шпоры на теорию орг. 1. Здійснити порівняння етапу зростання та етапу старіння. Етап зростання
 Скачать 107.89 Kb.
|
|
28.Розкрити сутність системного підходу Систе́мний підхід — напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи. Ефективність системного підходу залежить від характеру застосовуваних загальносистемних закономірностей, що встановлюють зв'язок між системними параметрами. Основний засіб системного підходу — системний аналіз. Системний підхід забезпечує можливість розробляти цілісні інтеграційні моделі, виявляти основні функції, елементи, компоненти, їх зв'язки і відношення, системотвірні фактори та умови функціонування у статичному і динамічному аспектах. Взаємозв'язок фактів і явищ, взаємодія ситуацій та компонентів об'єктивно вимагає всебічного аналізу всієї системи. Аналітичну діяльність потрібно конструювати як динамічну систему. Формування системного мислення сприяє умінню варіативно будувати і коригувати професійну діяльність, віднаходити оптимальні поєднання засобів, форм і методів роботи. Системний самоаналіз є основою регулювання власної діяльності, збільшує доцільність професійних дій, зменшує елементстихійності. категорії діалектики, як зв'язок (філософія), відношення, зміст і форма, частина і ціле та ін. Основні принципи системного підходу Цілісність, яка дозволяє розглядати систему одночасно і як єдине ціле, і як підсистему вищестоячих рівнів. Ієрархічність побудови, тобто наявність множини (принаймні двох) елементів, які розташовані на основі підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня. Реалізація цього принципу добре видна на прикладі будь-якої конкретної організації, яка являє собою взаємодію двох підсистем: керуючої і керованої. Одна підчиняється іншій. Структуризація, яка дозволяє аналізувати елементи системи і їх взаємозв'язки в рамках конкретної організаційної структури. Як правило, процес функціонування системи обумовлений не стільки властивостями її окремих елементів, скільки властивостями самої структури. Множинність, яка дозволяє використовувати множину кібернетичних, економічних і математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому. Системність — властивість об'єкта володіти всіма ознаками системи 29. Розкрити сутність та здійснити порівняння видів гнучкості організації Гнучкість організації — спроможність виробничої системи без якихось істотних змін техніки, технології й виробництва забезпечувати перехід на нові вироби в найкоротші терміни і з мінімальними затратами трудових та матеріальних ресурсів незалежно від зміни конструктивних і технологічних характеристик виробів. ГО як процес-здатність до оперативних змін—гнучкість реалізації(зміна спрямованості у випадках відхилення від визначених орієнтирів,форм і засобів реалізації,складу і послідовності стадій,параметрів).ГО як системи(здатність системи нормативно або адаптивно змінювати свій стан або поведінку в межах,обумовлених критичними значеннями,параметрах внаслідок певної дії). 30.Охарактеризувати специфічні закони організації Специфічні (особливі) закони базуються на ефективному використанні законів у сфері функціонування організацій і людей. До специфічних законів організації можна віднести: • закон інформованості-впорядкованості; • закон єдності аналізу і синтезу; • закон пропорційності і композиції; • закон диференціації й універсалізації функцій; • закон своєрідності; • закон соціальної гармонії; • закон оптимального завантаження; • закон ефективного сприймання і запам'ятовування інформації. Згідно з законом інформованості-впорядкованості, чим більшу інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище має в своєму розпорядженні організація, тим більшу вірогідність стійкого функціонування вона має. Закон вимагає від керівників створення ефективної системи комунікаційних зв'язків, впровадження передових інформаційних технологій. На думку багатьох дослідників, керівник від 50 до 90 % свого часу витрачає на комунікації. Обмін інформацією пронизує всі основні види управлінської діяльності. Комунікації є пов'язуючими каналами, за допомогою яких здійснюються координація, впорядкування і регулювання діяльності людей. У теорії організації аналіз включає дві основні процедури: розділення цілого на частини; поліпшення функціонування кожної з цих частин. Синтез також складається з двох процедур: узгодження характеристик виділених частин; об'єднання їх в одне ціле. Для виконання цього закону керівникові рекомендується: складати та реалізовувати програми постійного вдосконалення організації, її елементів і підрозділів; проводити маркетингові дослідження в ключових сферах діяльності; використовувати інформаційні технології управління. Пропорційність та композиція — це природний процес в житті людини. Між поняттями пропорційність, композиція і гармонія можна поставити знак рівності. Як природний еволюційний процес гармонізація відбувається на всіх рівнях світобудови. Основне завдання розумної людини полягає в тому, щоб не гальмувати цей процес, а головне завдання професійного менеджера — допомагати цьому процесу. Гармонія має системний початок, вона об'єктивна і не залежить від волі і бажання людини. Професійна реалізація закону пропорційності і композиції базується на виконанні низки принципів: планування, координування, обмеження, стабілізації, узгодження, повноти. Сутність закону диференціації і універсалізації функцій полягає в тому, що в організаційних системах діють протилежно спрямовані процеси: розділення, спеціалізація функцій, що реалізовуються її елементами, з одного боку, та їх інтеграція, універсалізація — з іншого. В результаті збільшуються потенційні можливості складових елементів та поліпшуються результати їх взаємодії у вигляді приросту потенціалу організації в цілому. Закон своєрідності. Будь-якій організації притаманні деякі особливості використання технологічного устаткування, професіоналізму і особових якостей персоналу, порядків та традицій відносин між працівниками за вертикаллю та горизонталлю. Ці особливості в сукупності визначають організацію як маленьке суспільство з власними населенням і територією, економікою і цілями, матеріальними цінностями та фінансами, комунікаціями і ієрархією. Кожна організація має свою історію, культуру, технологічну філософію. Для здійснення їх гармонійної взаємодії слугує єдина, найбільш відповідна до них організаційна структура управління. Оригінальність конкретної організаційної структури управління досягається використанням наявних типових лінійних, функціональних, штабних та інших структур шляхом включення або виключення будь-яких підрозділів або зв'язків. Закон соц.гармонії. У соціальну сферу діяльності організації входить виконання функції соціального розвитку колективу. Вона включає: досягнення соціальної справедливості; створення сприятливого соціально-психологічного клімату в кожній групі працівників; поліпшення умов праці і відпочинку працівників і членів їх сімей; турботу про здоров'я та гідне пенсійне забезпечення. Закон оптимального завантаження. В організаціях працюють люди з різними освітою, досвідом, здоров'ям і темпераментом. Хтось виконує роботу досить швидко, а хтось — повільніше. Для кожного працівника можна знайти сферу ефективної діяльності за допомогою різних методів тестування та дослідним шляхом. Закон ефективного сприйм. і запамятов.інформ. Особливості мислення людини виявляються в двох типах: образності або алгоритмічності. Образне мислення — це представлення певних подій у вигляді образотворчих, яскравих, а можливо, і одухотворених еквівалентів. Алгоритмічне мислення засноване на логіці уявлення та розвитку реальних подій. Кожна людина володіє переважно тим або іншим типом мислення. У всіх випадках практикується система індивідуальної "міцної пам'яті". Тому керівник повинен індивідуально підходити до кожного працівника і радити йому використовувати відповідну методику для запам'ятовування інформації та розробки рішень. 31. Розкрити зв*язок громадянської організаційної культури та організаційних структур управління. Організаційна культура у вузькому розумінні – це культура організації (підприємства), у широкому – культура організації, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях і одночасно на цінностях, нормах та правилах організації. Вона впливає на: мотивацію працівника, привабливість організації як роботодавця, моральність працівника та його ділову репутацію. Громадянська культура організації передбачає, що ринок - простір конструктивної взаємодії з рівноправними партнерами. Змагання тут другорядні. Головне для організації - не панування або перемога над більш слабкими супротивниками, а розширення простору для співпраці, створення умов для самореалізації працівників. Громадянська культура характеризується критичним ставленням до дійсності, демократичністю, толерантністю. Відповідаючи інтересам людей, вона не стільки підкоряє свої норми і цінності вимогам особистої свободи, скільки створює умови розвитку людини. Структура управління - це упорядкована сукупність зв'язків між ланками і робітниками, зайнятими вирішенням управлінських задач організації. В процесі виробничої діяльності між співробітниками організації та її структурними підрозділами встановлюються постійні виробничі зв'язки. Вони носять інформаційний,управлінський,технологічний, трудовий, фінансовий характер і в цілому характеризують організаційну цілісність, інтеграцію, об'єднання елементів системи. 32. Охарактеризувати теорію Гласієр. Універсальна теорія формування організацій, теорія Гласієра, виділяє існування в кожній організації 4х підсистем: виконавчої, апеляційної, представницької, законодавчої. Кожна з них виконує виключні функції у межах організації, однак вони частково пересікаються і взаємодіють. - виконавчої – структура, що складається з функцій, виконавці яких повинні слідкувати визначеним вимогам (розподіл праці, передача повноважень); - апеляційної – створюється в організаціях з метою надати кожному співробітнику право оскаржити рішення керівника будь-якого рівня. У самому крайньому випадку скарга на головного керуючого може бути розглянута спеціальним апеляційним судом.; - представницької – формується шляхом обрання представників, що входять в робітничу раду разом з керівниками. Даний орган керується прийнятими в організації нормами і законами. Він призначений для узгодження спірних моментів і врегулювання конфліктів; - законодавчої – розробка політики організації за участю вибраних представників робітничої ради. Законодавча підсистема приймає рішення про наймання, розподіл робіт, правилах роботи і так далі. Безперечними плюсами застосування теорії Гласіер є: • підвищення результативності за рахунок впровадження принципів підзвітності (чіткого розуміння кожним співробітником своїх цілей і повноважень), прискорення процесу прийняття рішень; • підвищення ефективності функціонування компанії за рахунок оптимізації організаційної структури та кваліфікації співробітників; • створення комфортної робочої атмосфери - підвищення рівня довіри між співробітниками організації за рахунок прояснення і узгодження робочих відносин і повноважень. 33. Розкрити зв*язок нової (сучасної) концепції організації та організаційних структур управління. Організаційна структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. В межах структури управління проходить управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і відповідно - права і відповідальність за їх виконання. Для відображення структурних взаємозв’язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов’язків посадових осіб. Теорія і практика менеджменту розробили багато різних принципів побудови структур управління, які можна звести до наступних основних типів:
Нова концепція організації (бізнес-процеси) Бізнес-процес – сукупність різних видів діяльності, в межах якої на вході – ресурси, на виході – продукт цінний для споживача, тому організація – динамічна система із входом і виходом ззовні і всередині. Бізнес-процес забезпечує група фахівців, посада керівника не є обов’язковим атрибутом управління групою: деменеджеризація. Радикальна зміна управлінського мислення. Природними умовами функціонування такої організації є проблеми, а основою її діяльності стає забезпечення стійкого розвитку. Тому визначення проблем розглядається як бізнес-процес. 34. Охарактеризувати теорію людських стосунків і поведінкових наук. Головна ідея теорії людських стосунків полягає у тому, що зростання продуктивності праці може бути досягнете без суттєвого матеріально-технічного оновлення виробництва, а успіх трудової діяльності більшою мірою залежить від морально-психологічного клімату, який склався всередині трудового колективу, ніж від матеріально-речових умов. Підставою для цієї концепції стали експерименти, проведені на початку 30-х рр. XX ст. у компанії "Вестерн Електрик" біля Чикаго і пов'язується вона з іменем Елтона Мейо. На думку прихильників цієї концепції, працівники є загалом пасивними, вони перебувають у моральній залежності від керівників, завдання яких полягає у тому, щоб схилити робітників до співробітництва. Мейо вважав, що прагнення до співробітництва є природним станом робітників і менеджерів, яке в реальних обставинах обмежене неправильно побудованими взаєминами між ними. Завдання менеджера — так організувати внутрігрупову структуру, щоб задовольнити соціальні потреби виконавців у спілкуванні, виховати у них відданість фірмі і спрямувати їхні особисті пристрасті у продуктивне русло. Опір управлінню. При аналізі трудових відносин з позиції менеджерів, наймані працівники часто виглядають лише як об’єкти впливу, гвинтики, від яких нічого не залежить. Проте, насправді, працівники виробляють свої власні способи контролю над трудовим процесом, які не завжди відповідають інтересам менеджерів. Поведінкові науки стали свого роду продовженням теорії людських відносин, однак представники нового напряму не лише акцентували увагу на методах налагодження міжособистісних відносин, але і прагнули надати допомогу працівникові в усвідомленні власних можливостей на основі застосування концепцій поведінкових наук до побудови та управління організаціями. Сюди відносяться: різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади й авторитету, організаційної структури, комунікації в організації, лідерства, зміна змісту роботи і якості трудового життя. Головним змістом теорії людських стосунків і поведінкових наук є повага до працівників, мотивація, комунікація, лояльність, участь у прийняті рішень. Тобто, система підтримки людських стосунків у середині організації. 35.Здійснити порівняння етапу зрілості та етапу старіння організації. 1)Етап зрілості організації. умови розвитку: освоєня певного сегменту ринку; наявність фахівців, зацікавлених в удосконаленні виробництва і збуту;стабільність в діяльності організації; можливості одержання прибутків. фактори розвитку: наявність колективу, який працює над іміджем організації; висока якість кадрового складу; фінансова стійкість; низкі відності витрати; висока технічна озброєність; сформована і стабільна номенклатура продукції; значні виробничі потужності; можливість значних прибутків; конкурентно-спроможність продукції; висока соціальна забезпеченість кадрів. можливі негативні риси: поява значних суперечок в колективі; організація опозиції в колективі; обмеженість ресурсів, залежність від ринкової конюктури; організаційна інертність структури; консерватизм вищого керівництва; складність комунікаційних зв’язків; значна чисельність адміністративних служб;уповільнена реакція на виклики бізнес-середовища. 2)Етап старіння. умови розвитку: розподіл компанії на кілька малих і середніх фірм; наявність бажання у фахівців зберегти свій колектив; відсутність у конкурентів бажання поглинути організацію. фактори розвитку: наявність лідера, який добре розусіє специфіку ринку; уміння утримувати своїх покупців, клієнтів; конкурентоспроможність продукції; невимогливість кадрів до їх соціальної забезпеченості; висока технологічна озброєність можливі негативні риси: звуження ринку; значне незавантаження виробничих потужностей; стабільна номенклатура продукції; орг. в колективі опозиції; високі відносні витрати; організаційна інертність; значна чисельність управлінського апарату; неможливість удосконалення продукції 36. Внутрішнє середовище організаційної системи. Підсистеми організації Організація є відкритою системою, що складається з певної кількості взаємозалежних частин, що тісно переплітаються із зовнішнім світом. Це і розкриває сутність внутрішніх змінних організації, кожна з яких відіграє важливу роль у забезпеченні ЇЇ ефективного функціонування. Внутрішні змінні в основному є результатом діяльності менеджерів та знаходяться під їх впливом. Внутрішні змінні — це частини самої організації, ситуативні чинники всередині неї, її склад та взаємозв'язки. Склад є сукупністю елементів, що створюють систему. Це насамперед елементи, які є компонентами першого рівня. Проте ґрунтовне дослідження системи передбачає також і поглиблене вивчення складових її елементів. Цим пояснюється використання поняття складу в широкому сенсі, тобто до нього входять і складові самих елементів системи — компоненти другого, а потім третього та інших рівнів. У цьому сенсі склад організації може включати і відділи, й підвідділи, і цехи, й ділянки, і бригади. |