1. Виховання дітей з порушеннями мовлення в сімї
 Скачать 90 Kb.
|
|
24.Форми роботи з батьками дітей із ПМР. Треба пам’ятати,що процес корекції безперервний і забезпечувати його можуть тільки батьки. Тому СДНЗ існують такі форми роботи з батьками: 1)Батьківські збори (проводять вихователь + логопед у вигляді бесіди. Висвітлюється необхідність створення умов для нормального психічного і соматичного розвитку в сім’ї,організація роботи вихователя й логопеда впродовж року,інформація про зміст занять в І період навчання). 2)Ведення індивідуальних зошитів для логопедичної роботи – логопед пише свої завдання,пояснює як виконувати домашнє завдання. 3)Консультації для батьків (звернутися за порадами ). 4)Бесіди(мовленнєві порушення,навчання читанню як підготування до школи,ігрові вправи.). 5)Відвідування відкритих занять (мають змогу слідкувати за поведінкою,порівнювати,побачити як вдається долати мовленнєвий дефект). 6) Оформлення стендів – розміщені тематичні виставки,матеріали підтем,які вивчаються дітьми,поради батькам,нотатки про стан здоров’я,харчування).
25.Характеристика поняття освітня інтеграція. Освітня інтеграція – різні форми навчання і виховання дітей з ППФР в середовищі здорових ровесників. Світова практика виділяє 3 типи: 1 тип сегрегація – форма,при якій діти з ППФР виокремлюються з середовища здорових ровесників,навчаються в закладах закритого інтернатного типу. Зародилася у 18 столітті. Основна форма в радянському союзі. 2 тип – кооперація заклади типу інтернатних,співпрацюють із загальноосвітнім –спільні свята. 3 тип інклюзія – дитина включена в середовище здорових ровесників,за нею прикріпляється супровід. У неї індивідуальний навчальний план,індивідуальна навчальна програма. Базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та право навчатися за місцем проживання. Взаємодія зі здоровими дітьми сприяє когнітивному,фізичному ,мовному та емоційному розвитку дітей з особливими потребами. Взаємодія між учнями сприяє налагодженню ними дружніх стосунків. Вчаться природньо сприймати і толерантно ставиться до людських відмінностей,стають більш чуйними,готовими до взаємодопомоги. 26.Форми освітньої інтеграції. Відповідно до концепції особистісно-орієнтованої моделі освітньої інтеграції Бондаря і Синьова виділяє такі форми: 1)Освітня інтеграція в загальноосвітніх класах. Дитина з незначними порушеннями ППФР із збереженим інтелектом може бути інтегрована в загальноосвітній клас без створення спеціальних умов,без призначення асистента вчителя,навчання проводиться за типовим навчальним планом і типовою навчальною програмою. Відвідують всі навчальні заняття разом із здоровими однолітками. 2) В інклюзивному класі – клас при загальноосвітній школі в який включається 1-2 дитини з ППФР . Виділяється посада асистента вчителя з дефектологічною освітою,індивідуальний навчальний план,індивідуальна навчальна програма. Термін навчання подовжений на 1-2 роки. Клас до 20 осі. Рекомендується направляти з різними порушеннями окрім комбінованих і тяжких дефектів розвитку. 3)Спеціальні класи – при загальноосвітніх школах комплектуються дітьми однієї нозологічної групи або суміжних нозологічних груп. Навчальні плани і навчальні програми для відповідного типу спец закладів. В класі працює вчитель дефектолог (12 учнів). 4)Соціально-педагогічні класи для дітей зі складними і тяжкими дефектами розвитку. Індивідуальні програми для кожної дитини окремо. Завдання : соціалізація,психічний розвиток,оволодіння освітніми програмами на рівні розвитку учнів. Дозволяє: 1)Вчасно реагувати на неуспішність. 2)Близько від дому. 27.Інклюзія як форма освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Інклюзивна освіта – залучення,передбачає створення освітнього середовища,яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини незалежно від особливостей її ПФР. Інклюзивне навчання- індивідуалізована система навчання дітей з ПФР в умовах масової ЗОШ за місцем проживання. Навчання відбувається за індивідуальним навчальним планом,забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом. Мета інклюзивного навчання: реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання. їх соціалізація та інтеграція в суспільство,залучення сімї до участі у навчально-виховному процесі. Завдання інклюзивної освіти:
Переваги інклюзивної освіти:
28.Організація корекційної роботи в логопедичному класі(групі). Інклюзивний клас. Навчання здійснюється за типовими навчальними програмами,планами,підручниками,посібниками + спеціальні підручники. Здійснюється відповідно до робочого навчального плану ЗО навчальних занять,складаються на основі типових навчальних занять з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами. На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими потребами. Розклад уроків складається з урахуванням індивідуальних особливостей. В індивідуальному навчальному плані передбачається від 3 до 8 годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять,які проводяться вчителями-дефектологами та практичними психологами. Асистент вчителя. 29. 30. Особистісно орієнтована модель освітньої інтеграції учнів з порушеннями психофізичного розвитку Бондаря В.І.,Синьова В.М. Відповідно до концепції особистісно-орієнтованої моделі освітньої інтеграції Бондаря і Синьова виділяє такі форми: 1)Освітня інтеграція в загальноосвітніх класах. Дитина з незначними порушеннями ППФР із збереженим інтелектом може бути інтегрована в загальноосвітній клас без створення спеціальних умов,без призначення асистента вчителя,навчання проводиться за типовим навчальним планом і типовою навчальною програмою. Відвідують всі навчальні заняття разом із здоровими однолітками. 2) В інклюзивному класі – клас при загальноосвітній школі в який включається 1-2 дитини з ППФР . Виділяється посада асистента вчителя з дефектологічною освітою,індивідуальний навчальний план,індивідуальна навчальна програма. Термін навчання подовжений на 1-2 роки. Клас до 20 осі. Рекомендується направляти з різними порушеннями окрім комбінованих і тяжких дефектів розвитку. 3)Спеціальні класи – при загальноосвітніх школах комплектуються дітьми однієї нозологічної групи або суміжних нозологічних груп. Навчальні плани і навчальні програми для відповідного типу спец закладів. В класі працює вчитель дефектолог (12 учнів). 4)Соціально-педагогічні класи для дітей зі складними і тяжкими дефектами розвитку. Індивідуальні програми для кожної дитини окремо. Завдання : соціалізація,психічний розвиток,оволодіння освітніми програмами на рівні розвитку учнів. Дозволяє: 1)Вчасно реагувати на неуспішність. 2)Близько від дому. 31.»Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах від 15.08.2011.» 1)Вимоги до організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання,їх соціалізації у суспільство,залучення батьків до участі у навчально-виховному процесі. 2)Освітні послуги надаються дітям з ООП в загальноосвітніх навчальних закладах у класах з інклюзивним навчанням і застосування ООМ навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. 3)Для організації інклюзивного навчання дітей з ООП у загальноосвітніх навчальних закладах створюють умови для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень;забезпечення необхідними навчально-методичними і навчально-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;облаштування кабінетів учителя-дефектолога,психолога,логопеда;забезпечена відповідними педагогічними кадрами. 4)Рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням приймається керівником з освітніх навчальних закладів з урахуванням основних запитів населення за умови наявності матеріально технічної бази,педагогічних кадрів,приміщень. 5)Власник 30 навчальних закладів виділяють кошти для матеріально технічної бази,педагогічних кадрів,приміщень 6)У загальноосвітніх закладах здійснюється психолого-педагогічний супровід дітей з ООП працівниками психічної служби та відповідно педагогічними працівниками. 7)Зарахування учнів здійснюється в установленому порядку відповідно висновку ПМПК. 31прод.8)Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більше 20 учнів 9)Навчання здійснюється за типовими навчальними планами,програмами,підручниками,посібниками. 10) Навчально-виховний процес здійснюється відповідного до робочого навчального плану 30 навчальних занять,складеного на основі типових навчальних планів 30 навчальних закладів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП. 11)Особливістю навчально-виховного процесу дітей з ООП є його корекційна спрямованість. 12)В індивідуальному навчальному плані передбачається від 3 до 8 годин на тиждень для проведення корекційно-розвивальних занять з урахуванням висновку ПМПК та типових планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей,які потребують корекції. 13)Відповідність до висновку ПМПК та за згодою батьків для дітей з ООП педагогічні працівники розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм 30 навчальних закладів,які затверджуються керівником навчального закладу. 14)Особистісно-орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя,який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм. 15)Оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу,визначається індивідуальною навчальною програмою 16)ДПА дітей з ООП здійснюється відповідно до Положення про ДПА. 17)Діти з ООП залучаються до позакласної роботи з урахуванням їх інтересів,здібностей,віку,індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров’я. 32.Індивідуальний навчальний план учня інклюзивного класу. Індивідуальний навчальний план – формальний документ,який місить детальну інформацію про дитину і послуги,які вона має отримувати. Вміщує перелік дисциплін,які вивчаються учнями за роками із зазначеною кількістю годин. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням висновку ПМПК. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку ПМПК та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами. 33. Індивідуальна програма учня інклюзивного класу Відповідно до висновку ПМПК та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. - навчання грамоти. 34.Організація корекційно-виховної роботи в інклюзивному класі. Інклюзивний клас. Навчання здійснюється за типовими навчальними програмами,планами,підручниками,посібниками + спеціальні підручники. Здійснюється відповідно до робочого навчального плану 30 навчальних занять,складаються на основі типових навчальних занять з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами. На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими потребами. Розклад уроків складається з урахуванням індивідуальних особливостей. В індивідуальному навчальному плані передбачається від 3 до 8 годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять,які проводяться вчителями-дефектологами та практичними психологами. Асистент вчителя. 35.Показання для проведення психокорекцій них заходів із дітьми із ТПМ. Психокорекція- вид психологічної допомоги,спрямований на виправлення таких особливостей псих.розвитку,що не відповідають встановленій в психології віковій нормі. Це основний вид діяльності психолога в ДНЗ. Діти з ТПМ мають втор.порушення псих.розвитку. Не всі діти потребують психокорекції,тому показаннями для проведення психокорекцій них заходів з дітьми з ТПМ є: 1.Відхилення від вікових норм. 2.Наявність загально-невротичних реакцій(агресія,страхи,тривожність) 3.Стійкі порушення поведінки(агресія,гіперактивність). 4.Наявність психо-сомат.захворювань. 5.Переживання дитини з приводу мовл.порушень(фіксованість на дефекті, логофобії ,невпевненість в собі,заниж.самооцінка). 36.Ігротерапія як форма психокорекційного впливу на дітей з ТПМ. Ігротерапія-сучасний метод психол.допомоги дітям,заснований на символічній ф-ції гри. Основним положенням є:дитина виражає в грі свої актуальні потреби,переживання,емоції. Засновник –Зігмунд Фрейд і його теорія психоаналізу.Ігротерапія як психокорекц.технологія передбачає наявність обладнаного кабінету і спец.ігрового обладнання,сюжетні іграшки,іграшки-знаряддя насильства(ножі,пістолети),глиняні не розмал.фігурки,пісок,вода. Вона дуже дієва при емоц.розладах у дітей(агресія,тривожність,страхи),корисна у корекції дитячщ-батківських відносинах,при допомозі після психотравм,дозволяє відредагувати емоції.Гра – це мова дитини. 37.Храктеристика поняття « психологічне здоров’я». Психологічне здоров’я – базове поняття психокорекції та психоконсультування,є необхідною умовою повноцінного функціонування індивідума. Залежить від фізичного здоров’я і від соціального статусу людини.Це гармонійний стан,коли людина себе почуває щасливою.В 4-5р.обов’язково спілкування з однолітками,тому якщо дитина ізольована –вона не відчуває гармонії. Психол.здорова людина –адаптована ,вміє спілкуватися,здатна реалізувати свої потреби і інтереси ,соц..середовище сприймає як природне.Відступність псих.захв. Фактори порушення психолог.здоров’я: 1.Суб’єктивні –індивід.психолог.особливості. 2Об’єктивні- зовнішні або внутрішньо сімейні фактори(конфлікти,неадекв.вихов.,труднощі у навчанні,у соціалізації.) 38.Мета і завдання психолого-педагогічної діагностики дітей із ТПМ. Психолого-педагогічна діагностика –комплексний напрям діяльності практичного психолога.Передбачає вивч.психічної сфери дитини,а також їїнавч.можливості. Мета- виявлення відхилень психічного розвитку. Завдання: 1.з’ясувати види і симптоматику поруш.психічного розвитку. 2.розробити прогнозування розвитку дитини. 3. розробка рекомендацій щодо психокорекційної роботи з дитиною. 4. розробка методів і рекомендацій навчання і виховання дитини. 39.Мета і завдання психоконсультування осіб з ТПМ. Психологічне консультування – вид психолог.допомоги,що полягає у застосуванні комунікативних технік консультантом у відповідь на запит клієнта.Проходить у вигляді бесіди.Центральним положенням є визначення відповідальності клієнта за власне життя і вчинки. |