навчальні й виховні завдання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання. Урок природознавства в початковій школі - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому? ”, “Як?", “Звідки?". Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:-через проблемне викладання знань учителем; -через організацію частково-пошукової діяльності; -через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду. Труднощі у навчанні : І група - пов’язана з мовленнєвим особливостями: дефіцит словника, важко давати розгорнуті відповіді ІІ група – порушення сукцесивно-симультанного синтезу: утруднена система понять, труднощі просторового сприймання. Важко орієнтуватися в картах і схемах Пізнавальні інтереси молодших школярів не стійкі й не диференційовані. Вони перебувають у стадії розвитку й становлення. 58. Завдання початкового навчання мови в спеціальних загальноосвітніх школах для дітей із ТПМ Навчальні завдання: 1. формування в учнів зв’язного, розгорнутого усного мовлення, що відповідає нормам сучасної української літературної мови. 2. Опанування знаннями про мову, як найважливішим засобом комунікації і пізнання. 3. Оволодіння правильним, виразним, усвідомленим читанням і письмом. 4. Залучення до літературних надбань українського народу та народів світу 5. Виховання патріотизму, національної самосвідомості. Корекційно-розвивальні: 1. корекція слухового сприймання та формування розрізнення та розпізнавання звуків української мови. 2. Корекція фонематичних уявлень та звуковимови 3. Корекція темпоритмічної та ритмоінтонаційної сторін мовлення. 4. Корекція лексичної сторони мовлення, розширення словникового запасу, формування різних рівнів узагальнень. 5. Корекція граматичної будови мовлення 6. Корекція зв’язного мовлення 7. Формування навичок усвідомленого мовного аналізу. 59. Зміст початкового навчання мови в спеціальних загальноосвітніх школах для дітей з ТПМ Програма для 0-4 класів скл. З таких розділів: «Розвиток мовлення.», «Вимова», «Навч. грамоти», «Знання про мову . Мовл. уміння », «Читання». Зміст 1) вимова – 0-2 клас ( формування фонематичного сприймання, постановка, автоматизація і диференціація звуків, корекція темпоритмічного і ритмоінтонаційного аспектів мовлення і формування навичок звукового аналізу і синтезу). 2) Навчання грамоти (читання + письмо) – 0-1 клас – формування у учнів початкових навичок читання + письма, розвиток мовлення, мислення і інших пізнавальних здібностей. 3) Розвиток мовлення 0-4 клас – розвиток словника, розвиток граматичної будови мовлення, розвиток зв’язного мовлення 4) Знання про мову . мовленнєві уміння 2-4 клас – опрацювання мовних знань. Умінь і навичок на практичному рівні. 5) Читання 2-4 клас – навчання правильного свідомого читання, розвиток діалогічного і монологічного мовлення 60. Особливості засвоєння мовних знань учнями з ТПМ Структура дефекту у дітей із ТПМ складна, багатогранна за своїми проявами і не обмежується лише мовленнєвою сферою. Наявність у дітей мовленнєвих та психофізичних порушень (недорозвиток словесно-логічного мислення, довільних форм мовленнєвої пам’яті, неточність абстрактних уявлень, особливості уваги) призводить до специфічних труднощів при оволодінні теоретичними програмовими знаннями. Труднощі виникають у початковому періоді навчання грамоти, під час знайомства з поняттям звук, буква, склад, слова, правила правопису. Виявляються порушені або недорозвинені фонетико-фонематичні та лексико-граматичні компоненти мовлення. Порушені або недостатньо розвинені розумові операції: порівняння мовних факторів, знаходження в них спільного та відмінного, операції абстракції та узагальнення. Нестійкість уваги, недостатній розвиток процесів пам'яті, низький рівень самоконтролю, зниження мотивації у навчальній діяльності. Низький рівень сформованості психофізіологічних передумов до оволодіння навичками навчальної діяльності: логічного мислення; труднощі у формування плану майбутньої роботи, певних шляхів для досягнення навчальної мети і утримання їх на певний час у пам'яті. Важко запам’ятати термінологію, оволодіння змістом орфограм. Важко виробляти на письмі навички автоматизму. Дітям важко оволодіти системою суджень та умовиводів які викладаються у правилах правопису, труднощі у визначенні морфемного складу сова, у підборі споріднених слів. Не точно диференціюються частини мови, діти допускають помилки при постановці запитань до слів. Не правильно формуються завдання, послідовність дій, неправильний вибір способів перевірки написання слів. Написання слів на основі морфологічного принципу потребує сформованості синтаксичних узагальнень, умінь встановлювати зв’язки у словосполучен7ні, реченні. 29.Навчально-методичне забезпеченняосвітньої інтеграції дітей з ППФР Методичне забезпечення навчального процесу в інтегрованому освітньому закладі Для роботи з дітьми в інтегрованому навч.закладі використовуються навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів та, у разі потреби, розробляються індивідуальні програми для кожної дитини відповідно до рівня її розвитку, знань, особливостей пізнавальної діяльності. Міністерством розроблено та надано гриф навчальним програмам для дітей з помірною розумовою відсталістю з основних предметів для початкової школи ("Українська мова", "Я і Україна (довкілля)", "Трудове навчання", "Образотворче мистецтво", "Математика" (для підготовчих, 1-4 кл.), "Культура побуту" для 4-9 кл.; програма психолого-педагогічної корекції розвитку дітей з аутизмом), які також розміщено на офіційному сайті МОН та рекомендовано для роботи з дітьми зазначеної категорії. Зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками: Для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором: "Соціально-побутове орієнтування", "Розвиток мовлення", "Корекція вад розвитку, комунікація", "Орієнтування в просторі та мобільність", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура"; предметно-практичне навчання; Для глухих дітей: "Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови", "Соціально-побутове орієнтування", "Ритміка"; Для дітей зі зниженим слухом: "Розвиток слухового сприймання та формування вимови", "Ритміка"; Для розумово відсталих дітей: "Розвиток мовлення", "Соціально-побутове орієнтування", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура"; Для дітей з ТПМ "Логоритміка", "Розвиток мовлення", "Розвиток зв’язного мовлення", "Лікувальна фізкультура"; Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату: "Корекція вад розвитку", "Лікувальна фізкультура"; "Соціально-побутове орієнтування", Для дітей із ЗПР: "Корекція розвитку", "Розвиток мовлення", "Ритміка". Навчання в інклюзивних класах/групах здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для загальноосвітніх та, у разі потреби, спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу. З урахуванням індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів, складається індивідуальний навчальний план.Особливості використання підручників та навчальних посібників для загальноосвітніх та спеціальних шкіл в навчальному та виховному процесі інклюзивного класу.При навчанні учнів, що мають порушення інтелекту, в загальноосвітньому класі вчитель потребує адресного (насамперед розрахованому на учнів) дидактичного забезпечення уроку і навчального процесу в цілому. Педагоги і вчителі-дефектологи складають навчально-методичні та дидактичні комплекти. Також складаються навчально-методичний та дидактичний комплекти для навчання учнів з різним рівнем розумової недостатності, мовною патологією, сенсорними порушеннями. Забезпечення підручниками та навчальними посібниками учнів і вчителів здійснюється так: батьки разом з вчителями заздалегідь визначають комплект підручників для кожного класу і протягом літніх канікул бібліотекар школи набуває необхідну літературу.Складання навчальних планів, продумане використання навчально-методичного і дидактичного забезпечення дозволяють здійснювати освітню інтеграцію, забезпечувати умови для отримання знань учнями з різними освітніми потребами. Завдання контрольних, перевірочних та творчих робіт повинні відповідати рівню розвитку учнів і оцінюватися згідно з вимогами навчальної программи.Створення умов для усвідомлення кожним учнем своєї особистісноїзначимості. забезпечення можливостей для його самореалізації та самовдосконалення в процесі навчання, стимуляція активності дітей в дозвільної діяльності, особливо поза стінами освітньої установи , - найважливіші напрямки інтегрованого навчання |